Статья: Психологічні умови розвитку у майбутніх практичних психологів здатності до встановлення довірливих стосунків із клієнтом

Дослідження комунікативного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків із клієнтом дозволило встановити, що рівень комунікативних здібностей студентів (середнє значення) дорівнює 11 балам.

Цей результат свідчить про те, що досліджувані прагнуть до контактів із людьми, відстоюють свою думку, однак потенціал їхніх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Аналізуючи детальніше розподілстудентів за рівнями розвитку комунікативних здібностей, ми встановили, що високий рівень комунікативних здібностей притаманний 18,3% майбутніх психологів; середній рівень - 61,5%; низький рівень - 20,2%.

У ході нашого подальшого дослідження проаналізуємо розвиток емпатійного компоненту здатності першокурсників - майбутніх психологів, до встановлення довірливих стосунків із клієнтом.

Аналіз результатів контрольного зрізу з використанням методики діагностики рівня емпатійних здібностей В.В. Бойко дозволив виявити, що усереднений показник дорівнює 17 балам (низький рівень). Високого рівня емпатійних здібностей досягли лише 13,4% студентів 1 курсу. Середній рівень емпатійних здібностей виявлено у 29,9% першокурсників. Рівень емпатії 56,7% майбутніх психологів виявився нижче середнього (менше 20 балів).

Отримані діагностичні дані дозволили нам виявити особливості розвитку окремих каналів емпатії студентів-першокурсників,зокрема, раціонального (когнітивного) каналу; емоційного (афективного) каналу емпатії; інтуїтивного (предиктивного) каналу; установок, що сприяють або перешкоджають емпатії; здатності до проникнення в емпатії та ідентифікації в емпатії (рис. 3).

Рис. 3 - Показники розвитку емпатійних здібностей студентів 1 курсу (раціонального, емоційного, інтуїтивного каналів емпатії, установок, що сприяють емпатії, проникаючої здатності та ідентифікації в емпатії)

За допомогою рис. 3 можемо побачити, що жоден із каналів емпатії не досягнув вищого рівня розвитку в даній вибірці. Найбільш розвиненими виявилися установки, що сприяють емпатії (4 бали з 6 можливих). Це свідчить про те, що студенти в більшості не намагаються уникати особистих контактів, не вважають недоречним виявляти цікавість до іншої особистості, не переконують себе спокійно відноситися до переживань і проблем оточуючих. Подібні особистісні установки розширюють діапазон емоційної чуйності і емпатійного сприйняття, а отже, позитивно впливають на здатність до встановлення довірливих стосунків з іншими.

Трохи менш розвиненими (по 3 бали) виявилися показники розвитку раціонального,емоційного каналів та проникаючої здатності. Отримані показники свідчать про те, що студенти лише частково спрямовують увагу, сприйняття і мислення на розуміння сутності будь-якої іншої людини, на її стан, проблеми та поведінку. Вони ще недостатньою мірою здатні входити в емоційний резонанс із оточуючими - співпереживати, співчувати, розуміти внутрішній світ іншої людини, прогнозувати її поведінку й ефективно впливати на інших.

Аналізуючи отримані діагностичні дані в цілому, мусимо відзначити недостатній рівень розвитку емпатійного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків із клієнтом. Недостатній рівень емпатії не тільки ускладнює професійну роботу психолога, але й може бути основою негативного прогнозу його професійного зростання. Зважаючи на це, надзвичайно актуальним є виявлення емпатійних здібностей студентів ще на етапі їх вступу до ВНЗ.

Таким чином, узагальнення отриманих діагностичних даних щодо розвитку здатності до встановлення довірливих стосунків із клієнтом у студентів перших курсів свідчить про нагальну потребу розвитку цієї здатності.

Аналіз біографічних даних досліджуваних та особливостей проявів довіри в їх батьківських сім’ях дозволив встановити, що серед першокурсників позитивні стосунки з батьками мають 78,2% опитаних; нейтральні - 16,4%, а негативні - 5,4%. Таку тенденцію в цілому слід вважати позитивною, оскільки чим більше людина підтримує та примножує конструктивних стосунків з оточуючими, тим більшою є вірогідність формування в неї здатності до встановлення довірливих взаємин у подальшій професійній діяльності.

Характер стосунків між батьками є важливим елементом сімейної психологічної атмосфери та чинником подальшого розвитку здатності до встановлення довірливих стосунків студентської молоді з оточуючими. Експериментально встановлено, що наявність довірливих стосунків є характерною для тих сімей, де авторитетними є і батько, і мати. У студентів, які виховувались у таких сім’ях, вищою є й здатність до встановлення довірливих стосунків із клієнтом. Авторитетність лише одного з батьків (як матері, так і батька) негативно впливає на психологічну атмосферу сім’ї в цілому. У студентів, які з дитинства мали розлучених батьків, виявлено найбільші ускладнення щодо здатності продемонструвати різні психологічні підходи до встановлення довірливих стосунків.

Аналіз розвитку компонентів здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків із клієнтом дозволив встановити, що у студентів перших курсів ця здатність розвинена недостатньою мірою. Найменш розвиненими у студентів 1 курсу виявилися світоглядний та емпатійний компоненти. Отримані дані пояснюються не тільки особистісними характеристиками, але й віковими особливостями студентської молоді, якій ще не притаманна розвинена свідомість і самосвідомість, володіння духовними цінностями, чітке усвідомлення власних життєвих смислів і світоглядних позицій, формування довіри до себе та до інших. Для більшості студентів першого курсу пріоритетними є егоцентричні та сімейні цінності.

Перспективи подальших розвідок - розробити та апробувати психологічну програму розвитку у майбутніх практичних психологів здатності до встановлення довірливих стосунків із клієнтом.

Література

1.      Вачков И.В. Введение в профессию «психолог»: учеб. пособие / И.В. Вачков, И.Б. Гриншпун, Н.С. Пряж- ников; Под ред. И.Б. Гриншпуна. - 2-е изд., стер. - М.: Издательство НПО «МОДЕК», 2003. - С. 228-230.

.        Панок В.Г., Титаренко Т.М., Чепелєва Н.В., Рибалка В.В., Маценко В.Ф. Основи практичної психології: підручник для студ. вищих навч. закладів. - 2-е вид., стер. - К.: Либідь, 2001. - 536 с.

.        Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології: навч. посіб. / В.В. Рибалка.- К.: ІПППО АПН України, 2006. - 530 с.

.        Шевченко Н.Ф. Становлення професійної свідомості практичних психологів у процесі фахової підготовки: монографія / Н.Ф. Шевченко. - К.: Міленіум, 2005. - 298 с.

.        Barber B. TheLogicandLimitsofTrust. NewBrunswick, NJ:RutgersUniv. Press, 1983. - 310 p.

.        Levis D., Weigert A.J. Socialatomism, holism, andtrust // Thesociologicalquarterly, 1985. - V. 26. Is. 4. - P. 455-471.