У приміщенні з тонкими, промерзають стінками повітря завжди сирою. Щоб краще оберегти стіни від вогкості, стайню необхідно будувати на фундаменті і між ним і стінами укладати водонепроникну прокладку з толю, асфальту та інших матеріалів, що не пропускають воду. Температура в стайні повинна бути більш-менш постійною, в межах 5-10° С. Стайню бажано будувати вільним, щоб кінь могла в ній розвертатися, міняти положення і вставати.
Зазвичай для робочого коня
рекомендується мати денник розміром 10-14 м2. Стеля у стайні повинен бути
щільним. Його краще робити з дощок товщиною 5 см. На них покласти глінопісчаним
мастило в 2 см, потім шар з тирси або непресована очерету, а зверху шар землі в
5 см. Висота стайні від підлоги до стелі коливається від 2,8 до 3,5 м . Дах
слід влаштовувати з матеріалів, що не пропускають воду і безпечних в пожежному
відношенні (шифер, покрівельний толь і ін.).
1.3 Основні будівельні матеріали
Будівельні матеріали, природні і штучні матеріали і вироби, використовувані при будівництві і ремонті будівель і споруд. Відмінності в призначенні і умовах експлуатації будівель (споруд) визначають всілякі вимоги до будівельних матеріалів їх обширну номенклатуру. Розрізняють 2 основних категорії будівельних матеріалів.: загального призначення (наприклад, цемент, бетон, лісоматеріали), вживані при зведенні або виготовленні всіляких будівельних конструкцій, і спеціального призначення (наприклад, акустичні, теплоізоляційні, вогнетривкі матеріали). По мірі готовності будівельні матеріали умовно ділять на власне будівельні матеріали ( терпкі матеріали, заповнювачі і т.д.) і будівельні вироби - готові деталі і елементи, що вмонтовуються в будівлі на місці будівництва (залізобетонні панелі, санітарно-технічні кабіни, дверні і віконні блоки і т.п.). Індустріалізація і розширення масштабів сучасного будівництва ведуть до підвищення долі готових будівельних виробів в загальному обсязі виробництва будівельних матеріалів. Збільшення випуску будівельних матеріалів у вигляді виробів, що відрізняються високою мірою заводської готовності, сприяє зростанню продуктивності праці зниженню вартості і прискоренню темпів будівництва.
По сукупності технологічних і експлуатаційних ознак будівельні матеріали прийнято підрозділяти на наступні основні групи.
Природні кам'яні матеріали - гірські породи, піддані механічній обробці (облицювальні плити, стінні камені щебінь, гравій, бутовий камінь і ін.). Впровадження прогресивних методів видобутку і обробки каменя (наприклад, діамантового розпилювання, термообробки) істотно знижує трудомісткість виготовлення і вартість кам'яних матеріалів і розширює об'єм їх вживання в будівництві.
Лісові матеріали і вироби - будівельні матеріали, що отримуються головним чином механічною обробкою деревини (круглий ліс, пиломатеріали і заготовки, паркет, фанера і ін.). У сучасному будівництві у великому масштабі використовуються пиломатеріали і заготовки для різних столярних виробів, вбудованого устаткування будівель, погонажних виробів (плінтусів, поручнів, накладок і ін.). Перспективні клеєні вироби з деревини
Керамічні матеріали і вироби виготовляють з сировини за допомогою його формування, сушки і випалення. Широкий асортимент, висока міцність і довговічність керамічних будівельних матеріалів обумовлюють всілякі сфери їх застосування в будівництві: як стінні матеріали (цеглина, керамічні камені) і санітарно-технічні вироби, для зовнішнього і внутрішнього облицювання будівель (керамічна плитка) і ін. До будівельних матеріалів відноситься також пористий заповнювач легких бетонів - керамзит .
Неорганічні терпкі речовини - переважно порошкоподібні матеріали (цементи різних видів, гіпс, вапно і ін.), створюючи при змішенні з водою пластичне тісто. Один з найважливіших неорганічних терпких матеріалів - портландцемент і його різновиди.
