Іспит з іноземної мови проводиться у вигляді письмового тесту, який повинен продемонструвати мовну компетенцію студента:
· лексичні знання
· граматична компетенція
Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання якогось комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки і почуття, людина має конкретну мету - щось повідомити, про щось запитати, переконати в чомусь адресата чи спонукати його до певних дій тощо. З цією метою мовець прагне висловитися з якнайбільшою повнотою, дібрати якнайточніші у семантичному і стилістичному сенсі мовні засоби.
Безпосереднім проявом думки, формою її існування, репрезентантом мисленнєво-мовленнєвої діяльності є текст. Дефініції терміна текст, яка б відображала усю його багатоаспектність і водночас була вичерпною, ще не існує, оскільки дослідники найчастіше у своїх визначеннях актуалізують якусь одну ознаку тексту, важливу у контексті їхнього дослідження.
Текст (від лат. textum - тканина, сплетіння, поєднання) - це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність. Отже, текст виступає обов'язковим складником комунікативного процесу, допомагає фіксувати, зберігати і передавати інформацію в просторі й часі.
Лінійно розташована сукупність речень є одиницею тексту. Найменша одиниця тексту - надфразна єдність, абзац, що є одиницями різних принципів членування тексту, хоча абзац структурно й композиційно може виокремлювати надфразну єдність.
Надфразна єдність - це сукупність семантично й граматично поєднаних висловлень, що характеризуються єдністю теми й особливим синтаксичним зв'язком компонентів. У діалозі надфразна єдність складається з питань й відповідей; репліки й реакції. Синоніми надфразної єдності - складне синтаксичне ціле, прозаїчна строфа, гіперсинтаксема й ін.
Одиницями тексту є також розділи, підрозділи, глави (в більшому вимірі).
Абзац (від нім. аЬзаіі - відступ) - це структурно-змістова одиниця членування тексту, що характеризується єдністю теми і графічного позначення, відступом праворуч у початковому рядку, якими починаються виклад нової думки.
Структурно текст може відповідати реченню, слову, сполуці, якщо ці одиниці мають цілісну інформацію, яка відповідає певній комунікативній ситуації, наприклад: І) Красно говорить, а слухать нічого (Нар. творчість); 2) Вихід. Навчальна частина.
За способом репрезентації тексти переділяються на письмові, усні та друковані.
Залежно від ситуації спілкування значна частина текстів може матеріалізуватися яку писемній, друкованій формі (накази, протоколи, акти, телеграми тощо), так і усній (судові промови, бесіди тощо).
Кожний текст маніфестує той чи інший мовленнєвий жанр, віднесений до певного стилю, і виконує різні функції.
Основним елементом тексту є дане (тема, предмет висловлювання) і нове (основний зміст висловлювання). Наведемо приклад розподілу невеликого тексту на дане і нове (жирний шрифт-дане, курсив - нове).
У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн. Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі.
Окрім того, українські громади організували мережі осередків української культури - бібліотеки, архіви, музеї; театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства (Із газети).
Основними ознаками тексту є:
o зв'язність - визначальна категорія тексту, основним показником якої є розвиток теми і формальні засоби (семантично близькі слова і фрази, граматичні й стилістичні одиниці тощо). За допомоги мовних ї позамовних чинників вона забезпечує обмін інформацією. Показниками зв'язності є: лексичні(синоніми, антоніми, пароніми, повтори), морфологічні (сполучники, сполучні слова, вказівні займенники, деякі прислівники, тощо), синтаксичні (порядок слів, порядок розташування частин), стилістичні (еліпс, градація, питальні речення тощо) одиниці; інтонація, наголос, паузи; ситуації спілкування;
o цілісність, яка забезпечується змістовою (єдність теми, змісту), комунікативною (мета спілкування), структурною і формально-граматичною (єдність мовленнєвих жанрів) цілісностями33;
o членованість. Будь-який текст можна комунікативно членувати на частини з метою полегшення сприйняття інформації адресатом.
o інформативність уособлює інформативний масив тексту, що міститься не лише в його вербальній організації, а випливає з її взаємодії з авторською і читацькою свідомістю. Отже, інформативність тексту виявляється лише у процесі тлумачення мовного масиву через свідомість адресата, а масив інформації формує автор тексту. Кожен текст і створюється заради передачі інформації;
o завершеність - ознака текстів, що передбачає їхню формальну і змістову закритість.
