-лінійно-функціональна;
-лінійно-штабна;
+матрична;
-функціональна.
?105.
До бюрократичної системи управління не належить:
-чіткий поділ праці;
-ієрархічність рівнів управління, за якого кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому;
+наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання;
-наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань.
?106.
Коли в організації є багато самостійних відділень близького профілю діяльності, доцільно застосовувати організаційну структуру…
+на базі стратегічних одиниць бізнесу;
-лінійно-функціональну;
-холдингову;
-конгломератну.
?107.
Структура, що дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціально-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:
-матрична;
-конгломератна;
+дивізіональна;
-проектно-цільова.
?108.
Вертикальні інформаційні потоки домінують у структурі:
-лінійно-штабній;
+лінійній;
-функціональній;
-дивізійній.
?109.
Теорія надбаних потреб – це теорія:
-А. Маслоу;
-В. Врума;
+Д. С. Мак-Клелланда;
-Ф. Герцберга.
?110.
До змістових теорій не відносять:
+теорію очікувань В. Врума;
-теорію ЖВЗ К. Альдерфера;
-двочинникову теорію Ф. Герцберга;
-ієрархію потреб А. Маслоу.
?111.
До процесуальних теорій не відносять:
-теорію очікувань В. Врума;
+теорію ЖВЗ К. Альдерфера;
-теорію Портера — Лоулера;
-теорію справедливості Дж. Адамса.
?112.
Валентність – це:
+цінність заохочення чи винагороди для працівника;
-вірогідність отримання бажаної винагороди;
-очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені;
-отримання винагороди.
?113.
Суб'єктивне оцінювання індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою ін¬ших людей, що виконують аналогічну роботу, — це основне положення те¬орії:
-очікувань;
+справедливості;
-ставлення цілей;
-надбаних потреб.
?114.
Мотиви – це:
-спонукання людини до трудової діяльності;
-зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності;
+внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах;
-винагорода за працю.
?115.
До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:
-просування по службі;
+висока і стабільна заробітна плата;
-висока відповідальність;
-цікава робота.
?116.
Теорія справедливості передбачає:
-порівняння валентності і ефективності роботи;
+порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу;
-формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу;
-виплата винагороди за виконану роботу.
?117
Твердження, що бажана поведінка людини сприяє припиненню застосування до неї певних негативних дій, – це основа методу:
-позитивної підтримки бажаної поведінки;
+негативної підтримки бажаної поведінки;
-покарання;
-ігнорування.
?118.
До стимулів зі знаком «мінус» не входять:
-штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи;
-зниження соціального статусу працівника;
+направлення працівника на курси підвищення кваліфікації;
-звільнення працівника з роботи.
?450.
Для оцінювання пра¬вильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи здійснюється контроль:
-попередній;
+підсумковий;
-поточний;
-функціональний.
?451.
Контроль, що визначає міру придатності вхідних ре¬сурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відпові¬дала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку, – це:
-профілактичний;
+попередній;
-лінійний;
-поточний.
?121.
Масштаб відхилень має забезпечувати…
-своєчасну фіксацію будь-якого відхилення від заданої траєкторії;
+своєчасну фіксацію такого відхилення від заданої траєкторії, яке, якщо його не ліквідувати, зашкодить досягненню наміченого;
-фіксацію істотних відхилень від запланованих стандартів протягом встановленого періоду часу;
-різницю між заробітною платою і премією.
?122.
Фінансовий контроль не включає:
-оцінювання ефективності використання фірмою своїх ресурсів;
-оцінювання платоспроможності фірми та її фінансової стійкості;
+оцінювання конкурентних переваг фірми;
-визначення межі, до якої фірма може здійснюватися фінансування за рахунок позичкових коштів.
?123.
Зовнішній аудит – це:
-оцінювання результатів фінансової діяльності підприємства, зроблене аудиторами за спеціально укладеною угодою;
+фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які не є працівниками організації;
-оцінювання бухгалтерської звітності підприємства, зроблене працівниками спеціально створеної фінансової служби організації;
-фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які є працівниками організації.
?124.
До принципів контролю не належать:
-об’єктивність;
-постійність та оперативність;
+установлення стандартів;
-масовість та гласність.
?125.
Застосування контролю дає керівникові можливість стежити за:
-професійним зростанням співробітників організації;
+ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи;
-безпосередньою діяльністю працівників організації;
-графіком виконання робіт.
?126.
Суб'єктами контролю не виступають:
-громадські організації;
-лінійні менеджери;
+управлінські рішення;
-державні органи.
?127.
Незалежний фінансовий контроль проводиться з метою:
+установлення відповідності фінансово-господарських операцій, обліку та звітності чинному законодавству;
-виявлення ухилення від сплати податків;
-виявлення зловживання службовим положенням;
-виявлення відхилень від встановлених планів та програм.
?128.
Внутрішньогосподарський контроль здійснюється:
-керівниками, аудиторськими фірмами, виборними органами управління та контролю;
+керівниками та спеціалістами, виборними органами управління та контролю;
-керівниками організації;
-керівниками та спеціалістами, податковою адміністрацією.
