Курсовая работа (т): Статистичні методи вивчення руху населення України

Соціальні рухи слугують одним із способів зміни суспільства. Ці зміни можуть бути хворобливими, і в цьому випадку важлива наявність певних соціальних сил, здатних подолати віджиті традиції, переконання, ілюзії, омани. Соціальні рухи здатні сконцентрувати такі сили [6,c. 97].

Таким чином, під час проведення статистичного аналізу демографічних процесів країни використовують показники, які характеризують особливості природного, механічного та соціального рухів.

.2 Методи статистичних досліджень демографічної ситуації

Метод у самому загальному розумінні означає спосіб досягнення мети, регулювання діяльності. Метод конкретної науки - сукупність прийомів теоретичного практичного пізнання дійсності. Для окремої науки обов'язкова не тільки наявність особливого від інших наук предмету дослідження, але і своїх методів вивчення цього предмету.

Сукупність методів дослідження, застосовуваних у науці, складають її методологію. Оскільки демографічна статистика є галузевою статистикою, то основою її методології служить статистична методологія, тобто методи, вироблені загальною теорією статистики [1.c,724].

Статистичне спостереження - одержання інформації про досліджувані процеси і явища - найважливіший метод, включений у статистичну методологію. Воно є основою збору даних як у поточній статистиці, так і при проведенні переписів, при монографічному і вибірковому вивченні населення. При цьому використовуються положення теоретичної статистики про встановлення об’єкту й одиниці спостереження, введення понять про дату і момент реєстрації, програми, організаційні питання спостереження, систематизацію і публікацію його підсумків.

Статистичні угруповання й класифікації - наступний метод і етап вивчення населення в демографічній статистиці, тобто виділення частин елементів, які складають сукупність - населення. Метод класифікацій і угруповань використовується для аналізу населення як складної системи, вивчення його віково-статевого, сімейного, етнічного, соціально-економічного складу.

До статистичних методів відносяться також численні системи узагальнюючих показників: абсолютні, відносні і середні величини, методи дослідження динаміки, індексного факторного аналізу, графічний, вибірковий, балансовий і математичний методи.

Широке застосування знаходять специфічні методи демографічної статистики. Це методи реального покоління (когорт) і умовного покоління. Перший дозволяє розглянути зміни в природному русі ровесників (тих, що народилися в одному році) - поздовжній аналіз; другий розглядає природний рух однолітків (що живуть у те саме час) - поперечний аналіз [6,c.29].

Використовуючи різне зважування при розрахунку узагальнюючих середніх величин, розроблений метод стандартизації, який дозволяє елімінувати вплив різних вікових характеристик населення.

Застосування абстрактних математичних методів у статистиці населення дає можливість статистичного моделювання процесів, які відбуваються в населенні. Потреба в моделюванні виникає у випадку неможливості дослідження самого об’єкту.

Застосовуються і своєрідні графічні зображення віково-статевого складу населення, де звичайні лінійні діаграми завдяки подвійному зображенню чисельності обох статей перетворюються в так звані віково-статеві піраміди.

Отже, статистична методологія вивчення населення має у своєму розпорядженні ряд методів загальної теорії статистики, математичні методи і спеціальні методи, розроблені в самій статистиці населення.

Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:

1.      Методи екстенсивного аналізу визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;

2.      Методи інтенсивного аналізу визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв’язаних відносних величин інтенсивності;

.        Методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.

Метод демографічних таблиць побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо [20,c.48].

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

-       реального покоління - метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;

-       умовного покоління - метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу - місяць за місяцем, рік за роком - змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз соціально-економічного розвитку - одне з важливих завдань статистики. Інформаційною базою його слугують динамічні (часові, хронологічні) ряди.

Динамічний ряд - це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Елементами динамічного ряду є перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

Наявність рядів динаміки потребує їх аналіз, що має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у статистиці застосовуються взаємопов’язані характеристики, або аналітичні показники. Серед них: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту та абсолютне значення одного проценту приросту. Розрахунок таких показників ґрунтується на зіставленні рівнів ряду у_і. Якщо базою порівняння є початковий (постійний) рівень ряду у₀, то відповідні показники називаються базисними, коли ж база порівняння змінна і відповідає попередньому рівню у_і-1, то показники називаються ланцюговими [17,c.256].

