Материал: Система видатків бюджету міста Києва як столиці України

Система видатків бюджету міста Києва як столиці України

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 7

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА-СТОЛИЦІ 7

1.1 Сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці 7

1.2 Інформаційне забезпечення та організація системи видатків бюджету міста-столиці 12

1.3 Критична оцінка наукових публікацій з проблематики системи видатків бюджету міста-столиці 17

РОЗДІЛ 2 22

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА КИЄВА ЯК СТОЛИЦІ УКРАЇНИ 22

2.1 Оцінка планування видатків бюджету міста-столиці як столиці України 22

2.2 Аналіз здійснення видатків бюджету міста Києва та їх значення 28

2.3 Оцінка пріоритетів і ефективності функціонування системи видатків бюджету міста Києва 36

РОЗДІЛ 3 41

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТІВ МІСТА КИЄВА 41

3.1 Зарубіжний досвід функціонування системи видатків бюджетів міст-столиць 41

3.2 Проблеми та напрями підвищення ефективності системи видатків бюджету міста Києва 45

3.3 Розробка управлінських рішень з розвитку системи видатків бюджету міста Києва 47

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54

ВСТУП

Сучасні тенденції розвитку державних фінансів зумовлюють необхідність підвищення ефективності управління бюджетними ресурсами. Зростання ефективності державних фінансів можливе тільки за умови послідовного застосування технології програмно-цільового бюджетування, на основі стратегічного управління доходами і витратами бюджетів всіх рівнів бюджетної системи України. Саме зростання ефективності державних фінансів стало основним мотивом проведення українських бюджетних реформ останнього десятиліття, в рамках яких органам державного управління доводиться вирішувати завдання підвищення якості бюджетних послуг.

В умовах уповільнення темпів зростання економіки необхідно забезпечити стійке функціонування бюджетного механізму, що передбачає проведення більш відповідальною бюджетної політики як на державному, так і на регіональному рівні. У зв'язку з цим в поточному бюджетному циклі завданням суб'єктів України є активне впровадження в бюджетну практику всього комплексу сучасних бюджетних технологій і інструментів, починаючи з розвитку дохідного потенціалу і закінчуючи управлінням державним боргом.

Розвиток місцевих утворень в соціально-економічному плані, а також забезпечення їх фінансової стабільності обумовлено не тільки наявністю фінансових засобів, але і якістю управління ними, способами застосування сучасних методів і форм фінансового планування. Одна з відмінних ролей місцевих фінансів в даному процесі обумовлена можливістю максимальним чином враховувати як культурний, так і соціально-економічний розвиток місцевого суспільства, оперативно реагуючи на його потреби. Основний зміст бюджету визначається державними функціями і характеристиками.

Науковій розробці теоретичних основ фінансів місцевого самоврядування присвячено велике число досліджень, в рамках яких в тій чи іншій мірі увага приділяється її організаційним, методичним і функціональним аспектам. Дослідження методологічних аспектів проблеми фінансової забезпеченості місцевих бюджетів неможливо без вивчення праць класиків економічної теорії А. Сміта, Дж.М. Кейнса, П. Самуельсона, М. Фрідмена, інших зарубіжних вчених - Роберта У. Рефьюз, Дженні Литвак, Дж. Ю. Стігліца, А. Шаха і ін.

У числі вітчизняних вчених і фахівців, які присвятили свої наукові праці дослідженню фінансових основ місцевого самоврядування та міжбюджетних відносин слід назвати Єпіфанова А. О., Овсяннікова Є. С., Шаповала С. Л., Юшко С. В. та ін.

Разом з тим слід зазначити, що окремі теоретичні та методичні питання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів залишаються невирішеними. Незавершеність процесу розмежування видаткових зобов'язань за рівнями бюджетів з урахуванням особливостей побудови муніципальних утворень, слабкість податкового потенціалу територій і їх висока залежність від фінансової допомоги, що надходить із вищих бюджетів, вимагає проведення спеціальних наукових досліджень і розробки ефективних практичних заходів.

Рішення вищеназваних проблем є важливим кроком на шляху податково-бюджетних перетворень в рамках загальнодемократичних реформ. Повнота і цілісність вирішення цих проблем будуть залежати від ступеня опрацьованості відповідних доповнень і змін до пакетів нормативно-правових актів, що регулюють питання державної регіональної політики в сфері державного управління, місцевого самоврядування, соціально-економічного розвитку територій, оподаткування і бюджету. Більш того, зараз, як ніколи, потрібне нормативне узгодження процесів індикативного соціально-економічного планування, фінансового прогнозування і планування бюджету на короткостроковий і середньостроковий періоди як по країні в цілому, так і по регіонах.

Узагальнюючи накопичений досвід, можна сказати, що проблему формування дещо відокремленого бюджету міста Києва так чи інакше доведеться вирішувати в рамках становлення національної системи місцевого самоврядування як складової частини конституційного ладу України.

