Київський університет права Національної академії наук України
Кафедра
міжнародного права та порівняльного правознавства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: Правничі системи сучасності
на тему:
Специфічні
риси американської правової системи у порівнянні з англійською
Студента 1 курсу МП-11 групи
Напряму підготовки Міжнародні відносини
Мурашко А. А.
Керівник: доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства,
к. ю. н. М.І. Куртинець
м.
Київ - 2015
право сім’я публічний
Актуальність теми дослідження зумовлюється тим, що в період проведення судової реформи і реформи правоохоронних органів в Україні назріла нагальна потреба в обґрунтуванні і застосуванні нових ідей, форм і методів удосконалення правової системи нашої держави.
Ми погоджуємося з твердженням Лисенка Т.Д. про те, що звернення до правопорядку інших держав завжди практикувалось або з прагматичною метою удосконалення національної правової системи, або з філософською метою створення ідеальної уявної правової системи, або з метою кращого пізнання права різних народів.
Крім того в умовах глобалізації правових систем світу з’явилася потреба у більш детальному дослідженні і виявленні закономірностей у розвитку правових систем Великобританії та США як одних із найбільш розвинутих країн англо-американської правової сім’ї та всього світу.
З філософської точки зору існує необхідність, відповідно до принципу доповнювальності, пошуку нових теорій осмислення права для вирішення проблем забезпечення правопорядку в світі, дотримання норм міжнародного права.
Ступінь наукової розробленості. Дану тему курсової роботи розробляли у своїх працях С. П. Погребняк, І. М. Погрібний, У. Бернан та ін.
Об’єктом дослідження виступають правові системи Англії та США, а також інших держав, які зазнали впливу досліджуваних правових систем.
Предметом дослідження є найважливіші теоретико-правові аспекти функціонування правових систем Англії та США.
Мета курсової роботи полягає у дослідженні відмінних особливостей американської та англійської правових систем, а також у з’ясуванні сучасного стану і перспектив розвитку правової системи України. Мета дослідження обумовлює його завдання:
- Розкрити ознаки, сутність та структуру американської правової системи у порівнянні з англійською;
Визначити характер взаємодії правових систем Англії та США між собою та з іншими державами;
Визначити специфічні особливості правотворчої та правозастосовної діяльності у праві Англії та США;
Розкрити теоретичні аспекти у функціонуванні судової системи досліджуваних держав;
Вивчити вплив англо-американської правової сім’ї на правові системи інших країн
Здійснити порівняльно-правовий аналіз правових систем Англії, США та України
Методологічна основа курсової роботи: а) загально філософські категорії (сутність і явище, конкретне і абстрактне, форма та зміст, ціле і частина); б) загальнонаукові методи (системний підхід, історичний метод, аналіз, синтез); в) спеціальні методи (порівняльно-правовий, формально-юридичний).
В роботі використані положення, категорії та поняття, розроблені відомими теоретиками права, серед яких О. Ф. Скакун, О. О. Погрібний.
Наукова новизна дослідження обумовлюється недостатньою наявністю в українській науці робіт, присвячених теоретико-правовим аспектам правових систем Англії та США.
Структура дослідження відповідає його меті та завданням і
складається з вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків
та списку використаних джерел на сторінках (18 найменувань). Основний текст
курсової роботи викладено на 42 сторінках.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
.1 Походження англо-американської правової системи
На думку О. Ф. Скакун: «Англо-американський тип (сім’я) правових систем - сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі судового прецеденту (що випробував незначний вплив римського і канонічного права, більшою мірою - місцевих звичаїв), домінуючого серед інших юридичних джерел права. Правові системи цього типу ще називають системами загального права (common law), або «судейського права» (judemade law)[1, с. 318].
С. П. Погребняк стверджує: «У найбільш загальному вигляді правова система розглядається як сформована під впливом закономірностей розвитку певного суспільства сукупність усіх його правових явищ, які перебувають у стійких зв’язках між собою та з іншими соціальними явищами» [3, с. 26].
На нашу думку обидва визначення правової системи як правового явища є обґрунтованими і взаємодоповнюючими, оскільки враховуються закономір-ності розвитку суспільства.
Звернімо увагу на історичні етапи розвитку англо-американської правової системи та на основні чинники, які вплинули на неї. Як відомо до складу досліджуваної правової системи входять такі держави, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Північна Ірландія, Нова Зеландія та багато інших, правові системи яких зазнали впливу англо-американської системи тому історія саме цих держав буде розглядатися, а саме історія перших двох держав. Проте правова система Англії є материнською, а система США та інших держав загального права є дочірними. С. П. Погребняк виділяє чотири етапи розвитку англійської правової системи від зародження та до наших днів такі, як:
Етап І: англійське право до норманського завоювання (до 1066 р.), або англосаксонський період;
Етап ІІ: формування системи загального права завдяки діяльності королівських суддів (1066 р. - XIV ст.);
Етап ІІІ: реформування архаїчного загального права і перехід до сучасного права (XV ст. - середина XIX ст.);
Етап IV: подальший розвиток системи загального права, набуття нею сучасних рис (середина XIX ст. - нинішні часи) [3, с. 132- 135].
