ВСТУП
Необхідність розробки проекта вентиляції і кондиціонування повітря з виробничих приміщень викликана незадовільним станом повітря в них із-за відсутності системи регенерації.
Робота в цехах виконується у дві зміни. Джерелом теплопостачання служить котельня, яка знаходиться на території підприємства. Теплоносій - горяча вода з параметрами 95-70°С.
Водопостачання здійснюється з міського водогону.
Періодичний злив води від установок ВУУ-бОм виконується в існуючу мережу каналізації підприємства , яка підключена до городської каналізації.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проектування вентиляції і кондиціонування повітря приняті згідно даними СНиП П-А.6-72.
„Строительная климатология и геофизика" і СНиП П-33-75. „Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха" для м. Виноградів.
Розрахунковий барометричний тиск 745 мм.в.ст.
. Холодний період року: Параметри „В"
Температура повітря tH р =-18°
Тепловміст повітря 1= -3,9 ккал/кг. Параметри „А"
Температура повітря tHp- -6°
Тепловміст повітря І = - 0,6 ккал/кг.
Параметри внутрішнього повітря в цехах прийняті згідно ГОСТ 12.1.005-76.
. Холодний період року:
Температура повітря tHB.=21 -22
Відносна вологість ф = 40-60%
. Теплий період року:
Температура повітря
tB.„=28°-300 Відносна вологість φ=55%.
1. ОПИС ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Основними виробничими шкідливими виділеннями у виробничих цехах являється тепло і вологість.
Джерела тепловиділення являються люди, електродвигуни технологічного обладнання освітлення і в теплий період року - сонячна радіація.
Джерела вологовиділення являються люди і технологічне обладнання.
Для забезпечення потрібних параметрів повітря в робочій зоні виробничих приміщень передбачається обробка повітря в вентиляційно-зволожуваних установках ВУУ-6Ом-ОІ-УЧ і в приточних наборних венткамерах.
Обробка приточного повітря в холодний період року розв'язана слідуючим чином: в установках ВУУ-бОм М-ОІ-УЧ наружне і рециркуляційне повітря зволожується в секції орошення, підігрівається в секції другого підігріву до розрахованих параметрів, після чого оброблене повітря подається вентиляторами через систему воздуховодів в обслуговування виробничих приміщень.
Від витяжних вентиляторів, розташованих в венткамерах рядом із ВУУ--6Ом-ОІ-УЧ робимо розводку витяжних воздуховодів по цехам. Витяжні воздуховоди прокладаються під потолком, вище приточних.
Витяжка виконується із верхньої зони приміщення прямокутними воздуховодами, обладнаними отворами з засувками.
Подача приточного повітря здійснюється прямокутними воздуховодами, обладнаними отворами, затягнутими сітками із засувками.
Воздуховоди приточних і витяжних систем П1, П2, П7, В1, В3, В6, В8, зробить із тонколістовій прокатній сталі згідно ГОСТу.
Воздуховоди витяжних систем В2, В7, і проектуючий участок воздуховода ПЗ зробить із тонколістової оцинкованої сталі згідно ГОСТу 19904-74.Монтаж систем вентиляції вести у відповідності з вимогами розділу СНИП Ш 28-75.
Конструкцію кріплення горизонтальних металічних неізолірованих воздуходувів (хомути, підвіси) приймати по типовій серії 5.904-1.
Для зменшення шуму і вібрації вентиляційних установок в проекті ередбачеЛі наступними заходами:
1. вентилятори і електродвигуни встановлені на віброізоляцію основи;
2. вентилятори відокремлені від воздуховодів гнучкими вставками;
3. режим роботи вентилятора підібраний з максимальним КПД;
4. вентилятори розташовані в венткамерах, винесених за межі виробничих приміщень.
5. стіни і стелі венткамер закриваються звукопоглинаючим матеріалом;
6. розрахунок вентиляційних систем виконай із умов що шум в виробничих приміщеннях створюваний їх роботою не перевищує 80 дб.
При розробці проекта вентиляції і кондиціонування повітря передбачені наступні противопожежні заходи:
вентиляційне обладнання приточних і витяжних систем розташовано в ізольованих венткамерах;
воздуховоди витяжних і приточних систем запроектовані із негорючих чатеріалів.
Згідно таблиці 1 робимо розрахунки.
Розрахунок об'єму повітря на
приток:
Розрахунок об'єму повітря на витяжку:
Вибір вентиляторів:
Вибираємо 4 вентилятора Ц4-70.
Дані заносимо в таблицю 1.
Таблиця 1
|
№ вентилятора |
Діаметр робочого колеса, мм |
Виробка, тис. м /год |
Повний тиск, кгс/м |
Частота обертів, об./ хв. |
Потужніє ть, кВт |
Маса, кг |
|
5 |
500 |
від 1,45 до 8,3 |
Від 18 До 83 |
від 930 до 1420 |
1,5 |
85 |
.1 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
СХЕМИ КЕРУВАННЯ
Весь поверх живиться від п'ятижильної мережі на 380 В. До того як живлення не подано на цех горить сигнальна лампа HLG1 зеленого кольору. Подача живлення здійснюється за допомогою автоматичного вимикача SF1, при включенні якого гасне лампа HLG1 і загорається червона HLR1 - напругу подано. Контроль за напругою, струмом та частотою здійснюють вольтметр, амперметр та герцметр.
