Курсовая работа (т): Проектування конюшні

Відкритий манеж - розміром не менше 20x60 м. Покриття фав'яне (призовий), піщане (призовий, робочий). Огорожа з чагарника висотою 0,3...0,4 м.

Шпрингартен - замкнута еліпсовидна доріжка (коридор) між двома огорожами, яка використовується для групового фенінгу молодняка і індивідуального насфибування коней на волі. Розміри її: прямі - довжиною 40...60 м, півкруги - довжиною 20...25 м, ширина доріжки 3...4 м, висота огорожі 2...2,2 м; відстань між опорами огорожі 3...3,25 м, ширина прозорів огорожі 0,4...0,6 м. Опори огорожі одночасно використовуються як стояки для влаштування перешкод. В огорожах влаштовуються ворота шириною 2,5...3 м. Покриття доріжки - фунтове або піщане (товщина шару піску 0,08...0,12 м).

Розкіл використовується при формуванні табунів, зважуванні коней, проведенні зооветеринарних заходів. Розкіл проектується еліпсовидної форми і являє собою розташування послідовно: приймальне відділення з розколом, розподільне відділення та оточуючі його групові секції. У приймальному відділенні обладнується розкільна "воронка", яка веде в розкільну клітку з двома відділеннями, що сполучаються між собою. Після проходження розкільної клітки кінь потрапляє в розподільне відділення, звідки направляється у відповідну групову секцію. Одна із секцій влаштовується прохідною (з зовнішніми воротами) для евакуації коней із розколу. При використанні розколу для проведення малеінізації розподільне відділення і групові секції переобладнуються в баз, де влаштовується конов’язь.

Пункт штучного осіменіння являє собою три суміжні приміщення (манеж, лабораторія, мийна), які об’єднані спільним коридором. Манеж і лабораторія повинні поєднуватися лиш е через вікно-люк у стіні, яка їх розділяє. Левади - огороджені ділянки штучних пасовищ (з багаторічними травами), які використовуються для літнього групового утримання племінних коней. Площа левад визначається з розрахунку 0,5... 1,0 га на одну голову, або 1,5...2,0 на кобилу з приплодом, а також у залежності від складу травосумішей. Левади всередині розгороджують на окремі ділянки.

2.3 Технологічні вимоги до будівельних рішень основних виробничих будівель і споруд

Стайні повинні бути економічними, а за своїми габаритами відповідати вимогам технологічного процесу

Підлоги в стайнях повинні бути неслизькими, вологонепроникливими, малотеплопровідними, стійкими проти дії стічної рідини і дезінфікуючих речовин. Тип підлог та їх конструкцію приймають згідно з вимогами ДБН В.2.2-1-95 "Будівлі і споруди для тваринництва".

Ворота в будівлях з нормованим режимом вологи та температури, які будуються в районах з передбачуваною температурою зовнішнього повітря мінус 20°С і нижче, а також у районах з сильними зимовими вітрами, обладнують тамбурами; внутрішні ворота утеплюють. Ширина воріт не менше 3,5 м, а також повинна бути на 0,6 м ширше основної дороги, висота не менше 2,4 м. Тамбури влаштовують шириною більше ширини воріт на 0,5 м, глибиною більше ширини відкритого полотнища воріт на 0,2 м.

Вікна у стайнях, які зводяться в районах з розрахунковими температурами зовнішнього повітря мінус 20°С, потрібно проектувати з одинарним склом, а при більш низьких температурах - однопакетні. У залежності від температурного режиму зовнішнього повітря в стайнях встановлюють вікна, які мають такі властивості: зберігати тепло (з одно-, подвійним та потрійним заскленням); відбивати сонячне тепло; пропускати світло (ультрафіолет і т. ін.); герметичність (властивість не втрачати тепло через віконні щілини). Віконні прорізи можуть також облаштовуватися москітними екранами.

Внутрішня висота основних приміщень для утримання коней від рівня чистої підлоги до низу елементів конструкцій покриття (перекриття) приймається не менше:

• у стайнях, де утримують племінних коней - 3,5 м;

• у стайнях для робочих і продуктивних коней - 2,4 м;

• у манежах для сідлання, запрягання і проводки молодняку, проби і парування кобил, а також для тренінгу і випробування коней - 4,5 м. Внутрішня висота проходів у стайнях на племінних підприємствах - 3,5 м, ширина - 4,3 м, що необхідно для безпечного проведення по проходу двох коней одночасно та проїзду самохідних механічних засобів. Висота проходів у денниках - 2,5 м.

