Дипломная (вкр): Синтез та властивості 4-заміщених 2-метилхіноліну
3.1 Квантово-хімічні розрахунки
Було проведено квантово-хімічні розрахунки за допомогою програмного забезпечення Mopac 2016, для хіноліну, 2-метил(феніл) заміщених хіноліну а також їх хлоропохідних. Визначено значення зарядів для Карбону у положеннях 2 і 4, та заряд на атомі Нітрогену і його зміну при введенні хлору в положення С4 (рис. 3.1).
Рисунок 3.1 - Квантово-хімічні розрахунки хіноліну та його
похідних
З введенням метильної або фенільної групи значення негативного заряду на атомі Нітрогену змінюється, підвищуються основні властивості хінолінового циклу. Введення метилу є більш ефективним. При введенні Хлору у 4 положення, значення заряду на атомі Нітрогену та на атомі С4 збільшується. Цепризводить до посилення нуклеофільних властивостей. Даний ефект більш виражений у випадку метилу.
.2 Синтез алкоксизаміщених 4-тіохінолінів
Синтез алкоксизаміщених 4-тіохінолінів проводився у декілька
стадій. Ці стадії можна представити у загальному вигляді, в результаті наведених реакцій
одержуємо хлоропохідні алкоксизаміщених хіноліну (рис. 3.2).
Рисунок 3.2 - Схема синтезу 4-хлоропохідних хіноліну (де R = 6-OCH3; R1 = CH3, C6H5 )
Під час взаємодії певних 4-хлорохінолінів з відповідними
тіокарбоновими кислотами і з гомоцистеїном утворюються алкоксизаміщені 4-тіохіноліни
та їх похідні (рис. 3.3).
Рисунок 3.3 - Схема синтезу алкоксизаміщених 4-тіохінлінів та їх похідних (де R=6-OCH3; R1 =CH3, C6H5; R2 =CH3,C6H5, фуро-2-іл; n=1,2)
.3 Синтез пірроло[1,2-a]хінолінута його похідних
Основою для синтезу пірроло[1,2-a]хіноліну є
2-метилзаміщені4-хлорохіноліни. Синтез проводиться в середовищі бензолу при
нагріванні і включає проміжну стадію. З отриманого Cl-заміщеного пірроло[1,2-a]хіноліну отримують S-заміщені сполуки (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 - Синтез синтезу пірроло[1,2-a]хіноліну та його похідних
3.4Фізико-хімічні властивості алкоксизаміщених 4-тіохінолінів
За допомогою використання пакетів програм HyperChem 2010та ACD/Labs 6.0 шляхом використання фізико-хімічних дескрипторів для знаходження кількісного співвідношення «структура-властивість» було отримано деякі фізико-хімічні показники досліджуваних сполук (табл. 3.1, 3.2).
Таблиця 3.1 - Фізико-хімічні характеристики досліджуваних
алкоксизаміщенних 4-тіохінолінів
№ п/п
Досліджувана речовина
Мr, г/моль
Т.пл
logP(нейтральна форма)
log D (рН =7)
Rf (АсОН:
вода) 2
3
4
5
6
7
I N-бензоїл-S-(6-метоксихінолін-4-іл)цистеїн396,6212-2143,61±1,530,260,65
IІ
120
2,91±1,54
-0,45
0,76
ІІІ метил N-2-фуроїл-S-(6-метокси-2-метилхінолін-4-іл)цистеїн400,4558-592,93±1,202,920,75
Таблиця 3.2 - Фізико-хімічні характеристики ліпофільності
досліджуваних алкоксизаміщенних 4-тіохінолінів
Сполука
Назва
Log P
Log S
N-benzoyl-S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)cysteine3,49-5,068
methyl
N-benzoyl-S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)cysteinate3,75-5,29
N-(furan-2-carbonyl)-S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)cysteine2,1-3,999
S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)-N-(thiophene-2-carbonyl)cysteine3,47-4,454
methyl
N-(furan-2-carbonyl)-S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)cysteinate2,37-4,223
methyl
S-(6-methoxy-2-methylquinolin-4-yl)-N-(thiophene-2-carbonyl)cysteinate3,73-4,676
Дуже важливою характеристикою будь-якої біологічно активної
речовини є ліпофільність (гідрофобність) - модель розподілу досліджуваної
речовини між двома фазами, що не змішуються (найчастіше використовується
система октанол − вода). Ця характеристика легко модулюється за допомогою
використання відповідного дескриптора і найчастіше використовується для оцінки
здатності речовини подолати біологічні мембрани [34].
