Материал: pr4_05

5. Особливості створення та діяльності МЖК визначено Законом України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, Постановою Кабінету Міністрів України № 1300 від 28 жовтня 1996 р. “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва”, Положенням про молодіжний житловий комплекс, Постановою Кабінету Міністрів України № 1604 від 26 жовтня 2000 р. “Про затвердження положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 17 травня 1999 р. “Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді”. Слід розглянути принципи діяльності МЖК, порядок їх створення та діяльності відповідно до цих документів.

Окремо слід визначити суб’єктів права на одержання державного пільгового довготривалого (терміном до 30 років) кредиту.

Завдання до теми 9

Задача № 1. У січні 1995 р. громадянка Вишняк подала позов колишньому чоловікові Гнідашу про поділ паю, визнання права власності на квартиру і вселення. Позивачка зазначала, що під час шлюбу з відповідачем у січні 1995 р. їм на сім’ю у складі чотирьох осіб було надано чотирикімнатну кооперативну квартиру. Членом кооперативу є відповідач. Хоча шлюб між ними було розірвано 1996 р., вони до 1998 р. жили з останнім однією сім’єю. Пай за квартиру повністю було сплачено 1997 р. Посилаючись на те, що відповідач перешкоджає користуватися зазначеною квартирою, позивачка просила визнати за нею право на половину паю і квартири, виділити їй з урахуванням інтересів дітей кімнати площею 19, 10, 9 і 11 кв. м та вселити її з дітьми у квартиру.

Контрольні питання

1.Чи можливо поділити зазначене житло і яким чином?

2.Як змінилася ситуація, якщо б у Вишняк були інші неповнолітні діти від іншого шлюбу?

3.Чи вправі Гнідаш вимагати поділ паю?

4.Яке рішення має ухвалити суд?

Задача № 2. Громадянин Ковальов з колишньою дружиною Соколовою та дочкою мешкав у кооперативній трикімнатній квартирі

76

житловою площею 49 кв. м з 1985 р. Після розлучення 1995 р. Соколова з дочкою займала дві кімнати площею 37 кв. м, а Ковальов — ізольовану кімнату площею 12 кв. м.

Пославшись на те, що його частка житлової площі становить 12 кв. м, а в квартирі є ізольована кімната житловою площею 16 кв. м, Ковальов звернувся до суду з позовом про зміну договору найму і виділення в його користування зазначеної кімнати.

Заперечуючи проти позову, Соколова посилалася на те, що протягом чотирьох років після розлучення склався порядок фактичного користування квартирою, згідно з яким вона з дочкою стала проживати у двох кімнатах, і, оскільки Ковальов користувався кімнатою площею 12 кв. м, вважала, що саме ця кімната має бути виділена в його користування.

Контрольні питання

1.В яких випадках виділяється частка у спільному майні подружжя, а в яких визначається порядок користування житлом?

2.Чи заслуговують на увагу доводи Соколової?

3.Чи впливає на розв’язання проблеми те, що квартира розташована в кооперативному будинку і пайові внески повністю сплачено?

Задача № 3. У вересні 2000 р. громадянка Гудима звернулася до суду з позовом до громадянки Іщук про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину і про поділ кооперативної квартири. Позивачка зазначала, що 22 липня 1999 р. помер її батько, після якого відкрилася спадщина на паєнагромадження в ЖБК у сумі 5769 грн. На час смерті батька Гудими Іщук перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Обидві прийняли спадщину шляхом подачі заяв до нотаріальної контори у встановлені законом строки. Відповідачка обіцяла здійснити поділ спадщини в добровільному порядку, але обіцянку не виконала і 23 січня 2000 р. одержала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на все майно.

Контрольні питання

1.Чи виникає право на кооперативне житло у Гудими, чи повинна вона вступати до ЖБК?

2.Якими нормами законодавства регулюються ці правовідносини?

3.Як розв’язати справу?

Задача № 4. Правом на одержання державного пільгового довгострокового кредиту користуються молоді сім’ї та одинокі молоді

77

громадяни, які згідно із законодавством України потребують поліпшення житлових умов. Молода сім’я (дружина 25 і чоловік 35 років) мають отримати кредит на будівництво квартири в багатоповерховому будинку.

Контрольні питання

1.Які умови кредитування?

2.Які документи необхідні для одержання кредиту?

3.Які права і обов’язки членів МЖК?

4.Чи має право на отримання кредиту молода сім’я в цьому випадку?

