Серед органів, уповноважених розглядати житлові спори в адміністративному порядку, слід назвати місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих рад. При цьому варто наголосити, що ці органи можуть розв’язувати в адміністративному порядку більшість спорів, які виникають у житловій сфері між уповноваженими державними органами та громадянами. В свою чергу, неправомірні рішення виконкомів місцевих рад, місцевих державних адміністрацій, їхніх посадових осіб можуть бути предметом подальшого розгляду суду в порядку, визначеному ст. 236, 237 Цивільно-процесуального кодексу, встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і службових осіб, які обмежують права громадян.
Для розкриття поняття судового захисту потрібно розкрити систему судів загальної юрисдикції; пояснити, що в системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Окремо слід висвітлити компетенцію Касаційного суду України, Вищих судових органів, спеціалізованих судів та Верховного Суду України, зупинитися на питанні проблем становлення та організації діяльності всіх ланок судової влади.
5.Для проведення характеристики категорій житлових спорів, що розглядаються в судовому порядку, їх слід класифікувати залежно від правових підстав виникнення: а) що випливають з Житлового кодексу України; б) що випливають з права власності громадян на житловий будинок (квартиру); в) що випливають з житлово-кооператив- них відносин; г) що випливають із захисту права приватної власності громадян.
При цьому правовий аналіз слід провадити за підвідомчістю та змістом позовних вимог: а) за позовами юридичних осіб; б) за позовами громадян; в) за позовами уповноважених державних органів; г) спорами між громадянами і членами їхніх сімей (в тому числі колишніми членами сім’ї) про порядок користування житлом; ґ) спорами між спадкоємцями, що мешкають в одній квартирі; д) щодо захисту права приватної власності громадян.
При позовах про витребування власником свого майна слід враховувати, що згідно зі ст. 50 Закону “Про власність” власник у будь-яко- му разі має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.
6.При розгляді особливостей виконання судових рішень необхідно зазначити, що виселення із займаного житлового приміщення допускається тільки з підстав і у порядку, передбачених законом. Такий
96
порядок може бути передбачений у вигляді як кримінальної, так і ци- вільно-правової відповідальності. Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. При цьому слід зазначити, що виконавче провадження включає сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Так, відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу”, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. Державною виконавчою службою підлягають виконанню: 1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах; 2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень; 3) рішення, ухвали, постанови господарських судів; 4) виконавчі написи нотаріусів тощо.
Основним заходом примусового виконання прийнятих рішень є звернення стягнення насамперед на майно боржника і лише в останню чергу можливе звернення стягнення на житловий будинок, квартиру.
Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків регулюються ст. 62, 66 Закону України “Про виконавче провадження” та затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 р. “Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”.
Завдання до теми 12
Задача № 1. Житлово-експлуатаційна контора подала позов до громадянина Гирича про виселення. Позивач зазначав, що наймач житлового приміщення виїхала для проживання в Одесу, де служить син. Відповідно до Житлового кодексу України вони підлягають виселенню, але в добровільному порядку звільнити помешкання відмовляються.
97
Контрольні питання
1.Чи має право ЖЕК подати такий позов і як необхідно розв’язати спір?
2.Хто буде відповідачем цієї справи?
3.Який порядок виселення тимчасових мешканців?
Задача № 2. Молодого спеціаліста за розподілом направлено на роботу із забезпеченням житлом.
Оскільки за десять років сумлінної роботи квартиру йому не було надано, він звернувся до суду з позовом про зобов’язання надати йому помешкання.
Контрольні питання
1.Чи має право працівник подати такий позов?
2.Чи обґрунтовані ці вимоги та чи підлягають вони судовому вирішенню?
3.Як необхідно розв’язати спір?
Задача № 3. Громадянин Кам’яний звернувся до Печерського суду м. Києва з позовом до колишньої дружини про визнання її такою, що втратила право на житло у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до Франції.
Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухвалі, що спори відповідно до ст. 125 Цивільно-процесуального кодексу розглядаються судами за місцем проживання відповідача.
Кам’яний оскаржив ухвалу судді.
Контрольні питання
1.Назвіть систему та структуру органів, уповноважених розглядати спори в житловій сфері.
2.Яке рішення і в якому порядку має прийняти вищий суд?
3.Який порядок оскарження прийнятих рішень?
Задача № 4. Житлово-експлуатаційна контора м. Обухів подала до суду позов до громадянки Борисенко про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири до неї самоправно вселилася відповідачка.