Коли досліджувана речовина знаходиться у водній фазі у
вигляді молекул (незаряджених часток) для характеристики ліпофільності
використовують показник logP (Р - коефіцієнт розподілу на межі октаном − вода).Якщо
досліджувана речовина у водному розчині частково знаходиться у дисоційованому
стані у вигляді заряджених часток (йонів), то буде існувати певна динамічна
рівновага між різними формами сполуки, яка буде змінюватись в залежності від рН
середовища.
Ліпофільність такої системи буде визначатись коефіцієнтом
розподілу log D-
співвідношення сум активностей всіх компонентів органічної та водної фаз. Для
порівняння взято отримані квантово-хімічним розрахунком значення ліпофільності logP для нейтральних форм
алкоксизаміщенних 4-тіохінолінів та значення коефіцієнту розподілу logDпри рН=7. Дане значення рН обране
через те, що рН більшості тканинних рідин організму слабколужне підтримується в
межах 7,1-7,4: середня величина рН крові людини складає 7,4, рН лімфи -
7,35-7,40, міжклітинної рідини - 7,26-7,38, внутрішньосуглобної рідини - 7,3,
хоча рН слини в окремих випадках може коливатись в більш широкому діапазоні -
від 6,5 до 7,5 [35, 36].
.4 Результати ПМР-спектроскопії
У ПМР-спектрах (2-R-хінолін-4-ілcульфаніл)карбонових кислот та їх
похіднихвиявлено:
− складний мультиплет протонів ароматичних ядер
(d = 7,18-8,29 м.д.);
− сигнали протонів тіометиленової групи в четвертом
положенні хінолінового циклу;
− сигнали протонів замісників у гетероциклах (рис. 3.4,
3.5, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11).
Синглет протонів тіометиленової групи в четвертому положенні
хінолінового циклу для оцтових кислот представлений в інтервалі
δ=3,59-4,01 м.д., а квартет протонів
тіометиленової групи в четвертому положенні хінолінового циклу для a-пропанових кислот - d=4,75 м.д.;
Сигнали протонів замісників у гетероциклі представлені
синглетом метильної групи у другому положенні (δ=2,56-2,64 м.д.).
Рисунок 3.5 - Теоретичний спектрN-бензоїл-S-(6-метоксихінолін-4-іл)цистеїну
Рисунок 3.6 - Теоретичний спектрметил N-бензоїл-S-
(6-метокси-2-метілхінолін-4-іл)цистеїну
Рисунок 3.7 - Теоретичний спектрN-
(фуран-2-карбоніл)-S-(6-метокси-2-метілхінолін-4-іл)цистеїну
Рисунок 3.8 - Теоретичний спектрS-
(6-метокси-2-метілхінолін-4-іл) -N- (тіофен-2-карбоніл)цистеїну
Рисунок 3.9 - Теоретичний спектрметил-N- (фуран-2-карбоніл)
-S-(6-метокси-2-метілхінолін-4-іл)цистеїн
Рисунок 3.10 - Теоретичний спектрметил-S-
(6-метокси-2-метілхінолін-4-іл)N- (тіофен-2-карбоніл)цистеїн
Рисунок 3.11 - Теоретичний спектр пірроло[1,2-a]хіноліну
Тема моєї роботи «Фізико-хімічні властивості деяких похідних
5-метилтриазоло[4,3-а]хінолінів». Предметом дослідження в даній роботі були
біологічно активні речовини. Дослідження проводилось в хімічній лабораторії.
Основними небезпечними та шкідливими факторами були: органічні сполуки (кислоти
та розчинники), робота з електроприладами та з електронагрівачами, робота з
комп’ютером.
Перед початком роботи у лабораторії № 313 зі мною був
проведений інструктаж науковим керівником з охорони праці для лаборанта
хімічного аналізу №83.
Загальні вимоги до безпечного проведення робіт
За правилами техніки безпеки, жодна людина не повинна
працювати в хімічній лабораторій одна, тому виконання моєї дипломної роботи
проходило під чітким керівництвом наукового керівника.
Умови праці в лабораторії
В умовах, що розглядаються, можливими забруднювачами повітря
можуть бути органічні кислоти та розчинники.
