Курсовая работа (т): Мотивація зайнятості населення

Трудовий потенціал, що є здатним до розвитку, перетворює людину у найважливіший ресурс виробництва: продуктивність праці, мотивація та інноваційний потенціал людини визначають успіх стратегії, спрямованої на інтенсифікацію виробництва, конкурентноздатність тощо.

Трудовий потенціал - це сукупна суспільна здібність до праці, потенційна дієздатність суспільства, його ресурси праці. Але поняття "трудовий потенціал" значно ширше поняття "трудові ресурси". Якщо до складу останнього входять тільки люди працездатні по певних формальних ознаках, то поняття "трудовий потенціал" охоплює і тих, хто ще тільки готується до ефективної трудової діяльності (діти), і тих, хто вже вийшов з сфери зайнятості (пенсіонери).

Тому трудові ресурси можна розглядати як ту частину трудового потенціалу носіями якої є люди, особистісний трудовий потенціал яких по своїх якісних характеристиках мав такий рівень, який дозволяє самостійно забезпечувати себе прибутком у сфері зайнятості. Всі ж інші категорії населення також мають певний рівень трудового потенціалу, але нижчий від мінімального рівня, необхідного для ефективної зайнятості.

Дослідження основних проблем використання трудового потенціалу в Львівській області проводиться з використанням таких залежностей:

   (2.1.1)

де - максимально можлива чисельність зайнятих;

- фонд робочого часу, годин;

- „еталонна” годинна продуктивність праці одного працівника.

Тоді:

ТП(2011) = 1192,8 * 1860 * 38,06 = 84440220

ТП(2012) = 1189,0 * 1863 * 46,20 = 102337943

ТП(2013) = 1189,0 * 1851 * 48,99 = 107819103

Використання трудового потенціалу можна оцінити за формулами:

або:                     (2.1.2)

або:                        (2.1.3)

де: - фактичний обсяг валового регіонального продукту;

- еталонний обсяг ВРП;

- чисельність зайнятого населення;

- відпрацьований робочий час одним працівником, годин;

- фактична годинна продуктивність праці одного працівника;

- коефіцієнт зайнятості;

- коефіцієнт використання робочого часу;

- коефіцієнт продуктивності праці.

Результати розрахунків коефіцієнтів використання трудового потенціалу населення чи окремої його категорії зводяться в таблицю (табл.2.1.1).

Таблиця 2.1.1

Використання трудового потенціалу населення Львівської області

Отже, можна зробити такі висновки:

Кількість економічно активного населення віком 15-70 років у Львівській області в 2012р. становила 1189,0 тис. осіб, з яких 1099,9 тис. осіб, або 92,5% були зайняті економічною діяльністю, у 2013р. чисельність ЕАН залишилась без (1189,0 тис. осіб) змін у порівняні з 2012р, але збільшилась чисельність зайнятих на 4,8 тис. осіб або на 0,44 %.

Фонд робочого часу одного працівника становив 1860 год. - 2011р, 1863 год. - 2012р., та 1851 год. - 2013р.. Відпрацьовано одним робітником було у 2011р. - 1603 год., тобто лише 86,2 % ФРЧ, у 2012р - 1608 год. (89,02 % ФРЧ), та у 2013р - 1603 год. (86,6% ФРЧ).

Також, з даних таблиці бачимо зростання фактичної годинної продуктивності праці і «еталонної» продуктивності праці. Варто зазначити, що фактична годинна ПП Львівської області є нижчою за «еталонну» (Дніпропетровської області), це означає що в області досить низький рівень оплати праці, а відтак, у 2011р. така різниця складала 17,71 грн/год., у 2012р. - 20,77 грн/год., 2013р. - 18,2 грн/год.

Всі описані вище фактори (структура зайнятості, низька ціна оплати праці) породжують проблему недовикористання трудового потенціалу що спідтверджує коефіцієнт використання трудового потенціалу, який протягом 2011 - 2013 р. мав незначне підвищення (0,42% - 0,51%).