Висоту від рівня підлоги до низу вікон приймають:

• у приміщеннях для утримання - не менше 1,8 м;

• у манежі пункту штучного осіменіння - не менше 1,2 м. У стайнях з денниками, розташованими в середині будівлі, і з проходами у поздовжніх стін допускається висоту від рівня підлоги до низу вікон зменшувати до 1,5 м. Вікна в приміщеннях для утримання коней повинні захищатися гратами на висоті 2,2 м від рівня підлоги.

У денниках, стійлах і секціях розміщення внутрішніх опор (колон, стояків і т. ін.) не допускається. Внутрішні поверхні приміщень приймати з вимогами ДБН В.2.2-1-95 "Будівлі і споруди для тваринництва”.

Освітленість приміщення

Виробничі приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення залежить від взаєморозміщення суміжних будівель, їх розмірів, а також від конструкції і розташування світлових прорізів. Природне освітлення визначається коефіцієнтом природної освітленості (КПО) і розраховується згідно з діючим нормативним документом "Природне і штучне освітлення". Найпростіший метод визначення природної освітленості полягає у визначенні відношення площі засклення вікон до площі підлоги приміщення (світловий коефіцієнт СК). Штучне освітлення забезпечується у вечірній та нічний періоди доби і визначається кількісно світлового потоку, що припадає на одиницю площі підлоги і вимірюється в люксах (ЛK). Мінімальна освітленість основних приміщень скотарських підприємств при денному та штучному освітленні Для огорожі пасовищ передбачають залізобетонні або дерев'яні (із твердих порід - акація, дуб, модрина) стовпчики, які розташовують на відстані 2,5 м один від одного та між якими натягують у 3-5 рядів (в залежності від статево-вікової групи худоби) металевий дріт[2].

Розрахунок коефіцієнта природної освітленості

К =

К =  = 0,1

Розрахунок штучної освітленості

.5−відноснапотужність лампипола = 630 м2

Вт − потужність 1 лампи

2.5×630=1575

=16 ламп

Дежурне освітлення 10% от всіх

16×0,1 = 21,6 =2 лампи

Вентиляція стайні

Несприятливий мікроклімат як постійно діючий фактор зовнішнього середовища може чинити негативний вплив на тварин і бути одним з провідних умов для виникнення різних захворювань серед коней, тому підтримка нормативного мікроклімату для різних вікових груп коней є обов'язковим технологічним вимогою. Для регулювання та оптимізації мікроклімату необхідний постійний контроль за його фактичним станом. При цьому зазвичай визначають фізичні властивості повітря (температуру, вологість, швидкість руху, атмосферний тиск, освітленість і рівень шуму), газовий склад (концентрацію діоксиду вуглецю, аміаку, сірководню), а також запиленість і бактеріальну забрудненість повітря. Названі параметри мікроклімату слід реєструвати вранці - по початку роботи, вдень - в пік здійснення виробничих процесів, і після завершення робочого дня. Важливо також провести вивчення коливань температури і вологості в приміщенні при екстремальних погодних умовах в різні сезони року, оскільки при проектуванні тваринницьких об'єктів розрахунок ведеться з орієнтацією на середньорічний температурно-вологісний режим зовнішнього повітря.

Розрахунок вентиляції

Вихідні дані

Дані щодо поголів’я

Дані повітря

Питома теплоємність повітря С ккал/кг*град - 0,24.

Приховане тепло випаровування води ккал/кг 0,585.

Питома вага повітря кг/м3 при: 8*С - 1,248.

Дані вентиляції

Коефіцієнт вологовипаровування із поверхонь конюшні - 0,1.

Швидкість руху повітря в витяжному каналу природне збудження м/с 0,5.

Швидкість руху повітря в витяжному каналу механічне збудження м/с 5,5.

Кількість витяжних каналів шт. 1.

Кількість припливних каналів шт. 1.

Розрахунки

Визначення потрібного повітря обміну

Визначення виділення СО2 від тварин

СО2 =

Де LСО2- повітреобмін за СО2.кількість тварин у приміщенні.- кількість С02 виділена однією твариною (додаток 3);

Свн - гранично допустима концентрація С02 у тваринницькому приміщенні,

Сзн- - концентрація вуглекислого газу, в зовнішньому повітрі для сільської місцевості.

Групи==2163,63 м3/год.

