Материал: конспект-лекций

286

семирівневій моделі Міжнародної організації по стандартизації ISO. Повний загальний інтерфейс

CI (Common Interface) відповідає трьом нижнім рівням OSI моделі, але стандарт DECT визначає 4

рівні протоколу.

Чотирьохрівнева структура (рис. 2.37) використовується для протоколів сигналізації

(signalling protocol).

Рисунок 2.37 – Архітектура протоколу DECT

Верхня частина рівня NWK відповідає верхній частині рівня 3 OSI. Проміжні межі не ма-

ють еквівалента в моделі OSI, але для легкості розуміння нижче приведено приблизну відповід-

ність:

OSI рівень 1: відповідає всьому рівню PHL плюс частина рівня MAC;

OSI рівень 2: велика частина рівня MAC плюс весь DLC;

OSI рівень 3: весь NWK рівень.

Цю ієрархію протоколів передачі сигналів, яку називають стеком протоколів (protocol stack), ілюструє рис. 2.38.

287

Рисунок 2.38 – Ієрархія протоколу DECT і основні функції рівнів

Рівні не обов'язково повинні мати який-небудь фізичний еквівалент. Вони використову-

ються як метод опису і визначення зовнішніх вимог інтерфейсу. Зокрема, на кожному рівні готу-

ється та форматується повідомлення сигналізації для такого ж рівня в абонентській або базовій станції. Інтерфейс між рівнями визначений в термінах примітивів (primitives). Примітиви не мають якого-небудь фізичного значення, їх використовують тільки для забезпечення формального мето-

ду опису того, як рівні взаємодіють один з одним і, таким чином, того, як відбуватиметься переда-

ча сигналів по ефірному інтерфейсу.

Призначення рівнів протоколу. На фізичному рівні PHL (Physical layer) формуються фізи-

чні канали (physical channel).

На рівні доступу до середовища MAC (Medium Access Control) встановлюється з'єднання у фізичному каналі, відбувається передача даних, забезпечується управління потоком даних, вико-

нується процедура розриву з'єднання і звільнення фізичного каналу після закінчення передачі да-

них. Завданням канального рівня також є мультиплексування і демультиплексування службової інформації (сигналізації) з інформацією верхніх рівнів.

Ці функції використовуються, щоб забезпечити три незалежні послуги: мовне обслугову-

вання (broadcast service), обслуговування зі встановленням з'єднання (connection oriented service) і

обслуговування без встановлення логічного з'єднання (connectionless service).

Рівень управління передачею даних DLC (Data Link Control) забезпечує перешкодостійке кодування і корекцію помилок, які можуть вплинути на роботу верхнього рівня.

Рівнева модель DECT розділяється в рівні DLC на два підрівні функціонування (plane of operation): С-подрівень або підрівень управління (C-plane, control plane) і U-підрівень або підрівень користувача (U-plane, user plane).

Підрівень С є загальним для всіх аплікацій і забезпечує формування надійних логічних ка-

налів для передачі сигналізації внутрішнього управління та обмеженої кількості трафіку призна-

ченого для користувача інформації.

Рівень U забезпечує безліч альтернативних послуг, де кожне з'єднання оптимізоване для приватних потреб специфічного типу послуг. Найпростіша послуга - це прозоре незахищене з'єд-

нання, що використовується для передачі мови. Інші послуги підтримують режим комутації і па-

кетний режим передачі данних з рівнями захисту, що змінюються.

Мережевий рівень NWK (Network) є основним рівнем передачі сигналів протоколу. Він функціонує, використовуючи обмін із спілкуваннями між рівноправними об'єктами (peer entities).

Основний набір повідомлень забезпечує встановлення, підтримку і звільнення з'єднань. Додаткові повідомлення забезпечують безліч розширених можливостей.

288

Об'єкт управління нижнього рівня LLME. У традиційних проводових системах передачі мови і даних трафік користувача і сигналізація можуть бути описані взаємодіями певного рівня з вищім і нижчим рівнями. У більшості ж систем абонентського радіодоступу, окремі функції не відносяться чітко до тих або інших рівнів, порушуючи при цьому нормальний механізм ієрархіч-

ного уявлення. Для адекватного опису систем абонентського радіодоступу традиційні рівневі уяв-

лення потребують додаткового елементу. У архітектурі DECT ці «нестандартні» взаємодії регу-

люються об' ектом управління нижнього рівня LLME (Lower-Layer Management Entity). Повна ар-

хітектура протоколу ілюструється рис. 2.39.

Рисунок 2.39 – Взаємодія рівнів протоколу DECT

Наприклад, для вибору вільного радіоканалу, на вищому рівні повинна бути проведена оцінка потужності сигналів у фізичних каналах, зневажаючи при цьому нормальним механізмом ієрархічного уявлення. При цьому з LLME на PHL передається повідомлення про необхідність зробити вимірювання на певному каналі і повернути виміряне значення верхнім рівням. Потім протоколом LLME формується впорядкований список каналів, на яких пілот-сигнали мають най-

більші значення потужності або на яких є найнижчі рівні сигналу перешкоди, після чого PHL рів-

ню передається повідомлення про вибір каналу з якнайменшим рівнем перешкод.

Введення LLME не вимагає змін апаратної частини пристроїв, а тільки визначає, що по-

винні виконуватися певні процедури, які стосуються ніж одного рівня. Розташування деяких про-

цедур LLME наступне:

289

на MAC рівні - створення, підтримка і звільнення каналів зв'язку шляхом активації і деак-

тивації пар фізичних каналів, управління фізичними каналами, включаючи вибір вільних каналів та оцінку рівня одержаних сигналів;

на DLC рівні - управління з'єднаннями, яке включає встановлення і звільнення з'єднань на вимогу рівня NWK, маршрутизація даних С і U-підрівнів у відповідні логічні з’єднання.

Архітектура мережі. Спочатку стандарт DЕСТ розроблявся для використання в мереже-

вій топології «зірка». При використанні такої топології, коли два портативні термінали повинні зв'язатися один з одним, вони встановлюють з'єднання через базову станцію, що знаходиться в центрі зірки.

При використанні DЕСТ систем тільки для передачі мови, такої топології як правило, до-

статньо, щоб задовольнити вимоги окремого користувача. В цьому випадку однією базовою стан-

цією можуть бути обслужені до 12 паралельних мовних з'єднань. Структурна схема елементарної

DECT-мережі представлена на рис.2.40

Рисунок 2.40 – Структурна схема DECT-мережі

В ході вдосконалення основних DECT специфікацій були введені доповнення, представле-

ні в другій редакції видання DECT C1 стандарту ETS 300 175, що допускають використання ре-

жиму «вільного від базової станції» (Base Station free). Цей режим називають режимом прямого зв'язку (Direct Portable-to-Portable communication) або просто прямим режимом (Direct Mode). У

цьому режимі, що реалізований при незначній зміні програмного забезпечення, абоненти DECT

системи мають можливість встановлювати з'єднання один з одним без використання базової стан-

ції, використовуючи абонентські станції як портативні радіостанції. Очевидно, цей режим реалізу-

ється тільки в тому випадку, якщо обидва абоненти знаходяться усередині загальної зони обслуго-

вування, діаметр якої не перевищує 100 м. Абонентські станції DECT також можуть попереджати користувача звуковим сигналом про вихід із зони обслуговування (out-of-range).

Блоки міжмережевої взаємодії IWU. Блок міжмережевої взаємодії IWU (Interworking Unit) використовується для забезпечення необхідних функцій взаємодії з мережами інших станда-

ртів. Передача інформації кінцевому користувачу в мережі, відмінній від DECT, вимагає додатко-