Для опису потоків та роботи з ними необхідно їх класифікувати за певними ознаками.
1. По відношенню до логістичної системи та її ланок:
- зовнішній потік, який протікає у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають лише ті вантажі, до організації яких причетне конкретне підприємство;
- внутрішній – потік, який протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.
2. За призначенням:
- вхідний – зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;
- вихідний – потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.
3. За ступенем неперервності:
- неперервні – в кожен момент часу по траєкторії потоку переміщується певна кількість об’єктів (наприклад, на конвеєрних або автоматизованих лініях тощо);
- дискретні – утворюються об’єктами, що переміщуються інтервалами (партіями) (наприклад, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції тощо);
- бліц-потоки – разові постачання (наприклад, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці).
4. Залежно від предмета вивчення:
- продуктові – об’єктом вивчення яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;
- операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;
- ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;
- системні потоки – матеріальні потоки, що циркулюють у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.
5. За ступенем регулярності:
- детерміновані потоки – характеризуються певною визначеністю параметрів на кожен момент часу;
- стохастичні потоки – характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожен момент часу приймають певну величину з певним ступенем імовірності.
6. За ступенем стабільності:
- стабільні потоки – характеризуються постійністю значень параметрів протягом певного проміжку часу;
- нестабільні потоки – характеризуються флуктуаційним характером зміни потоку.
7. За ступенем змінності:
- стаціонарні потоки – характерні для усталеного процесу, їх інтенсивність – постійна величина;
- нестаціонарні потоки – характерні для неусталеного процесу, їх інтенсивність змінюється протягом певного періоду часу.
8. За характером переміщення елементів потоку:
- рівномірні – характеризуються постійною швидкістю переміщення об’єктів;
- нерівномірні – характеризуються зміною швидкості переміщення, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки на шляху, зміни інтервалів відправлення та прибуття.
9. За ступенем періодичності:
- періодичні потоки – характеризуються постійністю параметрів або постійністю характеру їх зміни через певний період часу;
- неперіодичні потоки – характеризуються відсутністю закономірностей зміни параметрів потоку.
10. За ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму (за ритмічністю):
- ритмічні;
- неритмічні.
11. За ступенем складності:
- прості (диференційовані) – складаються з об’єктів одного виду;
- складні (інтегровані) – об’єднують різнорідні об’єкти.
12. За ступенем керованості:
- керовані потоки – адекватно реагуючі на керуючий вплив зі сторони управляючої системи;
- некеровані потоки – не реагуючі на управляючий вплив.
Вище зазначені принципи класифікації потоків є загальноприйнятими. Зі зростанням числа потоків, їх напруженості у сферах виробництва та обігу може виникнути необхідність класифікації потоків за іншими ознаками. Такими класифікаціями можуть бути:
13. За ступенем упорядкованості елементів потоку:
- ламінарні потоки – в них взаємне переміщення складових елементів відсутнє або носить цілеспрямований, керований характер; вони мають регулярний характер та здатні змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або керуючих впливів. Для характеристики даного виду потоків з даної точки зору вводяться поняття в’язкості, внутрішнього тертя, текучості.
- турбулентні потоки – характеризуються хаотичними взаємними переміщеннями елементів потоку, що викликають флуктуаційні зміни практично усіх показників потоку та суттєво ускладнюють процес управління потоком.
14. За асортиментом:
- одноасортиментний;
- багатоасортиментний.
15. За кількістю вантажу:
- масовий – виникає при транспортуванні вантажів групою транспортних засобів, наприклад колоною автомобілів, караваном суден і т.д.;
- великий – виникає при транспортуванні вантажів декількома вагонами, автомашинами, суднами і т.д.;
- середній – проміжний між великим та малим матеріальним потоком (такий, що перевозиться одиничними вагонами, автомобілями);
- малий – виникає при транспортуванні такої кількості вантажу, яка не дозволяє повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу та потребує суміщення з іншими вантажами.
16. За питомою вагою вантажу:
- великоваговий – у процесі його транспортування забезпечується повне використання вантажопідйомності транспортних засобів при меншому об’ємі, що займається (наприклад, метали);
- легковаговий – утворюється вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту при повному використанні його об’єму (наприклад, тютюнові вироби).
