- зменшення видатків на будівництво – на 2063 млн. грн.
На рис. 2.6 представлена діаграма галузевої структури видатків бюджету міста Києва у % за 2019 рік.
Р
исунок
2.6 – Галузева структура видатків бюджету
міста Києва, 2019 рік, %
Джерело: побудовано автором на основі [41]
У 2019 році найбільше зросли видатки на:
- освіту – на 3875 млн. грн.;
- охорона здоров’я – на 2356 млн. грн.;
- будівництво – 1702 млн. грн.
Структура фактично здійснених витрат бюджету міста Києва за 2015-2019 рр. представлена в табл.2.1.
Таблиця 2.1 - Динаміка видатків бюджету міста Києва за 2015-2019 роки за напрямами, (млн. грн.)
Видатки згідно з функціональною класифікацією |
Роки |
||||
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Освіта |
6313 |
8052 |
11539 |
14405 |
18279 |
Охорона здоров`я |
8231 |
7640 |
9330 |
9175 |
11531 |
Соціальний захист та соціальне забезпечення |
4188 |
4648 |
7858 |
8984 |
8705 |
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика |
1533 |
2553 |
7276 |
11623 |
10631 |
Будівництво |
1543 |
3642 |
4364 |
2301 |
4003 |
Житлово-комунальне господарство |
2146 |
2598 |
3256 |
3830 |
4049 |
Державне управління |
705 |
1192 |
1592 |
1677 |
2360 |
Культура i мистецтво |
762 |
1266 |
1459 |
978 |
1158 |
Iншi послуги, пов’язані з економічною діяльністю |
170 |
710 |
1362 |
3267 |
1963 |
Фізична культура i спорт |
242 |
301 |
433 |
568 |
765 |
Цiльовi фонди |
298 |
313 |
351 |
0 |
0 |
Видатки, не віднесені до основних груп |
176 |
179 |
309 |
0 |
311 |
Засоби масової інформації |
34 |
37 |
61 |
0 |
56 |
Сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство |
33 |
29 |
27 |
0 |
17 |
Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуація та наслідків стихійного лиха |
8 |
10 |
22 |
0 |
0 |
Обслуговування боргу |
1577 |
281 |
15 |
412 |
244 |
Міжбюджетні трансферти |
53 |
124 |
266 |
0 |
165 |
Кредитування |
-2 |
-3 |
-2 |
-2 |
-2 |
Всього |
28010 |
33573 |
49521 |
57814 |
64479 |
Джерело: складено автором за даними [38; 39; 40; 41]
Найбільшу питому вагу в структурі витрат бюджету міста Києва, як видно з табл. 2.1, має стаття «Освіта». До неї відносяться такі витрати, як закупівля товарів, робіт і послуг для державних (міських) потреб і з метою капітального ремонту, соціальне забезпечення та інші виплати населенню, субсидії бюджетним установам на фінансове забезпечення державного (міського) завдання на надання державних (міських) послуг (виконання робіт) тощо, в розрізі дошкільної, загальної, початкової професійної освіти і професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Також до видаткової статті «Освіта» відносяться заходи на розвиток і просування молодіжної політики міста.
Київ — політичний, економічний, адміністративний, освітньо-науковий, духовний центр країни.
Київ у рейтингу комфортності українських міст очолив 1 місце у 2019 році — 64,9 бала зі 100 можливих.
Київ одержав найвищу оцінку за рівень середньої зарплати, інвестиційну привабливість міста, можливості для здобування освіти, пасажиропотік аеропортів, показники фінансової активності та демографічні показники.
Рейтинг міст «Прозорро. Продажі» 2019 Київ увійшов у топ‐10 міст, які найактивніше використовували електронну систему ProZorro.
Київ характеризується сприятливою, порівняно з іншими регіонами України, демографічною ситуацією: молодшою статево-віковою структурою населення, найвищою в Україні тривалістю життя, значною міграційною привабливістю.
На відміну від загальнодержавних тенденцій, чисельність населення в місті поступово збільшується.
Зростання чисельності населення столиці відбулося за рахунок міграційного приросту населення (17175 осіб), водночас зафіксовано природне скорочення населення (-634 особи).