Абсолютний приріст (або зменшення) ∆_і відповідає швидкості зміни рівнів ряду і розраховується як різниця рівнів ряду:

) Базисний:

∆_{і 0}= у_і - у₀;                                    (1.10)

) Ланцюговий:

∆_і = у_і - у_і-1, і = 1...n.                     (1.11)

де n - кількість рівнів ряду

Ланцюгові та базисні абсолютні прирости пов’язані між собою залежністю (сума ланцюгових приростів дорівнює кінцевому базисному):

∑∆_{і 0} = ∑ (у_і - у_і-1) = у_n - у₀                (1.12)

Темп зростання К_і характеризує інтенсивність змін рівнів ряду і виражається у відносних величинах числом або у процентах:

) Базисний:

К_і0 = у_і / у₀;                                   (1.13)

) Ланцюговий:

К_і = у_і / у_і-1.;                                                          (1.14)

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному:

К₁ * К₂ *... К_n = ∏К_і = у_n / у₀

Темп приросту Т_і виражається в процентах і показує, на скільки рівень у_і більший (менший) від рівня, взятого за базу порівняння:

) Базисний:

Т_і = ∆_{і 0} * 100 % / у₀ = (у_і - у₀) * 100% / у₀;(1.15)

) Ланцюговий:

Т_і = ∆_і * 100 % / у_і-1 = (у_і - у_і-1) * 100% / у_і-1(1.16)

Між темпом приросту і темпом зростання існує такий зв’язок:

Т_і = К_і - 1, або Т_і = (К_і - 1) * 100% (1.17)

Абсолютне значення 1% приросту А_і характеризує вагомість кожного проценту приросту і розраховується як відношення абсолютного приросту до темпу приросту:

А_і = ∆_і / Т_і = у_і-1 / 100 = 0,01у_і-1, % (1.18)

Розрахунок цього показника має економічний зміст тільки на ланцюговій основі, оскільки на базисній основі для всіх рівнів буде отримано те саме значення показника - сота частина базисного (першого) рівня.

Цей показник має важливе практичне значення в економічному аналізі, так в динамічних рядах, що постійно зростають, темпи зростання можуть сповільнюватись, або залишаться на одному рівні, а значення одного проценту приросту зростати [11,c.98].

Необхідно зазначити, що в динамічних величинах (коефіцієнтів або процентів) безпосередньо порівнювати рівні можна шляхом визначення їх різниці. Ці різниці дістали назву пунктів зростання. їх обчислюють як різницю рівнів базисних коефіцієнтів (процентів) темпів зростання або приросту двох суміжних періодів. На відміну від темпів приросту, які не можна підсумовувати та помножити, пункти зростання можна підсумовувати, в результаті чого дістанемо темп приросту відповідного періоду у зрівнянні з базисним періодом.

Середній абсолютний приріст знаходиться за формулою:

 (1.19)

До складу аналітичних показників можуть бути віднесені коефіцієнти прискорення (уповільнення) Кпр, які розраховуються як відношення двох сусідніх темпів зростання К_і та К_і-1, визначених ланцюговим способом:

К_пр = К_і / К_і-1                                                       (1.20)

При порівнянні динаміки розвитку двох явищ можна використовувати показники, які являють собою відношення темпів зростання або темпів приросту за однакові проміжки часу за двома динамічними рядами. Ці показники називаються коефіцієнтами випередження К_вип:

К_вип = К′_і / К′′_і, або К_вип = Т′_і / Т′′_і  (1.21)

де К′_і, К′′_і та Т′_і / Т′′_і - відповідно темпи зростання і темпи приросту порівнюваних рядів динаміки. За допомогою цих коефіцієнтів можуть зіставлятися ряди динаміки однакового змісту, але маючи відношення до різних територій (районів, областей, регіонів тощо), різних підприємств (організацій, установ), а також ряди динаміки різного змісту, які характеризують один і той же об’єкт.

При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, а і їх послідовність. Як правило, часові інтервали між рівнями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин. За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні [16,c. 213].

Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу.

В інтервальному ряді рівень - це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон. Похідні показники, обчислені на основі інтервальних рядів, на відміну від моментних залежать від протяжності часу (середньодобове чи середньорічне виробництво електроенергії на душу населення).

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів [3,c. 245].

Передумовою аналізу будь-якого динамічного ряду є порівнянність статистичних даних, які його формують. Непорівнянність даних може зумовлюватися різними причинами:

-             змінами в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць для вимірювання;

-             змінами в структурі сукупності, а також територіальними змінами;

-             різними критичними моментами реєстрації даних чи тривалістю періодів, до яких належать рівні;

-             зміною цін для вартісних показників.

Таким чином, при вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика розв’язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів; виявляє фактори, які спричинюють зміни.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ РЯДІВ ДИНАМІКИ

.1 Вивчення природного руху населення за допомогою рядів динаміки

Вивчаючи природний рух населення дані було взято з офіційного сайту Державної служби статистики України [23].

Досліджуючи природний рух населення за допомогою рядів динаміки були використані такі показники: абсолютний приріст, розраховуємо на підставі формул (1.10, 1.11); темп зростання, розраховуємо на підставі формул (1.13, 1.14); темп приросту, розраховуємо на підставі формул (1.15, 1.16); абсолютне значення 1% приросту, розраховуємо на підставі формули (1.18).

На підставі статистичних даних (Додаток А), здійснимо дослідження динаміки народжуваності населення України за абсолютними показниками в період 2003-2014 р. Розраховані показники динаміки та вихідні дані узагальнимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Дослідження динаміки народжуваності (абсолютні дані) 2003-2014 р.