Кожен із етапів являє собою доповнення, удосконалення звичаєвих правил та трансформації їх в більш сучасні форми правового регулювання. Проте особливим є, на нашу думку, етап встановлення англійського права до 1066 р., як період встановлення засадничих принципів права та етап з XV ст. до середини XIX ст., як період широкого реформування та систематизації системи права. Слід також згадати про судову реформу 1873-1875 рр., результатом якої було об’єднано суди совісті та суди загального права в єдину судову систему[4, с. 121].
На думку С. П. Погребняка: «В історії формування правової системи США можна виділити чотири етапи. Перший - етап колоніального права. Другий етап, на якому відбувається становлення правової системи США як самостійної, розпочався після здобуття незалежності і продовжувався до Громадянської війни. Третій етап триває від Громадянської війни до Другої світової війни, коли США зіштовхуються з кількома кризами, унаслідок чого правова система зазнає суттєвих змін. Після Другої світової війни починається четвертий етап, на якому американська правова система набула сучасного вигляду» [3 с. 171].
На наш погляд, щодо процесу історичного розвитку правової системи США слід зазначити, що право США було створено спираючись на право Англії. Це пояснюється тим, що Англія була державою, яка мала свої колонії на території сучасних США і тому в подальшому розвитку правничої системи простежуються засадничі принципи англійської правової системи. Проте США пройшли більше 200 років незалежного існування і тому право набуло абсолютно нових рис не властивих праву Англії.
Попри спільне походження правова
система США являє собою відмінну форму організації права ніж правова система
Великобританії. Перш за все це пов’язано із загарбницькою політикою Англії по
відношенню до підконтрольних території сучасних США. Як результат, здобувши
незалежність, перші штати Америки провадили політику побудови нової правової
системи, залишаючи лише прогресивні ідеї англійського права. Варто звернути
увагу, що США є федеративним об’єднанням, а Великобританія - унітарною
державою, а отже навіть з об’єктивних причин новостворені штати не могли
повністю унаслідувати англійське право.
1.2 Особливості системи права та системи законодавства англо-американської правової сім’ї
Скакун О. Ф. поняття система права та система законодавства трактує таким чином: Система права (англ. System of law) - це об’єктивно зумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, котра виражається в єдності і погодженості чинних правових норм, логічно розподілених по галузях, підгалузях та інститутах.
Система законодавства - цілісний і погоджений комплекс законодавчих актів, у яких окремі нормативні приписи розподілені залежно від предмета регулювання по галузях та інститутах законодавства [1, с. 354, 375].
Романов А. К. вказує на такі особливості системи права Англії: «Характеристику правової системи Англії слід почати з того, що англійське право діє тільки на території Англії і в Уельсі. В Шотландії - своє, шотландське право, який відрізняється за низкою особливостей, наприклад кодифікацією» [4, с. 79]. Також він вказує на не визнання поділу на приватне та публічне право. Це пов’язано перш за все із діючим принципом верховенства права, що характеризує рівність усих перед законом. Так як і в системі права США, виділяють в системі англійського права загальне право та право справедливості, що є еквівалентом поділу права в Англії [4, с. 80]. Поділ права на прецедентне та статутне наразі майже зневіїльований.
Прецедент як джерело права є ядром у правовій системі Англії, оскільки формує та спрямовує розвиток, а також визначає функціонування всіх її компонентів. Проте не варто ототожнювати його із судовою практикою як доводить у своїй дисертації Б. В. Малишев [5, с. 8].
Система права США складається з декількох частин:
) загального права;
) права справедливості;
) статутного права;
) Конституції США
На відміну від системи права Англії простежується наявність закону найвищої юридичної сили - Конституції, а також створення права справедливості, яке властиве лише цій системі. Крім цього важливу роль відіграє Білль про права, який разом з Конституцією формують основу федерального законодавства. Меншу юридичну силу мають закони штатів та місцеві закони. Головними особливими рисами системи законодавства США слід виділити, на нашу думку, дуальність законів, а також дворівневу правову систему (на рівні штатів та на федеральному рівні), де простежується взаємодія обох рівнів, у яких системи законодавства і прецедентного права різні.