Бетони і розчини - штучні кам'яні матеріали з широким діапазоном фізико-механічних і хімічних властивостей, отримувані з суміші терпкої речовини, води і заповнювачів. Основний вигляд бетону - цементний бетон. Поряд з ним в сучасному будівництві застосовують вироби з силікатного бетону . Вельми ефективні легкі бетони, використовувані для виготовлення великорозмірних збірних конструкцій і виробів. Для збільшення міцності конструктивних елементів на вигин і розтягування використовують матеріал, що є поєднанням бетону із сталевою арматурою, - залізобетон . Бетони і будівельні розчини застосовують безпосередньо на будівельних об'єктах (монолітний бетон), а також для виготовлення будівельних виробів в заводських умовах (збірний залізобетон). До цієї ж групи будівельних матеріалів відносяться азбестоцементні вироби і конструкції, отримувані з цементного тесту, армованого азбестовим волокном.
Метали. У будівництві застосовують в основному сталевий прокат. Сталь використовують для виготовлення арматури в залізобетоні, каркасів будівель, пролітних будов мостів, трубопроводів, опалювальних приладів, як покрівельний матеріал (покрівельна сталь) і т.д. Набувають поширення як конструкційних і будівельних матеріалів алюмінієві сплави .
Теплоізоляційні матеріали - Будівельні матеріали, вживані для теплоізоляції конструкцій будівель, споруд, промислового устаткування, трубопроводів, що захищають. До цієї групи входить велика кількість всіляких по складу і будові матеріалів: мінеральна вата і вироби з неї, комірчасті бетони, азбестові матеріали, піноскло, спучені перлит і вермікуліт, древесноволокнисті плити, комишит, фіброліт і ін. Використання теплоізоляційних будівельних матеріалів в конструкціях, що захищають, дозволяє значно понизити масу останніх, зменшити загальну витрату матеріалів і скоротити енерговитрати на підтримку необхідного теплового режиму будівлі (споруди). Деякі теплоізоляційні матеріали знаходять вживання як акустичних матеріалів .
Стекло. Застосовується головним чином для пристрою світлопрозорих обгороджувань. Поряд із звичайним листовим склом випускаються скло спеціального призначення (армоване, загартоване, теплозахисне і ін.) і скляні вироби (стеклоблоки, стеклопрофіліт, скляні облицювальні плитки і ін.). Перспективне використання скла для зовнішньої обробки будівель (стемаліт і ін.). По технологічних ознаках до скляних будівельних матеріалів. відносять також кам'яне литво, ситалли і шлакоситалли .
Органічні терпкі речовини і гідроізоляційні матеріали - бітуми, дегті і отримувані на їх основі асфальтобетон, руберойд, толь і ін. матеріали; до цієї групи будівельних матеріалів відносяться також полімерні терпкі, використовувані для здобуття полімербетонов. Для потреб збірного житлового будівництва випускають герметизуючи матеріали у вигляді мастик і еластичних прокладок (герніт, ізол, пороїзол і ін.), а також гідроізоляційні полімерні плівки.
Полімерні будівельні матеріали - велика група матеріалів, що отримуються на основі синтетичних полімерів. Вони відрізняються високими механічними і декоративними властивостями, водо- і хімічною стійкістю, технологічністю. Основні сфери їх застосування: як матеріали для покриття полови (лінолеум, релін, полівінілхлоридні плитки і ін.), конструкційних і обробних матеріалів (паперошаруватий пластик, склопластики, деревностружкові плити, декоративні плівки і ін.), тепло- і звукоізоляційних матеріалів (пінопласти, сотопласти), погонажних будівельних виробів.
Лаки і фарби - група будівельних матеріалів на органічних і неорганічних єднальних, створюючих на поверхні забарвлюваної конструкції декоративне і захисне покриття. Широкого поширення набувають синтетичні лакофарбні матеріали і водоемульсивні фарби на полімерному єднальному.
Якість будівельних матеріалів характеризується їх маркою - величиною, що визначає основний експлуатаційний показник будівельних матеріалів(наприклад, міцність, об'ємну масу, морозостійкість) або сукупність декількох показників. Методи випробувань будівельних матеріалів і технічні вимоги до них встановлюються стандартами
Витрати на будівельні матеріали в
сучасному будівництві складають близько 60% загальної вартості будівництва,
тому подальше підвищення ефективності будівництва значною мірою пов'язане з
розширенням сфер застосування нових, переважно легких будівельних матеріалів(легких
бетонів, полімерних матеріалів, металевих конструкцій на основі легких сплавів
і ін.), із збільшенням випуску спеціальних будівельних матеріалів
(швидкотвердіючих цементів, ефективних теплоізоляційних матеріалів і ін.) і
підвищенням якості традиційних будівельних матеріалів. Важливий резерв зниження
вартості будівництва - розширене використання місцевих будівельних матеріалів
(наприклад, стінних каменів з легких гірських порід - туфу, черепашника і ін.)
