Материал: Сборный конспект

Принцип ієрархічності. Логістичні системи мають певні ієрархічні відносини, що характеризується як структурною, так і функціональною диференціацією. На нижніх рівнях використовується більш детальна і конкретна інформація, що охоплює лише окремі аспекти функціонування логістичних систем. Більш високі рівні мають в розпорядженні більш узагальнену інформацію, рішення на цих рівнях стосуються логістичної системи в цілому.

Принцип інтеграції спрямований на вивчення інтегративних властивостей і закономірностей у логістичних системах. Логістична система як упорядкована сукупність елементів з певними зв’язками має особливі системні властивості, що не властиві окремим елементам і дозволяють отримати синергетичний ефект.

Сучасна теорія логістики також базується на специфічних принципах, що відображають накопичений досвід експертів-логістів. Ці принципи логістики можуть бути зведені до наступних:

Принцип тотальних логістичних витрат. Спрямований на необхідність врахування всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в логістичній системі. Критерій мінімуму логістичних витрат вважається одним з основних при оптимізації ресурсів у логістичній системі. Тому необхідно виділяти й аналізувати витрати на реалізацію логістичних операцій, визначати найбільш значимі витрати, виявляти їх взаємообумовленість та ін.

Глобальна оптимізація. При оптимізації структури в створюваній логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування окремих ланок і елементів системи для досягнення глобального оптимуму.

Принцип логістичної координації та інтеграції забезпечує досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи від початку до кінця в управлінні усіма видами потоків і реалізації цільової функції.

Використання теорії компромісів для перерозподілу витрат. Використання критерію мінімуму загальних витрат обмежує ефективність рішень, що приймаються. Тому критерієм повинен стати максимальний прибуток від логістичних операцій усіх учасників. Тому зниження прибутку (збільшення витрат) в одному з ланцюгів логістичної системи допустимо і необхідно за умов, що це викличе підвищення прибутку (зниження витрат) усіє логістичної системи в цілому.

Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, тобто використання обладнання, відповідного конкретним умовам. Оптимізація потокових процесів за рахунок використання спеціалізованого обладнання можлива лише в умовах масового випуску і використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва, тобто для здійснення цього принципу на практиці потрібний високий рівень науково-технічного розвитку суспільства.

Розвиток логістичного сервісу – менш витратний шлях підвищення конкурентоспроможності підприємства у порівнянні з підвищенням якості товару та випуском нового товару. Він досягається шляхом забезпечення гнучкості, надійності та високої якості сервісу – своєчасної доставки, зручної тари, прийнятні партії, підібраний асортимент та ін.

Принцип гуманізації усіх функцій та технологічних рішень передбачає, що всі рішення повинні відповідати екологічним вимогам з охорони навколишнього середовища, ергономічним, соціальним, етичним вимогам до роботи персоналу тощо.

Принцип стійкості та адаптивності передбачає, що логістична система повинна бути стійкою до відхилень параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, до коливань попиту, змін умов поставок, транспортних тарифів або складських операцій). При значних коливаннях стохастичних факторів зовнішнього середовища логістична система повинна досить швидко пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Виконання принципів логістики сприяє підвищенню ефективності роботи підприємства при виконанні наступних вимог:

• погодження логістики з корпоративною стратегією;

• удосконалення організації руху матеріальних потоків;

• забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології її обробки;

• ефективне управління трудовими ресурсами;

• підтримка тісного зв’язку з іншими підприємствами при розробці стратегії;

• облік прибутку від логістики в системі фінансових показників;

• визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва;

• ретельна розробка логістичних операцій.

Таким чином, концепція логістики ґрунтується на вищеназваних принципах, що проявляються в наступних теоретичних положеннях:

1. Рух матеріалів та інформації від первинного джерела через проміжні пункти до кінцевого споживача потрібно розглядати як єдиний наскрізний потік.

2. У наскрізному потоці не повинно бути надмірних вантажів і зайвої інформації. Постачальник має відправляти споживачеві товар в обумовленому обсязі та асортименті, супроводжуючи необхідною документацією про кількість, якість, законність походження і небезпечність (загрозу) для навколишнього середовища.

