Материал: Сборный конспект

3. Структурні складові логістичних систем

З точки зору загальної теорії систем будь-яка логістична система складається із сукупності структурних складових (підсистем, ланок, елементів, каналів, ланцюгів тощо), між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньосистемні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків.

Розділення логістичної системи на складові обумовлено задачами більш глибокого та детального розгляду логістичної системи з метою реалізації управлінських функцій: організації, планування, регулювання, координації, обліку, контролю та аналізу. Такий розподіл називають об’єктною декомпозицією (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Об’єктна декомпозиція логістичної системи

Об’єктна декомпозиція дозволяє визначити структуру (вид і склад) логістичної мережі, каналу, ланцюга з метою вирішення проблеми формування ланцюга постачань або логістичної інфраструктури як деякого набору структурних одиниць.

Декомпозиція логістичної системи на підсистеми, ланки та елементи визначає ієрархію функцій управління в службі логістики підприємства. Декомпозиція логістичної системи на логістичні канали і логістичні ланцюги дозволяє оптимізувати рішення з формування логістичної інфраструктури, що підтримує товарорух з позицій стратегії підприємства і найбільш повного задоволення потреб клієнтів.

Об’єктна декомпозиція логістичної системи №1 передбачає виділення комплексів підсистем для реалізації управлінських функцій.

Підсистема логістичної системи – це частина логістичної системи, виділена відповідно з організаційною структурою для того, щоб вирішувати завдання управління як логістичною системою в цілому, так і (або) комплексом логістичних функцій в окремій сфері діяльності підприємства.

Прийнято виділяти функціональні та забезпечуючі підсистеми логістичної системи. Функціональними підсистемами (функціональними областями логістики) є постачання, виробництво і розподіл. Забезпечуючі підсистеми – організаційне, економічне, правове, кадрове забезпечення та інформаційна система логістики. Виділення функціональних підсистем необхідно у зв’язку з підвищенням ступеню керованості логістичними процесами у постачанні (закупівлях), виробництві і розподілі (дистрибьюції), а також задачами логістичної координації та інтеграції.

Ланка логістичної системи – деякий економічний і (або) функціонально відокремлений об'єкт (підрозділ компанії або юридично самостійне підприємство), що виконує свою локальну цільову функцію, пов'язану з реалізацією одного або декількох видів логістичної діяльності. Ланки логістичної системи повинні мати єдине управління логістичним процесом. В якості прикладів ланок логістичної системи можна назвати постачальників, виробничі підприємства та їх підрозділи, підприємства торгівлі, логістичних посередників, транспортні підприємства, банки та ін., або, іншими словами, контрагентів та партнерів підприємства.

Вони утворюють «три сторони» в логістиці підприємства, причому підприємство, що формує логістичну систему називають центральною (фокусною) компанією, або «хазяїном» логістичного процесу.

Указані три сторони для промислових підприємств такі:

1. постачальники матеріальних ресурсів та готової продукції;

2. споживачі готової продукції;

3. логістичні посередники або 3PL-компанії. 3PL-компанії (Third Party Logistics) – «третя сторона в логістиці» – спеціальний термін, що застосовується в практиці логістичного менеджменту для позначення логістичних посередників. Компанії, що здійснюють комплексне обслуговування споживачів, отримали назву логістичних операторів або провайдерів комплексних логістичних послуг (3PL-провайдерів). Серед них, наприклад, такі великі міжнародні компанії, як TPG, DHL Solution, FedEx, UPS Logistics та ін.

Ланки логістичної системи можуть бути трьох основних видів:

• ті, що генерують логістичні потоки;

• ті, що перетворюють логістичні потоки;

• ті, що поглинають логістичні потоки;

• змішані ланки логістичної системи.

Часто зустрічаються саме змішані ланки логістичної системи, де основні три види комбінуються в різноманітних сполученнях. У ланках логістичної системи логістичні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, ділитися, змінювати свій зміст, параметри, інтенсивність тощо.

Крім того, необхідно пам’ятати, що більшість ланок є самостійними юридичними особами, корпоративні стратегії яких можуть не співпадати з глобальною метою логістичної системи, що формується центральною (фокусною) компанією ланцюга постачань. Це значно ускладнює управління в логістичній системі і призводить до необхідності міжорганізаційної координації та інтеграції дій ланок логістичної системи в ланцюгу постачань.