17. За ступенем сумісності:
- несумісні – такі матеріальні потоки неможна сумісно транспортувати (наприклад, товари, побутової хімії та продукти харчування);
- сумісні – можуть перевозитися на одному транспортному засобі.
18. За консистенцією вантажу:
- насипний – перевозиться без тари в спеціалізованих транспортних засобах (відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах). Їх головна властивість – сипучість (наприклад, зерно);
- навалочний – перевозиться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися, володіють сипучістю (наприклад, вугілля, пісок, цукор, сіль);
- товарно-штучний – вантажі у мішках, контейнерах, коробках, без тари, які можна перерахувати;
- наливний – перевозиться у цистернах і наливних суднах та потребує для перевантаження, зберігання та інших логістичних операцій спеціальних технічних засобів.
19. За номенклатурою:
- однопродуктовий;
- багатопродуктовий.
Говорячи про матеріальні потоки як основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовинній формі супроводжується рухом інформації та фінансових коштів. Тобто, кожному матеріальному потоку відповідають деякі інформаційний та фінансовий потік.
Інформаційний потік – це потік повідомлень у мовній, документальній (паперовій або електронній) або іншій формі, що генерується вихідним матеріальним потоком у досліджуваній логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем та призначений для реалізації функцій управління.
Між матеріальним та інформаційним потоками немає однозначної відповідності, тобто синхронності за часом виникнення, спрямованості тощо. Інформаційний потік може випереджати матеріальний (проведення переговорів, укладання контрактів та ін.) або відставати від нього (інформація про отримання поставленого товару). Можливим є наявність декількох інформаційних потоків, що супроводжують матеріальний потік.
Найважливішими ознаками класифікації інформаційних потоків є такі:
1. За відношенням до логістичної системи та її ланкам: зовнішні, внутрішні, горизонтальні, вертикальні, вхідні, вихідні.
2. За видами носіїв інформації: на паперових носіях, на магнітних, оптичні, цифрові, електронні.
3. За періодичністю використання: регулярні, періодичні, оперативні.
4. За призначенням інформації: директивні (управляючі), нормативно-довідкові, обліково-аналітичні, допоміжні.
5. За ступенем відкритості: відкриті, закриті, секретні.
6. За способом передачі даних: кур’єром, поштою, телефоном, телеграфом, телетайпом, електронною поштою, факсом, по телекомунікаційним мережам.
7. За режимом обміну інформацією: on-line, off-line.
8. За направленістю відносно матеріальних потоків: у прямому напрямку матеріального потоку, у зустрічному напрямку з матеріальним потоком.
9. За синхронністю з матеріальним потоком: випереджаючі, одночасні, послідовні.
Фінансовий потік у логістиці – це спрямований рух грошових коштів, що циркулюють всередині логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певних матеріальних потоків. Таким чином, специфіка фінансових потоків у логістиці складається саме у необхідності обслуговування процесу переміщення у просторі та часі відповідного потоку товарно-матеріальних цінностей.
Фінансові потоки можна класифікувати таким чином:
1. По відношенню до логістичної системи та її ланок: зовнішні, внутрішні, вхідні, вихідні.
2. За призначенням: обумовлені процесом закупівлі, інвестиційні, за відтворенням робочої сили, за формуванням матеріальних витрат у процесі виробництва, обумовлені процесом продажу продукції.
3. За способом перенесення авансованої вартості на товари: супутні руху основних фондів, обумовлені рухом оборотних засобів.
4. За видом господарських зв’язків: горизонтальні, вертикальні.
5. За формою розрахунків: грошові (готівкові), інформаційно-фінансові (безготівкові), обліково-фінансові (при формуванні матеріальних витрат у процесі виробництва).
Окрім матеріального, інформаційного та фінансового потоків також виділяють потік послуг (сервісний потік), який являє собою кількість послуг, що здійснюються за певний часовий інтервал. Під послугою розуміється особливий вид діяльності, який задовольняє особисті та суспільні потреби (транспортні послуги, консультаційні, інформаційні та ін.). Послуги можуть здійснюватися людьми або обладнанням у присутності клієнтів та у їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб та потреб організацій. Необхідність введення поняття потоку послуг обумовлена зростаючою важливістю та розвитком індустрії сервісу, а також концентрацією у ній все більшої кількості підприємств та населення.
