ТЕМА 15. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ХОДУ РОСТУ ДЕРЕВНОГО СТОВБУРА
а) |
|
б) |
|
|
|
Рис. 15.6. Динаміка поточного приросту: а) – за висотою, б) – за діаметром
Використовуючи побудовані графіки, на заключному етапі робиться висновок про особливості росту дерева у різні періоди. Результати таксації тимчасових пробних площ з даними про хід росту модельних дерев становлять основу дослідного матеріалу для моделювання продуктивності лісових насаджень.
м3 |
0,012 |
|
|
|
|
|
|
24 |
% |
Поточний приріст , |
0,010 |
|
|
|
|
|
|
20 |
Відсоток приросту, |
0,008 |
|
|
|
|
|
|
16 |
||
0,006 |
|
|
|
|
|
|
12 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
0,004 |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
0,002 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
0,000 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вік, років |
|
|
Поточний приріст |
|
Середній приріст |
Відсоток поточного приросту |
|||||
Рис. 15.7. Динаміка об’ємних приростів
Аналіз ходу росту деревних стовбурів за основними таксаційними показниками тісно пов’язаний із важливим методичним підходом під час розроблення таблиць ходу росту деревостанів – вибором «природного» ряду їхнього розвитку, тобто добиранням насаджень зі схожою динамікою таксаційних показників. Старше насадження такого ряду у певному віці повинно характеризуватися комплексом таксаційних показників відповідного молодшого насадження. Висновок про приналежність відібраних насаджень до одного ряду розвитку робиться за результатами аналізу ходу росту найвищих дерев, адже саме такі
95
ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
дерева не затримувалися в рості, мали протягом усього часу приблизно однаковий ранг у насадженні, а тому їхній ріст цілком залежить від ґрунтовокліматичних умов. Для цього в кожному з відібраних насаджень необхідно зрубати модельні дерева і встановити, якої висоти вони досягли у відповідному віці. Якщо різниця висот буде незначною, вважається, що насадження належать до одного «природного» ряду розвитку.
Контрольні запитання та завдання
1.Коротко викладіть зміст аналізу ходу росту деревного стовбура. З якою метою він виконується?
2.Опишіть послідовність польових робіт під час виконання аналізу ходу росту деревного стовбура.
3.Які вимоги висуваються до відбору модельного дерева для виконання аналізу ходу росту?
4.Наведіть приклад нумерації зрізів модельного дерева. Яким чином здійснюється взаємне орієнтування зрізів?
5.Які особливості підрахунку річних кілець на зрізах?
6.Скільки річних кілець від периферії відмежовує відмітка 35 років на зрізах деревного стовбура, якщо вік дерева становить 37 років, а аналіз ходу росту виконується за п’ятиріччями?
7.Розв’яжіть задачу: вік дерева становить 46 років, на зрізі налічується 22 річних кільця. Скільки річних кілець від центру відмежовує відмітка 40 років, якщо аналіз ходу росту виконується за десятиріччями?
8.Які розрахунки передбачає неповний і повний аналізи ходу росту?
9.Як прогнозувати зміну висоти дерева з віком? Наведіть приклад і побудуйте відповідний графік.
10.Як установити особливості росту дерева за діаметром на висоті грудей? Побудуйте відповідний графік.
11.На основі яких даних здійснюється аналіз ходу росту деревного стовбура за об’ємом і видовим числом?
12.Наведіть формули за якими розраховуються абсолютні і відносні значення поточного приросту деревного стовбура за діаметром, висотою й об’ємом.
ЛІТЕРАТУРА
1.Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – 5-е изд., перераб. и
доп. – М. : Лесн. пром-сть, 1982. – 530 с.
2.Лісова таксація : Програма та методичні вказівки до навчальної практики студентів напряму підготовки 6.090103 – «Лісове і садово-паркове госпо-
дарство». Вид. 2-ге, доп. / |
НУБіП України ; розроб. : В. В. Миронюк, |
В. А. Свинчук, О. Г. Маніта. – |
К., 2014. – 58 с. |
3. Никитин К. Е. Лиственница на Украине : Анализ таксационного строения и роста древостоев с использованием электронных цифровых машин / К. Е. Никитин. – К. : Урожай, 1966. – 332 с.
96
ТЕМА 16. ТАКСАЦІЯ ЛІСОВИХ МАСИВІВ
ТЕМА 16. ТАКСАЦІЯ ЛІСОВИХ МАСИВІВ
1.Поняття про лісовий фонд України.
2.Поділ лісового фонду на таксаційні виділи.
3.Методи та нормативи точності таксації лісу.
1.Поняття про лісовий фонд України. Відповідно до Лісового Кодексу України (ЛКУ) всі ліси на території нашої держави, незалежно від того, на землях яких категорій вони зростають та права власності на них, становлять лісовий фонд України, а тому потребують усестороннього обліку. До лісового фонду також належать всі лісові ділянки площею не менше 0,1 гектара.
Важливим під час інвентаризації лісового фонду є питання про склад земель лісогосподарського призначення (рис. 16.1). Законодавством визначено дві категорії таких земель: лісові та нелісові. У ЛКУ визначено, що на лісових землях розташовуються лісові ділянки, які можуть бути вкритими лісовою рослинністю, а також постійно чи тимчасово не вкритими лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать незімкнуті лісові культури, лісові розсадники, плантації, лісові шляхи, просіки, лісові протипожежні розриви, лісові осушувальні канави та дренажні системи.
Рис. 16.1. Склад лісового фонду України
Нелісові землі переважно зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями та малопродуктивними землями. Вони непридатні для вирощування лісу, проте можуть використовуватися для потреб лісового господарства.