Для забезпечення складу повітря робочої зони згідно з
12.1.016-79 ССБТ «Повітря робочої зони» проектом передбачено: 1) проведення
робіт з даними речовинами у витяжній шафі (згідно з ГОСТ 22360-86 «Шафи
демонстраційні, витяжні»; 2) використання природної вентиляції (СНіП
2.04.05-91) .
Виробничий шум. Єдиним джерелом шуму в лабораторії є витяжна
шафа, її шум не перевищує допустимі норми і не заважає при роботі.
Виробничі вібрації. Джерелом вібрації в умовах, що
розглядаються в роботі є робота витяжної шафи. Вібрації, які вона викликає не
перевищують допустимі норми і не заважають при роботі.
При роботі зі шкідливі та небезпечними речовинами лаборант
повинен працювати у спеціальному одязі, спеціальному взутті та у інших засобах
індивідуального захисту:
халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89;
взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;
окуляри захисні ГОСТ ССБТ 12.4.013-85;
респіратор ШБ «Пелюстка»ГОСТ ССБТ 12.4.004-74;
рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76.
При проведенні робіт в умовах
можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кислот, луги
та ін.), повинен застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що
забезпечують захист від цих впливів.
При виконанні своїх обов’язків лаборант зобов'язаний
дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
приступати до роботи тільки у засобах
індивідуального захисту;
прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце
у чистоті й порядку;
зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні,
що видаються на підприємстві. в холодильниках, які використовуються тільки з
цією метою;
після роботи вимити забруднені частини тіла. Перед початком роботи лаборант
зобов'язаний перевірити та одягти засоби індивідуального захисту. Включити
систему припливно-витяжної вентиляції за 10-15 хвилин до початку роботи. На
робочому місці лаборанта повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної
роботи реактиви, прилади і обладнання.
Лаборант перед роботою зобов'язаний
перевірити справність приладів і обладнання, включити загальнообмінну
припливно-витяжну вентиляцію і при необхідності вентиляцію у витяжній шафі.
При виявлених несправностях
обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не
приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
Вимоги безпеки під час роботи
Всі операції, пов'язані із
застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких,
вибухонебезпечних речовин або речовин, які володіють запахом, виконувати тільки
у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції із застосуванням
засобів індивідуального захисту.
Для нагрівання легкозаймистих та
горючих рідин не використовувати відкрите полум’я.
Змішування або розведення хімічних
речовин, що супроводжуються виділенням тепла слід виконувати в термостійкому
або порцеляновому посуді.
При нагріванні рідини у пробірці
необхідно спрямовувати її у бік від себе і осіб, які находяться поруч.
При збовтуванні розчину у колбах і
пробірках закривати їх тільки пробками.
Не здійснювати відбір дрібних порцій
речовин безпосередньо з великих бутлів, бочок.
Лаборант повинен:
· не залишати запалені пальники та інші
нагрівальні прилади без нагляду;
· не зберігати будь-які речовини
невідомого походження без напису і етикеток;
· зливати відпрацьовані ефір, бензол та
інші горючі рідини (ГР), відходи кислот і луги тільки у спеціальну тару.
Вимоги безпеки при роботі зі скляним
посудом:
При збиранні скляних приладів і
з’єднань окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.
При роботі зі склом необхідно стежити
за відповідністю марки скла характеру роботи, що проводиться.
Скляний посуд не застосовуються для
роботи при підвищеному тиску.
При перенесенні посудин з гарячою
рідиною слід посудину брати рушником двома руками, однієї підтримуючи дно.
Вимоги безпеки при роботі з
легкозаймистими речовинами (ЛЗР) і ГР.
Роботи з ЛЗР та ГР повинні
виконуватись тільки у витяжній шафі, пристосованій для цієї роботи, у невеликих
кількостях, при працюючій загальнообмінній вентиляції, вимкнутих
електроприладах і газових пальниках.
Нагрівання і розгонку невеликих
кількостей горючих рідин виконувати тільки на водяній лазні і закритих
електроплитах.
ЛЗР і ГР переносити у щільно
закритому посуді, розміщеному у спеціальному металевому ящику з ручками.
Розлиті ЛЗР необхідно засипати
піском. Забруднений пісок необхідно збирати тільки дерев’яною лопатою або
совком.
Нагрівання ЛЗР можна виконувати
тільки у приладах, що забезпечують повну конденсацію пари, що утвориться.
