Курсовая работа (т): Мотивація зайнятості населення

.2 Дослідження чинників та проблем зайнятості населення Львівської області

Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості, яка являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу).

Основним показником який характеризує зайнятість населення рівень зайнятості, який визначається відношенням чисельності зайнятого населення до чисельності економічно активного населення регіону, країни.

Рівень зайнятості населення Львівської області характеризується динамікою таких значень таблиця 2.2.1

Таблиця 2.2.1

Рівень зайнятості населення Львівської області

З даних таблиці 2.2.1 очевидно що рівень зайнятості населення за період 2009 - 2013 рр. був досить високим. Для наочності дослідження зміни рівня зайнятості використаємо графік його динаміки (рис. 2.2.1)

Рис. 2.2.1 Динаміка рівня зайнятості населення Львівської області

Очевидно, що з кожним роком відбувається незначне підвищення рівня зайнятості, що свідчить про інтенсивне залучення населення до суспільного виробництва.

Взагалі зайнятість населення являє собою складну і багатоаспектну економічну категорію, яка є важливою складовою соціально економічних відносин. Вони характеризуються через різні аспекти в тому числі через її структуру яка представляє собою практичну модель за якої різноманітні типи, форми та види зайнятості розкладається на певні компоненти загальної сукупності для дослідження їх впливу на зайнятість населення та економічну систему загалом.

Структура зайнятості населення за видами економічної діяльності дозволяє дослідити найбільш розвинені галузі області/країни, частка зайнятих в яких є найвищою, а можливо і трудонадлишковою та галузі, з найменшою часткою зайнятих, в які варто залучати працівників з метою підтримки рівня виробництва та розвитку галузі.

Структура зайнятості населення Львівської області характеризується такими показниками таблиця 2.2.2.

Таблиця 2.2.2

Динаміка зайнятості населення Львівської області за видами економічної діяльності

За даними таблиці можна зробити такі висновки:

         чисельність зайнятих у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, рибальсі та рибництві збільшилась у 2013 році відносно 2009 р. на 28,6 тис. осіб (16 %);

         зайнятість у промисловості знизилась на 16,2 тис. ос. (9,3 %);

         динаміка зайнятості у будівництві мала дещо нестабільний характер, а відтак з 2009 до 2011 року вона зрозла на 15,8 тис. осіб, а з 2011 - 2013 знизилась на 11,8 тис.осіб;

         також зайнятість зростала у таких видах економічної діяльності як торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого жжитку, діяльність готелів - на 43,6 тис. осіб (23%); діяльності транспорту та зв’язку - 5,3 тис. особи (7,7%);

         такі галузі як фінансова діяльність, операції з нерухомим майном, державне управління, надання комунальних послуг протягом дослідного періоду то підвищувались то знижувались.

Варто зазначити, що в освіти та охорони здоров’я відбулось значне зменшення в чисельності зайнятих. Відповідно на 3,1 тис. особи та на 2,2 тис.осіб.

Структура зайнятості населення за видами економічної діяльності у 2009 та 2013 році відображено на рисунку 2.2.2. та 2.2.3 відповідно.

Найбільша частка населення Львівської області у 2009 році була зайнята у торгівлі, ремонтах автомобілів - 21%, на другому місці сільське господарство та суміжні галузі - 16 %, та у промисловості - 16 %.

У 2013 році ситуація майже не змінилась, лише частка зайнятих у с/г зросла на 3 %, зменшилась у промисловості на 1 %.

Найменшу частку зайнятих, як у 2009 так і у 2013 році займається наданням комунальних та індивідуальних послуг (4%; 3%) та фінансовою діяльністю 2 та 1 %.

Одним із основних мотивуючих аспектів населення до праці є організація та оплата праці на достатньо високому рівні, що склався у середовищі незайнятого працеактивного населення. Тому необхідно проаналізувати середню заробітну плату в області та порівняти її із значенням на рівні держави (табл..2.2.3).