Вивчення потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.
Всі потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, об’єкт управління у логістиці є багатоаспектним об’єктом: матеріальні ресурси, послуги, інформація, фінанси. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, зменшення витрат та максимізації економічних переваг.
Потоки, по суті, формуються лише в тому випадку, коли з об’єктами здійснюються певні дії. Видами логістичної діяльності, пов’язаними з інформаційними та фінансовими потоками, супутніми матеріальному, можуть бути збір, зберігання, передача інформації про матеріальний потік, прийом та передача замовлення по інформаційним каналам, розрахунки з постачальниками, покупцями товарів і логістичними посередниками, страхування вантажів, операції митного оформлення вантажу та ін. Ключовим словом, що об’єднує вказані вище види діяльності є поняття «операції», що прийшло в логістику з операційного (виробничого) менеджменту.
Всю сукупність операцій, пов’язаних із виробництвом та рухом товарів і сировини, поділяється на дві групи:
- технологічні операції – пов’язані з виробництвом матеріальних благ, в процесі яких відбувається якісне перетворення ТМЦ;
- логістичні операції – всі інші дії, пов’язані з доставкою потрібного товару, в потрібному вигляді, в потрібний час, в потрібне місце(фізичне переміщення, навантажувально-розвантажувальні роботи, комплектація, упаковка, складування, фасування, після продажне обслуговування тощо).
З позиції логістики важливим є віднесення поняття «операція» як до перетворення фізичного (матеріального) об’єкту, так і до інформації та фінансів, що певною мірою продукують сам об’єкт логістики – матеріальний, інформаційний та (або) фінансовий потік.
Таким чином, логістична операція – будь-яка елементарна дія або сукупність дій, що приводить до перетворення параметрів матеріальних та (або) пов’язаних з ними інформаційних, фінансових, сервісних потоків, які не підлягають подальшій декомпозиції у рамках поставленого завдання.
Логістичні операції класифікуються за такими ознаками:
1. За переходом права власності на товар:
- односторонні – операції, не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи (наприклад, передача товару посередникам по доставці або транспортній компанії);
- двосторонні – операції, пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої (наприклад, купівля-продаж товарів).
2. За природою потоку:
- логістичні операції з матеріальним потоком (складування, транспортування, комплектація, завантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва, упакування вантажу, укрупнення вантажних одиниць, зберігання);
- логістичні операції з інформаційним потоком (збір, зберігання, обробка, передача інформації).
3. По відношенню до логістичної системи:
- зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (наприклад, операції, у сфері постачання та збуту);
- внутрішні – операції, що виконуються всередині логістичної системи.
4. За характером виконання робіт:
- операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння тощо);
- операції без доданої вартості (наприклад, зберігання товарів).
5. За видом логістичних функції, що реалізуються:
- базові;
- ключові;
- підтримуючі.
До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління. Крім того, до логістичних операцій іноді відносять страхування, митне оформлення вантажів, проведення розрахунків з постачальниками і покупцями тощо.
Зазначені логістичні операції є прямими. Однак у логістиці окрім прямих операцій виділяють і зворотні логістичні операції. Цей тип операцій передбачає переміщення потоку у напрямку, протилежному до вихідного. Тут варто зазначити, що якщо товари повертаються від споживача до постачальника, то вони не обов’язково проходять тим же логістичним ланцюгом, яким вони доставлялися від постачальника до споживача. Найбільш розповсюдженими прикладами реалізації зворотної логістичної операції є: повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покупцем торговому посереднику дефектного товару, повергнення тари споживачем постачальнику та ін.
Ідентифікація операції у логістиці спрямована, перш за все, на створення нормативної бази та регламенту операційної логістичної діяльності. Доцільність виділення логістичної операції повинна диктуватися практичною можливістю і необхідністю обліку витрат на її виконання. При віднесенні ресурсів на конкретну логістичну операцію і нормування їх витрат вирішуються дві взаємопов’язані задачі:
1) деталізація логістичної діяльності до рівня елементарної операції;
2) створення норми витрат усіх видів ресурсів, що приходяться на операцію.