і утилізація відходів промисловості (металургійних шлаків, злий
ТЕС(теплоелектростанція), відходів деревообробки і ін.). Істотний напрям у
вдосконаленні будівельних матеріалів - створення ефективних обробних
матеріалів, що дозволяють поліпшити архітектурно-декоративна подоба будівель і
споруд.
2. Технологічна частина
.1 Вимоги до вирішення генеральних
планів підприємств
Розташування та ширина доріг повинні відповідати вимогам пожежної безпеки та зручності їх використання для перевезення коней. Відстань між будівлями повинна становити не менш 23 м. Найкраще розташування доріг - колом, якщо це неможливо, то використовуються рівні площадки, які за розміром дозволяють розвертатися крупногабарітним фурам та великій техніці. Рівень схилу доріг повинен бути не більше 15°.
При проектуванні підприємств і окремих будівель для коней слід передбачати доцільне блокування будівель і споруд основного, підсобного, складського і допоміжного призначення в усіх випадках, якщо це не протирічить умовам технологічного процесу, техніки безпеки, санітарним і протипожежним вимогам і доцільно з техніко-економічних міркувань. При цьому слід дотримуватися вимог, передбачених Державними будівельними нормами ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств".
Відстані між усіма будівлями і спорудами слід приймати, як протипожежні розриви, якщо не виникає необхідності збільшення цих розривів у зв'язку з технологічними і планувальними вимогами (влаштування прогонів, паддоків у розривах та ін.) і нема посадки дерев хвойних порід, а також тимчасового збереження спалимих матеріалів, згідно з "Вимогами з влаштування розривів на території виробничих об'єктів та проектування будівель та споруд ветеринарного призначення".
Орієнтація будівель для утримання коней у пунктах, розташованих на південь від широти 50°, рекомендується широтна (поздовжньою віссю зі сходу на захід) з можливим відхиленням у залежності від місцевих умов у межах 45°. У пунктах, які розташовані на північ від широти 50°, рекомендується меридіональна орієнтація (поздовжньою віссю з півночі на південь) з можливим відхиленням у межах 45°.
Стайні для молодняка слід розміщувати з навітряної сторони і на підвищених ділянках по відношенню до інших будівель підприємства. Поблизу стайні для молодняка в тренінгу передбачають манеж, відкриту доріжку і робочі поля для проведення тренінгу. Манеж можна блокувати із стайнею. Паддоки мажуть бути індивідуальні (для жеребців-плідників) і групові. їх планування повинно забезпечувати зручні і найкоротші переходи коней з паддоків у денники, секції стаєнь і зворотно.
Сховища кормів і підстилки розміщують з урахуванням забезпечення найкоротших шляхів, зручності і простоти подачі кормів до місць годування, а підстилки - в денники, секції і стійла.
Пункт штучного осіменіння розміщують у безпосередній близькості від стайні для жеребців-плідників або стайні для кобил (якщо нема окремої стайні для жеребців) або блокують з нею; в цьому випадку манеж у складі пункту штучного осіменіння не передбачається. Розкіл повинен бути на пасовищі в центрі розміщення декількох табунів. Баз-навіси і затишки передбачають: на підприємствах - при спрощених стайнях для кобил з лошатами і молодняку поза тренінгом; затишки розташовують нижче по рельєфу і з підвітряної сторони по відношенню до стаєнь; на зимових пасовищах для укриття в негоду всіх табунів, які там знаходяться.
Кузня розміщується в будівлях не
нижче II ступеня вогнестійкості і розташовується по відношенню до стаєнь для
дорослих коней з урахуванням санітарних та протипожежних розривів або
блокується з ветеринарним об’єктом підприємства. Інші будівлі і споруди
розташовують: лимарну майстерню слід блокувати з будівлями, які опалюються;
рампу для завантаження коней - з боку в'їзду на підприємство; механічні водила
- безпосередньо поблизу стаєнь; навіс для транспортного інвентарю - поблизу стаєнь
для робочих коней або блокують з ними.
