142. Особливістю юстиції Німеччини за Конституцією 1949 р. є побудова судів загальної юрисдикції за:
1)федеральним принципом;
2)за територіально-галузевим принципом;
3)принципом централізації.
143. Перші нормативні акти, спрямовані на централізацію поліцейського апарату у буржуазній Великобританії були прийняті:
1)у період буржуазної революції;
2)на початку ХVІІІ ст.;
3)наприкінці ХVІІІ — першій половині ХІХ ст.
144. Закон про утворення поліції міста Лондона — Скотланд-Ярду було прийня-
то:
1)1782 р.;
2)1829 р.;
3)1835 р.
145.Початок процесу створення поліції штатів в США покладено:
1) прийняттям Конституції 1787 р.;
2) прийняттям Закону про судоустрій 1789 р.; 3) створенням першої поліцейської системи в Техасі 1835 р.;
146.В основу побудови поліцейської системи в США було покладено конституційний принцип державного устрою:
1) конфедералізму;
2) унітаризму;
3) федералізму.
147.Федеральне бюро розслідувань (ФБР) було створено:
1)1782 р.;
2)1835 р.;
3)1908 р.
148.Міністерство внутрішніх справ Англії було створено Законом від:
1) 1782 р.;
2) 1817 р.;
3) 1829 р.
149.Особливістю державної поліції у Франції часів І-ої імперії був її:
1) яскраво виражений централізм;
2) децентралізація;
3) збереження найбільш сталих рис часів абсолютистської монархії.
150.У витоків сучасної поліцейської системи Франції стояли:
1)Людовик ХІV;
2)Наполеон І;
3)Наполеон ІІІ.
151.Діяльність поліції у Другій Німецькій імперії регламентувалася:
1) Прусським земським уложення 1794 р.;
2) Конституцією Прусії 1850 р.;
3) Конституцією 1871 р.
152.Межа дії судочинства — це:
1)юрисдикція;
2)юриспруденція;
3)юридична відповідальність/
439
153.Закон про Судоустрій в США був прийнятий 24 вересня:
1) 1769 р.;
2) 1779 р.;
3) 1789 р.
154.Військова функція, функція співробітництва сучасних держав, функції забезпечення миру і підтримки світового порядку це:
1) внутрішні функції
2) зовнішні функції
3) міжрегіональні функції
155.«Новий курс» як напрямок соціально-економічної діяльності держави в 30-ті рр. XX ст. запропонував:
1) Адольф Гітлер в Німеччині;
2) Франклін Делано Рузвельт в США;
3) Уінстон Черчилль у Великобританії.
156.У період Веймарської республіки в Німеччині організація і діяльність поліції регулювалась:
1) Конституцією 1919 р.;
2) Версальським мирним договором;
3) спеціальним законодавством.
157.Основними відмінностями в організації і діяльності поліцейської системи Франції періоду V Республіки є:
1) централізація;
2) децентралізація;
3) поєднання формувань цивільно орієнтованих і військових формувань.
1.Бельсон Я. М. Бюрократия, полиция и вооруженные силы в современном буржуазном государстве. — М.: Юрид. лит., 1969.
2.Бельсон Я. М. Полиция «свободного общества». Империализм: события, факты, документы. — М.: Юридит. лит., 1984.
3.Гиленсен В. М. Полиция ФРГ: Организация и деятельность. — М.: Юрид. лит., 1973.
4.Гиленсен В. М. Федеральное бюро расследований США: История развития, современная организация и деятельность. — М.: Изд-во ИМО, 1979.
5.Губанов А. В. Полиция государств Западной Европы: основные черты организации и деятельности. — М., 1990.
6.Дегтерев Л. М. Полиция буржуазных государств: США, Англия, Франция, Германия. Лекции / Под ред. доцента Г. С. Меркурова. —М.: Научно-исследовательский и редакционноиздательский отдел, 1966.
