Материал: rymsky12345

41

Рисунок 3.3. модуль HC-05 встановлений на макетну плату

Обмін інформацією між приладами реалізований шляхом послідовної передачі даних по стандарту RS-232 або EIA232. В даному випадку цей інтерфейс підключається через роз’єм DE-9.

Для підключення каналу передачі до модуля бездротового зв’язку було взято

RS232-UART конвертер (рисунок 3.4.) він побудований на основі мікросхеми

MAX3232, інтегральна схема такого типу конвертує сигнали послідовного порту

RS232, в сигнали які на базі TTL технологій використовуються в цифрових схемах

[34].

Рисунок 3.4. конвертер RS232-UART

42

За допомогою цього конвертера було під’єднано Bluetooth модуль,

налаштований на роботу в режимі слідування (slave), ця частина каналу передачі зображена на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5. Підключення системи бездротової передачі даних

де: 1 – навігаційний прилад; 2 – роз’єм DE-9; 3 – конвертер RS232-UART; 4 – Bluetooth модуль HC-05.

Інша частина каналу (рисунок 3.6.) складається з такого ж модулю бездротової передачі HC-05 який працює в режимі керування (master), він підключений до комп’ютера за допомогою конвертера USB-TTL (рисунок 3.7.). Цей конвертер працює на основі мікросхеми PL2303HX яка є повним дуплексним асинхронним серійним пристроєм для будь-якого вузла з можливістю підключення до універсальної послідовної шини (USB).

Більшість навігаційних приладів, які зараз використовуються, мають відносно невелике енергоспоживання, тому є можливість підключення автономного джерела живлення, яке дозволить зробити їх повністю портативними, цим самим спростить процес підключення, встановлення приладів та комунікації з ними.

43

Рисунок 3.6. Підключення бездротового каналу зв’язку до ПК

Рисунок 3.7. USB-TTL конвертер

44

3.2. Створення програмного забезпечення для перевірки працездатності

розробленого алгоритму розпізнавання навігаційних приладів

Для забезпечення роботи алгоритму було розроблено ПЗ на платформі графічного програмування LabVIEW фронтальна пане якої зображена на рисунку 3.7.

Для роботи з зовнішніми приладами ми використовуємо архітектуру VISA. Ця архітектура є стандартом для систем налаштування, програмування та усунення неполадок. Працює з інтерфейсами GPIB, VXI, PXI, Serial, Ethernet та USB. VISA

забезпечує інтерфейс програмування між апаратними засобами та середовищами розробки, такими як LabVIEW, LabWindows/CVI, Measurement Studio, та Microsoft Visual Studio. NI-VISA – це реалізація національних інструментів стандарту введення виводу VISA. NI-VISA включає бібліотеки програмного забезпечення, інтерактивні утиліти, такі як NI I/O Trace та VISA Interactive Control, а також програми конфігурування через Measurement & Automation Explorer для всіх ваших потреб у розвитку. NI-VISA є стандартною лінійкою продуктів National Instruments. Ця архітектура дозволяє розробляти програмне забезпечення яке буде постійно підтримуватись, так як апаратні засоби постійно вдосконалюються [35].

Рисунок 3.7. Фронтальна панель ВП

45

де: 1 – Блок індикаторів вихідних даних з приладу; 2 – Датчики кутів орієнтації; 3 – Індикатори які відображають компанію виробника та тип приладу; 4 – Панель вибору номера порту до якого підключений спарений модуль бездротової передачі та швидкості передачі даних (Бод); 5 – Кнопки керування програмою.

На рисунку А.1, додатку А зображено блок-схему програми. На рисунку 3.8.

показана частина блок-схеми розробленого ПЗ яка відповідає за конфігурацію та вичитку даних з приладу. В першу чергу для роботи з зовнішніми пристроями потрібно вибрати та налаштувати СОМ порт до якого вони підключаються. За це відповідає блок VISA Configure Serial Port (рисунок 3.9), який дозволяє налаштувати всі необхідні параметри для конфігурації порту. Для конфігурації в нашому випадку достатньо змінювати тільки baud rate та номер COM порту, решту налаштування лишаються за замовчуванням.

Рисунок 3.8. Спрощена блок-схема ПЗ

Рисунок 3.9. блок VISA Configure Serial Port