Дипломная (вкр): Прямі податки в Україні: теорія і практика

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Прямі податки в Україні: теорія і практика

Міністерство освіти і науки України

Університет економіки та права «Крок»

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра фінансів та банківського бізнесу

Спеціальність 6. 030 508 «Фінанси і кредит»






Випускна робота

на тему:

«Прямі податки в Україні: теорія і практика»

Студентки 4 курсу групи Фк-07 зн

Смуток Тетяна Володимирівна

Науковий керівник: канд. екон. наук., доцент

Кузьмінський Володимир Зигмонтович







Київ-2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади прямого оподаткування

.1       Пряме оподаткування: суть, форми та роль у податковій системі

.2       Класифікація прямих податків

.3       Адміністрування прямих податків

Розділ 2. Аналіз практики прямого оподаткування в Україні

.1       Аналіз надходження прямих податків до бюджету за 2009 - 2010 р.

.2       Оцінка практики на прикладі сплати податку на доходи фізичних осіб приватним підприємцем Мамайчук А.К.

.3       Оцінка практики на прикладі сплати єдиного податку приватним підприємцем Дунаєв А.О.

Розділ 3. Шляхи та перспективи розвитку системи прямого оподаткування в Україні

.1       Вдосконалення практики справляння та аналізу надходжень прямих податків

.2       Використання світового досвіду прямого оподаткування

.3       Перспектива подальшого реформування податкової системи

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Початковим етапом виникнення прямих податків (і податків взагалі), як економічної категорії постало формування держави й перехід від натурального господарства до грошового вираження. На ранніх етапах розвитку під податком розуміли безповоротний платіж, тобто платники, які сплатили податок не отримували від держави ні благ, ні особливих прав.

Упродовж тривалого часу в економічній науці розглядалося кілька теорій оподаткування. Найпоширенішими вважалися класичне уявлення про податки «А. Сміта у 1776 р. у фундаментальній праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» визначив чотири основні правила оподаткування: 1) всі громадяни повинні брати пропорційну участь в доходах, які вони одержують під захистом та опікою держави; 2) податки повинні бути чітко визначені, а не довільні; 3) податки повинні стягуватися тоді та в такий спосіб, щоб це було вчасно та зручно для платника; 3) кожен податок має бути розроблений так, щоб якомога менше вилучати грошей у платників понад той дохід, який він приносить у скарбницю, тобто забезпечити дешевизну справляння податків.

Ж. Сисмонді розглядав оподаткування як «теорію насолоди». Американський економіст А. Лаффер зобразив графічний взаємозв’язок між концепцією податкового регулювання й принципом рівноваги державного бюджету». [32]

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій. За певних обставин прямі податки можуть бути вирішальним чинником розвитку як суспільства в цілому, так і окремого підприємства - допомагати йому виходити з кризового стану, або навпаки - спричиняти кризову ситуацію.

Правильно побудована податкова система має важливе значення як для ефективної діяльності на підприємстві, так і для суспільства в цілому.

Зараз існує краща система оподаткування, що була на всіх етапах розвитку, проте і вона не є досконалою, і не враховує однаковою мірою потреби платників податків і держави. Проте, так чи інакше, всі фізичні і юридичні особи незалежно від форм власності і напрямку діяльності платять податки.

Детальний аналіз літературних джерел та законодавчих актів свідчить, що переважна більшість ключових теоретичних положень щодо прямого оподаткування розроблена досить ґрунтовно. Проте, в даних розробках недостатньо здійснено комплексний аналіз та теоретичне обґрунтування прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб у системі державного регулювання їх доходів, адекватного сучасним умовам економіки.

Об'єктом дослідження є податкова система України, підприємницька діяльність Мамайчук А. К. та Дунаєв А. О.

Предмет дослідження є законодавчі акти які регулюють методи обчислення і сплата прямих податків суб’єктом підприємницької діяльності, показники податкових надходжень бюджету України.

Метою випускної роботи є дослідження вітчизняної та світової практики прямого оподаткування й розробка пропозицій щодо поліпшення справляння прямих податків.