3. Кількість учасників матеріалоруху повинна бути мінімальною і по можливості обмежуватися постачальником, перевізником і споживачем. Залучення посередників має здійснюватися на підставі розрахунків, що свідчать про доцільність розширення переліку організаторів і виконавців логістичної обробки.

4. Облік витрат усіх видів ресурсів на виконання логістичних операцій слід вести на усьому шляху від первинного джерела до кінцевого споживача. При цьому необхідно постійно виявляти і скорочувати вартість виконання трудомістких ВРТС- та інших робіт з вантажами з метою мінімізації сукупних логістичних витрат.

5. Необхідно використовувати сучасне універсальне технологічне, підйомно-транспортне, складське і торгівельне обладнання, завдяки чому забезпечується гнучкість виробництва, транспортно-складської обробки, упаковування і унітизації (об’єднання невеликих партій вантажів для декількох клієнтів з метою повного завантаження транспортного засобу і скорочення транспортних витрат) складових матеріалопотоку.

6. Учасники матеріалоруху повинні оперативно реагувати на зміни в попиту споживачів у сировині, матеріально-технічних ресурсах і готової продукції. Завдяки адаптації можна своєчасно регулювати кількісні і якісні характеристики матеріального потоку, повністю забезпечуючи покупців потрібними предметами і продуктами праці.

7. Кожний учасник матеріалоруху несе відповідальність за збереження якості складових вантажопотоку. Логістичні операції мають виконуватися згідно технічних умов і правил, що гарантують дотримання якісних характеристик вантажів на належному рівні на шляху від постачальника до кінцевого споживача.

8. У логістичній обробці матеріального та інформаційного потоків задіяні фахівці різного рівня компетенції і кваліфікації. Для успішного виконання покладених на них завдань, необхідно створювати належні умови праці, доводити до безпосередніх виконавців норми часу і виробітку на логістичні роботи, впроваджувати заходи з матеріального та морального стимулювання високих результатів праці.

9. Для своєчасного і ретельного виконання транспортно-складських та інших операцій фахівці з логістики повинні мати повну інформацію про виробників, перевізників, посередників і споживачів усіх складових матеріального потоку, володіти даними про кількість, асортимент, якість, законність походження і безпечність вантажів щодо людей і навколишнього середовища.

У розпорядженні фахівців з логістики мають бути закони, постанови і розпорядження вищих і місцевих органів влади стосовно підприємницької діяльності у сферах матеріального виробництва і обігу суспільного продукту, державні і галузеві стандарти на сировину, матеріали і готові вироби, довідники та інструкції з проведення приймально-здавальних, вантажно-розвантажувальних, транспортних, складських та інших логістичних операцій.

Між учасниками матеріалоруху повинен бути налагодженим обмін оперативними даними про вимоги і порядок виконання ВРТС-робіт (вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт) з вантажами, запроваджені сучасні інформаційні технології на підставі інтра- та Інтернету.

5. Побудова інтегрованої концепції логістики

Концепція являє собою систему поглядів, певне усвідомлення явищ, процесів та предметів; основний конструктивний принцип різних видів діяльності. Концепція логістики дозволяє на єдиній методологічній основі визначити властивості і характеристики логістичних процесів, закономірності формування і розвитку товарних ринків, встановлення функції господарської діяльності в системі ринкових відносин.

Основне призначення інтегрованої концепції логістики полягає в наскрізному управлінні основними і супутніми потоками в інтегрованій структурі бізнесу: «проектування – закупівлі – виробництво – розподіл – продаж – сервіс». Концепція інтегрованої логістики передбачає об'єднання функціональних областей та їх учасників у рамках єдиної логістичної системи в цілях її оптимізації. В інтегрованій логістиці застосовуються концепції і технології TQM, JIT, LP, VMI, SCM, TBL, VAD та ін., системи ERP, CSRP. На сьогоднішній день продовжується вдосконалення існуючих концепцій, а також пошук їх різноманітних комбінацій, здійснюються спроби інтеграції всіх концепцій у єдину систему.

TQM (total quality management)– загальне управління якістю, спрямоване на формування конкурентної якості при відсутності меж його вдосконалення. TQM об'єднує технічну сторону якості, надану стандартами якості, і філософію управління якістю, засновану на участі всього персоналу компанії у всіх сторонах цього процесу, а також інтеграцію з усіма логістичними партнерами і, насамперед, зі споживачами.

