13
3.1 Відстеження
Temporary track point — точка відстеження.
Відстеження застосовується для наочної вказівки крапок, пов'язаних з іншими крапками малюнка. Воно може використовуватися в будь-який момент, коли AutoCAD запитує координати крапки. Після включення режиму Temporary track poіnt і вказівки першої крапки AutoCAD включає ортогональний режим ORTHO і ставить вибір наступної крапки в залежність від положення вершини вертикальної або горизонтальної траєкторії, проведеної з першої крапки. Для зміни напрямку траєкторії необхідно повернути покажчик миші в першу крапку, а потім переміщати його в потрібному напрямку (вертикальному або горизонтальному).
3.2. Зміщення
Snap From — зміщення.
Режим об'єктної прив'язки From відрізняється від інших тем, що дозволяє встановити тимчасову базову крапку для побудови наступних крапок. Звичайно режим зсуву використовується в сполученні з іншими режимами об'єктної прив'язки й відносних координат, оскільки досить часто потрібно визначити крапку, у якої відомі координати щодо деякої крапки вже намальованого об'єкта.
3.3. Кінцева точка
Snap to Endpoint — прив'язка до найближчого з кінцевих крапок об'єктів (відрізків, дуг і т.п. ).
У випадку просторового моделювання, якщо об'єкт має ненульову висоту, допускається прив'язка до його нижньої й верхньої границь. У режимі Endpoіnt прив'язка може вироблятися до границь тривимірних тіл і областей, наприклад до кінцевої крапки (вершині) паралелепіпеда.
3.4. Середня точка
Snap to Midpoint — прив'язка до середніх крапок об'єктів (відрізків, дуг і т.п. ).
Прив'язка для нескінченних прямих і променів виробляється до першого з визначальних їхніх крапок. Для сплайнов і еліпсів у режимі Mіdpoіnt здійснюється прив'язка до крапки об'єкта, розташованої на рівних відстанях від початкової й кінцевої крапок. У випадку просторового моделювання, якщо відрізок або дуга має ненульову висоту, можна здійснювати прив'язку до середин верхньої й нижньої границь об'єкта. Режим Mіdpoіnt дозволяє також робити прив'язку до границь тривимірних
14
тіл і областей.
3.5. Перетинання
Snap to Intersection — прив'язка до крапок перетинання об'єктів (відрізків, окружностей, дуг, сплайнов і т.п. ).
У випадку просторового моделювання в режимі Іntersectіon допускається прив'язка до кутових крапок об'єктів, що мають ненульову висоту видавлювання. Якщо два таких об'єкти з пересічними підставами мають однаковий напрямок видавлювання, можна зробити прив'язку до перетинань їх верхньої й нижньої границь. Якщо висота об'єктів різна, крапка перетинання визначається об'єктом з меншою висотою. Режим Іntersectіon дозволяє виконати прив'язку до крапки уявлюваного перетинання двох будь-яких об'єктів. Якщо в приціл попадає тільки один з об'єктів, AutoCAD пропонує вказати другий і робить прив'язку до крапки, у якій ці об'єкти перетиналися б при їхньому природному подовженні. Режим розширеного перетинання Extended Іntersectіon включається автоматично при виборі режиму об'єктної прив'язки Іntersectіon.
3.6. Продовження об’екту
Snap to Extension — прив'язка до продовжень об'єктів.
Вона необхідна в тому випадку, коли при побудові об'єктів потрібно використовувати лінії, що є тимчасовим продовженням існуючих ліній і дуг. Даний режим можна сполучати з режимом Apparent Іntersect з метою здійснити прив'язку до крапки уявлюваного перетинання об'єктів, для чого потрібно повільно переміщати покажчик миші поруч із кінцевою крапкою відрізка або дуги. Символ, що з'являється, "плюс" (+) свідчить про захоплення кінцевої крапки відрізка або дуги. Після цього варто провести покажчик уздовж тимчасової лінії продовження. Якщо включено режим прив'язки Apparent Іntersect, можна знайти крапку перетинання уявлюваного продовження відрізка або дуги з іншим об'єктом.
3.7. Точка центру
Snap to Center — прив'язка до центра дуги, окружності або еліпса. При використанні режиму Center необхідно вказувати c допомогою
миші на лінію дуги, окружності або еліпса, а не на їхній центр. У цьому режимі можна здійснювати прив'язку й до центрів окружностей, що є частиною тіл і областей. При прив'язці до центра потрібно вибирати видиму частину дуги, окружності або еліпса.
15
3.8. Квадрант
Snap to Quadrant — прив'язка до найближчого квадранта (крапці, розташованої під кутом 0, 90, 180 або 270° від центра) дуги, окружності або еліпса. Розташування крапок квадрантів окружностей і дуг визначається поточною орієнтацією ПСК. Якщо дуга, окружність або еліпс входять у блок, вставлений з ненульовим кутом повороту, крапки квадрантів орієнтуються відповідно до цього кута.
3.9. Дотична
Snap to Tangent — прив'язка до крапки на дузі, окружності, еліпсі або плоскому сплайні, що належить дотичнії до іншого об'єкта.
За допомогою режиму об'єктної прив'язки Tangent можна, наприклад, побудувати по трьох крапках окружність, що стосується трьох інших окружностей. При виборі крапки на дузі, полілінії або окружності як перша крапка прив'язки в режимі Tangent автоматично активізується режим затриманій дотичній Deferred Tangent, що може бути використаний для побудови окружностей по двох і трьох крапках, при формуванні окружності, дотичної до трьох інших об'єктів. Режим Deferred Tangent не застосуємо до еліпсів і сплайнам.
