80.Зміни в конституційному статусі американського президента знайшли закріплення в поправках до Конституції:
1) ХІХ (1920 р.), ХХІV (1964 р.), ХХVІ (1971 р.);
2) ХІІ (1804 р.), ХХ (1933 р.), ХХІІ (1951 р.), ХХV (1967 р.); 3) І—Х (1791 р.).
81.Демократизація виборчого права США ст. знайшла конституційне закріплення в поправках:
1) І—Х (1791 р.);
2) ХV (1870 р.), ХІХ (1920 р.), ХХІV(1964 р.), ХХVІ (1971); 3) ХІІ (1804 р.), ХХ (1933 р.), ХХІІ(1951 р.), ХХV (1967 р.).
82.Проголошення Наполеона Бонапарта імператором французів відбулося в:
1) 1799 р.;
2) 1802 р.;
3) 1804 р.
83.РеставрованаНаполеономБонапартомв1804 р. монархіязасвоєюсутністюбула:
1) буржуазною;
2) дворянською;
3) легітимною.
84.Відновлення легітимної династії Бурбонів у Франції після краху наполеонівської монархії юридично було закріплено:
1) Хартією 1814 р.;
2) Хартією 1830 р.;
3) Конституцією 1848 р.
85.Друга Республіка у Франції (1848—1852 рр.) зазнала таких різновидів:
1)лютнева, бонапартистська (суперпрезидентська);
2)жирондистська, якобінська;
3)директоріальна, консульська.
86.Період Першої імперії у Франції охоплює:
1) 1802—1804 рр.;
2) 1804—1814 рр.;
3) 1852—1870 рр.
87.Встановлення Другої імперії у Франції було ознаменовано подіями:
1) 1799 р. — приходом до влади Наполеона Бонапарта; 2) 1814 р. — відновленням легітимної династії Бурбонів;
3) 02 грудня 1852 р., офіційним проголошенням монархічної влади в особі Наполеона ІІІ.
88.Період Другої імперії у Франції охоплює:
1)1802—1804 рр.;
2)1804—1814 рр.;
3)1852—1870 рр.
89.Проголошення ІІІ Республіки у Франції мало місце:
1) 2 грудня 1851 р.;
2) 14 січня 1852 р.;
3) 3 вересня 1870 р.
90.Першою формою диктатури пролетаріату — різновиду соціалістичної респу-
бліки, за оцінками Маркса, Енгельса, Леніна, була:
1)якобінська диктатура;
2)Паризька Комуна;
3)протекторат Олівера Кромвеля.
434
91.Вперше інститут президента у Франції було закріплено Конституцією:
1) 1791 р.;
2) 1799 р.;
3) 1848 р.
92.Третя Республіка у Франції охоплює період:
1)1848—1852 рр.;
2)1852—1870 рр.;
3)1871—1940 рр.
93.Третя Республіка у Франції була закріплена Конституцією:
1) 1848 р.;
2) 1852 р.;
3) 1875 р.
94.Четверта Республіка у Франції охоплює період:
1)1871—1940 рр.;
2)1946—1958 рр.;
3)1946 — по сьогодні.
95.Форма правління у Франції періоду ІV Республіки згідно Конституції 1946
року:
1) президентська республіка;
2) парламентська республіка;
3) змішана республіка.
96.1848—1871 рр. — це період в історії Німеччини, котрий характеризувався:
1) розпадом Священної Римської імперії германської нації;
2) становленням німецької колоніальної імперії; 3) боротьбою між Австрією та Прусією за створення єдиної німецької держави.
97.Веймарська республіка в Німеччині (1918—1933 рр.) дала зразок:
1)парламентської республіки;
2)президентської республіки;
3)змішаної республіки.
98.Парламентська республіка в Німеччині була конституціоналізована:
1) 1871 р.;
2) 1919 р.;
3) 1949 р.
99.Перший досвід змішаної республіканської форми правління явила:
1) Веймарська республіка в Німеччині;
2) V Республіка у Франції;
3) Республіка у Фінляндії.
100.У витоків фашизму як різновиду недемократичного режиму стояла:
1) Німеччина;
2) Італія;
3) Іспанія.
111. Початок становленню демократичного режиму в зарубіжних країнах було покладено:
1)буржуазними революціями ХVІІ—ХVІІІ ст.;
2)наполеонівськими війнами 1804—1814 рр.;
3)соціалістичною революцією в Росії 1917 р.
435
112.Політичний режим Німеччини за часів правління націонал-соціалістів характеризувався як:
1) фашистський;
2) авторитарний;
3) нацистський.
113.Вперше інститут парламентської відповідальності уряду у Франції було закріплено Конституцією:
1)Третьої Республіки (1875 р.);
2)Четвертої Республіки (1946 р.);
3)П’ятої Республіки (1958 р.).
114.За Конституцією 1875 р. У Франції в основних рисах встановилася:
1)президентська республіка;
2)парламентська республіка;
3)змішана республіка.
115.Незмінність республіканської форми правління у Франції остаточно було закріплено:
1) Законом «Про організацію державної влади» від 25 лютого 1875 р.; 2) Законом «Про відносини між державною владою» від 16 липня 1875 р.; 3) Конституційною поправкою 1884 р.;
116.Еволюція Третьої Республіки у Франції на рубежі ХІХ—ХХ ст., характеризувалася:
1) посиленням влади президента;
2) появою елементів міністеріалізму;
3) домінуванням парламенту в системі елементів форми правління.