Актуальність проблеми фінансів та формування системи видатків бюджету міста Києва в трансформаційній економіці, разом з тим, обумовлена:

- по-перше, пошуком нової парадигми, здатної адекватно відображати сучасні зміни глобальної економіки і необхідністю прискорення трансформації економіки України, метою якої є побудова моделі соціальної держави в умовах цифровізації;

- по-друге, тим, що криза трансформаційного (перехідного) періоду носить, як правило, системний характер, у цих умовах стають важливими дослідження теорії, практики і правового регулювання процесу організації фінансів, особливо на рівні місцевого самоврядування, так як саме на цьому рівні, в силу його близькості до населення, найбільш гостро проявляються наслідки кризи;

- по-третє, фінанси міста-столиці одночасно є складовою частиною сучасної фінансової системи. Удосконалення загальної методології дослідження і розробка концептуальних основ, як способів розуміння і трактування фінансів міста-столиці, можуть допомогти в удосконаленні логіки досліджень суспільних фінансів.

Положення щодо організації місцевих фінансів відображені в законодавчих і нормативних правових документах. У дослідженні значна увага приділяється питанням економічної обґрунтованості та ефективності прийнятих рішень на рівні міста Києва.

Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в розвитку теоретичних і методологічних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи видатків бюджету міста Києва як столиці України.

Для реалізації мети в ході роботи повинні бути виконані наступні завдання:

- уточнити сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці;

- розглянути інформаційне забезпечення та організація системи видатків бюджету міста-столиці;

- здійснити критичну оцінку наукових публікацій з проблематики системи видатків бюджету міста-столиці;

- оцінити планування видатків бюджету міста-столиці як столиці України;

- проаналізувати здійснення видатків бюджету міста Києва та їх значення

- оцінити пріоритети і ефективність функціонування системи видатків бюджету міста Києва;

- дослідити зарубіжний досвід функціонування системи видатків бюджетів міст-столиць;

- виявити проблеми та напрями підвищення ефективності системи видатків бюджету міста Києва;

- розробити управлінські рішення з розвитку системи видатків бюджету міста Києва.

Об'єктом дослідження являється система видатків бюджету міста Києва.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини, що виникають з приводу формування системи видатків бюджету міста Києва.

Методичною базою дослідження став системний аналіз і конкретно наукові методи: систематизація, узагальнення, перевірка теоретичних знань в ході дослідження.

Теоретичну базу роботи склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області в галузі суспільних фінансів і міжбюджетних відносин з фінансових проблем місцевого самоврядування.

Інформаційну базу дослідження склала нормативна, законодавча база; інформаційні збірники, а також фактичні матеріали, які зібрав автор в процесі практичної діяльності; матеріали соціально-економічних досліджень, науково-практичних конференцій, семінарів, публікацій у періодичній пресі, каталоги і збірники глобальної інформаційної мережі Інтернет, інші джерела інформації.

Розділ 1 теоретико-методичні основи системи видатків бюджету міста-столиці

1.1 Сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці

Розуміння сучасної ролі місцевого самоврядування як відповідального за ефективний політичний обмін трансформує роль місцевих фінансів - вони стають не тільки економічною основою місцевого самоврядування, а й основою обміну «держава-населення».

Так як місцеві фінанси розвинені там, де є висока бюджетна децентралізація, алокаційна функція місцевих фінансів почала розвиватися в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів саме при розгляді бюджетної децентралізації. Бюджетну децентралізацію розуміють як перерозподіл між рівнями бюджету дохідних і видаткових повноважень. Теоретичним аргументом на користь бюджетної децентралізації є можлива алокаційна і виробнича ефективність надання суспільних благ: місцеві органи влади, знаючи потреби громадян, більш повно задовольняють індивідуальні потреби - алокаційна ефективність, з більш низькими витратами - виробнича ефективність.

Загальноекономічна ефективність місцевих фінансів багато в чому залежить від законодавчого закріплення повноважень, якими наділені органи місцевого самоврядування. Перш за все це прийняття і зміна статутів утворень місцевого самоврядування, контроль за їх дотриманням, володіння, користування і розпорядження власністю, розпорядження місцевими фінансами, формування, затвердження і виконання місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів, вирішення інших фінансових питань місцевого значення

В першу чергу доходи і витрати утворень місцевого самоврядування слід розглядати через процес формування і виконання місцевих бюджетів. З позицій розвитку місцевих фінансів термін «місцевий бюджет» може розумітися як сукупність економічних відносин між юридичними і фізичними особами, які формують акумульований централізований фонд фінансових коштів певного місцевого самоврядування.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні. Вони виконують ряд конкретних функцій:

- формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

- розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і установ, підвідомчих цим органам влади.

В системі управління державою і в цілому всього суспільства важливу роль відіграє управління місто-столицею.