Для детальнішого аналізу використання робочого часу скористаємось відповідними статистичними даними (Статистичний збірник «Праця Львівської області 2011р./2012р./2013р.», розділ «Робочий час та його використання»). Для наочності використаємо таблицями наступної форми (таблиця 2.2.2):

Таблиця 2.2.2

Динаміка використання фонду робочого часу працівників у Львівській області (в середньому на одного штатного працівника)

Динаміку використання фонду робочого часу проілюстровано на графіку (рис 2.1.):

Рис. 2.1.1 Динаміка використання фонду робочого часу працівників у Львівській області

Одним працівником у 2011 році було відпрацьовано 1603 години, невідпрацьований час становив 257 годин, з нього 146 годин склали щорічні відпустки, 44 години - переведення з економічних причин на неповний робочий день (тиждень), 38 годин - тимчасова непрацездатність, 20 годин - інші причини, 9 годин - відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін. У 2011 році кількість працівників, які перебували в відпустках без збереження заробітної плати, становила 16,0 тис. осіб, переведені з економічних причин на неповний робочий день (тиждень) - 67,7 тис. осіб.

Одним працівником у 2012р. було відпрацьовано 1608 годин, що на 0,3% більше, ніж у 2011р. Невідпрацьований час становив 255 годин, з нього 148 годин склали щорічні відпустки, 38 годин - тимчасова непрацездатність, 35годин - переведення на неповний робочий день (тиждень) з економічних причин, 15 годин - відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін, 11 годин - інші причини, 8 годин - інші відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт). У 2012р. 12,9 тис. осіб перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) та 62,3 тис. осіб - були переведені на неповний робочий день (тиждень). Втрати робочого часу на одного працівника із зазначених причин склали 8 годин та 35 годин, відповідно.

У 2013р. одним працівником було відпрацьовано 1851 год. що на 0,3% менше ніж у 2012 році. Невідпрацьований час становив 248 год., з нього 147 год. - щорічні відпустки, 38 год. - тимчасова непрацездатність, 12 год. - навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законом.

Виявлені недоліки у використанні робочого часу необхідно проаналізувати, пов’язавши їх з показниками продуктивності праці та виробничого капіталу (таблиця 2.1.3).

Продуктивність праці - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці є динамічним показником результативності праці та ефективності виробництва, який коригується низкою факторів, має визначальне значення в розвитку окремого як окремого регіону так і країни в цілому.

Стимулом підвищення продуктивності праці також є удосконалення форм систем оплати праці, відтворення робочої сили та розв’язання соціальних проблем суспільства. Підвищення продуктивності праці створює умови для зростання заробітної плати, і навпаки, збільшення заробітної плати стимулює її продуктивність.

Таблиця 2.1.3

Показники продуктивності праці та капіталу у Львівській області

Варстість основних засобів з 2011 року не розподіляється за регіонами України, у зв’язку з цим дані про наявність основних засобі у Львівській області відсутні.

Розрахувавши показники продуктивності праці:

·        На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону є валовий регіональний продукт (ВРП). Даний показник збільшився протягом дослідного періоду на 49 %.

·        Середньомісячна номінальна заробітна плата одного робітника зросла на 24%, а ПП - на 48%.

Висновки щодо ефективності праці можна робити на основі коефіцієнт випередження. Коефіцієнт випередження розраховується за формулою:

  (2.1.4)

де Iпп - індекс зростання продуктивності праці;зп - індекс зростання заробітної плати.

ПП (1) = 47,37 / 37,84 = 1,25 IЗП(1) = 2578 / 2244 = 1,15

тоді kв(1)= 1,25 / 1,15 = 1,09ПП (2) = 56,09 / 47,37 =1,18 IЗП(2) = 2789 / 2578 = 1,08

тоді kв(2)= 1,18 / 1,08 = 1,09

Отже можна зробити висновок, що продуктивність праці зростає швидше, ніж середня заробітна плата. Розрахований коефіцієнт випередження (відставання) показує, що продуктивність праці в 1,15 і в 1,08 рази зростає швидше, ніж середня заробітна плата. Саме такі пропорції забезпечують розширене відтворення суспільного продукту, збільшення прибутку, підвищення рентабельност і характеризують досліджувану Львівську область з кращої сторони.

Отримані результати дослідження використання трудового потенціалу необхідно пов’язати з тенденціями соціально-економічного розвитку регіону. Всі показники соціально-економічного розвитку наведені в таблиці (табл.2.1.4).

Таблиця 2.1.4

Показники соціально-економічного розвитку Львівської області