Ланка логістичної системи є системоутворюючим компонентом у задачах проектування й аналізу логістичної системи та грає важливу роль у логістиці. У декомпозиції логістичної системи «логістична система – підсистема – ланка – елемент» ланка перетворює інформаційні та фінансові потоки, реалізуючи функції логістичного менеджменту.

Ланки логістичної системи складаються з елементів, виділення яких пов’язано з необхідністю виокремлення операцій з метою оптимізації ресурсів, автоматизації управління підприємством, моделювання бізнес-процесів і т.д.

Елемент логістичної системи – це неподільна в рамках поставленого завдання управління або проектування логістичної системи частина ланки логістичної системи. Наприклад, якщо склад розглядати як ланку логістичної системи, то зони комплектації, приймання, палетування, відвантаження – це елементи логістичної системи.

4. Логістичні канали і ланцюги

Розглянемо іншу об’єктну декомпозицію логістичної системи (рис. 2.3): «логістична система – логістична мережа – логістичний канал – логістичний ланцюг».

Базову структуру логістичної системи складає логістична мережа, яка пов’язує ланки логістичної системи за матеріальними, інформаційними, фінансовими та іншими потоками. Зазвичай логістичну мережу вибудовує центральна компанія логістичної системи (власник логістичного процесу) (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Приклад логістичної мережі

Логістичну мережу можна визначити трьома способами:

• в загальному плані – це сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних центрів логістичної діяльності, які, якщо вони встановлені, утворюють певну мережеву структуру;

• по відношенню до планування – це графічне представлення взаємозв’язків між центрами діяльності в логістичному процесі або проекті, в якому дії представляються стрілками; при цьому початок та кінець дії, позначеної стрілкою, в загальному випадку залежать від початку і кінця іншої дії, що передує розглянутій і входить до центру застосування логістичних дій, який позначається на схемі кругом або квадратом;

• по відношенню до товарного потоку – це структура усіх каналів розподілу між промисловими підприємствами та розподільчими центрами, що проводить товарні потоки.

Таким чином, поняття логістичної мережі повинно охоплювати всі функціонально відокремлені підрозділи підприємства та «три сторони» логістики компанії. Тоді для визначення логістичної мережі можна використовувати поняття ланки логістичної системи.

Логістична мережа – це повна множина ланок логістичної системи, між якими встановлені взаємозв’язки за основними або супутніми потоками в рамках контролінгу або проектування логістичної мережі/ланцюга поставок.

Формування логістичної мережі є найважливішою задачею стратегічного планування логістики та побудови ефективної логістичної системи.

Логістична мережа може розглядатися як деяка сукупність каналів та ланцюгів. У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.

Логістичний канал– це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Рис. 2.5 дає уяву про місце і зміст логістичного каналу, до якого може звертатися підприємство-виробник промислових і споживчих товарів.

Як видно з рис. 2.5, логістичний канал можна розглядати як сукупність різноманітних посередників, що посідають проміжне положення між виробником і споживачами.

Рис. 2.5 Місце і склад логістичного каналу в процесі матеріалоруху

У логістичному каналі зосереджено:

- підприємства транспорту (Т₁…Т_n);

- експедиційні та транспортно-експедиційні служби та підприємства (Е₁... Е_n);

- підприємства оптової та роздрібної торгівлі (П₁ …П_n );

- охоронні агенції та фірми (О₁ …О_n);

- страхові агентства та фірми (С₁ … С_n).

Підприємство-виробник, звертаючись до логістичного каналу, вирішує яку форму руху ТМЦ йому доцільно обрати: транзитну чи складську. При транзитній доставці вантажів виробник має справу лише з транспортом, який перевозить продукцію безпосередньо споживачу. При цьому всі додаткові операції, зокрема супроводження вантажів і документів, їхню охорону від розкрадачів виробник і перевізник виконують самостійно.

Складська форма руху передбачає обов’язкове співробітництво виробника з комерційним посередником чи посередниками, а також з багатьма іншими членами логістичного каналу, у першу чергу з транспортом, які здійснюють ВРТС-роботи, експедирування, охорону і страхування вантажів.