Якщо необхідно побудувати відрізок, дотичний до еліпса або сплайну, функція прив'язки буде видавати ряд крапок на еліпсі або сплайне, через які може бути проведений дотичний відрізок, але положення цих кр апок непередбачені. Режим прив'язки Tangent працює з дугами й окружностями, що входять у блоки, тільки якщо масштабні коефіцієнти вставки блоку по осях рівні, а напрямку видавлювання об'єктів паралельні поточної ПСК. Для сплайнов і еліпсів друга зазначена крапка повинна лежати в тій же площині, що й крапка прив'язки.
При спільному використанні режимів прив'язки From і Tangent для побудови об'єктів, відмінних від дотичних відрізків до дуг і окружностей, перша крапка об'єкта лежить на дотичній до дуги або окружності, проведеної через останню зазначену в просторі малюнка крапку.
3.10. Нормаль
Snap to Perpendicular — прив'язка до крапки об'єкта, що лежить на нормалі до іншого об'єкта або до його уявлюваного продовження. Режим Perpendіcular може використовуватися для таких об'єктів, як відрізки, окружності, еліпси, сплайни й дуги. Якщо режим прив'язки Perpendіcular застосовується для вказівки першої крапки відрізка або окружності, відбувається побудова відрізка або окружності, перпендикулярних
16
обраному об'єкту. Якщо повинна бути зазначена друга крапка відрізка або окружності, AutoCAD робить прив'язку до крапки об'єкта, що належить нормалі, проведеної до першої зазначеної крапки.
Коли описуваний режим використовується для сплайнов, функція виконує прив'язку до крапки на сплайне, через яку проходить вектор нормалі, проведений із зазначеної крапки. Вектором нормалі в будь -якій крапці сплайна є вектор, перпендикулярний дотичній у даній крапці. Якщо зазначена користувачем крапка лежить на сплайне, то в режимі Perpendіcular вона буде вважатися однієї з можливих крапок прив'язки. У деяких випадках при роботі зі сплайнами положення крапок прив'язки виявляється неочевидним. Крім того, для деяких сплайнов у даному режимі об'єктної прив'язки таких крапок може взагалі не існувати.
3.11. Паралель
Snap to Parallel — прив'язка об'єктів до паралелей.
Ця прив'язка зручна при необхідності побудови прямолінійних об'єктів, паралельних наявним прямолінійним сегментам. В області прицілу повинен перебувати тільки один відрізок. Поява символу паралельної прив'язки свідчить про вибір відрізка. Тепер варто повільно переміщати покажчик миші з початкової крапки в напрямку, приблизно паралельному обраному об'єкту. При цьому з'являється лінія відстеження, відображувана пунктиром. Щоб як кінцева крапка створюваного паралельного відрізка використовувати крапку перетинання лінії відстеження з наявними об'єктами, можна включити режими прив'язки перетинання Іntersectіon і гаданого перетинання Apparent Іntersect.
3.12. Точка вставки
Snap to Insert — прив'язка до крапки вставки блоку, форми, тексту, атрибута (утримуючого інформацію про блок) або визначення атрибута (який задає характеристики атрибута). При виборі атрибута, що входить у блок, AutoCAD робить прив'язку до крапки вставки атрибута, а не блоку. Таким чином, якщо блок не містить нічого, крім атрибутів, прив'язка до крапки вставки самого блоку можлива тільки у випадку, якщо ця крапка збігається із крапкою вставки одного з атрибутів.
3.13. Крапковий елемент
Snap to Node — прив'язка до геометричного об'єкта "крапка", сформованого командою POІNT. Крапки, що входять у визначення блоку, після його вставки можуть служити вузлами прив'язки.
17
3.14. Найближча крапка
Snap to Nearest - Зумуванням називається прив'язка до крапки на об'єкті, що є найближчою до позиції перехрестя.
4. Зумуванння
сукупність екранного збільшення, положення й орієнтації частини малюнка, видимої на екрані. При зумуванні або збільшують зображення з метою більшої деталізації, або зменшують для того, щоб на екрані містилася більша частина малюнка. Команда ZOOM на стандартній панелі інструментів має кілька виконань.
Zoom Realtime — збільшення й зменшення масштабу зображення в режимі реального часу. При переміщенні покажчика миші по видовому екрані відбувається динамічне збільшення або зменшення виведеного на екрані малюнка.
Zoom Window — визначення області відображення за допомогою рамки. Для активізації функції зумування рамкою необхідно вибрати команду з випадаючого меню Vіew-Zoom- Wіndow або клацнути на піктограмі Zoom Wіndow на стандартній панелі інструментів. Після варто задати два протилежних кути прямокутної рамки.
Zoom Dynamic — динамічне визначення області відображення. Використовується для зміни виду без регенерації малюнка. Команда ZOOM із ключем Dynamіc відображає видиму частину малюнка в рамці, що представляє поточний вид. Шляхом переміщення цієї рамки й зміни її розмірів виконуються зумування й панорування малюнка. Видове вікно переміщається по малюнку при натиснутій лівій кнопці миші; аналогічним способом змінюються й розміри вікна.
Zoom Scale — установка масштабного коефіцієнта збільшення. Масштабування виду використовується в тому випадку, якщо зображення потрібно зменшити або збільшити на точно задану величину. При цьому необхідно вказати коефіцієнт екранного збільшення одним із трьох способів:
щодо лімітів малюнка;
щодо поточного виду;
щодо одиниць простору аркуша.
Zoom Center — визначення області зображення шляхом уведення крапки центра й висоти вікна в одиницях малюнка.