Особливості розвитку господарства
За економічним спрямуванням Карпатський
економічний район є аграрно-індустріальним. Частка валової продукції
промисловості Карпатського економічного району становить 4.0%
загальнодержавного обсягу, а сільського господарства - більше 12%. У галузевій
структурі господарства району переважають матеріаломісткі та енергоємні галузі:
гірничо-хімічна, лісохімічна й деревообробна, хімічна (кислоти, добрива, хім.
волокна, поліетилен), фармацевтична, цукрова, спиртова, виноробна,
овоче-консервна, м'ясна, молочна, сироварна, борошномельна, круп'яна.
Представлені також трудомісткі галузі машинобудування.
Промисловість
Сформувався промисловий
комплекс з паливною (газовою, нафтовою) промисловістю, виробництвом калійних
добрив, приладо-, верстато- і автомобілебудуванням, сільськогосподарським
машинобудуванням, потужним лісопромисловим комплексом із закінченим циклом
виробництва.
Сільське господарство
Гірські ландшафти створюють можливості для різноманітного сільськогосподарського використання території району. Тут сформувалися: молоко- і м'ясопромисловий, виноградно-виноробний, тютюновий, плодоовочеконсервний комплекси АПК. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. У Закарпатті розвинуте виноградарство; у всіх областях - садівництво. Землезабезпеченість сільського населення району є найнижчою в Україні.
Карпати - відомий курортний і
туристичний регіон. У Передкарпатті та Закарпатті знаходяться великі
санаторно-курортні центри, деякі з них (Трускавець, Свалява) мають міжнародне
значення.
Транспорт
Транспорт району добре розвинений. Тут є густа мережа залізничних і автомобільних шляхів. Карпатський економічний район має особливе транспортно-географічне положення і своєрідні природні умови. Район має індустріально-аграрну спеціалізацію та густу транспортну мережу.
Економічні зв’язки
Карпатський економічний район займає вигідне транспортно-географічне положення, характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Через зручні перевали гірських масивів прокладені залізниці і шосейні дороги, за допомогою яких здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні зв'язки, а також з Чехією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами. Карпатський район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі, які мають державне значення, мінеральних вод (у Карпатах), деяких мінеральних будівельних матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам'яне вугілля, природний газ. Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.
Отож, аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку.
Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні. Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку.
Підвищення загального рівня економічного розвитку може бути досягнуте не лише шляхом простого розвитку вже існуючої системи галузей і виробництв, а у першу чергу в результаті реструктуризації господарського комплексу. Удосконалення територіальної організації господарства полягає передусім у комплексному розвитку обласних регіонів, формуванні в них субобласних економічних округів та промислових (ширше - економічних) вузлів, зокрема на основі обласних центрів. При активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших трудомістких виробництвах. Величезного значення набуває розвиток сітки сільських доріг, громадського пасажирського транспорту, курс на загальну автомобілізацію країни. Потрібно набагато більше вдосконалити систему рекреаційного комплексу, адже потенційні можливості Карпатського регіону у цій галузі набагато більші ніж його реальний стан. Основні шляхи підвищення ефективного використання ресурсів - це посилений розвиток АПК, особливо тваринницько-промислових субкомплексів (виробництво м'яса і молокопродуктів), їх переробних і обслуговуючих ланок; різке збільшення ролі і урізноманітнення функцій рекреаційного комплексу з орієнтацією на обслуговування зарубіжних туристів і відпочиваючих; більша регіональна і міжнародна диверсифікація (з огляду на транспортно-географічне положення) машинобудування; посилення в ПЕК нафтогазової компоненти на основі активізації видобутку відповідних видів палива у Карпатах та ввезення нафтопродуктів і сирої нафти (близькосхідної) із зони Адріатики; посилення ролі індустріально-будівельного комплексу, комплексу предметів народного споживання.
Отож, узагальнені перспективи
розвитку області визначатимуться ступенем реалізації пріоритетів, якими є: -
технологічне оновлення усіх галузей економіки; - використання потенціалу
рекреації і туризму; - розвиток АПК, особливо харчової промисловості, зокрема
галузей, які базуються на сировині обласного сільського господарства; -
підтримка галузей легкої промисловості, які можуть бути конкурентоспроможними
на внутрішньому й зовнішньому ринках і використовують місцеву сировину(вироби з
вовни, дублені шкіри); -УКГ' - нарощування обсягу і асортименту меблевої
промисловості, повернення традиційних ринків збуту закарпатських меблів і лиж;
- удосконалення структури експорту. Рекреація може і повинна змінити економічну
ситуацію в регіоні загалом, надати вільні кошти на відновлення діяльності й
реставрацію історико-архітектурної спадщини. Експортувати необхідно переважно
перероблену деревину, а не сиру.