Посудини. в яких виконувались роботи
з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинні негайно промиватись гарячою водою.
Вимоги безпеки при роботі з їдкими та
отруйними речовинами. Луги, кислоти та інші їдкі й отруйні речовини необхідно
набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати
їдкі й отруйні рідини у піпетку ротом. Для приготування розчинів кислот,
кислоти необхідно приливати у воду тонкою цівкою при безперервному
перемішуванні, а не навпаки.
Роботи у лабораторії повинні
проводитись тільки на справному електрообладнанні. При відкритті дефектів в
ізоляції приводів, несправності рубильників, штепселів, розеток, вилок та іншої
апаратури слід негайно повідомити черговому електрику.
Треба використовувати тільки
переносні лампи з напругою 36 В у сухих приміщеннях і 12 В у приміщеннях з
підвищеною небезпекою ураження електрострумом.
У випадках припинення подачі
електроенергії всі електроприлади повинні бути обезживлені.
Вимоги безпеки під час роботи у
витяжні шафі.
Перед початком роботи необхідно
перевірити наявність тяги.
Зачинити всі відділення витяжної шафи
створами, крім тієї, де буде вестись робота, опустити створу нижче рівня
обличчя, але не нижче 0.4 м.
Всі роботи, пов'язані з можливістю
виділення вибухопожежонебезпечних пари і газів, повинні проводитьсь у витяжних
шафах і при працюючій припливно-витяжній вентиляції.
При виявленні під час роботи
несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту
зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника
робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
Вимоги після закінчення роботи
Вимкнути обладнання, газові пальники,
електроприлади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію. Усунути
вогненебезпечні речовини у сховище. Прибрати робоче місце. Ключі здати
в установлене місце.
При виявленій недоліків в роботі
обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника
робіт чи іншу посадову особу.
Правила електробезпеки
Робота з електроприладами в хімічній лабораторії вимагає
великої уваги і безумовно виконання правил електробезпеки згідно з ДНАОП
0.00-1.21.-98 «Правила безпечної експлантації електроустановок споживачів»:
В хімічній лабораторії слід користуватися електронагрівниками
закритого типу та іншим електричним обладнанням тільки заводського
виготовлення.
Заземлення електрообладнання необхідно виконувати згідно з
ГОСТ 12.1.030-81 ССБП «Електробезпека. Захисне заземлення, занулення».
Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях.
Перша медична допомога.
При ураженні електрострумом потерпілого звільняють від
контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Виключають джерело
електроживлення, а якщо це неможливо, те скидають обірваний провід дерев'яним
сухим ціпком. При зупинці подиху проводять штучне дихання, уводять серцеві і
серцево-судинні засоби ( 0.1% розчин адреналіну ─ 1 мол, кордіамін ─
2 мол, 10% розчин кофеїну ─ 1 мол підшкірно), засоби, що стимулюють подих
( 1% розчин лобелина ─ 1 мол внутрівенно чи повільно внутремишечно).
Накладають стерильну пов'язку на электроопікову рану. Штучне
дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця ─
непрямий масаж серця, внутрісерцеве введення розчину адреналіну і 10 мол 10%
розчину хлориду кальцію. Госпіталізація. Транспортування лежачи на носилках в
опікове чи хірургічне відділення.
Отруєння лугами. Причини: попадання лужних сполук натрію і
калію, які є у регенеративній речовині, у дихальні шляхи.
Ознаки: неприємний лужний смак у роті, кашель, різка печія
слизових оболонок очей і гортані, біль за грудиною, розширення зіниць, різка
слабість, загальні судоми.
Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого повітря,
вивільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний
спирт. У разі припинення дихання необхідно проводити штучне дихання.
Опіки шкіри. При опіках І і ІІ ст. слід негайно покласти на
вражене місце примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином
марганцевокислого калію. Спирт та його похідні стримують подальше руйнування
клітини і водночас знезаражують місце ушкодження. При ІІІ-IV ст. на вражені
місця накладають стерильні пов’язки. При великих опіках використовують чисті,
випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою і
терміново доставити до лікарні.
Перелік негайних заходів при сильних опіках:
. Перевірте дихання і роботу серця. Якщо відсутнє дихання чи
пульс, негайно починайте штучне дихання рот в рот і масаж серця.
. Перевірте, чи не перебуває потерпілий в шоці.