На функціонально-технологічній схемі відображають систему живлення приладів та засобів автоматизації. Це система електропостачання електроприймачами якої є прилади, апарати, регулюючі пристрої, електроприводи викконавчих механізмів, засувок, вентилів. Від -іадійності їх електропостачання залежить нормальна та безаварійна робота об'єкта вцілому.
На функціонально-технологічній схемі нашого процесу (арк.1) виводимо частину елементів на щит оператора, а частина зображена на місцевому щиті управління.
На щит оператора виводимо такі пристрої як вольтметр, амперметр та - астотометр (V, А та Hz), які показують величини напруги, струму і частоти.
При подачі живлення загорається загальна зелена лампочка HLG1 , яка акож виводиться на щит оператора, разом із лампочкою червоною HLR1 , яка оказує, що подана напруга і почався процес.
Після цього вмикається загальний автоматичний вимикач цеху QF1, а -рилади V,A,Hz показують величини напруги, струму і частоти оператору.
Система вентиляції зображена на арк. 1 графічної частини складається з ряду послідовно з'єднаних секцій:
1. Повітрязабірна. Тут встановлені клапан зовнішнього повітря ( регулює приток повітря до вентиляційної системи ) і рецеркуляційний клапан ( дозволяє використовувати лише внутрішнє повітря - в зимовий період, для зменшення тепловтрат на обігрів ). Привід першого здійснює двигун M6, другого - М7. Тут також встановлений нагрівний елемент НЕЇ для обігріву клапана зовнішнього повітря в зимовий період.
2. Секція зрошування. В ній за допомогою розбризкувана відбувається зволоження приточного повітря в літній період. Розбризкувач приводиться в дію двигуном М5.
. Секція сепаратора. Тут повітря відокремлюється від зайвої води.
. Секція підогріву. В ній встановлений калорифер, що в зимовий період нагріває приточне повітря. Температуру нагріву регулує запірний клапан К5 з приводом від двигуна М8, який встановлений на трубопроводі з теплоносієм.
. Секція приточних вентиляторів.
. Секція витяжних
вентиляторів.
.2 РОЗРОБКА СХЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ
Схема наведена на аркуші 2 графічної частини застосовується в - трифазних п'ятипроводних мережах при напрузі 380 В. Напруга на вводах контролюється за допомогою реле обриву фази KV1 та KV2. При наявності напруги на всіх трьох фазах вводів 1 та 2 спрацьовують реле KV1 та KV2. Нормально відкритий контакт реле KV1 замикається в колі катушки магнітного пускача КМ1, яка спрцьовуючи замикає силові контакти KM 1.1 блок-контакти KM 1.2 та розмикає блок-контакт KM 1.3, гасне зелена лампа HLG1 і загорається червона HLR1, це означає, що напругу подано через гоовний ввід.
Нормально відкритий контакт реле KV2 замикається в колі катушки магнітного пускача КМ2, але вона не спрацює, так-як послідовно з нею підключений нормально-закритий контакт реле напруги KV1. Це зроблено з метою запобігання включення резервного вводу при робочому основному. При зникненні напруги на вводі 1 ввод 2 вмикається аналогічно першому (основному).
Контроль за параметрами напруги струму та частоти проводять вольтметром, амперметром та герцметром. Вольтметр V підключений до кожної фази через пакетний перемикач SA1, що дає можливість виміряти напругу кожної фази окремо.
Амперметр А контролює фазний струм однієї з фаз. Контроль двох інших зайвий так як фази зрівноважені.
Контроль за частотою мережі виконує герцметр Hz, який може під'єднуватися до кожної з трьох фаз, через пакетний перемикач SA2, підключається він аналогічно вольтметру.
В якості апаратури управління та захисту на вводах передбачені автоматичні вимикачі та запобіжники.
Схема управління, зображена на арк. 2 графічної частини може працювати в двох режимах-автоматичному і ручному. Для переключення режимів слугує пакетний перемикач SA2. Двигуни М1-М8 захищені запобіжниками і автоматичними вимикачами. Захист кола освітлення аналогічний.
Для відключення кола управління в нього включений вимикач SA1. Коло управління захищене запобіжником F7.
В ручному режимі управління оператор керує роботою системи безпосередньо, орієнтуючись на покази приладів. Керування здійснюється кнопками „Стоп" і „Пуск".
В автоматичному режимі оператор лише включає схему, подальша її робота протікає самостійно.