Завдання, що ставляться в роботі:

–              дослідити теоретичні основи прямого оподаткування, визначити поняття «прямі податки» та їх роль в наповненні бюджету;

–              визначити юридичні «прогалини» в справлянні прямих податків;

–              проаналізувати показники податкових надходжень та визначити їх співвідношення;

–              проаналізувати практику оподаткування приватних підприємців;

–              розглянути пряме оподаткування розвинених країн світу;

–              розробити рекомендації щодо подальшого реформування системи прямого оподаткування.

Інформаційною базою є теоретичні та методологічні засади прямого оподаткування, що розроблені західними вченими різних часів: А. Смітом, Д. Рікардо, Дж. Локком, Дж. Ст. Міллем, Дж. М. Кейнсом, Ф. Нітті, А. Вагнером, А. Лаффером та ін., є підґрунтям для подальшого розвитку економічних теорій з питань податкового регулювання які потребують детального вивчення з метою можливого їх використання в Україні.

Сучасні проблеми прямого оподаткування присвячена велика кількість публікацій та законодавчих актів які досліджувалися в представленій роботі:

Конституція України [1], «Господарський Кодекс України» [2], «Бюджетний Кодекс України» [3], «Податковий Кодекс України» [4], Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» [8], Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» [9], Декрет Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» [10],

Азаров М. Я. Науково-практичний коментар до Податкового Кодексу України в 3-х томах [15], Бачевський Б.Є. Потенціал розвитку підприємництва [20], Бездітко Ю.М., Піралієв Є. В. Співвідношення прямих і непрямих податків у податковій системі України [21], Безпалько І.Р. Досвід оподаткування доходів фізичних у зарубіжних країнах [22], Василькова Т. В., Лаба М. С., Єгорова Т. М. Оцінка факторів впливу на обсяги надходжень податкових платежів до бюджетних платежів до бюджетів усіх рівнів [25], Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України [27], Єфименко Т. І. Податковий Кодекс України як перший крок на шляху реформування вітчизняної економіки [28], Майбуров І. А., Іванов Ю. Б. Теорія і практика податкових реформ: звіряємо позиції [34], Паньків В. М., Саранчук О. М. Вдосконалення діючої системи оподаткування [37], Шкарупа О. В., Романченко А. В. Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування в Україні [42], Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Зубенко В. В. та інші Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень - грудень 2008 року [43], Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Зубенко В. В. та інші Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень - грудень 2009 року [44], Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Зубенко В. В. та інші Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень - вересень 2010 року [45] та багато інших видатних вчених.

Методи дослідження поставлених завдань здійснюється за допомогою аналізу і синтезу, конкретного і абстрактного, індукції та дедукції, а також економіко-статистичних і економіко-математичних методів.

Теоретичною основою дослідження стало творче опрацювання досягнень світової та вітчизняної літератури з проблем використання прямих податків як важелів державного регулювання економіки.

Структура випускної роботи складається з трьох розділів:

В першому розділі розглядаються теоретичні засади прямого оподаткування.

У другому розділі аналізується практика прямого оподаткування в Україні

В третьому розділі розглядається напрямки вдосконалення та реформування прямого оподаткування з використанням світового досвіду.

Висновки містять узагальнення усіх висвітлених питань у першому, другому та третьому розділах.

Список використаної літератури містить літературу яка використовувалася при написанні випускної роботи.

Додатки містять 20 таблиць, 5 рисунків, 7 діаграм.

Розділ 1. Теоретичні засади прямого оподаткування

.1       Пряме оподаткування: суть, форми та роль у податковій системі

В законодавчому полі пряме оподаткування регулюється: Податковим Кодексом, Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (єдиний податок) та Декретом Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» (фіксований податок).

В сучасній податковій системі існує поділ податків за [21, с. 107]:

за формою розмежування:

–              прямі податки - справляються в процесі придбання і накопичення матеріальних благ, визначаються розміром об’єкт оподаткування та включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником: особисті - податки, що сплачуються платником податків за рахунок і залежно від отриманого доходу (прибутку) і враховують платоспроможність платника; реальні (від англійського real - майно) - податки, що сплачують з майна, в основі якого лежить передбачуваний середній дохід; [15, с. 45]

–              непрямі (на споживання) - податки, які справляються в процесі використання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надлишку до ціни виробництва товару й сплачуються споживачем.