7.Історія органів внутрішніх справ: Науково-бібліографічний довідник / За ред. Л. О. Зайцева, О. А. Гавриленко, В. М. Часнікова. — Харків: Ун-т внутр. справ, 2000.
8.Коломойцев В. Формування ідеології «нового курсу» президента США Ф. Д. Рузвельта.— Луганськ,1997.
9.Крылов Б. С. Полиция Великобритании: основные черты организации и деятельности. —
М.: Юрид. лит., 1974.
10.Крылов Б. С. Полиция США: основные черты организации и деятельности. — М.: Юрид.
лит., 1972.
11.Михеєнко М. М., Молдован В. В., Радзієвська Л. К. Порівняльне судове право. — К.,1993.
12.ОщепковД. НаціональнажандармеріяФранції// МіліціяУкраїни. — №4. — 1998. — С. 26—27.
13.Старцев Ю. Государственный аппарат США в условиях подготовки и ведения войн
(1939—1960). — Свердловск, 1971.
14.УолкерР. Английская судебнаясистема / Пер. сангл. Т. В. Апаровой. — М.: Юрид. лит., 1980.
15.Чельцов-Бебутов М. А. Курс уголовно-процессуального права, очерки по истории суда и уголовногопроцессаврабовладельческом, феодальномибуржуазномгосударствах. — СПб, 1995.
16.Шишкін В. Судова система штатів у США // Право України. — 1995. — № 7.
440
ПІДМОДУЛЬ 2.2.
ПРАВО В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Громадянське суспільство поряд з державою зумовило появу права якісно нового типу. Важливу роль у його становленні відіграли англійська (XVII ст.) та французька (XVIII ст.) революції, які були серйозним випробуванням на міцність правової надбудови, що залишилася від середньовіччя. Поклавши початок перевороту в галузі економіки й політико-державних структур, вони започаткували й новий правовий порядок, котрий ґрунтувався на визнанні загальної рівності всіх людей від народження, рівності всіх перед законом — принципах, які було покладено в основу нового, юридичного світогляду. Оскільки цей правопорядок був зумовлений якісно новими суспільними відносинами — відносинами буржуазними, то й право нового типу стало визначатися як право буржуазне.
1.1. Принципи буржуазного права
Сутність права, сформованого на початковій стадії громадянського суспільства, визначалася новим становищем особистості в суспільстві та державі й ґрунтувалася на якісно нових принципах. Серед цих принципів виділялися:
—принцип індивідуалізму, що відображав розкріпачення особистості, її звільнення від корпоративних, станових та інших феодальних пут. Це знайшло своє вираження вже в перших конституційних та інших законодавчих актах французької революції, і насамперед у Декларації прав людини і громадянина 1789 року, де головним суб’єктом права стає людина, особистість, а не станово-корпоративні утворення. Звідси і права людини в самих юридичних документах стали розглядатись як природні, священні та невідчужувані. У свою чергу, вони підкріплювалися цілою сукупністю прав громадянина в публічній та приватній сферах;
—принцип свободи. Свобода була не тільки виразником загальнолюдського гуманістичного ідеалу: вона виступала як складовий елемент громадянського суспільства з властивими йому свободою підприємництва, свободою торгівлі, свободою конкуренції
йінших економічних і соціальних свобод, що, у свою чергу, були неможливими без свободи політичної;
—принцип законності. Буржуазія прагнула створити суспільство, яке базується на правопорядку. Вона потребувала стабільності, тому цей принцип став умовою реалізації не тільки політичних і громадянських прав, гарантією демократичних інститутів влади, але й стабільності всього економічного обігу;
—принцип «верховенства права» і «верховенства закону». На відміну від попередньої епохи, коли право народжувалося в основному не з настанов держави, а з реально існуючих і таких, що визнавалися самим суспільством, відносин в епоху громадянського суспільства, надто ж у ХХ ст., право, зберігаючи загальнолюдську цінність (це знаходить вираження в доктрині «верховенства права»), виступає значною мірою як припис державних органів.
441