В автоматичному режимі схема працює наступним чином. На початку роботи робітник подає живлення включенням автоматичних вимикачів SF1 і SF2 в схемі АВР і вимикача SA1 кола управління. Після цього за допомогою ключа управління SA2 вибирає режим роботи схеми.
Після вибору режиму «Автоматичне управління» він натисканням кнопки SBC1 подає живлення на реле часу КТ1. Одночасно живлення отримує котушка проміжного реле KL2, яке своїм контактом KL2.1 замикає коло управління магнітного пускача КМ7, в результаті чого включається обігрів засувок клапана зовнішнього повітря. Через деякий час регулюється реле часу відключається, замикаючи контакт КТ1.2, тим самим - подаючи струм на котушку проміжного реле контакти KL1, яке своїми контактами KL1.2 і KL1,3 подає живлення на котушки магнітних пускачів КМ9 і KM 10 реверсивного приводу повітряного і рециркуляційного клапанів, KL1.5і KL1.6 на котушки магнітних пускачів приводу витяжного вентилятора 1 ( КМЗ ), витяжного вентилятора 2 ( КМ4 ), приточного вентилятора 1 ( КМ5 ), приточного вентилятора 2 (КМ6 ).
Регулювання температури приточного повітря здійснюється за допомогою напівпровідникового регулятора температури КА1. Його контакти КА1.1 і КА1.2 через магнітні пускачі KM 13 і KM 14 керують двигуном М8, що з'єднаний з клапаном на трубопроводі з теплоносієм до калорифера, змінюють приток гарячої зоди до нього, тим самим збільшуючи або зменшуючи температуру повітря.
Температурний регулятор КА2 призначений для захисту калорифера від заморожування.
В коло управління магнітного пускача КМ8 приводу розбризкувача (двигун М5) включений розмикаючий контакт реле тиску, що розмикається коли тиск у трубопроводі падає нижче норми, зупиняючи двигун М5.
Кінцеві вимикачі SQ1 і SQ2 призначені для зупинки двигуна М6, коли повітряний і рециркуляційний клапани відкриті або закриті повністю.
Сигнальна лампа HLY1 призначена для індикації напруги входу. Лампа 2 сигналізує про спрацювання захисту калорифера від заморожування. Лампи HLY3 і HLY4 вказують на роботу тену і розбризкувача .
Лампи HLY5-HLY10 сигналізують
про роботу приточних ( HLY5, HLY6 ), витяжних ( HLY7, HLY8) вентиляторів, про
стан клапану приточного повітря ( HLY9 ) і клапану на викід НLY10 ). Для
комутації останніх двох застосовані кінцеві вимикачі SQ5 і SQ6.
2. ВИБІР АВТОМАТИЗОВАНОГО
ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ТА ПУСКОЗАХИСНОЇ АПАРАТУРИ
2.1
Вибір двигунів
Тип двигунів вибираємо
спираючисть на потрібну нам потужність. В таблиці наведені папортні дані всіх
споживачів використовуваних в нашому цеху.
Табл.2
|
Споживач |
Тип |
Номін. потужн ість, кВт |
Номінальна напруга В |
к.к.д. |
Cos ф |
Кратність пускового струму |
Коефіцієнт умов пуску |
|
Приточні вентилятори (2 шт.) |
4АА-100L |
1,5 |
380 |
0,805 |
0,88 |
7,0 |
2,5 |
|
Витяжний вентилятор (2шт.) |
4АА-100L |
1,5 |
380 |
0,805 |
0,88 |
7,0 |
2,5 |
|
Розпилювач |
4АА-56А |
0,12 |
220 |
0,86 |
0,8 |
5,0 |
2,5 |
|
Повітряний і ретиркуляційн ий клапани |
4АА-56А |
0,12 |
220 |
0,86 |
0,8 |
5,0 |
2,5 |
|
Клапан на викид |
4АА-56А |
0,12 |
380 |
1 |
1 |
5,0 |
- |
|
Клапан на трубопроводі з теплоносієм |
4АА-56А |
0,12 |
220 |
0,8 |
0,8 |
5,0 |
2,5 |
|
ТЕН |
СРО-100/1Т |
2 |
380 |
1 |
1 |
- |
- |
2.2
Вибір запобіжників
Запобіжники встановлюються у всіх місцях, де переріз провідника по направленню до місця споживача енергії зменшується, а також на вводах в споруду і головні ділянки мережі. Для вибіркових дій, тобто щоб при аварії перегорів тільки найближчий до місця пошкодження запобіжник, номінального струму плавкої вставки кожного наступного від джерела живлення запобіжник повинен бути на одну степінь менше ніж попередній.
Її вибирають за наступними правилами:
Правило 1. Струм плавкої вставки повинен бути більше робочого струму навантаження або дорівнювати йому тобто:
Ів > Ір;
Правило 2. Струм плавкої вставки перевіряють на максимальний струм навантаження:
Ів > Іmax/α
Для запобіжників звичайного типу, що захищають відгалуження з короткозамкненими асинхронними двигунами з нормальними умовами роботи α = 2,5