Таблиця 2.2.3

Динаміка середньої заробітної плати населення України та Львівської області за період 2009 - 2013 рр.

Очевидно, що середньомісячна заробітна плата у Львівській області є в рази нижчою середньомісячної заробітної плати по Україні, хоча темпи зростання її є вищими. Загалом спостерігається тенденція до зростання середньомісячної заробітної плати, що є позитивним. Динаміку зростання можна прослідкувати на рис. 2.2.4.

Рис. 2.2.4 Динаміка середньомісячної ЗП

Важливе значення у мотивації та організації зайнятості населення відіграють центри зайнятості.

За сприяння державної служби зайнятості у 2013 році було працевлаштовано 24,0 тис. осіб.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до служби зайнятості, у грудні 2013 року становила 1074 особи.

На 10 вільних робочих місць (вакантних посад) претендувало 215 осіб.

За професійними групами найбільший попит на робочу силу спостерігався на працівників сфери торгівлі та послуг (18,7%), кваліфікованих робітників з інструментом (18,0% від загальної кількості заявлених вакансій), а найменший - на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,6%), технічних службовців (3,1%). Внаслідок цього серед останніх категорій спостерігалося найбільше навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (890 осіб та 451 особа відповідно).

Висновки до другого розділу

Дослідження тенденцій використання трудового потенціалу показало, що в регіоні явне недовикористання трудового потенціалу.

Резервами покращення використання ТП Львівської області в розрізі робочого часу є скорочення неявок без поважних причин, а також неявок у зв’язку тимчасовою втратою працездатності.

Використання трудових ресурсів також характеризується показником зайнятості, яка являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту. Чисельність зайнятих помітно змінюється протягом 2009 - 2013 рр. Рівень зайнятості збільшується, що свідчить про працевлаштування безробітного населення.

В працевлаштуванні населення безпосередньо приймають участь служби зайнятості. За сприяння державної служби зайнятості у 2013 році було працевлаштовано 24,0 тис. осіб.

Розділ 3. Заходи з удосконалення мотивації зайнятості населення

Тенденції формування мотивації зайнятості, виявлені в ході дослідження одного з найскладніших в Україні регіональних ринків праці, дають змогу визначити напрями вдосконалення політики зайнятості. Зроблені висновки доцільно враховувати не тільки в регіональній чи галузевій, а й у загальнодержавній політиці зайнятості.

Йдеться, насамперед, про запровадження державних інституцій, покликаних здійснювати соціальний захист. Крім того, суспільство має виробити послідовну позицію ставлення до безробітних як до категорії населення зі специфічними соціально-економічними потребами і запитами.

Особливості їх поведінки на ринку праці зумовлюються суперечливою взаємодією двох чинників:

ü  по-перше, пов'язаних власне зі статусом безробіття, його драматизмом і стресогенною дією на суб'єктів працевлаштування;

ü  по-друге, генерованих спрямуванням і сучасною логікою аксіологічного розвитку людини, її світоглядних орієнтирів, правової свідомості, на яких позначається вплив могутніх інформаційних потоків, тенденцій демократизації стосунків у трудовій сфері, правозахисних рухів тощо.

За цих обставин одним із найвідповідальніших і найважчих для реалізації аспектів роботи, націленої на об'єктивне подолання (обмеження) безробіття, має бути активізація політики зайнятості. Її мета - не лише створення нових робочих місць, а й обов'язкове пристосування умов, організації та оплати праці до достатньо високих вимог, що склались у середовищі незайнятого працеактивного населення.

Окрім удосконалення ринку праці, в державній і регіональній політиці зайнятості слід передбачити також особливий соціально-психологічний напрям, що його умовно можна позначити як формування конструктивної мотивації зайнятості, змістовне зростання і духовне наповнення її компонентів. Лейтмотивом тут має стати вироблення у населення активної позиції у сфері самозабезпечення працею та трудового самозахисту за багатьма векторами.

