Материал: мет_вказівки КР Снігоборотьба

3.3. Для визначення тривалості рейсів снігоприбирального поїзда з парку Б та окремих колій необхідно виконати такі розрахунки.

3.3.1. Визначити час завантаження, год, снігоприбирального поїзда.

Для цього необхідно визначити швидкість завантаження снігоприбирального поїзда снігом, використовуючи формули (5.6) і (5.8), визначивши спочатку коефіцієнт зайнятості станційних колій для парку Б за формулою (5.7).

Приймаємо: NБ = 175 вагонів (розгорнута довжина колій у парку Б складає 5204 м, в парку А – 2216,6 м, а кількість вагонів, що переробляється, розподілена

Швидкість завантаження снігоприбирального поїзда снігом, км/год, що залежить від продуктивності робочого органу

Висновок: для розрахунку швидкості завантаження снігоприбирального поїзда снігом приймаємо швидкість завантаження, що залежить від продуктивності робочого органу, – 0,59 км/год.

Довжина колії, м, при якій повністю завантажується снігоприбиральний поїзд, визначається за формулою (5.9). Приймаємо: qм = 235 м3 (головна машина СМ-2М, один проміжний піввагон, кінцевий піввагон); kущ = 3,0 (щітковий робочий орган).

Тоді lзав 235 3,0 0,8 276. 5,1 0,4

Час завантаження поїзда, хв, (незалежно від місця завантаження в парку чи на окремих коліях2) визначимо за формулою (5.5)

tз 0,06 0,59276 28.

3.3.2. Визначити час руху поїзда до місця розвантаження і назад за формулою (5.10), прийнявши Vст = 20 км/год.

Відстань від місця навантаження в парку Б до місця вивантаження, м

Lр з,Б l24 l14 l16 1231,62 624,9 850 500 2590,7.

Час руху поїзда з парка Б до місця розвантаження і назад, хв

tт,Б tн,Б 2 0,06 Lр з,Б 2 0,06 2590,7 16.

Vст 20

2 У даному випадку ми одержали це тому, що швидкість завантаження снігоприбирального поїзда сні-

гом, що залежить від продуктивності робочого органу, менша за швидкість звільнення колій у парку від вагонів.

3.6. Кількість cнігоочисників, необхідна для очищення снігу зі станції, визначимо за формулою (5.13), прийнявши i = 6 (відповідно до технології очищення ста-

нції), tр,оч = 20 хв. Тоді

Моч 6 20 0,028. 4320

Висновок: таким чином, виконані розрахунки дають підставу стверджувати, що один снігоприбиральний поїзд з головною машиною СМ-2М, одним проміжним і кінцевим піввагонами та один струг-снігоочисник СС-1 гарантовано очищують територію станції в термін менше 3 діб.

4. Потреба в робочій силі визначається за формулами (5.14)-(5.17).

4.1.Об’єм снігу, м3, що прибирається зі станції сформованими бригадами, визначається за формулою (5.14) і складає Wр 0,05 37532 1877 .

4.2.Маса снігу, т, яку необхідно прибрати зі станції, знаходиться за формулою

(5.16) Qр = 1877·0,25 = 469.

4.3.Кількість людино-змін, необхідна для прибирання снігу під час сильних снігопадів та хуртовин в місцях, де це неможливо зробити машинами, визначимо за формулою (5.15), прийнявши qр = 3,0 т

Z 4693 156.

4.4. Потреба в робочій силі, чол., визначається за залежністю (5.17) і дорівнює

Z 1563 52.

Враховуючи те, що роботи виконуються в дві зміни, в одній зміні повинно працювати 26 чоловік.

До складу бригади входять: керівник (звільнений від безпосередньої участі в роботі), 13 робітників, 2 сигналісти. Всього 16 чоловік.

Таким чином, кількість працівників у зміні складає 32 чол.

5.6.Розробка заходів з охорони праці під час виконання робіт

зочищення та прибирання снігу зі станції

Для виконання цього розділу необхідно ознайомитись з вимогами щодо забезпечення охорони праці під час виконання робіт з очищення та прибирання снігу зі станції, наведеними в [1] (додаток 2).

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1.Даниленко Е. І. Інструкція по снігоборотьбі на залізницях України / Е. І. Даниленко, А. П.Татуревич, В. В. Циганенко та ін.; – К.: Транспорт України, 1998.– 67 с.

2.Бедрицький А. С. Методичні вказівки щодо устрою, створення, відновлення та поточного утримання захисних насаджень на землях залізниць України / А. С. Бедрицький, М. М. Гузь, М. Д. Костюк та ін. – К.: Транспорт України, 2003.– 264 с.

3.Лехно И. Б. Путевое хозяйство: Учебник для вузов ж.-д. трансп. / И. Б. Лехно, С. М. Бельфер, Э. И. Воробьев и др.; Под ред. И. Б. Лехно. –

М.: Транспорт, 1990.– 472 с.

Додаток 1

ТИПИ ТА КОНСТРУКЦІЇ ПОСТІЙНИХ СНІГОЗАТРИМУВАЛЬНИХ ЗАГОРОЖ

Д.1.1. Дерев’яні загорожі полегшеного типу влаштовують за схемами, наведеними на рис. Д.1.1.

Опори виготовляють з дерева діаметром 25 см, заглиблюють в ґрунт на 1,6 м. У пучинних ґрунтах в основі опори влаштовують протипучинні анкери. Основні розміри елементів дерев’яної загорожі полегшеного типу наведені у табл. Д.1.1.

Д.1.2. Комбінована загорожа полегшеного типу складається із залізобетонних опор і дерев’яного заповнення.

Залізобетонні опори змінного перетину по довжині виготовляють довжиною 4,5; 5,5 та 6,0 м відповідно до ГОСТ 25459-82. В опорах передбачені отвори для кріплення прогонів.

Прогони та обрешітка комбінованої загорожі виготовляються тих самих розмірів, що і для дерев’яних загорож. Конструктивні рішення заглиблення опор вибирають залежно від місцевих умов з урахуванням характеру залягання і властивостей підстилаючих ґрунтів.

Д.1.3. Просвітчасті загорожі (75 %) виготовляються або повністю дере- в'яними, або комбінованими із залізобетонними опорами і дерев'яним заповненням за схемою, зображеною на рис. Д. 1.2.

Основні розміри елементів загорожі такі ж, як і у загорож полегшеного типу. Обрешітка загорожі може виконуватися як із дощок, так і з щитопланки.

Таблиця Д.3.1

Основні розміри елементів дерев'яних загорож полегшеного типу