2.2 Вимоги до планувального
вирішення окремих будівель і споруд
Стайні можуть бути як одноповерховими, так і двоповерховими. Двоповерхові стайні сприяють більш ефективному використанню земельних площ. У залежності від потужності підприємства стайні для утримання коней можуть бути не тільки прямокутні, а й інших форм.
У стайнях для дорослих коней застосовують розташування денників або стійл у два ряди, що об'єднані загальним проходом. Допускається чотирьохрядне розташування денників і стійл. В одному безперервному ряду розміщується не більше 15 денників або 30 стійл. У стайнях необхідно застосовувати пристрої, які забезпечують під час пожежі швидке звільнення та виведення тварин з приміщень. При застосуванні індивідуального способу прив'язування ланцюги повинні мати мотузкові вставки, а в приміщеннях стаєнь необхідно мати комплект ножів (не менше чотирьох штук) для перерізування цих вставок. Спрощені стайні складаються із секцій для групового утримання і денників для індивідуального утримання дорослих коней або молодняку.
Стайні для молодняку в тренінгу обладнуються денниками, які розташовуються в два ряди по обидві сторони кормо-гнойового проходу. Кількість денників у ряду не нормується. Посередині будівлі розташовують манеж для сідлання, запрягання, проводки молодняку, зоотехнічного та ветеринарного огляду та інші приміщення. Стайні для відлученого молодняку розділяють на секції; з кожної секції влаштовують вихід назовні (в паддок) або в прохід.
Манеж для тренінгу коней проектується прямокутної форми розміром не менше 20x60 м. У складі манежу мажуть бути: передмапежник, класи для теоретичних занять, приміщення для зберігання спортивного інвентарю, буфет, трибуни для глядачів та інші приміщення, що передбачаються завданням на проектування.
Відкриті доріжки для тренування і випробування коней проектуються еліпсовидної форми. Загальна довжина доріжок: бігової - 1000... 1600 м, скакової 1600...2400 м. Ширина призових доріжок повинна становити не менше 15 м, робочих (тренувальних) - 10 м. Довжина фінішної прямої повинна бути не менше 400 м на скакових і не менше 250 м на бігових доріжках, що визначається завданням на проектування. Доріжки на прямих ділянках проектуються зі схилом до 0,01% з її внутрішньої сторони, на поворотах віражі проектуються з розрахунку швидкості руху рисистих коней -4 5 ...5 0 км/год , верхових -4 5 ...6 0 км/год. Покриття доріжок може бути: для скакових коней - фунтове, трав’яне або піщане (призові); ґрунтове або піщане (робочі); рисистих - фунтове, шлакове (призові і робочі) - суміш суглинку, крупнозернистого піску і кам'яної крихти; суміш бітуму і резинової крихти з верхнім покриттям із шлаку, морського піску і т.п. (призові і робочі). Доріжки відділяють одну від іншої роздільною смугою шириною 1,0... 1,5 м, на якій не передбачається жива огорожа. Огорожа із стовпів, похилених у сторону бігової доріжки, висотою до 0,8 м, де відстань між ними 3 м, і закручених жердів діам еф ом 12... 15 см, що кріпляться до верхніх кінців стовпів. При необхідності доріжки дренують і поливають. Відкриті огороджені доріжки для групового фенінгу молодняка влаштовуються еліпсовидної форми. Довжина доріжок 800... 1000 м, ширина 6...8 м, покриття піщане або фунтове. Огорожа доріжок повинна мати висоту 1,4... 1,6 м і може бути дерев’яною, з металевих ф у б , із залізобетонних стовпів з натягнутим дротом (на дроті закріплюються дерев'яні або металеві пофарбовані пластинки), з азбестоцементних труб з натягнутим дротом. Відстань між опорними стовпами 3...4 м. Па стовпах закріплюються 2-3 ряди жердин, ф у б або дроту. Для входу на огороджені доріжки влаштовуються ворота шириною 4...5 м. Довжина доріжок вимірюється по лінії, проведеній па відстані 0,75 м від внутрішньої бровки доріжки.