Столичні міста - впізнаваний, але недостатньо добре зрозумілий тип міст. У міських дослідженнях столиці часто розглядаються окремо, як виключно адміністративні центри. Однак столиця - це також і символічна сцена національної ідеології, відображення загального ставлення держави до урбанізації, каталізатор економічного розвитку країни і - хоча б в історичному плані - посередник між місцевою культурою і «уявною спільнотою» національної держави. Не існує теоретично точної академічної літератури, яка б давала чітке пояснення ролі столичних міст в сучасному світі [15, с. 59].

Найбільш очевидна економічна присутність в сучасній столиці - це висока концентрація чиновників державного уряду, а також пов'язана з цим непряма зайнятість. У багатьох випадках уряд країни також безпосередньо бере участь в місцевому міському бюджеті. Додаткова економічна активність пов'язана з будівництвом урядових будівель, пам'ятників, музеїв, посольств, театрів та інших споруд. Такі споруди, в свою чергу, залучають людей ззовні, які прибувають у справах чи то в якості туристів. Приватні підприємства прагнуть опинитися ближче до урядових органів і отримати до них доступ; так виникають нові робочі місця, нове будівництво і нові податкові надходження. Деякі компанії розпочинають свою діяльність в столиці, щоб надавати урядовим органам правові, фінансові, комунікаційні та адміністративні послуги. У столиці концентруються лобісти від корпорацій, профспілок, некомерційних організацій та інших зацікавлених груп. Система комунікацій і транспортна інфраструктура, створені для забезпечення діяльності уряду, також залучають користувачів з приватного сектору. Сукупним результатом усього перерахованого стає те, що найбільш успішні столиці діють як потужні полюси зростання [15, с. 69-70].

Бюджет міста-столиці формується на визначений владою період. Це дозволяє створити міцну фінансову основу для реалізації цілей і завдань, визначених урядом. В основу формування бюджету міста-столиці покладені такі основні принципи (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Основні принципи формування бюджетів міст-столиць

Джерело: складено автором на основі [16; 17]

Система видатків бюджету міста-столиці складається з:

1) Обов'язкових витрат (забезпечення виплат громадянам, власних витрат столиці, пов'язаних з вирішенням завдань місцевого значення і обслуговуванням державного боргу).

Класифікація витрат складається з:

- утримання органів місцевого самоврядування;

- проведення місцевих виборів і референдумів;

- реалізації місцевого замовлення;

- виконання нормативних актів;

- фінансової підтримки галузей місцевого господарства;

- обслуговування боргових зобов'язань міста;

- спеціальних цільових програм місцевого значення;

- інвестицій в місцеву інфраструктуру.

Дані категорії витрат повинні бути покриті власними джерелами доходів (податкові і неподаткові надходження), а також міжбюджетними трансфертами, в разі наявності дефіциту бюджетного забезпечення власними засобами.

2) Дискреційні витрати - це витрати, пов'язані між собою з реалізацією окремих державних повноважень, переданих органам влади столиці, вони полягають в наступному:

- забезпеченні державних гарантій прав населення на отримання загальнодоступної і безкоштовної дошкільної, а також додаткової освіти в загальноосвітніх установах в рамках здійснення основних загальноосвітніх програм, в частині фінансування витрат на оплату праці співробітників міських установ;

- соціальної підтримки і соціального обслуговування населення в літньому віці і інвалідів, громадян, які перебувають у важкій життєвій ситуації, а також дітей-сиріт, бездоглядних, ветеранів, малозабезпечених;

- виплати громадянам адресних субсидій на оплату житла та комунальних послуг;

- субвенції на виконання державних повноважень по державної реєстрації актів цивільного стану;

- будівництві та утриманні автомобільних доріг загального користування міського значення;

- попередження ситуацій, які можуть призводити до порушень функціонування систем життєзабезпечення населення, та ліквідації їх наслідків;

- організації та здійсненні міських програм і проектів у сфері охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки;

- субвенції на покриття додаткових витрат (збитків тепло- і електропостачання);

- здійснення поселеннями повноважень з первинного військового обліку;

- організації бібліотечного обслуговування населення бібліотеками та ін.

В сучасних умовах безумовним пріоритетом в системі видатків міст-столиць є соціальна сфера. Більше половини витрат, закладених в бюджетах, доводиться на забезпечення зобов'язань по таких важливих напрямках, як охорона здоров'я, освіта, заходи соціальної підтримки, культура, спорт, а також на розширення складу наданих жителям соціальних пільг.

З року в рік зростає частка надходжень не сировинного сектору, які сьогодні майже повністю забезпечують дохідну частину бюджетів міст-столиць.

Високі показники його виконання гарантують стабільне і вчасне фінансування всіх міських програм.

Інформація про плановані доходи бюджету в розрізі галузей і податкових надходжень, про закладені витрати за державними програмами міста повинна бути відкритою та доступною.

В цілому, наведена структура видатків бюджетів міст-столиць дає тільки загальне теоретичне уявлення про те, як формують бюджет такого міста і на які цілі виділяють кошти з нього. Для того, щоб розуміти реальний стан справ, аналізувати основні витрати міста-столиці і показувати їх структуру, кількісні показники, потрібно звернутися до дослідження показників реального бюджету міста-столиці.