Загально прийнято вважати поділ права на матеріальне (substantive law) та процесуальне (procedural law). До матеріального права відносяться норми, які встановлюють, визначають, описують або змінюють права і обов’язки сторін правовідносин, а процесуальне право, яке відповідає американській правовій доктрині, встановлює методи забезпечення прав, які містяться в матеріальних нормах. Загальними ознаками англо-американського типу правових систем являються домінування процесуального права над матеріальним, підтвердженням чого є незалежність судових органів, точне дотримання процедури; відносна єдність судових прецедентів і законів, оскільки спостерігається відсутність кодифікованих галузей права.
В англійському праві існує поділ на галузі права, такі як: кримінальне, адміністративне, конституційне, сімейне, деліктне та ін. Що є майже ідентичним із поділом на галузі права в США. Причиною цього є провірена досвідом ефективність такого поділу та спільне походження правових систем.
На підставі викладеного можна
підсумувати, що хоча англійська система права та законодавства є першоосновою
для системи США існує ряд відмінних особливостей, а саме в системі поділу
права, у реалізації принципу верховенства права, а також по-своєму реалізації
прецедентного права як одного із основних джерел права в англо-американській
системі в цілому. Відмінними особливостями також є територія дії законодавства,
а саме це стосується як приклад федеральних законів в США та поділ на право
Шотландії, Уельсу, Ірландії та Великобританії як окремих систем законів але
натомість приналежність до однієї і тієї самої системи права.
1.3 Спільні та відмінні риси правотворчої та правозастосовної діяльності англійської та американської правової системи
В житті кожної правової системи одне з найважливіших місць посідає правотворча та правозастосовна діяльність. Саме ці невід’ємні, структурні частини системи визначають ефективність самої правової системи. Вони визначають основоположні принципи, на яких реалізується правове регулювання держави. Протягом останнього століття у англо-американському праві розвивається тенденція на посилення правотворчих повноважень держави.
Закон в Англії - акт, прийнятий в
установленому порядку в однаковій редакції обома палатами парламенту і
санкціонований монархом.
Загально прийнята потрійна система офіційних правових актів:
1) закони, створені законодавчою владою (парламентом);
2) правила, встановлені виконавчою владою (королевою та її міністрами);
3) система прецедентних норм (прецедентне право), що виникають під час
вирішення справ судами.
Щороку парламент приймає значну кількість нових законів з питань, які: 1) мають бути уточнені (зміна загального права); 2) не виникали під час розвитку загального права (створення норм, що не існували раніше). Деякі сучасні закони складені в дусі континентальних кодексів. У інших сферах суспільних відносин, наприклад, кримінально-процесуальній, закони мають численні прогалини, що є підставою для лавірування та обхідних маневрів. Збільшення ролі закону не означає зменшення значення судового прецеденту як повноцінного джерела англійського права, а тим більше відведення йому ролі допоміжного джерела. Вважається, що закон, щоб перетворитися не на «паперовий», а на функціонуючим, потребує прецедентів, що конкретизують, характер судових рішень. «Наближення» закону суддями до конкретного випадку відбувається як у процесі його застосування, так і при тлумаченні.
Традиційним є «делеговане законодавство» - делегування парламентом своїх повноважень щодо прийняття нормативно-правових актів королеві, уряду, міністерствам, особливо в таких сферах, як охорона здоров'я, соціальне страхування, приватне судочинство. «Наказ у Раді», який видається урядом від імені королеви і Таємної ради, є найвищою формою делегованого законодавства. Оскільки парламент передає частину своїх законотворчих функцій відповідному органу, юридична чинність такого роду актів прирівнюється до закону. Вони підлягають виконанню всіма громадянами. Проте суд має широкі можливості розсуду щодо законів. Делеговане законодавство і прості виконавчі акти можуть бути офіційно їм скасовані. На місцях існує так звана автономна правотворчість - акти місцевих органів влади, деяких установ і організацій: англіканської церкви, профспілок, різних компаній - залізничних, будівельних, транспортних, газових, юридичного товариства тощо. Вони є локальними, оскільки поширюються на відповідну територію або обов'язкові лише для членів організації, в якій прийняті. Такі акти наближаються до актів правозастосовних органів і є підзаконними.
Закон в США - це акт, прийнятий в установленому порядку в однаковій редакції обома палатами парламенту (нижньої - Палати представників та верхньої - Сенату) та санкціонується главою держави (Президентом) або в легіслатурах штатів.
Так, відповідно до частини другої розд. 7 ст. I Конституції США кожен білль, що пройшов обидві палати Конгресу, перш ніж стати законом, представляється Президенту Сполучених Штатів, який або підписує білль, або повертає його зі своїми запереченнями в ту палату, в яку він вступив спочатку. Якщо після повторного розгляду кожна з палат візьме білль поіменно більшістю 2/3 свого складу, білль стане законом. Президенту дається на підписання білля 10 днів (виключаючи неділі), після закінчення яких, навіть якщо Президент не відреагував, білль стає законом, як якби Президент його підписав[6, с. 56].