Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

цьому в спеціальному бланку вказуються розміри проекцій крони за сторонами світу (пн-пд, зх-сх). Необхідно також описати природну обстановку, в якій зростало дерево (ґрунт, підріст, підлісок, живий надґрунтовий покрив, інші особливості насадження). Головним чином, заради точного визначення віку, дерево спилюють якомога ближче до кореневої шийки, основу стовбура ретельно очищають від підстилки, моху та ґрунту. За допомогою мірної стрічки на ще не зрубаному дереві фіксують відмітку висоти грудей (1,3 м), провівши крейдою лінію по периметру поперечного перерізу стовбура.

Під час зрубування дерева необхідно вжити всіх заходів, щоб запобігти пошкодженню зрізу та розтріскуванню окоренка стовбура. Важливо також після падіння дерева відшукати усі частини стовбура, у тому числі верхівку, яка, як правило, відламується. Якщо після звалювання окремі частини стовбура будуть втрачені, таке дерево краще замінити іншим.

На зрубаному дереві треба обрубати гілки та за допомогою рулетки виміряти відстань до першої мертвої та живої гілки, а також зафіксувати загальну довжину стовбура. Під час вимірювання зазначених параметрів треба досягти узгодженості мітки висоти грудей на дереві з відміткою 1,3 м на рулетці. Також важливо визначити приріст у висоту за п’ять (десять) років: для дерев сосни достатньо відрахувати від верхівки відповідну кількість мутовок і виміряти їхню довжину. З метою контролю зрізують приріст у висоту за відповідний період і підраховують кількість річних кілець – їх повинно бути п’ять (десять).

По всій довжині стовбура проводиться суцільна лінія, яка використовується в подальшому для взаємного орієнтування зрізів. Очищений від гілок стовбур розбивають на секції завдовжки 2 м і крейдою позначають середини цих секцій, тобто всі непарні метри, а також основу верхівки – останній парний метр, на яких будуть випилюватися кружальця для аналізу ходу росту. Залежно від мети дослідження та розмірів дерева може бути прийнята й інша довжина секції.

Випилювати кружальця починають від основи і послідовно переміщуються до вершини, причому пер-

На робочу поверхню зрізів переносять мітку, яку було проведено на дереві після звалювання. Вона вико-

90

ТЕМА 15. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ХОДУ РОСТУ ДЕРЕВНОГО СТОВБУРА

ристовується для взаємного орієнтування зрізів. Кожному випиляному кружальцю дають відповідний номер, який проставляють на верхньому боці кружальця (нижньому – для нульового зрізу). При цьому зберігається такий порядок нумерації: у чисельнику зазначають номер проби і моделі, а в знаменнику – порядковий номер кружальця і висоту перерізу (рис. 15.1).

3. Камеральні роботи. Камеральні роботи з аналізу ходу росту починаються з проведення на робочій поверхні кожного зрізу двох взаємно перпендикулярних ліній, які проходять через біологічний центр стовбура. Напрям першої лінії визначається положенням мітки, яку було перенесено на робочу поверхню зрізу. Вздовж цих ліній гострим ножем зачищаються смужки завширшки 1–2 см. Потім здійснюється підрахунок річних кілець за п’ятиріччями (або десятиріччями) з відміткою прийнятих періодів на кожному з чотирьох радіусів. Перш за все, ця робота починається на нульовому зрізі в напрямку від центра до периферії (рис. 15.2). В останній периферійній зоні кількість кілець може виявитися меншою, ніж тривалість прийнятого періоду.

Рис. 15.2 Схема підрахунку річних кілець на поперечних перерізах

На решті зрізів підрахунок річних кілець ведеться від периферії до центра. Спочатку відкладається неповне п’ятиріччя (десятиріччя), яке одержали на нульовому перерізі, а потім відмічаються повні періоди (рис. 15.3). Загальна кількість кілець записується на кружальці праворуч від мітки і заноситься у відповідні графи бланка аналізу ходу росту.

91

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

і будь-якому іншому зрізах відповідає віку, в якому дерево досягло цієї висоти. З метою виконання наведених розрахунків передбачено спеціальну таблицю бланка аналізу ходу росту деревного стовбура (табл. 15.1).