. Негайно опустіть попечену частину тіла на 10 хвилин в чисту
воду. Якщо немає достатньої кількості води, накрийте опік намоченим тампоном.
. Промийте рану водою і зав'яжіть грубою сухою пов'язкою.
Потерпілому можна дати обезболюючі таблетки. Ніколи не змазуйте рану кремом чи
маззю. Вони створять тверду шкірку поверх опіку, яка може відкрити рану.
Використовуйте дезинфікуючі розчини: фурациліну і перманганату калію (1:5000),
3─4 рази в день.
При важких опіках ковток гарячої кави чи чаю допоможе
відновити втрачену рідину і заспокоїть потерпілого.
Охорона праці являє собою систему законодавчих актів,
соціально ─ економічних, організаційних, технічних і
лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку,
збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Вимоги пожежної безпеки (послідовність дій під час виникнення
пожежі)
Забезпечення пожежної безпеки в лабораторії визначається
«Правилами пожежної безпеки в Україні»:
В лабораторії повинні бути справні первинні засоби
пожежогасіння:
─ вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які
розміщують безпосередньо в лабораторії;
─ ящик або відро з піском (об’ємом близько 0,01 м2) і
совком;
─ покривало з вогнетривкого матеріалу. До них
обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.
Загорання в лабораторії слід відразу ліквідувати. У разі
пожежі необхідно:
─ повідомити пожежну охорону;
─ вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;
─ вимкнути електромережу.
Техніка безпеки під час роботи на ПК
Розпочинаючи працювати на ПК, необхідно пам`ятати, що це дуже
складна апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до неї,
високої самодисципліни на всіх етапах її експлуатації.
Забороняється: порушувати порядок увімкнення й вимикання апаратних блоків;
класти на апаратуру сторонні предмети;
працювати на комп`ютері у вологому одязі та вологими руками;
палити в приміщенні, де знаходяться комп`ютери.
Перед початком роботи на комп`ютері необхідно отримати дозвіл
на роботу в уповноважених осіб педагогічно-лаборантського складу. Під час
роботи на комп`ютері необхідно:
суворо дотримуватися інструкції з експлуатації
апаратури;
працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не
натискуючи на клавіші без потреби чи навмання;
працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, дії
магнітного поля й тепла, правильно вставляти дискети в дисковод;
коректно завершувати роботу з тим чи іншим
програмним засобом.
У разі появи запаху горілого, самовільного вимикання
апаратури, незвичних звуків треба негайно повідомити про це обслуговуючий
персонал та вимкнути комп`ютер. Не можна працювати на комп`ютері при
недостатньому освітленні, високому рівні шуму тощо.
Під час роботи комп`ютера екран дисплея є джерелом
електромагнітного випромінювання, яке руйнує зір, викликає втому, знижує
працездатність. Через це треба, щоб очі користувача знаходилися на відстані 60
- 70 см від екрана, а безперервна робота за комп`ютером тривала не більше 25
хв. для дітей та 40 - 45 хв. для дорослих.
Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини.
Через це в конструкції блоків комп'ютера, міжблочних з'єднувальних кабелів
передбачена достатньо надійна ізоляція від струмопровідних ділянок.
Користувач практично має справу лише з декількома вимикачами живлення і,
здавалось би, застрахований від ураження електричним струмом. Однак в
практичній роботі можуть зустрічатись непередбачені ситуації, і щоб вони не
стали небезпечними для користувача, необхідно знати та чітко виконувати ряд
правил техніки безпеки.
Особливо уважним треба бути при
роботі з дисплеєм, електронно-променева трубка якого використовує високу
напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання. Неправильне поводження з
дисплеєм та іншою електронною апаратурою може призвести до тяжких уражень
електричним струмом, спричинити загоряння апаратури [37-42].
ВИСНОВКИ
1. Проаналізовано літературні джерела на предмет синтезу та реакційної здібності
4-хлоро-2-метилхінолінів.
2. Проведені квантово-хімічні розрахунки
похідних хіноліну. Результати показали, що введення атома Хлору в 4 положення
гетероциклу призводить до посилення нуклеофільних властивостей.
3. Визначено фізико-хімічні показники
деяких 4-заміщених
2-метилхінолінів: теоретично (за допомогою програмного забезпеченняlog P, log D, logS; теоретичні
спектри) та експериментально (температура плавлення, Rf).