Борисенко у позовній заяві зазначила, що вона вселилася в квартиру за згодою бабусі. Але ЖЕК просив постановити рішення про її виселення на підставі ст. 109 Житлового кодексу України. При цьому ЖЕК вказував, що за життя наймача Борисенко в квартирі не
98
проживала, а вселилася в неї після смерті наймача, що можуть підтвердити свідки.
Контрольні питання
1.В якому порядку розглядаються спори про виселення осіб, які самовільно зайняли житло?
2.Чи має право на проживання в квартирі Борисенко, якщо так, то яким чином вона може підтвердити це право?
3.Складіть проект позовної заяви.
Задача № 5. Громадянка Заремба проживала з 1996 по 2000 р. з чоловіком у двокімнатній квартирі свекра. Свекор, інвалід І групи, невдовзі отримав нову квартиру. 1997 р. сім’я Заремби у складі трьох осіб приватизувала займане житло. 1998 р. у них народилася ще одна дитина, яку прописали в цій квартирі. Після розлучення чоловік продав належну йому частку в квартирі батькові, який невдовзі оселився в ній зі своєю дружиною. Заремба звернулася до адвоката за ро- з’ясненням.
Контрольні питання
1.На яких суб’єктів поширюється і з якого моменту виникає право на захист?
2.Чи має новонароджений право на захист і яким чином його можна здійснити?
3.Чи правомірно було здійснено продаж частки житла?
4.Якими засобами має Заремба захистити належні їй права?
Дайте розгорнуті відповіді на ці запитання. Підготуйте проект позовної заяви з урахуванням проекту зустрічного позову чоловіка Заремби, свекра.
Задача № 6. У травні 1999 р. громадянка Примак подала позов до суду проти Львівського міськвиконкому про виселення з кооперативної квартири № 1.
Упозові позивачка зазначила, що їй разом з чоловіком з 1991 р. належать квартири № 1 та № 2 кооперативного будинку. Пай повністю сплачено. Позивачка зазначала, що в постанові Львівського обласного суду від 13 листопада 1994 р. і вироку Шевченківського районного суду, за яким було засуджено її чоловіка, містилася вказівка про конфіскацію квартири № 1.
Усвою чергу Примак вимагала видачі свідоцтва про право власності на квартири, а міськвиконком вирішив відселити сім’ю Примак
зквартири № 1, яку займав засуджений.
99
При розгляді справи було встановлено, що подружжя перебуває у шлюбі з 1990 р. Але чоловік Примак залишив сім’ю 1993 р. і став проживати окремо. Житло збудовано 1986 р., але зареєстровано на ім’я Примак. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після припинення шлюбних відносин подружжя не ділило житлову площу.
Контрольні питання
1.Які обставини необхідно з’ясувати для розв’язання справи?
2.Чи має право на проживання в будинку Примак?
3.Як вирішити справу? Підготуйте проект ухвали суду.
Задача № 7. Через рік після фактичного припинення спільного життя з дружиною та три роки після розірвання шлюбу громадянин Коваленко дізнався, що дружина продала будинок, який вони приватизували під час спільного проживання.
Контрольні питання
1.На підставі яких правових норм Коваленко захистити порушені права?
2.Чи має право Коваленко на захист своїх прав, посилаючись на норми Житлового кодексу?
3.З якого моменту у Коваленка виникає право на захист? Які терміни діють у житловому праві?
4.Складіть проект позовної заяви.
Задача № 8. Громадянин Сірко придбав у громадянина Терешка трикімнатну квартиру, але через місяць звернувся із заявою про розірвання договору, зауваживши, що продавець приховав від нього, що в квартирі прописані мати Терешка, яка проживає в селі, син, який перебуває на заробітках, а також те, що квартира потребує ремонту. Терешко проти позову заперечував, посилаючись на те, що Сірко рік квартирував, а тому знав про всі права інших осіб на цю квартиру.
Контрольні питання
1.Які обов’язки має громадянин Терешко?
2.Які права на житло мають тимчасово відсутні мешканці квартири?
3.Який позов має скласти Сірко і чи повинен суд розірвати договір? Задача № 9. Громадянин Новак мешкав в однокімнатній привати-
зованій квартирі у м. Самборі. За вироком суду від 16 січня 1998 р. він був засуджений до п’яти років позбавлення волі та конфіскації майна.
100