?129.
Попередній контроль використовується до таких видів ресурсів:
+трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних;
-ресурсів часу;
-матеріальних ресурсів за окремими об'єктами;
-зовнішніх ресурсів, які використовує організація, та внутрішніх ресурсів.
?130.
Попередній контроль фінансових ресурсів полягає у:
+перевірці усіх грошових надходжень, видатків організації, їх відповідності фінансовій документації, термінів надходження та виплат;
-з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів організації обраній стратегії;
-з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів цілям бюджетного планування;
-перевірці фактичних фінансових результатів та порівнянні їх із запланованими.
?131.
Завершальний контроль трудових ресурсів полягає у:
-перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам, роботи працівників, рівня дисципліни;
+перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам; продуктивності; здатності до удосконалення професійних навичок. Проведенні атестації працівників;
-перевірці якості виконання робіт, здатності до удосконалення професійних навичок, проведенні атестації працівників;
-аналіз ділових та професійних навичок, кваліфікації робітників, атестації працівників.
?132.
Поточний контроль інформаційної діяльності полягає у:
-перевірці достовірності та об'єктивності інформації, яка надходить в організацію із зовнішнього середовища;
+перевірці роботи системи оброблення інформації, її групування та розподілі в - межах організації;
-перевірці інформації, яка відображає рівень виконання поставлених завдань;
-перевірці документаційного забезпечення виробничо-господарської діяльності.
?133.
До завдань контролю не відносять:
-виявлення дотримання трудової дисципліни на робочих місцях;
-визначення відповідності оформлення документації вимогам нормативно-правових актів;
+усунення недоліків, коригування стандартів;
-визначення рівня технічної підготовки персоналу.
?134.
До властивостей контролю не відносять:
-відображення пріоритетів організації щодо стратегічного спрямування та діяльності;
-ґрунтування на гнучких та динамічних технологіях;
-економічність;
+установлення критеріїв і стандартів, які об'єктивно відобража¬ють результати діяльності співробітників.
?135.
Під час оцінювання та виконання робіт необхідно використовувати:
+спеціальні контрольні засоби та прилади, ресурси;
-фінансову документацію організації;
-матеріальні ресурси організації;
-інформаційні ресурси організації.
?136.
Стандарт – це:
-показники, які характеризують відносну величину використан¬ня знарядь та предметів праці;
+сукупність прийнятих норм та нормативів;
-максимально припустима величина абсолютних витрат сировини;
-максимально припустима величина абсолютних витрат матеріалів, палива, праці.
?137.
Централізований контроль має такі характеристики:
-ґрунтується на соціальних нормах, цінностях та традиціях;
+наявність спеціалізованих контрольних служб;
-акцентує увагу на самоконтролі;
-прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю.
?138.
Суцільний контроль передбачає перевірку:
+усієї сукупності підконтрольних об'єктів;
-фінансового стану господарської діяльності організації;
-діяльності після проведення інвентаризації;
-шляхом проведення внутрішньо групового контролю, який здійснюється на засадах соціальної взаємодії.
?139.
Основними засобами здійснення стабілізуючого регулювання є:
+реалізація визначених правил, процедур і стилів поведінки;
-система управління процесом досягнення стратегічних цілей підприємства через систему управління його прибутковістю;
-система управління фінансами підприємства;
-система управління процесом реалізації стратегії підприємства.
?140.
Безпосереднє регулювання здійснюється:
-до структури апарату управління;
+до підприємства в цілому, організаційної структури управління і структури апарату управління;
-до відділу кадрів;
-до відділу виробництва.
?141.
Регулювання за допомогою інструктування ґрунтується на:
-системі управління фінансами підприємства;
-системі управління процесом реалізації стратегії підприємства;
+методичній допомозі й інформаційному забезпеченні виконання майбутньої роботи;
-процесі безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця.
?142.
Розпорядницьке регулювання – це:
-певні норми поведінки людей, що зайняті у виробництві та управлінні;
-спосіб, за допомогою якого забезпечується дотримання відповідальності як основи менеджменту і "добиватися виконання роботи за допомогою інших людей";
-методична допомога й інформаційне забезпечення виконання роботи;
+процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця.
?143.
Активний розпорядчий вплив проявляється у:
+наказах, вказівках, постановах, розпорядженнях, резолюціях, рішеннях;
-рекомендаціях;
-пропозиціях;
-побажаннях.
?144.
Пасивний розпорядчий вплив – це:
-накази, вказівки, постанови;
-розпорядження;
-резолюції, рішення;
+інформування, рекомендації, пропозиції, побажання.
?145.
Дисциплінарне регулювання являє собою:
-методичну допомогу й інформаційне забезпечення виконання роботи;
-процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця;
+спосіб, за допомогою якого забезпечується дотримання відповідальності як основи менеджменту і "добиватися виконання роботи за допомогою інших людей";
-процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця.
?146.
Регулювання – це:
+процес впливу на об?єкт, спрямований на усунення або на пристосування до факторів, що впливають на поведінку об?єкта;
-повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів на виконання об?єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень;
-спосіб, за допомогою якого забезпечується дотримання відповідальності як основи менеджменту і "добиватися виконання роботи за допомогою інших людей";
-процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця.