4. Реакцією нуклеофільного заміщення
отримано пірроло[1,2-a]хінолін, основою для якого став
2-метилзаміщений4-хлорохінолін
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Куценко С.А.Основы токсикологии/ С.А.Куценко- М.: Фолиант, 2004. - 570 с.
2. Cеверин Е.С.
Биохимия:учеб. для вузов / Е.С. Северин- М.: Геотар-мед, 2004.- 784 с.
3. ShriverD.F. Inorganicchemistry / D.F.Shriver, P.W.Atkins,
. C.H.Langford- Oxford: OxfordUniversityPress,
cop. 1994.- 819 p.
5. Лабенська І.Б. Біологічна
активність S-гетерилзаміщених
6. L-ацетилцистеїну /
І.Б.Лабенська, Л.О.Омельянчик, О.А.Бражко // Зб. наук. статей «Актуальні
питання фармацевтичної та медичної науки та практики».− 2006.− Вип.
XV, Т. 3.− С.
596.
. Омельянчик Л.О. Пошук
біорегуляторів з антиоксидантною дією серед S-похідних 4-меркаптохінолінів /
Л.О.Омельянчик, Д.М.Федоряк, О.А.Бражко // Ukrainica Bioorganica Acta. -
2007. - № 2. -
С. 17-24.
. Бауер К. Анализ органических
соединений / К.Бауер - 2-е изд.- М.: ИЛ, 1953.- С. 276-277.
. Workman J. Handbook of organic compounds: NIR, IR, Raman,
and UV-vis spectra featuring polymers and surfactants / J.
Workman.- SanDiegoetc.: Academic Press, 2000.- 1493 p.
. Хиккинботтом В. Реакции органических
соединений/Пер. с англ. А.Берлина, Я.Коммисарова -М.: Гонти, 1939. - 400
с.
11. Евсеев А.В. Комплексные соединения L-цистеина с биометаллами
как факторы самозащиты биологических систем/А.В.Евсеев, В.Л.Ковалёва,
И.А.Крылов //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 2006.- Т. 142, №
7.- С. 26-30.
. Овчинников М.М. Новая супрамолекулярная
система из наноразмерных фрактальных кластеров - L-цистеин-серебряный
раствор
13. /М.М.Овчинников, С.Д.Хижняк, П.М.Пахомов
// Второй Международный форум по нанотехнологиям.-Москва, 2009. - С. 37.
14. Куна П.Н. Химическая радиозащита: монография / П.Н. Куна. - М.: Медицина, 1989. -
193 с.
15. Клячкина И.Л. Муколитический
препарат N-ацетил-L-цистеин .
Л. Клячкина // Справочник поликлинического
врача. - 2008. - №4. -
С. 38-42.
16. Петруша Ю.Ю. Біологічна активність деяких S-гетерилзаміщених L-цистеїну та їх аналогів
/Ю.Ю.Петруша, Л.О.Омельянчик, О.А.Бражко, Завгородній М.П.// UkrainicaBioorganicaActa. - 2012. - № 1. - С. 46-52.
17. Соловьева М.Е. Прооксидантное и
цитотоксическое действие
18. N-ацетилцистеина и глутатиона в
сочетании с витамином B12b / М.Е.Соловьева, В.В.Соловьев,
А.А.Фасхугдинова // Цитология.- 2007.- Т. 49, № 1.- С. 71-78.
. Чичибабин А.Е. Основные начала органической
химии
. / А.Е. Чичибабин. - М.: Госхимииздат, 1957.- Т.
2. - 767 с.
21. Терней А. Современная органическая
химия. В 2-х томах.
. / А.Терней. - М.: Мир, 1981. -Т. 2.- 655 с.
. Нейланд О.Я. Органическая химия / О.Я. Нейланд. - М.: Высшая школа, 1990.
-751 с.
24. Киселев Ю.М. Химия координационных
соединений
25. / Ю.М. Киселев -М.: Интеграл-Пресс, 2008.
- 728с.
26. Харитонов Ю.Я. Комплексные соединения/ Ю.Я. Харитонов
27. // Соросовский образовательный журнал.-
1996.- № 1.- С. 48-56.
28. Основы аналитической химии: учебник
для вузов. / Под ред.
29. Ю.А. Золотова. - М.: Высшая школа,
2004.- 503 с.
. Васильев В.П.Аналитическая химия:
учебник для химико-технол. спец. Вузов / В.П. Васильев. - М.: Высшая школа,
2006. - 775 с.