Елементи і компоненти тексту поєднуються такими видами зв'язку:
^ контактний - пов'язані елементи знаходяться поряд;
^ дискантний - здійснюється на відстані: об'єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних абзацах, через певну кількість речень іншого змісту;
^ ланцюговий або послідовний - певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом для наступного і вимагає подальшого розгортання думки;
^ паралельний - речення граматично рівноправні. Характерна _ознака цього зв'язку - єдність видо-часових форм присудків;
^ перспективний - вказує, про що мовитиметься далі;
^ ретроспективний - певний фрагмент тексту вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин.
Щоб переглядати інформацію в Інтернет потрібно мати як мінімум одну програму, що називається браузер. Серед найпоширеніших слід відмітити такі браузери, як: Internet Explorer - популярний, оскільки є частиною операційної системи Windows та має російськомовний інтерфейс; Opera - є комерційною програмою, більш зручна та захищена, порівняно з Internet Explorer. Якщо завантаження файлу було завчасно припинено, то Opera, на відміну від Internet Explorer, дозволяє продовжити завантаження. Mozilla Firefox - безкоштовний браузер, що з'явився останнім часом і стрімко набирає шанувальників. До типових елементів кожного вікна в операційній системі у інтерфейсі браузерів додано рядок адреси або поле для вводу адреси сторінки. Дуже типовою є і панель інструментів з кнопками повернення до попередньої сторінки, зупинки завантаження. Вікна браузерів мають різну будову, але такі елементи є спільними: 1. Панель меню - серед найбільш вживаних команд зберігання сторінки на локальному комп'ютері, зміна кодування (якщо текст не читається), 2. Панель інструментів - найбільш вживані команди повернення до попередньої сторінки, припинення завантаження сторінки. 3. Рядок адреси - саме сюди ви вводите адресу потрібної сторінки. 4. Кнопка для переходу по набраній адресі - можна і не використовувати, а натискати на клавіатурі "Enter". 5. Робоче поле - відображається сторінка. 6. Рядок стану - при наведенні курсору на посилання тут з'являється адреса, що при деякому досвіді дозволяє зрозуміти, куди веде посилання (інший сайт, той самий сайт, інше місце на той самій сторінці). Для того, щоб отримати доступ до Інтернет - ресурсів, необхідно знати їх мережеву адресу. Оскільки Інтернет постійно поновлюється і розвивається, в ньому не може буди єдиного каталогу, так само як немає єдиної світової телефонної книги. Водночас в Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких пошукових систем можуть бути: - тематичні каталоги; - пошукові системи. Тематичні каталоги Якщо потрібна загальна інформація із глобальної теми або деяких її областей, доцільно користуватися пошуковими тематичними каталогами. Тематичні каталоги - це інформаційно-довідкові системи, які створюються вручну редакторами на основі інформації, зібраної на серверах Інтернету. Вони мають деревовидну структуру. Всі галузі людської діяльності поділяються на групи: наука, техніка, мистецтво, економіка, політика, спорт тощо, а ті, в свою чергу, - на підрозділи. Наприклад, мистецтво - це література, театр, живопис, музика, архітектура. Далі йде детальніша класифікація. Так, до театрального мистецтва належать опера, балет, драма, мюзикл та ін. В тематичних каталогах Інтернету, як і в бібліотечній справі, не існує єдиних стандартів класифікації. Каталоги організуються за темами і, як правило, містять гіперпосилання для повернення на верхній рівень web-сайту каталогу, а не на окремі сторінки у межах цього web-сайту. Користувачі каталогів починають пошук, вибираючи загальну тему чи відповідну тематичну категорію, а потім крок за кроком звужують межі пошуку. Працювати з пошуковими каталогами нескладно. Пошук інформації користувачем відбувається на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується складність, пов'язана з розробкою і веденням каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір Інтернету, відбирають те, що, на їх думку, становить загальний інтерес, і заносять адреси таких публікацій до каталогу. Як правило, каталоги ресурсів складаються на основі експертних оцінок. Основною перевагою такого засобу пошуку є чітка відповідність змісту сайтів тематиці, оголошеній для кожного розділу. Недоліком є неповне охоплення