Загальний показник демографічного навантаження на 1000 осіб у віці 16–59 років по Києву на початок 2019 року становив 628 осіб (284 особи 0–15 років та 344 особи віком 60 років і старше).
На початок 2019 року 53,8% від загальної кількості мешканців Києва становили жінки та 46,2% – чоловіки.
На 1000 жінок у середньому припадає 860 чоловіків.
Середній
вік населення Києва на початок 2019 року
становив 39,9 року (жінок — 41,8, чоловіків
— 37,6). Середня очікувана тривалість
життя населення при народженні становила
74,01 року (для жінок — 78,03, для чоловіків
— 69,62).
Частка Києва у економіці України показана на рис. 2.7.
Рисунок 2.7 – Частка Києва в економіці України у 2019 році [41]
Київ – лідер в Україні за результатами щорічної оцінки соціально-економічного-розвитку регіонів уже четвертий рік поспіль, починаючи з початку проведення оцінювання. Столиця очолює рейтинг за напрямами: економічна та соціальна згуртованість; інвестиційно-інноваційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця; фінансова самодостатність; розвиток малого та середнього підприємництва; доступність та якість послуг у сфері охорони здоровя.
Київською міською державною адміністрацією спільно з міжнародними донорськими організаціями у 2019 році продовжено реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги:
- «Термосанація у бюджетних установах м. Києва» / «Укладання енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах м. Києва» — спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) як адміністратором Фонду Східноєвропейського партнерства з питань енергоефективності та екології (Е5Р) та Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО);
- «Модернізація реабілітаційного центру для забезпечення вільного доступу людей із обмеженими можливостями, поліпшення умов для відвідувачів та підвищення енергоефективності будівлі» на базі Київської міської дитячої клінічної лікарні No 1 — спільно з Урядом США через Міністерство оборони США.
З Європейським інвестиційним банком реалізуються три проєкти:
- «Міський громадський транспорт України» — залучення кредитних коштів на оновлення громадського транспорту; «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» — залучення кредитних коштів для капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення м. Києва із заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні світильники;
- «Підвищення безпеки автомобільних доріг у містах України» (також за участю ЄБРР) — залучення кредитних коштів на реалізацію заходів із підвищення безпеки дорожнього руху в м. Києві.
У 2019 році:
- за підтримки німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Интернатионале Zusammenarbeit (GIZ) GmbH завершено підготовку Концепції Інтегрованого розвитку Подільського району міста Києва, яка була презентована 22 жовтня у Київській міській державній адміністрації;
- в рамках реалізації першої фази проєкту співпраці з фондом Bloomberg Филонтропиес та ініціативи «Партнерство за здорові міста» підвищено обізнаність міських спеціалістів із питань безпеки дорожнього руху, розроблено комплексну стратегію безпечного руху для житлового масиву Русанівка та реалізовано напрацювання у проєкті капітального ремонту вул. Ентузіастів.
У 2019 році підписано меморандуми:
- Меморандум про порозуміння між виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ЄБРР щодо програми «Зелені міста» (Green cities). У рамках програми м. Київ реалізує проєкти: «Модернізація міського транспорту м. Києва II» та «Модернізація системи централізованого теплопостачання м. Києва»;
- Меморандум із компанією «InterKultur» щодо проведення «Битви хорів» у м. Києві;
- Меморандум про співпрацю з компанією «Веолія» (Veolia Energie) у сфері збору та переробки твердих побутових відходів;
- Меморандум про порозуміння між Києвом та компанією «СЮЕЗ Інтернешнл САС».
Місто Київ має 55 міст-побратимів, останню угоду підписано з м. Берн у грудні 2019 року.
Свідома участь громадян у житті Києва прискорює процеси розвитку демократії та змінює столицю на краще.
У місті діє розгалужена система неурядових організацій як носіїв широких суспільних інтересів.
Вагоме місце на карті суспільного життя столиці належить органам самоорганізації населення за місцем проживання (ОСН), мережа яких постійно зростає.
Важливим елементом участі громадськості у житті міста є практика залучення активістів та жителів до міського управління шляхом підтримки та втілення суспільних проектів.