31. Азизов М.А. О комплексных
соединениях некоторых микроэлементов с биоактивными веществами / М.А. Азизов. -
Ташкент: Медицина, 1969.-199 с.
32. Разделение смесей изомерных
N-алкил-3-нитро-1,2,4-триазолов путем комплексообразования / ГригорьевЮ.В.,
ДегтярикМ.М.,
33. ИвашкевичО.А., Григорьева И.М. //
Свиридовские чтения: сб. ст. Вып. 8. - Минск, 2012. - С. 189-194.
34. Нейковский С.И. Изучение взаимодействия
азот-, кислород- и серосодержащих производных пропионовой кислоты с некоторыми
переходными металлами /С.И.Нейковский, Е.А.Горенич // Журн. неорган. химии.-1997.-Т.42.-№7.-С.1214-1216.
35. Нейковский С.И., Строение и свойства
новых лигандов на основе производных пропионовой кислоты / С.И.Нейковский,
В.В.Алябьева
36. // Изв. вузов «Химия и хим. технология».-1997.-Т.40.-№1.-С.93-96.
. Фармацевтична хімія. Навч. посіб.
для студ. вищ. фарм. навч.закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації / За заг. ред. П.О.
Безуглого. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 560 с.
. ЛабенськаІ.Б. Синтез і
антирадикальна активність
. 6(8)-функціонально заміщених
N-ацил-S-(2-фенілхінолін-4-іл)-L-цистеїнів
. / ЛабенськаІ.Б., ОмельянчикЛ.О.,
БражкоО.А., Петруша Ю.Ю. // Ukrainica Bioorganica Acta. - 2008. - № 2. - С.
50-55.
. Продукты химические органические.
Методы определения интервала температуры плавления: ГОСТ 18995.3-73. -
[Действующий от 01.07.74].- М.: Министерство химической промышленности СССР, 1974. - 14с.
. Органикум в 2-х т.: Пер. с нем.,
4-е изд.- М.:Мир, 2008. - Т. 1. - 504 с.
43. Реактивы. Метод тонкослойной
хроматографии: ГОСТ 28366-89. - [Действующий от 01.01.91].- М.: Стандартинформ,
2008.- 8 с.
44. Колесник И.В. Инфракрасная
спектроскопия. Методическая разработка / И.В. Колесник, Н.А. Саполетова.- М.: Изд-во МГУ, 2011.- 88 с.
45. Губський Ю.І.Методи оцінки антиоксидантних
властивостей фізіологічно активних сполук при ініціюванні вільно радикальних
процесів у дослідах in vitro / ГубськийЮ.І., ДунаєвВ.В., Бєленічев І.Ф. та ін.:
Метод. рекомендації. - К.: ДФЦ МОЗ України, 2002. - 26 с.
46. Краснокутская Е.А. Спектральные методы исследования в
органической химии. Электронная и инфракрасная спектроскопия. Ч.2
47. / КраснокутскаяЕ.А., ФилимоновВ.Д.. - Томск:
Издательство Томского политехнического университета, 2010. - С. 9-10.
. Каратаева Ф.Х. Спектроскопия ЯМР в органической
химии. Общая теория ЯМР. Химические здвиги 1Н и 13С.Ч.1 /
Ф.Х. Каратаева, В.В. Клочков. - Казань, Казанский федеральный университет,
2012. - С. 6-8, 13-15.
49. Органикум в 2-х т.: Пер. с нем.,
4-е изд.- М.:Мир, 2008. - Т. 2 - 488 с. . / В.І.Генчева // Вісник Запорізького
національного університету. - 2013. - № 3. - С.173-178.
52. Савчук О.М. Конспект лекцій з дисципліни “Основи
охорони праці” В 2-х ч. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 124 с.
. Внутрішній контроль охорони праці в навчальних
закладах // Все для вчителя. - 1999. - № 5. - С. 8-11.
. Васильчук М.В. Основи охорони праці. - К, 1997. -
207 с.
. Каталог основних засобів забезпечення пожежної
безпеки. - К., 1997. - 259 с.
. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В. Гігієна
праці та виробнича санітарія. - К., 1997. - 462 с.
. Науково-практичний коментар до Закону України “Про
охорону праці”. - К., 1997. - 528 с.
N-2-фуроїл-S-(6-метокси-2-метилхінолін-4-іл)цистеїн384,45
4. ОХОРОНА ПРАЦІ