за способом розмежування (див. таблицю 1.1):

Згідно таблиці 1.1 співвідношення між цими двома групами залежить від стану економіки й здійснюваної податкової політики. Так, перевага прямих податків є характерною рисою для стабільної економіки, а в період економічного спаду непрямі податки зростають.

Основним чинником, який визначає співвідношення між прямими та непрямими податками, є життєвий рівень основної маси населення. Низький рівень об’єктивно обмежує масштаби прямих податкових надходжень. Саме тому, переважання непрямих податків у структурі зведених Державних бюджетів спостерігається у країнах, що розвиваються.

Таблиця 1.1

Способи розмежування прямих і непрямих податків

Показник

Прямі податки

Непрямі податки

1

2

3

Ознака сплати

Сплачує та несе податкове навантаження одна особа

Сплачує одна особа, а несе податкове навантаження інша

Участь в утворенні ціни

Включається до ціни на стадії виробництва

Включається до ціни на стадії реалізації

Способи стягнення

За деклараціями, за кадастрами

За тарифами

Джерело сплати

Дохід, майно

Витрати на споживання товарів та послуг

Складність визначення податкового зобов'язання

Відносно складні розрахунки

Відносно прості розрахунки

Характер оподаткування

Відносно прогресивне

Відносно регресивне


А тенденція щодо зменшення податків на споживання (непрямих податків) та збільшення питомої ваги прямих податків спостерігається в досить розвинених країнах світу. Відповідно в цих країнах збільшуються можливості в регулюванні економічних процесів та вирішенні проблем соціальної справедливості за рахунок прогресивних ставок оподаткування.

Щоб краще з’ясувати сутність та роль прямих податків класифікуємо їх за такими ознаками:

Залежно від платника

–              податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств та інші);

–              податки з фізичних осіб (ПДФО та інші);

–              змішані - податки, які сплачують юридичні та фізичні особи.

За економічним змістом:

–              податки на доходи: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, фіксований податок, єдиний податок та інші.

До переваг належить: рівень оподаткування прямо залежить від доходу, що створює рівні умови в оподаткуванні; існують великі можливості для регулювання економіки як на мікро- і на макрорівні.

До недоліків належить: легко ухилитись і приховати; підрахунок бази оподаткування є досить складним для платника; складно контролювати правильність обчислення цих податків; об’єкт оподаткування є нестабільним, і його розміри коливаються в процесі циклічного розвитку економіки.

–              податки на власність: земельний податок і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До переваг податків на власність належить: стабільність надходжень, незначні можливості для ухилення і приховання, простота стягнення, соціальна справедливість.

До недоліків належить: обмежена регулююча функція, а також нееластичність надходжень.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки

–              загальнодержавні - податки, що встановлюються Верховною Радою України та вводяться винятково Кодексом та діють на всій території (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок);

–              місцеві - податки яких встановлюється Верховною Радою України, вводяться в дію місцевими радами й діють на території відповідних територіальних рад (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок, фіксований податок).

Залежно від порядку зарахування:

регульовані - податки, які зараховуються до різних рівнів бюджету;

закріпленні - податки, які повною мірою надходять до певного бюджету.

Таким чином, прямі податки взаємопов’язано з іншими економічними категоріями, які оцінюють їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що й розкривається глибинна сутність податку. А роль прямого податку в економіці проявляється в розподілі податкового навантаження, за якою більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи, наповнюючи державний бюджет.

З наведеного вищесказаного випливають переваги та недоліки прямого оподаткування:

Переваги прямого оподаткування

–        надають можливості безпосередньо впливу на економічні процеси, стимулюючи чи дестимулюючи тенденції розвитку;

–        забезпечують можливість більш точного прогнозування податкових надходжень;

–        здійснюють розподіл податкового тягаря більш рівномірно порівняно із системою непрямого оподаткування.

Недоліки прямого оподаткування:

–        податкові надходження залежать від ринкової кон’юнктури, оскільки в моменти зниження ділової активності чи наявності негативних господарських тенденцій доходи платників істотно знижуються;

–        нерегулярність фіскальних надходжень, оскільки вони вносяться платниками нерівномірно, а через певні проміжки часу;

–        механізм фіскального адміністрування вимагає ведення досить складної системи обліку й звітності, а також створення системи спеціальних контрольно-аналітичних процедур, що призводить до підвищення затрат на їх справляння;

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=818142