Ставка податку залежить від:
– категорії (типу) земель (за багаторічні насадження ставки є нижчими);
– розташування земель (для гірських зон та поліських територій ставки є нижчими);
– спеціалізації товаровиробника (тепличні комбінати сплачуватимуть податок за підвищеними ставками).
Звітність
Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів у таких розмірах:квартал - 10%, II квартал - 10%, III квартал - 50%, IV кварталі - 30% та заповнюється декларація.
Розділ ХІХ. Прикінцеві положення
Наводиться перелік Законів України які втратили чинність, зокрема (в частині, що стосується прямого оподаткування):
Закон України «Про плату за землю», «Про систему оподаткування», «Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про податок з власників
природного середовища, а також місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2014 року помилково або надміру сплачених.
Підрозділ 10. Інші перехідні положення
Вказані які нормативні акти регулюються до набрання повної чинності Податкового Кодексу.
Єдиний податок
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами і доповненнями, постановою КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України» та Податкового Кодексу Розділ ХХ. Підрозділ 8 спрощена система оподаткування застосовується фізичними і юридичними особами.
Цими законодавчими актами виділено на яких умовах застосовується спрощена система оподаткування:
«для фізичних осіб підприємців:
– протягом року обсяг виручки від реалізації не повинен перевищувати 500 000 грн./рік;
– протягом року чисельність працівників не повинна перевищувати 10 осіб;
– не має права здійснювати виготовлення та реалізацію підакцизних товарів.
для юридичних осіб підприємців:
– протягом року обсяг виручки від реалізації не повинен перевищувати 1 млн. грн.;
– протягом року чисельність працівників не повинна перевищувати 50 осіб;» [9]
У разі недотриманні цих умов приватний підприємець зобов’язаний подати декларацію до ДПІ та перейти на загальну систему оподаткування.
Ставка податку
Фізичні особи
Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється у розмірі 43% від 200 грн. на місяць. Коли підприємець займається кількома видами підприємницької діяльності для яких встановлені різні ставки податку сума податку всеодно не перевищує 43% від 200 грн./ місяць.
Станом на 01.09.11 ставка єдиного податку становить 43% від 200 грн./місяць незалежно від кількості видів діяльності.
Юридичні особи
Ставка єдиного податку для юридичних осіб становить:
«6% від суми виручки від реалізації продукції без урахування акцизного податку у разі сплати ПДВ;
% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного податку, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку». [9]
Термін сплати податку
Податок сплачується не пізніше 20-го числа наступного місяця авансовим платежем.
Сплата єдиного податку розподіляється у таких розмірах:
– до місцевого бюджету - 43%:
для приватного підприємця:
Є п для ПП = С * r 43%. (1.8)
де, Єп для ПП - єдиний податок до сплати для приватного підприємця;
С - ставка податку;43% - відсоток відрахування.
для найманого працівника:
Є п для працівника = С *
r 50% * r 43% (1.9)
де, Є п для працівника - єдиний податок до сплати для працівника;50% - відсоток на який зменшується податок.
– Єдиний соціальний внесок - 34,7% відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
для приватного підприємця:
Є св. для ПП = ЗП мін
* r єсв для ПП (1.10)
де, Є св. для ПП - єдиний соціальний внесок для приватного підприємця;
ЗП мін - мінімальна заробітна плата; єсв для ПП - ставка єдиного соціального внеску для приватного підприємця.
для працівників
нарахування на з/п
Є св на зп =
ЗПмін * rєсв (1.11)
де, Єсв на зп - нарахування на з/п єдиного соціального внеску;єсв - відсоток єдиного соціального внеску на заробітну плату.
утримання із з/п
Є св. утрим із зп = ЗП * r св. утрим. із зп (1.12)
де, Є св. утрим. із зп - єдиний соціальний внесок утриманий із заробітної плати;св. утрим. із зп - відсоток єдиного соціального внеску із заробітної плати.
Приватні підприємці є податковими агентами своїх найманих працівників і зобов’язані самостійно здійснювати нарахування і відрахування із заробітної плати та подачею відповідної звітності у Пенсійний Фонд України.
Підприємці (фізичні і юридичні особи), не сплачують такі види податків і зборів (обов'язкових платежів):
– «податок на прибуток підприємств;
– податок на доходи фізичних осіб (крім доходів отриманих не від підприємницької діяльності);
– податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;
– земельний податок (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності);
– плата за користування надрами;
– збір за спеціальне використання води;
– збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
– збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності»[9].
Не можуть бути платниками єдиного податку:
– «довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
– суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;
– фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами»[9].
Облік та звітність
Платники цього податку звільняються від обов’язкового ведення бухгалтерського обліку та застосування електронно-касових апаратів крім ведення «Книги обліку доходів і витрат». Якщо приватний підприємець використовує найману працю (торгівля) то працівник який займається реалізацією товару веде окремо «Книгу обліку доходів і витрат». По підсумкам дня приватний підприємець переносить дані з книги найманого працівника в свою.
За результатами сплати податків із заробітної плати працівників подає податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб до 20 числа наступного місяця.
Подає щоквартальний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податків до 05 числа наступного місяця.
Щомісячна звітність в Пенсійний фонд (у разі наявності найманих працівників).
Щомісячно повідомляти в усній чи письмовій формі Податкову адміністрації про розмір сплати єдиного внеску у розмірі 34,7% (станом на 01.09.11 форму звіту не затверджено).
Фіксований податок
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» платниками фіксованого податку є приватні підприємці-фізичні особи.
Цим законодавчими актами виділено на яких умовах сплачується фіксований податок:
Фіксований податок сплачують тільки фізичні особи-підприємці які займаються торгівлею виключно на території ринку «з оборотом не більше 200 000 грн./рік»[14].