JIT (just-in-time) – технологія побудови логістичної системи або організації логістичного процесу в окремій функціональній області, що дозволяє забезпечити поставку матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції в потрібній кількості, в потрібне місце і точно до призначеного терміну.

Технологія «точно вчасно» дозволяє скоротити терміни виробництва, знизити запаси споживача і, відповідно, зменшити виробничі і складські площі, підвищити якість виробів, ефективно використовувати обладнання і при цьому зменшити кількість невиробничих операцій.

Порівняння концепції «точно вчасно» і традиційної форми організації логістичних процесів здійснюється за різними критеріями. У табл. 1.1 в узагальненому вигляді представлено порівняння традиційного підходу і концепції JIT із найбільш значимим параметрами.

Концепція JIT дозволяє синхронізувати роботу всіх учасників ланцюга поставок і спрямована на ранню ідентифікацію вимог відвантаження товарів по замовленнях за умови дотримання найсуворішої дисципліни договірних відносин. Для недопущення накопичення надмірних запасів, з одного боку, та оптимізації загальних логістичних витрат – з іншого, пріоритетне значення отримує завдання пошуку місця консолідації вантажів і учасника ланцюга поставок, який буде виконувати цю операцію. Замість поставки дрібних партій від різних постачальників в точно визначені строки замовлення, виконувані різними постачальниками, повинні об'єднуватися в рамках однієї поставки.

Таблиця 1.1

Порівняння традиційного підходу і концепції «JIT»

Для реалізації технології JIT необхідні створення максимально тісних взаємин, обмін інформацією та координація планів між споживачем і постачальником. Дана технологія також підвищує вимоги до якості матеріалів, що поставляються, і комплектуючих.

Концепція JIT послужила поштовхом для розробки та впровадження таких логістичних концепцій (технологій), як LP і VMI.

LP (lean production) – «струнке / худе / плоске / бережливе / ощадливе виробництво». Суть даної концепції полягає в поєднанні наступних компонентів: високої якості, дрібних розмірів виробничих партій, низького рівня запасів, висококваліфікованого персоналу і гнучкого обладнання. На відміну від масового, «ощадливе» виробництво вимагає менших запасів, менше часу. При ощадливому підході виникає менше втрат від браку і зберігається перевага масового виробництва – «великі обсяги – низька собівартість».

Основна ідея LP– «боротьба» з різними видами втрат, і, насамперед, з зайвими запасами. Транспортування, упаковка, площі та обладнання, час, управління також розглядаються як втрати, якщо їх використання не веде до створення максимальної високої цінності для клієнтів і розумного підвищення прибутку підприємства. Так, до втрат можуть бути віднесені перевиробництво, очікування в чергах, транспортування, виробничі процеси, що не створюють доданої вартості, зайві запаси, зайві рухи, витрати, пов'язані з якістю.

Принципи «ощадливого» виробництва такі:

• надавати споживачам цінність, яку вони дійсно хочуть отримати;

• визначити потік створення цінності по кожному виду продукції;

• усунути очікування між етапами і запаси;

• надання потоку цінності – це нескінченний пошук досконалості.

VMI (vendor managed inventory) – «запаси, що управляються постачальником» – більш досконала версія системи управління запасами, заснована на нових інформаційних технологіях. Управління запасами постачальником може бути реалізоване такими способами:

• постачальник здійснює регулярні поставки, бере на себе зобов'язання поповнювати запаси споживача і підтримувати їх на необхідному рівні, заданому споживачем. По суті, даний варіант збігається з концепцією безперервного поповнення запасів (CR – Continuous Replenishment);

• застосування консигнації, тобто такої форми комісійного продажу товарів, при якій споживач на своїх складських площах зберігає запаси, що належать постачальнику, і закуповує у постачальника стільки, скільки необхідно, наприклад, для роботи конвеєра протягом доби;

• постачальник має доступ до складської бази даних клієнта, самостійно аналізує і приймає рішення про номенклатуру та розміри партій замовлень. Даний спосіб припускає, що замість оформлення замовлень споживач (ним може бути не тільки торговельне, а й виробниче підприємство) обмінюється інформацією про попит, продажі, просування продукції з постачальником;

• представник постачальника постійно присутній па території замовника, цей представник в потрібний момент розміщує замовлення споживача на своєму підприємстві. Даний спосіб управління запасами постачальником іноді називають JIT-2, однак, на відміну від JIT, він передбачає більш тісний зв’язок між постачальником та споживачем.