?147.
Завдання регулювання:
-зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією контролювання як у підсистемі виробництва, так і в підсистемі управління;
-зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією планування як у підсистемі виробництва, так і в підсистемі управління;
+зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією організації як у підсистемі виробництва, так і в підсистемі управління;
-зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією координування як у підсистемі виробництва, так і в підсистемі управління.
?148.
Оперативне регулювання – це:
+повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів на виконання об?єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень;
-повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів на виконання об?єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень;
-спосіб, за допомогою якого забезпечується дотримання відповідальності як основи менеджменту і "добиватися виконання роботи за допомогою інших людей";
-процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця.
?149.
У процедурі регулювання виділяють три етапи:
-добір стандартів, що стабілізують діяльність працівників підприємства;
- вироблення адекватних регулюючих впливів на виконавців;
-добір стандартів, що стабілізують діяльність працівників підприємства і усунення виниклих відхилень чи проблем;
+добір стандартів, що стабілізують діяльність працівників підприємства, вироблення адекватних регулюючих впливів на виконавців і усунення виниклих відхилень чи проблем.
?150.
Для дослідження моделювання оптимізації інформаційних систем слід використовувати методи:
+кібернетики;
-статистики;
-економіки;
-математики.
?151.
Для планування експериментів використовується такий метод:
+моделювання;
-кібернетики;
-математики;
-економіки.
?152.
Для чого використовується метод комерційного розрахунку:
+для розміщення виробництва;
-для збільшення обсягів виробництва;
-для поліпшення асортименту продукції;
-для перерахування коштів.
?153.
Властивість інформації бути зрозумілою для того, кому її адресовано, – це:
-об'єктивність інформації;
-комунікативність інформації;
+лаконічність інформації;
-актуальність інформації.
?154.
Інформація, яка має ознаки:
-є продуктом (предметом) праці, не втрачає і має споживчі якості, має здатність накопичуватися;
-є продуктом (предметом) праці, має здатність накопичуватися, усуває невизначеність;
+має здатність накопичуватися, усуває невизначеність, має споживчі (джерельні) якості;
-дозволяє вивчити стан об'єкта, є продуктом (предметом) праці, не втрачає і має споживчі якості.
?155.
Характерні риси нових інформаційних технологій такі:
+інтегрованість, гнучкість, інтерактивність;
-об'єктивність, інтегрованість, гнучкість;
-інтерактивність, інтегрованість, оперативність;
-гнучкість, інтерактивність, об'єктивність.
?156.
Існуючі види форм носіїв інформації такі:
-зберігання інформації, реєстрації даних, обстежень;
+зберігання інформації, реєстрації даних, статистичної (фінансової) звітності, обстежень;
-реєстрації даних, обстежень, статистичної (фінансової) звітності;
-реєстрації даних, зберігання інформації, обстежень.
?157.
Елементами комунікаційного процесу є:
-ідея, відправник, повідомлення, отримувач, зворотний зв'язок;
+відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв'язок;
-генератор ідеї, повідомлення, канал, відправник, зворотний зв'язок;
-етапи переробки початкової інформації.
?158.
Невербальна комунікація – це:
-надання відправником додаткової потаємної інформації одному зі співрозмовників, яка свідчить про його справжнє ставлення до інформації, що є предметом обміну;
+надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну;
-комунікація без використання незрозумілих співрозмовникові слів;
-комунікація з наявністю помилкової інформації.
?159.
Викривлення інформації у процесі спілкування через варіатив¬ність (неоднозначність) слів – це:
+семантичні перешкоди;
-невербальні перешкоди;
-перешкоди вибіркового сприйняття;
-інформаційні перевантаження.
?160.
Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організаційною структурою – це:
-горизонтальні комунікації;
+неформальні комунікації;
-вертикальні комунікації;
-ієрархічні комунікації.
?161.
Сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформа¬ції, яку створює суб'єкт управління для того, щоб приймати обґрунтовані рішення і ефективно керувати, – це:
-комунікаційні процеси;
+комунікаційна мережа;
-комунікаційні елементи;
-комунікаційні засоби.
?162.
Особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює її в повідомлення і передає іншій особі або групі осіб, – це:
+відправник;
-одержувач;
-лінійний менеджер;
-топ-менеджер.
?163.
Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
-комунікаційний бар'єр;
-шум;
+канал комунікації;
-кодування.
?164.
Процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання у повідомлення, – це:
-зворотній зв'язок;
+кодування;
-делегування;
-декодування.
?165.
До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:
-звіти за результатами діяльності, фінансова і бухгалтерська звітність;
-пропозиції щодо удосконалення роботи;
+посадові інструкції та накази;
-координація діяльності відділів, консультації лінійних керівників.
?166.
Обмін повідомленнями між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу – це:
+горизонтальні комунікації;
-низхідні комунікації;
-висхідні комунікації;
-неформальні комунікації.
?167.
За змістом інформація класифікується на:
-директивну, звітну, довідково-нормативну;