Можна не сумніватися, що зростання прибуткового потенціалу бюджету можливо забезпечити лише за рахунок збільшення темпів економічного зростання регіону, в зв'язку з чим владою міста Києва були виділені наступні пріоритетні напрямки:
1) стимулювання інвестиційної діяльності бізнес-структур і підвищення інноваційної складової нових підприємницьких проектів;
2) розвиток регіональної туристичної індустрії;
3) підвищення ефективності податкової системи суб'єкта.
В сучасних умовах, що характеризуються високим рівнем нестабільності в усіх країнах, особливої актуальності набувають питання забезпечення стійкості бюджетної системи, ефективного використання бюджетних коштів та досягнення фінансової безпеки. Визнання на міжнародному рівні необхідності застосування принципів ефективного і відповідального управління державними і муніципальними фінансами зумовило використання нових підходів до бюджетного процесу. В рамках даних підходів здійснення бюджетного процесу та проведення необхідних бюджетних реформ направлено на формування відповідальної податково-бюджетної політики, використання середньо- і довгострокового бюджетного планування з метою забезпечення фінансової стабільності, ефективності державних витрат і підвищення відповідальності за результати використання бюджетних коштів.
Як показує світовий досвід, найбільше значення з метою подолання економічної кризи в сучасних умовах набула бюджетна політика. За допомогою неї вдається згладити або не допустити в принципі довгострокові структурні відставання і негативні наслідки в економіці, а також забезпечити макроекономічну стійкість і домогтися довгострокового, стабільного економічного зростання.
В цілому аналіз зарубіжного досвіду розробки і реалізації бюджетної політики в умовах високого рівня економічної невизначеності показує, що програмно-цільове бюджетування і грамотно побудована система управління державними фінансами є базисними елементами, необхідними для подолання негативних наслідків кризи і досягнення довготривалого економічного зростання.
Найбільші успіхи в розробці і практичному впровадженні програмних методів в бюджетному процесі були досягнуті в США, де перші спроби їх використання здійснювалися в кінці 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст. З цього часу в названій країні йшов інтенсивний розвиток і освоєння методології програмно-цільового бюджетування, яке триває і сьогодні. Тому при вивченні зарубіжного досвіду першочерговий інтерес викликає саме досвід США, перш за все в частині методології.
Програмно-цільове бюджетування в США є підготовкою бюджетів в розрізі 22 основних функцій (які є напрямками діяльності Уряду США, покладеними на відповідні міністерства і відомства). Зазначені функції включають всі витрати по кожному з напрямків із перерахуванням всіх відомств, відповідальних за реалізацію конкретних федеральних програм, що входять в цю функцію. Наприклад, функція бюджету 550 «Охорона здоров'я» передбачає такі державні програми: Державна програма безкоштовної медичної допомоги (Medicaid), Державна дитяча програма страхування від хвороб (SCHIP), пільги на обслуговування в сфері охорони здоров'я федеральним цивільним службовцям і тим, що вийшли на пенсію, а також пенсіонерам - колишнім військовослужбовцям. Крім того, в функцію 550 входить також фінансування мережі національних інститутів здоров'я, центрів по контролю і профілактики захворювань, а також управлінь з контролю за продуктами і ліками.
Список і опис функцій, а також відомств, відповідальних за їх виконання, розкриваються в документах Комітету з питань бюджету Конгресу США, в тому числі в бюджетній резолюції.
У свою чергу міністерства, на які покладено функції уряду США у відповідних галузях, займаються розробкою планів і програм розвитку, здійснюють процес бюджетування, контролю і оцінки виконання програм. Кожне міністерство публікує щорічні плани і звіти, що розкривають інформацію про ключові цілі, основних цільових показниках діяльності, їх планових значеннях і фактичної динаміки, структури бюджетних витрат, оцінці ступеня виконання, запланованих результатах.
Як правило, кожним міністерством виділяється кілька основних стратегічних цілей діяльності, в контексті яких розглядаються всі програми та інвестиційні проекти в рамках діяльності даного міністерства.
В рамках кожної стратегічної мети існує система показників, на основі яких оцінюється ступінь досягнення сформульованих цілей і, як наслідок, дається оцінка ефективності бюджетних витрат. Склад цільових показників може змінюватися з року в рік, в той час як перелік основних стратегічних цілей залишається незмінним.