Проблеми розвитку
Прикордонне положення району, наявність у ньому великої кількості малих і середніх міських поселень зі значними резервами трудових ресурсів, розгалужена мережа доріг створюють сприятливі умови для розміщення промислових виробництв, особливо тих, які б кооперувалися із зарубіжними фірмами.
Актуальною є проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу Передкарпаття, Карпат і Закарпаття, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних лікувальних водних ресурсів Трускавця, Східниці, Моршина, Сваляви. Потребує регулювання проблема використання мальовничих гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, розвитку туризму, створення нових заповідних територій.
Карпати - традиційний район художніх промислів, продукція яких користується великим попитом як в Україні, так і за кордоном. Розвиток цих промислів набуває важливого значення.
Потребують розв'язання питання охорони довкілля,
зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних
заходів, регулювання стоку карпатських річок, які в період повеней затоплюють
значні передгірні території. Слід вжити дійових заходів до усунення шкідливих
промислових викидів у повітря х водні басейни, передусім у районах розміщення
потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної
промисловості. Особливо забруднює довкілля Бурштинська ТЕС.
Несприятливі фізико-географічні явища
В Українських Карпатах і на Закарпатській низовині основними сучасними фізико-географічними процесами є ерозія, повені, вивітрювання, селі, снігові лавини, зсуви і карст, зсувно-обвальні процеси.
Еро́зія (від лат. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> виривати), (рос. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> эрозия, англ. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> erosion; нім. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> Erosion f) -
Руйнування ґрунту <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82> або гірських порід <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0> водним потоком, повітрям (вітром <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80>), льодом <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0>. Ерозія - один з головних чинників формування рельєфу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9> земної поверхні. Частина процесу денудації <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>. Розрізняють схилову й руслову ерозії. В результаті ерозії утворюються яри <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80>, балки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%28%D1%8F%D1%80%29>, річкові долини <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0> тощо. Крім Землі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F>, явища ерозії спостерігаються й на інших планетах Cонячної системи <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0>, зокрема на Марсі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81_%28%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%29>.
Руйнування металу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB> або металевих виробів, зумовлене дією механічних факторів або електричних розрядів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D1%8F%D0%B4>.
Розмивання, роз'їдання, витравлювання <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%28%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0%29>.
По́вінь - природне лихо <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%BE>, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів. Повені на річках <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0> трапляються, коли вода переповнює річище <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5> і розливається річковою долиною <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0>. Часом повені також трапляються на озерах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE> чи водосховищах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5>.
Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах - внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80>, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8F>, що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%81%D1%83%D0%B2_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83> (зазвичай після землетрусів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81>). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B0> або ж зміни річкового русла.
Виві́трювання - процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB> земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0> під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.
Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7>) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.
Лави́на (нім.
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0>
Lawine, від латинського
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0>
labina - зсув <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%81%D1%83%D0%B2>)
- величезна маса снігу
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3>, що
зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення
лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3> покрив. В Україні
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0>
снігові лавини поширені в Карпатах
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8>
та Кримських горах
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8>.
Річки Карпат
На мальовничих схилах Карпатських гір бере початок багато річок, струмків, потоків і джерел, які стікають в Чорне море. До його басейну належать водозбори Дністра і Дунаю. До басейну Балтійського моря належить водозбір Вісли, який заходить в межі Українських Карпат верхів'ям р. Сян.
Річки Карпат мають гірський характер: вони відрізняються значними нахилами русел, швидкими течіями, незначною глибиною, а також частими повенями.
Найбільшими річками регіону є Дністер - друга за величиною ріка України, Прут, Черемош, Тиса.
Дністер бере початок на північно-східних схилах Карпат біля с. Вовче Турківського району Львівської області і впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Протікає по території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, утворюючи на них відомі своєю красою Дністровські каньйони. Основні притоки Дністра - Стрий, Опір, Свіча, Мізунка, найчистіша річка в Європі - Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська.
Друга за величиною річка після Дністра - річка Прут. Починається вона біля підніжжя гори Говерли вузьким каскадом водоспадів, а на рівнині розливається на ширину до 100 метрів. Справа Прут приймає найбільшу притоку - Черемош. На своєму шляху Прут вбирає в себе численні потоки з колоритними назвами: Прутець Черемгівській, Кам'янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та ін. Річка протікає по території Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Черемош утворюється від злиття
Чорного і Білого Черемошу. Його найбільша притока - річка Путілка. Притоки
Чорного Черемоша - Шибин, Дземброня, Бистрець. Черемош протікає територією Івано-Франківської
та Чернівецької областей. Поблизу м. Рахів, там, де «Чорна Тиса Білу доганяє»,
дві річки, зливаючись в одну, дають початок довгої водної артерії Закарпаття -
Тисі. Вона збирає води річок - Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва
цікавих фактів про Карпатський район
1. Найвище розташований населений пункт - село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.
. Найбільш високогірне місто - Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд - найбільший перепад висоти між вулицями - 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.
. Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда - біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.
. Найглибше розташована лікарня - в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 град С) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см3), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.