Множина посередників є частково впорядкованою до тих пір, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищення ефективності логістичних процесів.

Логістичний ланцюг– це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.

Існує й інша інтерпретація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку. Однак, на нашу думку, доцільніше за окремі ланки логістичного ланцюга вважати підприємства, які оберуть участь у процесах доведення товарів, послуг та інформації до кінцевих споживачів. Логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками щоб проілюструвати організаційну структуру логістичних систем.

На рис. 2.6 показано логістичний ланцюг, утворений з тих різноманітних посередників, які можуть реально допомогти виробнику – металургійному комбінату – забезпечувати численних дрібних споживачів металопрокатом з найменшими витратами часу, праці й коштів.

Рис. 2.6 Логістичний ланцюг, що поєднує виробника зі споживачами металопрокату

З рис. 2.6 видно, що виробник свою продукцію – металопрокат відправляє посереднику – металобазі (П₃). Доставку металопрокату з комбінату до бази здійснює перевізник – залізничний транспорт (Т₁), що підпорядковується «Укрзалізниці». На металобазі прокат розвантажують з вагонів-платформ і розміщують на відкритому складі. Доставка металопрокату з бази на адресу дрібних споживачів здійснюється автомобільним транспортом (Т₂), що належить державному автопідприємству або приватному власнику автовантажівки. Завдяки тому, що металобаза виступає закупівельно-розподільчим центром, виробник і споживачі навіть не спілкуючись знають потреби і можливості один одного й оперативно вирішують постачальницько-збутові проблеми.

У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв’язками, логістичний ланцюг складається із постачальника та споживача. У складніших випадках за умови функціонування ешелонних систем даний ланцюг може мати древовидну структуру або вигляд орієнтованого графа із циклами (гнучка логістична система).

У цілому, в логістичному ланцюзі, тобто в ланцюзі, яким проходять потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:

- постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

- зберігання продукції та сировини;

- виробництво товарів;

- розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

- споживання готової продукції.

У реальних умовах господарювання існує велика кількість логістичних посередників, широкий асортимент матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві товарів, і розгалужені розподільчі мережі. Як наслідок можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, тобто логістичні мережі.

Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції

1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація.

2. Поняття та класифікація логістичних операцій.

3. Функціональні галузі логістики.

1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація

Логістичну діяльність можна розглядати у вигляді поступового виконання взаємопов’язаних дій, які в сукупності формують і забезпечують рух потоків товарно-матеріальних цінностей від місця їх первинного виникнення до місця кінцевого споживання. Відповідно до цього, об’єктами логістичного управління є потоки або їх поєднання. У сучасних умовах в основному виділяється три види логістичних потоків: матеріальні, фінансові та інформаційні. При цьому, поняття матеріального потоку є ключовим, оскільки фінансові та інформаційні потоки є підпорядковані йому.

Потік – це один або множина об’єктів, що сприймаються як єдине ціле, існують як процес на певному часовому інтервалі та вимірюється в абсолютних одиницях. Такими об’єктами можуть бути, наприклад, продукція, інформація, фінанси, матеріали, сировина тощо.

Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції), які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до різних логістичних операцій (транспортування, складування тощо).

Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному та статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.

Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.

Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.

Загальними параметрами, які характеризують потік взагалі є: пункти призначення (початковий і кінцевий), маршрут (його траєкторія, довжина та тривалість), швидкість руху, час руху, проміжні пункти та його інтенсивність. Стосовно ж матеріального потоку, то його траєкторію характеризують наступними параметрами:

• номенклатура, асортимент і кількість продукції;

• габаритні характеристики (об'єм, площа, розміри);

• вагові характеристики;

• фізико-хімічні характеристики вантажу;

• характеристика тари (упаковки);

• умови домовленостей із партнерами, постачальниками та клієнтами;

• умови транспортування, складування та зберігання;

• фінансові (вартісні) характеристики;

• часові характеристики.

Основними з параметрів матеріальних потоків є їх напруженість та потужність. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.

Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються в одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг / одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т.д.), а в знаменнику – одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).