Дипломная (вкр): Розрахунок ефективності охоронної сигналізації в автомобілі

10.2 Оцінка рівня якості виробу

.2.1 Вихідні положення

Оцінка рівня якості виробу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення технічно найефективнішого варіанту інженерного вирішення [15].

Знаючи кількісні характеристики властивостей виробу, коефіцієнт технічного рівня можна визначити за виразом (10.1).

де qi - відносний (одиничний) і-й показник якості; φi - коефіцієнт вагомості і-го параметра якості

Якщо залежність між параметром і якістю лінійна, то відносні показники визначаються за виразами 10.2 і 10.3.

Вираз 10.2 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до поліпшення якості виробу, а вираз 10.3 - коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується. У випадку, коли зв'язок між параметрами і якістю виробу нелінійна, використовуються наступні вирази:

де й  - числові значення і-го параметра відповідно нового і базового виробів.

Значення відносного показника якості має бути більшим від одиниці - при поліпшенні і-го показника і меншим від одиниці - при його погіршенні.

.2.2 Вибір системи параметрів виробу й визначення відносних показників якості

Можна використовувати ряд показників - це показники призначення, надійності, конструкції, безпеки, ергономічні показники, естетичні, економічні і комерційні. Але не всі найважливіші характеристики можуть бути використані для визначення показника конкурентоспроможності, тому що деякі є цільовими показниками і визначають сектор ринку потенційних покупців.

Виберемо найважливіші параметри, які характеризують якість виробу:- кількість датчиків, що підмикаються;

Х2 - мікроконтролер, що слугує для програмування різних функцій;

ХЗ - наявність сирени оповіщення;

Х4 - живлення;

Х5 - напрацювання на відмову.

Таким чином, обрано п'ять найбільш важливих параметрів, і тепер необхідно визначити коефіцієнт вагомості кожного з них.

.2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Визначення чисельних значень коефіцієнтів, які встановлюють важливість показників, випрацьовується спеціальною експертною комісією (5 осіб). Після докладного обговорення і аналізу показників, кожен експерт оцінює їх важливість шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому (на думку експерта) показнику присвоюється ранг 1, менш важливому ранг 2 і т.д. [15].

Результати ранжирування зведемо в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2 Результати ранжирування параметрів

Визначення можливості використання результатів ранжирування показників для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:

а) визначається сума рангів кожного показника (за рядками):

де  - ранг і-го параметра, визначений 1-м експертом; N - кількість експертів.

Проводиться перевірка загальної суми рангів, яка має дорівнювати:

Rі1 = N.n.(n+1)/2 = 5.5.(5+1)/2 = 75;

б) підраховується середня сума рангів Т за виразом:

Т = (1/n).Rі1 = (1/5).75 = 15;

в) визначається відхилення суми рангів по кожному параметру від середньої суми:

Сума відхилень за всіма показниками має дорівнювати нулю.

г) визначається квадрат відхилень по кожному показнику Δі2. Загальна сума квадратів відхилень:

=198;

е) визначається коефіцієнт відповідності за виразом

де: N - кількість експертів; n - кількість оцінок

Величина коефіцієнта відповідності може мати значення W≤1. У випадку повної узгодженості експертів W = 1. Чим більша неузгодженість експертів при ранжируванні показників, тим менша величина W.=0,792

Порівнюємо з мінімально припустимою величиною Wн (для виробів електровимірювальної й радіотехнічної апаратури Wн = 0,77) W > Wн, тому отримані дані заслуговують на довіру і придатні для подальшого використання [15].

.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників

Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжирування показників, проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати зведені в таблиці 10.3.

Для цього послідовно порівнюються попарно всі показники і співвідношення визначається таким способом:

а) якщо з розглянутої пари показників перший є важливішим щодо порівнюваного, то пріоритет вихідного показника визначається як «важливіший» і йому привласнюється знак «>» (числова оцінка 1,5);

б) якщо з розглянутої пари показників перший менш важливий щодо порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається як «менш важливий» і йому привласнюється знак «<» (числова оцінка 0,5);

в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет визначається як «рівноцінно» і йому привласнюється знак «=» (числова оцінка 1,0).

На підставі проставлених знаків попарного пріоритету визначається підсумок, виходячи з думок всіх експертів (таблиця 10.3).

Отримані дані чисельної оцінки попарного пріоритету показників використовуються для розрахунку величин коефіцієнтів важливості кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 10.4) [15].

Таблиця 10.3 - Попарне порівняння параметрів

Таблиця 10.4 Розрахунок коефіцієнтів важливості параметрів

Розрахунок ваги (пріоритетності) кожного параметра φi проводиться за наступними виразами:

де bi - вага і-го параметра по результатами оцінок всіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги (), даних всіма експертами по і-му параметрі.

Для другої ітерації bi1:

Таблиця 10.5 Коротка характеристика порівнюваних параметрів

Таким чином, рівень якості виробу:

КТ.Р.= 0,196∙ (8/5) + 0,223∙ (2/1) + 0,239∙ (1/1) + 0,2∙ (3/2) + 0,142∙ ∙(98262/56895)= 1,5

.3 Сировина і матеріали

Витрати на придбання матеріалів за кожним найменуванням визначаються, виходячи з технічної норми витрат і оптової ціни одиниці матеріалу (таблиця 10.6).

Таблиця 10.6 Сировина й матеріали

.3.1 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати

Затрати на покупні вироби й напівфабрикати визначається аналогічно витратам на матеріали. Дані для розрахунків і результати зведені в таблицю 10.7.

Таблиця 10.7 Покупні вироби