Задача № 5. Громадянка Раміна 2000 р. через біржу продала трикімнатну кооперативну квартиру. У позові син до Раміної і третьої особи — біржи Десятинна — просив визнати за ним право власності на частину спірної квартири та визнати недійсним договір купівліпродажу, посилаючись на те, що частина паєнагромаджень у ЖБК належала йому і у зв’язку з повною виплатою паю разом зі своєю матір’ю він став співвласником квартири, а тому мати не мала права без його згоди продавати її.

Контрольні питання

1.Чи може кооперативне житло продаватися на біржі і за наявності яких документів?

2.Яких вимог необхідно дотримуватися при продажу житла ЖБК?

3.Як розв’язати справу?

Задача № 6. Громадянин Старовойт звернувся з позовом до суду про передачу йому житлового приміщення, що звільнилося в кооперативному будинку, вважаючи, що він має переважне право на його одержання. Але адміністрація кооперативу прийняла рішення про надання приміщення його сусідові.

Контрольні питання

1.Визначіть зміст позовної заяви та документів, що обов’язково додаються.

2.Чи підвідомчі суду спори між членами кооперативу?

3.Яке рішення має бути ухвалено? Чи зміниться рішення у випадку, якщо пайові внески повністю сплачено?

78

Лекція 10

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ (КВАРТИРАХ) ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

1.Виникнення та зміст права приватної власності на будинок (квартиру).

2.Правове регулювання житлових правовідносин у приватному житловому фонді.

3.Особливості припинення договору найму житла у приватному житловому фонді.

Методичні рекомендації

1. При розгляді питання виникнення права приватної власності на будинок (квартиру) необхідно зазначити, що основою забезпечення житлових потреб громадян є право приватної власності. Воно може виникати різними способами, серед яких найпоширенішими є будівництво, купівля, отримання будинку в спадщину, придбання житлового будинку (квартири) за договорами міни, дарування, довічного утримання тощо. Придбання квартир може здійснюватися двома способами — за ринковими цінами та на аукціоні.

Окремо слід зупинитися на особливостях моменту виникнення права власності на житло в процесі приватизації, оскільки можна припустити, що моментом виникнення права власності може бути:

•подача заяви та всіх необхідних документів до органів;

•прийняття рішення органом приватизації протягом одного місяця з дня подачі документів шляхом його реєстрації;

•видача свідоцтва про право власності.

Правильне визначення конкретного моменту виникнення у громадян права приватної власності на квартиру, особливо відчужену у держави на користь квартиронаймачів та їхніх спадкоємців, має важливе теоретичне і практичне значення.

Договірно-правовими способами набуття права власності на житло є договори купівлі, обміну, міни, довічного утримання, даруван-

79

ня, внаслідок договору довічного утримання та спадкування. Одним з найпоширеніших способів отримання житла у власність є купівля. Тому слід визначити сторони договору, дати його правову характеристику, зупинившись на моменті переходу права власності на житло (оскільки саме з моментом виникнення права власності у покупця пов’язаний ризик випадкової загибелі майна, його втрати або пошкодження) і пов’язати його з порядком державної реєстрації права власності на житло, що здійснюється відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб (затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09 червня 1998 р.). При визначенні договору міни слід вказати, що це угода, за якою кожна зі сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність певне майно і прийняти від неї інше майно. Але Цивільний кодекс не містить обмежень щодо кількості та вартості житла, яке можна обмінювати на інше майно. Таким чином, житло можна обміняти на інше житло (будинок, квартиру в багатоповерховому будинку) або на інші речі, товар. Слід визнати, що саме цими особливостями відрізняється договір міни житла, визначений Цивільним кодексом, від договору обміну житла, правове регулювання якого здійснюється Житловим кодексом та правилами обміну житла в державному житловому фонді.

Предметом договору довірчого утримання може бути тільки житло, що відчужується, матеріальне забезпечення, що надається відчужувачу і виражається в натурі у вигляді іншого житла, харчування, догляду, необхідної допомоги, які в договорі мають бути конкретизовані: кількість, якість, вартість, вид, форма тощо матеріального забезпечення. Необхідно зазначити, що сторонами за договором довічного утримання є громадяни. Відчужувач має бути непрацездатним (за віком або станом здоров’я), який потребує певного догляду і матеріального забезпечення. Непрацездатними за віком вважаються особи, що досягли пенсійного віку: жінки 55 років і чоловіки 60 років. Непрацездатні за станом здоров’я мають підтвердити це медичними довідками.

Набувачем може бути лише дієздатна фізична особа, яка може забезпечити належне матеріальне забезпечення відповідно до умов договору.

80