визначення повітреобміну за Н2О,

вміст Н2О в повітрі при Т 8*Cі вологості 85%.

=

вміст вологи в приміщенні при Т 8*Cі вологості 85%,- вміст вологи в повітрі при Т 8 *С і вологості 100%,%- нормативна відносна вологість в приміщенні.

= 7,06 г/м3

Виділення Н2О від тварин

тH2O=

Де LН2О- повітреобмін за Н2О,

Нвн -вміст вологи в приміщенні г/м3,

Нзн - вміст вологи в атмосфері г/м3,т H2O == 4504,2г/м3*год.

Розрахунок виділення Н2О від поверхні приміщення (випаровування)

п =Lт H2O * Квип

п- виділення Н2О від поверхні приміщення,

Квип - коефіцієнт випаровування із поверхонь приміщення,п =4504,2* 0,1 = 450,42г/м3*год.

Загальне виділення Н2О в приміщенні=4504,2+ 450,42= 4954,62/м3*год.

Кратність повітря обміну

Розрахунок об’єму приміщення

Розрахунок об’єму конька

конька =

конька - висота конька,

Д - довжина приміщення,

Ш - ширина приміщення.конька == 535,5м3

Розрахунок об’єму основи приміщення

основи =

Нос - висота основи приміщенняоснови = = 2079 м3

Загальний об’єм приміщення

приміщення = V конька+V основи

приміщення = 535,5+2079= 2614,5 м3

Кратність повітреобміну

К = раз/год

К кратність повітребміну приміщень раз/год- повітреобмін м3/год

Повітреобмін за СО2

КСО2 =  = 0,83раз/год.

Повітреобмін за Н20

КН2О =  = 1,9 раз/год

Розрахунок параметрів вентиляції для перехідного періоду.

Розрахунки проводимо а КН2О тому води в цей період виділяється дуже багато.

Розрахунок повітреобміну на 1 ц. живої маси тварин в перехідний період.

Розрахунок маси тварин

М = N*m

М - маса всіх тварин- маса 1-ї тварини

М= 40*4= 160 ц.

Повітреобмін на 1 ц. живої маси тварин

ц = м3/ц.

ц - повітреобмін на1 центнер живої масиц =  = 31 м3/ц

Розрахунок площі вентиляційних каналів

=

- площа каналу вентиляції- швидкість руху повітря в каналі

Площа витяжних каналіввк= = 2,75м2

В приміщенні обладнаний 10 витяжних каналів коньку

Площа одного витяжного каналіввк1= = 0,69м2

Витяжні канали виготовлені із труб

діаметр круглого каналу

d=

=  = 0,46м

Припливні канали мають механічне збудження і їх найбільша площа дорівнюєпк= = 0,25м2

Встановлено їх 2 штпк= = 0,13м2

Припливні канали виготовлені із труб

діаметер круглого каналу=  = 0.19м

Розрахунок вентиляції в зимовий період.

Розрахунки проводимо а СО2 тому, що це шкідливий газ.

Розрахунок повітреобміну на 1 ц. живї маси тварин взимку.ц =  = 13,5 м3/ц

Розрахунок площі вентиляційних каналів.

Площа витяжних каналіввк= = 1,2м2

Площа одного витяжного каналів зменшують за рахунок заслінок довк1= = 0,3м2

Опалення приміщення

Приміщення не опалювальне

Розрахунок тепловиділення від тварин

тв=N*q

q- тепловиділення від 1-ї тварин протягом годинитв= 40*655 = 26200 ккал/год.

Оріентація пануючих вітрів в зимку-північно-східна

До К дод огородження яке обдувається пануючими вітрами додаэм + 10%.

До К дод огородження яке не обдувається панеючими вітрами додаэм + 5%.

Дані приміщення:

Загальна довжина приміщення мм. 48000,

Довжина секції перебування тварин 30000,

Загальна ширина приміщення мм. 21000:

висота приміщення мм. 5000,

висота від землі до штор (вікон) мм. 1000,

висота (вікон) мм. 1000,

висота від вікон до схилу даху мм. 300,

висота кормових дверей мм. 3000,

ширина кормових дверей мм. 2250,

кількість кормових дверей із одної сторони шт. 2.

Кількість штор (вікон) з однієї сторони приміщення шт. 15 Розмір вікон ДхШ 2000х1000

Коефіцієнти тепловитрат в вертикальних конструктивних елементах

Коефіцієнти тепловитрат в горизонтальних конструктивних елементах