Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ПЕРЕДМОВА

Посилення інтересу суспільства до лісу дало поштовх для розвитку лісової науки та однієї з її основних інформаційних складових – лісової таксації. Становлення лісової таксації відбулося в тісному взаємозв’язку з іншими дисциплінами математичного спрямування, серед яких вагоме місце займає біометрія. Саме математична спрямованість дисципліни визначила подальший розвиток лісової таксації. Зміст лісової таксації в сучасному розумінні полягає у вирішенні питань усебічного обліку лісових ресурсів, удосконаленні методів вивчення природи лісу на основі системного підходу, виявленні закономірностей формування й динаміки лісових насаджень, дослідженні нематеріальних функцій лісу.

Управління лісовим господарством на засадах сталого розвитку й ефективне використання лісоресурсного потенціалу лісів у сучасних умовах неможливо забезпечити без належної інформаційної підтримки. У зв’язку з цим у лісову таксацію постійно впроваджуються нові інформаційні технології. Останнім часом відзначається суттєвий прогрес в опрацюванні теоретичних і прикладних положень вибірково-статистичного обліку лісів, спостерігається поступовий розвиток методів оцінки стану і динаміки лісового фонду з використанням даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, активно впроваджується сучасне лісотаксаційне обладнання. Зазначене безпосередньо відноситься до найважливіших завдань та напрямів подальшого розвитку лісотаксаційної науки й практики.

Лісова таксація належить до основних фахових дисциплін напряму підготовки 6.090103 – «Лісове і садово-паркове господарство». Її завдання полягають у вивченні теоретичних основ та методів обліку лісових ресурсів, особливостей їхнього застосування на практиці. Фахівцям, які працюють у сфері лісового господарства, вкрай необхідні знання з лісової таксації, оскільки вони безпосередньо використовуються під час виконання службових обов’язків усіма інженерно-технічними працівниками лісової галузі.

У конспекті лекцій подано основний зміст навчальної дисципліни, викладено класичні положення теорії й практики лісової таксації, які не втрачають свого значення до цього часу. Одночасно в лекціях достатньо широко відображені останні напрацювання дисципліни, наведено конструкції й принципи використання відповідного лісотаксаційного обладнання, представлено детальний опис одного з основних досягнень в частині лісових вимірювань – прицільного методу таксації деревостанів, який знаходить своє використання під час вибірково-статистичного обліку лісів. Конспект лекцій складено відповідно до програми навчальної дисципліни «Лісова таксація», з урахуванням основних галузевих нормативних документів з таксації та впорядкування лісового фонду України.

Автори з вдячністю готові сприйняти всі критичні зауваження щодо змісту та шляхів поліпшення цього видання.

3

ЛІСОВА ТАКС АЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА 1. Л ІСОВА ТАКСА ЦІЯ ЯК ОСНОВНА ФАХОВА ДИСЦИПЛІНА

1.Загальні відомості про лісовий фонд України.

2.Визначення поняття «лісова таксація».

3.Короткий історичний нарис виникнення та становле ння дисц ипліни.

4.Об’єкти лісової таксації та структура курсу.

1. Загальні відомості про лісовий фонд України. Україна – велика єв-

ропейсь ка держава, значна частина території якої вкрита лісами. За даними Державного облі ку лісів України (2 011 р.) загальна площа земель лісового фонду становить понад 10 млн . га, з н их площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок скла дає понад 85 %. Загальний деревний запас насаджень сягає понад 2,1 м лрд. м3. Середній приріст запасу становить 3 5,4 млн. м3 на рік.

Лісистість території нашої країни ма є досить неоднорідну регіональну структуру і в середньому становить 15,9 %. Лісистість за областями коливається від 3, 7 % у Запорізькій до 51,4 % – у Закарпатській . Найбільш забез печеними лісами є Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська та Львівська області. Так, ліси Полісся та Карпат займають 57 % площі і 63 % запасу лісів Ук раїни (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Л ісистість України за адміністр ативно-територіальними одиницями

Показник відношенн я площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до п лощі су ходолу, на який прийнято спиратися в європейських країнах, становить 16,5 % .

За відомчо ю підпорядкованістю лісовий фонд України розподілений так: Держлісагентство України – 65,9 %, органи місцевого самоврядування – 12,5 %, ліси, які не надані в кор истування – 7,5 %, Міністерство аграрної політики і

4