При придбанні фіксованого патенту необхідно пред’явити договір оренда або суборенди торгового місця на території ринку.
Ставка податку
Встановлюється місцевою радою у розмірі від 20 грн. до 100 грн.
Термін сплати податку
Податок сплачується не пізніше 15-го числа наступного місяця авансовим платежем.
Після сплати фіксованого податку розподіляється у таких розмірах:
– до місцевого бюджету - 90%;
– єдиний соціальний внесок - 34,7% від мінімальної заробітної плати.
Підприємці (фізичні і юридичні особи), не сплачують такі види податків і зборів (обов'язкових платежів) як і при єдиному податку.
Платники цього податку звільняються від обов’язкового ведення бухгалтерського та податкового обліку.
За результатами своєї діяльності приватний підприємець подає щоквартальну декларацію про доходи з наростаючим підсумком до 15 числа наступного кварталу.
Щомісячна звітність в Пенсійний фонд за формою 1ДФ (незалежно від наявності найманих працівників).
Щомісячно повідомляти в усній чи письмовій формі Податкову адміністрації про розмір сплати єдиного внеску у розмірі 34,7% (станом на 01.09.11).
1.3
Адміністрування прямих податків
Досліджуючи адміністрування прямих податків, необхідно спочатку звернутися до визначення базового терміну. Незважаючи на його широке застосування на практиці, перші спроби тлумачення «адміністрування податків» в Україні були здійснені лише на початку 2000-их років за авторством В. М. Мельника: «адміністрування податків - управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, що пов'язана з організацією процесу оподаткування, ґрунтується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені і сприйняті правила» [15].
Під терміном «адміністрування» слід розуміти:
– підготовка опису податку, який забезпечує основу управління податковою структурою;
– визначення податкової бази для платника;
– розрахунок і сплата податку;
– перевірка на відповідність дій платника податку чинному законодавству в добровільній системі співпраці платників та податкових органів;
– оскарження;
– примусове виконання (використовується, коли інші засоби не призвели до відповідної сплати податку).
Основний документ, який сьогодні регулює процес адміністрування податкових зобов'язань в Україні є Податковий Кодекс Розділ ІІ Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) та державними цільовими фондами. Розділ має таку структуру: Глава 1. Загальні положення. Глава 2. Податкова звітність. Глава 3. Податкові консультації. Глава 4. Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів. Глава 5. Податковий контроль. Глава 6. Облік платників податків. Глава 7. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби. Глава 8. Перевірки. Глава 9. Погашення податкового боргу платників податків. Глава 10 Застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав. Глава 11. Відповідальність. Глава 12. Пеня.
Згідно з цим нормативним документом адмініструванню підлягають такі прямі податки: податок на прибуток, ПДФО, плата за землю, єдиний податок, фіксований податок та інші.
Контроль за адмініструванням податкових платежів здійснює:
– державна податкова служба. На неї покладено завдання організації податкової роботи, інструктивного та методичного забезпечення, контролю за діяльністю всіх податкових органів системи. Окрема роль відведена податковій міліції завдання якої полягає в боротьбі з економічними злочинами.
Нарахування та сплату прямих податків здійснює фізична особа-платник податку або податковий агент заповнюючи податкову декларацію.
Податкова декларація - «документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку[4].
Податкова звітність може бути складена у звичайному (паперовому) вигляді та надіслана поштою або в електронній формі та надіслана засобами телекомунікаціями.
Податкова декларація подається до вказаного звітного податкового періоду, що дорівнює календарному місяцю, календарному кварталу або календарного півріччя, календарного року.
Інформація, вказана у поданій звітності, є підставою для нарахування та сплати податкового зобов’язання.
Також передбачена можливість подання разом з декларацією доповнення в довільній формі. Такі доповнення вважаються невід’ємною частиною податкової декларації. До доповнення обов’язково додається письмове пояснення мотивів подання такого додатку з належним обґрунтуванням.
Звітність фізичної особи підписується платником податків або законним представником.
Податкова звітність, що подається податковим агентом, який є платником податків - фізичною особою, підписується самим платником.
Платник податків може обрати три способи подачі податкової декларації:
– особисто або через уповноважену особу;
– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Дане право обмежується для великих і середніх підприємств, які зобов’язані подавати податкові декларації в електронній формі.
Орган державної податкової служби зобов’язаний без попередньої перевірки (крім перевірки наявності обов’язкових реквізитів) та будь-яких інших умов прийняти податкову звітність платника.
Адміністрування також передбачає (у випадку несплати податку добровільно) юридичну відповідальність:
– фінансову штрафні санкції: в залежності від регулярності порушень упродовж 1095 днів поспіль (тобто штрафи застосовуватимуться навіть при відсутності факту заниження податкових зобов’язань):
– 25% - при першому порушенні;
– 50% - при повторному порушенні;
– 75% - при третьому та кожному наступному порушенні.
-5 % від суми буде накладатися у разі виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, а у разі виправлення помилок в поточній декларації стягується штраф у розмірі 5%.
Передбачено також зменшення штрафних санкцій при порушенні строків сплати податкового зобов’язання і складатимуть:
% - при затримці до 30 днів включно;
% - при затримці понад 30 днів.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом перехідного періоду будуть складати не більше 1 грн. за кожне порушення, вчинене з 1 січня 2014 року до 1 червня 2014 року. З 1 квітня 2014 року по 1 вересня 2014 року, штрафні санкції щодо податку на прибуток не будуть застосовуватися;
– адміністративну;
– кримінальну.
Термін давності вчиненого правопорушення вираховується з наступного дня після останнього дня строку, відведеного для подання податкової декларації чи сплати грошового зобов’язання.