Це, зокрема, творення себе як професіонала; мистецтво пошуку праці, «пропонування себе» роботодавцеві; стійкість у конкурентній боротьбі на ринку праці; постійне фахове й особистісне самовдосконалення; «кар'єрна» активність; творення робочих місць «для себе», у тому числі організація малих підприємств, фірм, установ тощо; організація з цією метою регіональних чи локальних об'єднань безробітних для спільного трудового самозахисту та самозабезпечення працею.

Ефективність усіх цих заходів варто розглядати не тільки з позиції захисту і розв'язання проблем безробітних, а й під кутом зору інтересів держави і суспільства. Адже йдеться, по-перше, про зниження рівня безробіття і зменшення частки соціально незахищених людей у загальній структурі населення, по-друге, про поповнення суспільства соціально зрілими, врівноваженими особистостями з досить збалансованою системою трудових мотивів, орієнтованих на здобуття через працю економічних, соціальних та духовних цінностей. Якщо зникнуть чинники дискомфортності, стресогенності ринку праці та життєвого середовища, тоді істотно поліпшиться соціальне почуття населення, що є, як уже згадувалося, пусковим механізмом формування новітньої трудової мотивації, зростання діловитості, активності людей, їх зацікавленості у високопродуктивній праці.

Запропонований аксіологічний підхід до зайнятості уможливив виокремлення соціально-психологічних аспектів формування трудової мотивації населення. Він може стати підґрунтям для опрацювання цілісної концепції регулювання зайнятості на всіх її рівнях- загальнодержавному, регіональному, локальному. Така концепція, у свою чергу, сприятиме наповненню політики зайнятості новими високопродуктивними напрямами, залученню прихованих соціальних резервів.

Висновок

Зайнятість - незаборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими         договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, незаборонених законом.

Мотивація зайнятості є однією з найгостріших проблем, що постають у процесі трансформації економіки та формування нового якісного стану зайнятості, притаманного ринковим відносинам.

Трудова мотивація, позначена прагненням людей до раціональної зайнятості, виробляється у ринкових умовах не автоматично, а лише за наявності цілої низки сприятливих обставин, особливо тих, що впливають на соціальне самопочуття населення.

Формування ефективної системи мотивації зайнятості неможливе без активізації політики зайнятості, спрямованої не тільки на створення нових ефективних робочих місць, підвищення конкурентоспроможності незайнятого населення на ринку праці, а й обов'язкове пристосування умов, організації та оплати праці до достатньо високих вимог, що склались у середовищі незайнятого працеактивного населення.

Необхідним стає сприяння держави формуванню активної позиції населення щодо пошуку гідної роботи, що відповідає вимогам шукачів до умов найму та оплати праці, при одночасному стимулюванні мотивів зайнятості, пов’язаних із забезпеченням можливостей професійної, соціальної та інтелектуальної самореалізації індивідів.

Список використаної літератури

1.     Закон України « Про зайнятість населення».

2.      Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокіна М.Е. Економіка і соціологія праці: підручник для вузів - Москва. ЮНИТИ, 1999. (Глава 3) Богиня

.        Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. - Київ Знання Прес, 2000. (Глава 2, 3)

.        Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість: Навч. посіб. - Київ МАУП, 1997. (Глава 1 - 5)

.        Статистичний щорічник України. - 2011/2012/2013р..

.        http://www.ukrstat.gou.ua

.        http://lv.ukrstat.gov.ua

.        Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 р.: [із змін. та допов.] станом на груд.2004 р. - К.: Український Центр Правничих Студій, 2006. - 122 с.

.       Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во

ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. - № 3. - С. 181-186.

.       Ачкасов А. Є. Стратегія регулювання зайнятості населення України. Теорія і практика / А.Є. Ачкасов. - Житомир: Житомир, 2002. - 362 с.

11.    Буряк П. Ю. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб.

.        Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [підручник] / О. А. Грішнова - К.: Знання, 2004. - 535 с.