існуючих у мережі ресурсів, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, наявної в Інтернеті, практично нереально навіть для значної кількості персоналу, яких обслуговує сервер. Якщо в одному тематичному каталозі не одержано задовільних результатів, слід звернутися до іншого. Результати пошуку в тематичних каталогах часто бувають дуже різними, оскільки web - сайти, що включаються до кожної тематичної категорії, обираються вручну людьми, а не системами. Тематичні каталоги є початковими засобами пошуку інформації і дозволяють розв'язувати стандартні задачі - пошук сайтів певного тематичного призначення, на яких можна знайти колекцію тематичних посилань. Для полегшення процесу знаходження можна використати пошук у каталозі. Список деяких тематичних каталогів:
В умовах формування інформаційного суспільства роль бібліо- течних установ як виробничої системи, що вирішує завдання ана- літичної обробки інформаційних потоків, підвищення ефективності використання інформаційних ресурсів невпинно зростає. У зв’язку з цим увагу дослідників у все більшій мірі привертають проблеми підвищення ефективності бібліотечного інформаційно-аналітич- ного виробництва, важливого засобу введення в суспільний обіг матеріалів бібліотечних фондів, розвитку інформатизації. Питанням аналізу проблеми місця й ролі інформаційного ви- робництва в сучасному соціокультурному просторі присвячені ро- боти: А. Антопольського, Ю. Арського, В. Брижко, В. Іноземцева. Роль і місце сучасної бібліотеки в інформаційному суспільстві тео- ретично обґрунтував А. Чачко. Проблеми розвитку бібліотек в ін- формаційному середовищі розглядаються в працях Л. Амлінського, В. Ільганаєвої, І. Моргенштерн, Ю. Столярова, Я. Шрайберга. Важливу роль у теоретичному осмисленні й узагальненні пи- тань, пов’язаних з розкриттям функції бібліотеки, технології ін- формаційного виробництва відіграли праці О. Астапович, М. Слободяника, О. Кириленко. 257 Економічні аспекти функціонування бібліотек активно дослід- жувались у працях І. Джерелієвської, М. Карташова, В. Клюєва, Л. Петрової, І. Фруміна. Автори дають загальну економічну оцінку діяльності бібліотек і використовують методи економічного ана- лізу щодо комплектування та використання бібліотечних фондів, матеріально-технічної бази бібліотек. Проблему інноваційної компоненти бібліотечного інформацій- ного виробництва розроблюють науковці НБУВ під керівництвом академіка О. Онищенка – В. Горовий, А. Чекмарьов, Л. Костенко, Т. Павлуша, О. Воскобойнікова, Т. Добко та ін. Вирішенню завдання визначення специфіки бібліотечно-інфор- маційного виробництва в умовах формування інформаційного сус- пільства присвячені праці І. Давидової. Можливості використання інформаційного сервісу Інтернету в бібліотеках України дослід- жувалися Л. Філіпповою, А. Романовим, В. Матюхіним. Сучасні дослідники відзначають, що ускладнення соціально- економічного й політичного життя, зміна динаміки процесів у різ- номанітних сферах діяльності людини призвели до розвитку інформаційної індустрії, пов’язаної з вдосконаленням технологій виробництва нових знань. Поряд із цим актуалізується питання вдосконалення методик розширення доступу всіх категорій кори- стувачів до наявних інформаційних ресурсів. Особливе місце в процесах інформатизації суспільства нале- жить глобальній комп’ютерній мережі Інтернет – зручному, до- ступному джерелу інформації, який принципово змінив систему нагромадження, зберігання, поширення інформаційних ресурсів. «Інтернет перетворився на публічний ресурс глобального мас- штабу, і керування його використанням повинне стати одним з ос- новних питань порядку денного інформаційного суспільства» [10]. Про роль інтернет-інформації в сучасному суспільстві, її вплив на суспільне, культурне, політичне й економічне життя свідчить опитування 71 лауреата Нобелівської премії (близько третини су- часних лауреатів), проведене у 2001 р. дослідницькою компанією 258 Prіnceton Survey Research Assocіates за замовленням Cіsco Systems. 89 % з них постійно користуються послугами мережі Інтернет і вважають, що інформаційно-комунікаційні технології значним чином трансформували їхній спосіб життя. 92 % опитаних від- значили Інтернет як унікальний засіб підвищення освітнього рівня й рушій нових технологій, 83 % – як засіб підвищення продук- тивності праці та економічного зростання