117.Складна форма державно-територіального устрою в епоху громадянського суспільства знайшла свій прояв у таких видах як:
1)імперія, конфедерація, федерація;
2)союзна держава, федерація;
3)співдружність незалежних держав, конфедерація, федерація.
118.У ХХ ст. процес розпаду імперій стає незворотним, що було зумовлено:
1) посиленням національно-визвольної боротьби в колоніях;
2) двома світовими війнами;
3) холодною війною.
119.Конституційне закріплення другої Німецької імперії відбулося:
1)Франкфуртською-на-Майні Конституцією 1849 р.;
2)Прусською конституцією 1850 р.;
3)Конституцією Німеччини 1871 р.
120.Основною тенденцією розвитку «внутрішнього» федералізму в США в епоху громадянського суспільства стало розмежування компетенції органів влади союзу та суб’єктів федерації на принципі:
1) виключної компетенції федерації;
2) двох сфер виключної компетенції;
3) конкуруючої компетенції.
121.За Веймарською Конституцією 1919 р. державно-територіальний устрій Німеччини визнавався як:
1) унітарний;
2) федеративний;
3) конфедеративний.
436
122.Основи сучасного німецького федералізму були закладені:
1) Веймарською Конституцією 1919 р.;
2) Боннською Конституцією 1949 р.;
3) Конституцією НДР 1949 р.
123.Основною тенденцією розвитку форми державно-територіального устрою Великобританії на початок ХХІ ст. стала:
1)централізація;
2)децентралізація;
3)колонізація.
124.Історія справжньої унітарної Великобританії починається:
1) з початку ХVІІ ст.;
2) після Першої світової війни; 3) з 60-х рр. ХХ ст.
125.Історія сучасної унітарної Франції бере свій початок з:
1) періоду першої буржуазної революції у Франції;
2) після Першої світової війни;
3) середини ХХ ст.
126.Вперше Німеччина стала централізованою державою в:
1) Х ст.;
2) останній треті ХІХ ст.;
3) 90-ті рр. ХХ ст.
127.V Республіка у Франції була конституйована в:
1) 1940 р.;
2) 1946 р.;
3) 1958 р.
128.Сукупність державних органів, котрі є безпосереднім носієм державної влади, вповноважені практично здійснювати і представляти її у відносинах з населенням та можуть застосовувати примус, називають:
1) державний механізм
2) державний апарат
3) державне управління
129.Систему державних органів, які здійснюють функції держави, називають:
1) державний механізм
2) державний апарат
3) державне управління
130.Основні напрямки діяльності держави називають:
1)принципами
2)особливостями
3)функціями
131.Юстиція — це сукупність органів:
1) законодавчої влади
2) виконавчої влади
3) судової влади
132.Оскільки держава поступово розширює сферу свого втручання в суспільне життя, зокрема для вирішення питань, пов’язаних з соціальним захистом громадян, одним із нових напрямків державної діяльності стала:
1) економічна;
2) соціальна;
3) культурна.
437
133.Економічна функція держави в країнах західної цивілізації в період між двома світовими війнами характеризувалась:
1) дотриманням свободи, індивідуалізму, заохочення вільної конкуренції, панування приватної власності;
2) розробкою економічної політики в масштабах країни, встановлення правових основ ринку, боротьба з монополізмом, фінансування окремих форм економіки, контроль за дотриманням законності підприємцями тощо;
3) невтручання держави в сферу підприємницької діяльності.
134.В роки так званої «великої депресії» в країнах Західної Європи та США нового змісту набуває:
1) політична функція держави;
2) військова функція держави;
3) економічна функція держави.
135.Серед нових державних функцій, що виникають в другій половині ХХ ст. були такі:
1)розвитку культури, науки, освіти, екологічна;
2)ідеологічна, соціальна, забезпечення миру й підтримки світового порядку;
3)соціальна, фіскальна, співробітництва сучасних держав.
136. Сучасним розумінням правоохоронної функції сучасної держави є визнання її одним з напрямків діяльності держави, спрямованим на:
1) забезпечення охорони інтересів пануючого класу; 2) охорону конституційного ладу, прав та свобод громадян, усіх форм власності;
3) активну інтервенційну політику всередині суспільства через посилення адміністративної діяльності.
137. Англійська юстиція післяреволюційного періоду характеризувалась:
1) надмірною централізацією;
2) відсутністю системності; 3) багатоланковою структурою, заплутаністю апеляційних порядків, складністю підсудності,
збереженням власних судових систем Шотландією, Ірландією.
138. Основою судової реформи в сфері цивільної юрисдикції Англії в другій половині ХІХ ст. стало:
1)збереження в цілому старого укладу судоустрою;
2)створення судів графств;
3)реорганізація системи вищих судів королівства і створення Високого суду.
139.Перший Закон про судоустрій у США був прийнятий:
1) у липні 1776 р.;
2) у вересні 1783 р.;
3) у вересні 1789 р.
140.Нові принципи судоустрою буржуазної Франції були юридично закріплені:
1) у Декларації прав людини і громадянина (1789 р.); 2) у Законі від 16—24 серпня 1790 р.
3) у Конституції 1791 р.
141.Однією з найважливіших історичних особливостей судової системи нової, буржуазної, Франції стало виникнення:
1)цивільної юрисдикції;
2)кримінальної юрисдикції;
3)адміністративної юстиції.
438