Управління запасами постачальником має переваги і недоліки. Позитивною стороною даної технології є поліпшення рівня обслуговування, зниження невизначеності попиту, скорочення термінів поставки, витрат на утримання та поповнення запасів, підвищення оборотності запасів, встановлення довгострокових партнерських відносин. Ці переваги концепції дозволяють вважати управління запасами постачальником вигідним для обох сторін. Однак концепція має ряд слабких місць.

Так, в якості недоліку даної технології для постачальника можна назвати підвищення витрат і зниження оборотності капіталу. Споживач отримує можливість знизити витрати, але при цьому відчуває сильну залежність від постачальника, від якості виконуваних ним процесів. Крім того, споживач істотно ризикує, передаючи конфіденційну інформацію, необхідну для формування плану поповнення запасів.

SCM (supply chain management) – управління ланцюгами поставок – термін, що з'явився в кінці 1980-х рр. Хоча і в даний час ведуться дискусії з приводу того, що він означає, часто SCM ототожнюють з поняттям логістики. Відмінності між даними поняттями полягають у тому, що управління ланцюгами постачань є більш широким поняттям, яке включає всі дії, що стосуються зв’язку постачальника з кінцевим споживачем. Логістика ж передбачає процес інтеграції руху та управління товарів всередині підприємства та за його межами. Тобто управління ланцюгами постачань ставить акцент на збільшенні взаємодії та співпраці підприємств у потокових процесах.

TBL (time-based logistics) – технологія логістики, що дозволяє оптимізувати всі фази життєвого циклу виробу за часом, починаючи від науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок до післяпродажного сервісу.

VAD (value-added logistics) – концепція, основою якої є розуміння того, що кожна логістична операція додає вартість продукту або послуги. У відповідності з цією концепцією логістичний процес представляється у вигляді послідовності дій по створенню вигод, містять додану вартість, найбільш ефективним, з точки зору конкретного споживача, способом.

ERP (enterprise resource planning) – система інтегрованого планування ресурсів, що об'єднує всю діяльність підприємства і включає в себе модулі прогнозування попиту, управління проектами, витратами, кадрами, фінансовою діяльністю, інвестиціями та ін. Концепція ERP запропонована фірмою «Gartner Group». Головне завдання ERP-системи – оптимізувати за часом і ресурсами такі бізнес-процеси, як управління ланцюжком поставок (SCM); планування та складання розкладів (АРС); автоматизації продажів (SFA); остаточне планування ресурсів (FRP); електронну комерцію (ЕС) та ін.

CSRP (customer synchronized resource planning) – система планування ресурсів, синхронізована зі споживачем. Дана система заснована на функціоналі CSRP-систем, дозволяє переорієнтувати планування від виробництва на кінцевого споживача, враховує не тільки виробничі та матеріальні ресурси підприємства, а й ресурси, що споживаються в маркетинговій, комерційної, післяпродажної роботі зі споживачем.

Рис. 1.2 дає уяву про побудову інтегрованої концепції логістики. Тут представлені основні логістичні технології, що охоплюють різні галузі логістики підприємства, а також взаємовідносини підприємства з постачальниками і споживачами. Стрілками показані місця, де в логістичній системі можуть бути застосовані ті чи інші концепції.

Рис. 1.2.Склад інтегрованої концепції логістики

SCM – управління ланцюгами поставок; ТQМ – загальне управління якістю; MRP-I – система планування потреб у матеріалах;MRP-II – система виробничого планування ресурсів; DRP – система планування відправок і запасів готової продукції в дистрибутивних каналах;ERP – система інтегрованого планування ресурсів; CSRP – система планування ресурсів, синхронізована зі споживачем; VMI – управління запасами постачальником; CR – безперервне поповнення запасів;QR – швидке реагування; LP – бережливе виробництво;JIT – точно в строк.

Таким чином, інтегрована концепція логістики є сукупністю обґрунтованих поглядів і заходів з раціонального управління матеріальними, інформаційними та ін. потоками, що поєднують виробників зі споживачами предметів і продуктів праці.