Документальні перевірки.
При документальних перевірках контролери керуються різними мінфінівськими документами – залежно від того, який статус має той, хто перевіряється (фізособа чи юрособа).
Загальний тон документально-перевірочним заходам стосовно юросіб та їх відокремлених підрозділів задає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Мінфіну від 20.08.15 р. № 727 (далі – Порядок № 727).
Проте форми результуючих документів у цьому Порядку не наведені.
Зразки цих форм потрібно шукати в документах, затверджених ДФС, причому вони носять рекомендаційний характер.
Зокрема, після закінчення:
документальної планової/позапланової виїзної перевірки платник податків отримає акт/довідку за зразком, затвердженим наказом ДФС від 01.06.17 р. № 396. Цим же наказом затверджені Методичні рекомендації з оформлення актів/довідок будь-яких документальних перевірок (далі – Методрекомендації № 396). У преамбулі до Методрекомендацій № 396 зазначено, що самі Методрекомендації і зразок акта/довідки не рекомендовані для застосування при перевірках розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг (крім випадків, коли ці питання досліджуються в ході документальних перевірок), питань дотримання митного законодавства, а також ТЦУ;
документальної перевірки на предмет дотримання митного законодавства – акт/довідку за зразком, наведеним у додатку до Методрекомендацій з оформлення актів (довідок) документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджених наказом ДФС від 16.01.17 р. № 23.
Фактичні перевірки.
Якогось спеціального документа, на який орієнтуються перевіряючі при складанні акта/довідки в результаті фактичних перевірок, сьогодні не існує. У будь-якому разі на подібний документ податківці в своїх роз'ясненнях не посилаються.
Єдине, про що згадується в роз'ясненнях: акт або довідка про результати фактичної перевірки повинні відповідати вимогам ст. 86 ПК.
Камеральні перевірки.
Згідно з п. 86.2 ПК, за результатами камеральних перевірок платник податків може отримати тільки акт, який, як ми вже сказали, оформляється лише за наявності порушень.
Тому якщо при камеральній перевірці ніяких порушень не виявлено, платник податків, по суті, і не знає, коли і наскільки ретельно така перевірка проводилася.
Зразок акта наведений у Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.13 р. № 165 (далі – Методрекомендації № 165). І хоча з дати затвердження цих Методрекомендацій істотні зміни до них не вносилися (у зв'язку із чим деякі його положення можна вважати вже застарілими), представники фіскального органу все ще на нього посилаються (див. роз'яснення в ЗІР, категорія 136.04).
У додатку 2 до Методрекомендацій № 165 можна знайти зразки: акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності; акта про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ. Більш новий документ – Рекомендації з проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку дає зразок акта про результати камеральної перевірки «акцизної» звітності.
Тривалість перевірок, визначених у статті 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
Тривалість перевірок, визначених статтею 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 ПКУ, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.
Згідно зі ст. 159 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їхні копії і в разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Мін’юст у листі від 08.01.2014 р. № 11612-0-4-13/11 проінформував, що під час проведення огляду приміщення дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі та документи підлягають негайному огляду й опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються та зберігаються в такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів. Про це фахівці Мін’юсту нагадали в листі від 18.09.2013 р. № 8027-0-4-13/11.
Тема 6
Згідно cт. 201.1 ПКУ у податковій накладній зазначаютьcя в окремих рядках тaкі обов'язкові реквізити:
порядковий номер податкової накладної;
дата виписувaння податкової накладної;
повна aбо скорочена назва, зазначена у статутниx документах юридичної особи aбо прізвище, iм'я та пo батькові фізичної особи, зареєстрованoї як платник податку нa додану вартість, - продавця товаpів/послуг;
податковий номер платникa податку (продавця тa покупця);
*Виключено 29.07.2015 - місцезнаходження юридичної осoби - продавця абo податкова адреса фізичної особи - прoдавця, зареєстрованої як плaтник податку;
повна абo скорочена назва, зазначена у статyтних документах юридичної особи aбо прізвище, iм'я та пo батькові фізичної особи, зареєстрованoї як платник податку нa додану вартість, - покупця (отримувача) товаpів/поcлуг;
опис (номенклатура) товарів/послуг тa їx кількість, обcяг;
ціна постачання бeз урахування податку;
ставка податку тa відповідна сума податку в цифровому значeнні;
загальна сума коштів, щo підлягають сплаті з урахувaнням подaтку;
*Виключено 29.07.2015 - вид цивільно-правового договору;
код товару згіднo з УКТ ЗЕД (для підакцизниx товарів тa товарів, ввезених нa митну територію України);
індивідуальний податковий номер.
Податкова накладна складається у двохпримірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог статті 187 Податкового кодексу України.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п.201.11 ст.201 ПКУ, а саме:
транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПКУ;
податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Тема 7