97
ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
2. Поділ лісового фонду на таксаційні виділи. Під час таксації лісу те-
риторія кожного кварталу розділяється на таксаційні виділи, які є первинними обліковими одиницями. Таксаційний виділ – це обмежена ділянка лісового фонду, однорідна за своєю таксаційною характеристикою, що відрізняється від таксаційних характеристик суміжних ділянок на величину, передбачену нормативами, і вимагає проведення на всій площі однакових господарських заходів. Суміжні ділянки з різними характеристиками можуть об’єднуватися в один виділ, якщо площа одного з них менша від установленого для цієї категорії мінімуму (табл. 16.1). Такі ділянки приєднуються до найближчих за таксаційною характеристикою, ТЛУ, або найбільшого з прилеглих виділів.
Мінімальна площа таксаційного виділу для різних |
Таблиця 16.1 |
||
|
|||
ділянок лісового фонду, га |
|
||
Категорія ділянок |
Розряд лісовпорядкування |
||
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
||
Насадження природного походження |
1,0 |
|
0,5 |
Лісові культури |
0,5 |
|
0,3 |
Стиглі насадження серед молодняків, молодняки |
|
|
|
серед стиглих і середньовікових насаджень та |
0,5 |
|
0,3 |
інших категорій земель |
|
|
|
Лісові ділянки, невкриті лісовою рослинністю |
0,5 |
|
0,3 |
Угіддя, землі спецпризначення |
0,1 |
|
0,1 |
Кожен виділ має характеристику в таксаційному описі та зображується на лісовпорядних планшетах і лісових картах. Поділ кварталу на таксаційні виділи виконується, в першу чергу, за їхньою належністю до лісових або нелісових земель. При цьому до вкритих лісовою рослинністю ділянок відносяться молодняки з повнотою 0,4 і більше та насадження інших вікових груп з повнотою 0,3 і більше, а також ділянки, зайняті чагарниками, на яких можуть бути створені продуктивні насадження або організовуються чагарникові господарства.
Поділ лісових ділянок, укритих лісовою рослинністю, на таксаційні виділи здійснюється за умови різниці в основних таксаційних показниках насаджень у межах, які наведено в табл. 16.2. Таксаційна характеристика виділу складається на основі його натурного огляду з просік, візирів та інших ходових ліній, до яких він примикає. Необхідна точність забезпечується, в першу чергу, кількістю окомірних описів виділу в різних пунктах таксації відповідно до встановленого розряду лісовпорядкування. Так, за умови впорядкування лісів за першим розрядом, мінімальна кількість описів залежно від площі виділу буде такою: до 3,0 га – 1; 3,0–10,0 га – 2; понад 10,0 га – 3. Для другого розряду лісовпорядкування зазначені показники будуть удвічі меншими. Кожен новий опис виділу виконується за умови стійкої зміни одного або кількох таксаційних показників порівняно з попереднім пунктом таксації не менше, ніж на одну градацію (табл. 16.2).
98
|
|
|
ТЕМА 16. ТАКСАЦІЯ ЛІСОВИХ МАСИВІВ |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 16.2 |
|
|
Критерії для виділення насаджень |
|
|
№ |
Таксаційний показник |
Умови виділення насаджень |
|
|
насадження |
Природне (насіннєве, порослеве) або штучне |
|
1. |
Походження |
|
|
(лісові культури) |
||
|
|
|
|
|
2. |
Форма |
Прості (одноярусні) або складні (дво- і багатоя- |
|
русні) насадження |
||
|
|
|
|
|
3. |
Склад |
За різних основних елементів лісу або за різниці |
|
понад 2 одиниці у формулі складу |
||
|
|
|
|
|
4. |
Вік |
За умови різниці на період, який перевищує |
|
один клас віку |
||
|
|
|
|
|
5. |
Бонітет |
За різниці на один клас бонітету і більше |
|
6. |
Повнота |
За різниці повноти для основного елемента лісу |
|
0,2 і більше |
||
|
|
|
|
|
7. |
Середній діаметр |
За різниці середнього діаметра основного еле- |
|
мента лісу на 4 см і більше |
||
|
|
|
|
|
8. |
Середня висота |
За різниці середньої висоти основного елемента |
|
лісу на 10 % і більше |
||
|
|
|
|
|
|
|
За різниці кількості ділових дерев основного |
|
9. |
Товарність |
елемента лісу на 10 % для хвойних і 20 % – для |
|
|
|
листяних порід |
3. Методи та нормативи точності таксації лісу. Під час виконання лісо-
таксаційних робіт можуть застосовуватися такі методи:
–натурної окомірно-вимірювальної таксації;
–дешифрувальний;
–раціонального поєднання натурної таксації з камеральним дешифру-
ванням аерофотознімків.
Два останніх методи застосовуються для впорядкування лісів, які зазнали значного радіоактивного забруднення (понад 15 Кі·км2). У зв’язку з цим, основним методом таксації, який застосовується на практиці, є окомірновимірювальний. Він полягає в сполученні дешифрування аерофотознімків, натурної окомірної таксації з вибірково-вимірювальною і вибірковоперелічувальною таксацією. При цьому для визначення суми площ поперечних перерізів на 1 га закладаються реласкопічні пробні площі або, якщо підріст або підлісок заважають використовувати повнотомір – кругові пробні площі постійного радіуса. Кругові пробні площі можна замінити стрічковими переліками вздовж візирів.
Точність таксації регламентується нормативами допустимих систематичних і випадкових помилок визначення таксаційних показників насадження. В її основі лежать навики окомірної оцінки, набуті під час колективного й індивідуального тренування. У процесі лісотаксаційних робіт необхідно керуватися вимогами, наведеними в табл. 16.3.
99