Таблиця 15.1

Аналіз ходу росту деревного стовбура за висотою

Наприклад, вік дерева становить 32 роки. На зрізі, взятому на висоті 7 м, налічується 21 річне кільце. Різниця з нульовим зрізом становить 11 річних кілець, отже стовбур досяг висоти 7 м у віці 11 років. Обчисливши таким чином вік дерева, в якому воно досягло висоти 1; 1,3; 3; 5 м і т.д., на міліметровому папері будується крива зміни висоти з віком. З цією метою на осі абсцис відкладається вік дерева, коли воно досягло певної висоти, а на осі ординат – значення висоти. Отримані точки сполучаються відрізками прямої лінії (рис. 15.4 а). Якщо лінія має значну ступінчастість, то це вказує на нерівномірність росту дерева у певні періоди його віку або свідчить про помилки в обчисленнях чи підрахунку річних кілець на відповідних зрізах. На основі побудованого графіка можна встановити висоту стовбура у будь-якому віці, який цікавить дослідника.

З метою виконання аналізу ходу росту деревного стовбура за діаметром на зрізі, взятому на висоті грудей, вимірюються діаметри за

92

ТЕМА 15. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ХОДУ РОСТУ ДЕРЕВНОГО СТОВБУРА

п’ятиріччями (десятиріччями) у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Одержані середні значення діаметрів заносяться у відповідний бланк аналізу ходу росту і наносяться на графік (рис. 15.4 б). При цьому на осі абсцис відкладається вік стовбура за прийнятими періодами, а на осі ординат – відповідні їм діаметри. Нанесені на графік точки з’єднуються відрізками прямої. Ця лінія повинна перетинати вісь абсцис в точці, що відповідає віку, в якому стовбур досяг висоти 1,3 м. Побудований таким чином графік відображає характер росту дерева за діаметром на висоті грудей.

З метою виконання повного аналізу ходу росту деревного стовбура на усіх зрізах, аналогічно як і на висоті 1,3 м, вимірюються діаметри, котрі заносяться у відповідний бланк та ілюструються на графіку (рис. 15.4 в).

Рис. 15.4. Результати аналізу ходу росту деревного стовбура: а) – хід росту за висотою; б) – хід росту за діаметром;

в) – поздовжній переріз стовбура

Наступний етап досліджень передбачає обчислення об’єму стовбура за прийнятими віковими періодами з метою виконання ходу росту деревного стовбура за об’ємом. У наведеному прикладі треба знайти, який об’єм мав стовбур у віці 5, 10, 15, 20, 25, 32 років. Для виконання цієї роботи передбачено окремий бланк аналізу ходу росту, в якому зазначаються площі поперечних перерізів на серединах секцій, обчислені за відповідними діаметрами. За основу розрахунку об’єму стовбура взято складну формулу серединних перерізів.

Після того, як було встановлено висоти, діаметри, площі поперечних перерізів і об’єми стовбура у певному віці, обчислюються видові числа і виконується аналіз ходу росту стовбура за видовим числом. Характер зміни об’єму стовбура та видового числа з віком ілюструють відповідними графіками (рис. 15.5).

Динаміка приросту за будь-яким таксаційним показником визначається для дерева без урахування кори. Абсолютні і відносні значення поточного приросту у висоту визначаються за формулами:

93

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

де ha , ha-n – висота стовбура у віці а і п років тому, м; пт – поточний приріст за висотою, м; пт – відсоток поточного приросту дерева за висотою, %.

Рис. 15.5. Хід росту деревного стовбура: а) – за об’ємом; б) – за видовим числом

Поточний приріст за діаметром (на висоті грудей) визначається за аналогічними формулами. Проте, варто пам’ятати, що вивчати цей показник можна лише з того віку ( ), коли стовбур досягає висоти 1,3 м. У зв’язку з цим, під час розрахунку поточного приросту за діаметром, для першого розрахункового періоду знаменник п, за необхідності, зменшують на величину . На основі обчислених значень приросту будуються графіки (рис. 15.6), які відображають динаміку поточного приросту дерева за висотою і діаметром.

Поточний приріст стовбура за об’ємом визначається за таким же принципом, як і за висотою. У свою чергу, середній приріст обчислюється тільки в абсолютних величинах, виходячи із співвідношення:

де Va – об’єм стовбура без кори у віці а років, м3.

За результатами розрахунків будується графік (рис. 15.7), по осі абсцис якого відкладається вік дерева, а по осі ординат – поточний і середній прирости за об’ємом. Додаткова вісь ординат використовується для побудови графіка зміни відсотка поточного приросту стовбура за об’ємом. На відміну від поточного приросту, точки, які відповідають середньому значенню цієї ознаки, а також відсотку поточного об’ємного приросту, повинні знаходитися навпроти відповідного віку.

94