Дипломная (вкр): Вольові порушення у дитячому віці

Під час проведення дослідження використовувалися такі методики: “дослідження розвитку вольових якостей”, “соціальна сміливість”, тест “визначення сили волі”, методика Е. Ільїна та Є. Фещенко “самооцінка терплячості”, тест “сором’язливість.”

Методика “дослідження розвитку вольових якостей” використовувалася для визначення рівня розвитку наявних вольових якостей молодших школярів. Процедура проведення полягала у тому, що дітям пропонувалося дати відповіді на 18 запитань, кожне з яких має три варіанти відповіді. Після цього досліджувані мали занести обрану відповідь до таблиці.

Обробка даних полягала у тому, що кожній відповіді приписувався певний бал. Їх розподіл відбувався таким чином: відповіді “а” приписувалися 2 бала, “б” - 1 бал, “в” - 0 балів. Після цього всі бали сумувалися. Наявність 31 бала і вище свідчить про наявність високого розвитку вольових якостей, 21-30 балів - середній рівень, 10-20 - низький рівень, менше 10 балів говорить про те, що вольові якості є несформованими.

Методика “соціальна сміливість” досліджує наскільки наскільки діти здатні долати відчуття страху і розгубленості при спілкуванні з однолітками, старшими людьми. Також дана методика включає питання пов'язані зі здатністю виступати на публіці.

Проведення дослідження пов'язане із вибором досліджуваними однієї відповіді із запропонованих на запитання.

Обробка полягає у тому, що відповідям “а” і “в” нараховується по 2 бали, за відповіді “б” - 1 бал. При цьому Бали за відповідь “а” рахуються коли досліджуваний відповідає “так” по пунктах 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 13. Бали за відповідь “в” рахуються коли відповідь “ні” стоїть у таких питаннях 3, 5, 7, 9, 11. Варіант “б” становить 1 бал у будь-якому питання, якщо дитина вибрала дану відповідь.

Потім отримані бали сумуються. Максимальна сума балів може становити 26 балів. Чим ближчим є показник досліджуваного до даного балу, тим більш вираженою є його соціальна сміливість.

Тест “визначення сили волі”

Сила волі - це найважливіша риса людської особистості, це здатність сконцентрувати більшу частину або всю свою енергію для досягнення поставленої мети. Безумовно, її наявність говорить про те, що перед вами сильна і цілеспрямована людина.

До речі, багато хто ототожнює силу волі і власне сам характер людини. Яскравим підтвердженням цього є вираз «сильний характер». Найчастіше так говорять про тих людей, які характеризуються наявністю великої сили волі. Це означає, що людина постійно працює над собою і вдосконалюється, поступово перемагаючи свої недоліки і усуваючи слабкі сторони. Тому виховувати в собі силу волі потрібно кожній людині, цілеспрямовано і регулярно. Цей тест допомагає з’ясувати, наскільки розвиненою є сила волі.

Дослідження проводилося таким чином: дитині пропонувалалося ознайомитися із 15-ма твердженнями. Прочитавши їх вона мала визначитися чи підходять вони їй. Якщо так, то досліджуваний мав поставити знак “+”, якщо не підходить - знак “-”.

Оцінювання результатів проводиться таким чином: відповіді «так» присвоюється 2 бали; відповіді «не знаю» - 1бал; «буває» - 1 бал; «ні» - 0 балів. Потім бали сумуються. Якщо сума становить 0-12 балів, то це свідчить про слабку силу волі. Сума 13-21 бал говорить про посередність сили волі. Сума у 22-30 балів відображає високий рівень розвитку сили волі.

Методика Е. Ільїна та Є. Фещенко “самооцінка терплячості”. Метою даної методики є дослідження того наскільки розвиненим є терпіння.

Дослідження полягає у тому, що діагностованим пропонується 18 тверджень, які описують різні ситуації у яких необхідно проявити терпіння і відповісти “так”, якщо діють відповідним чином, сказаним у твердженні, або “ні” якщо протилежним.

Відповідь «так» отримує 1 бал у № 4, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 16, 17. І за відповіді «ні» у № 1, 2, 3, 6, 7, 9, 14, 15, 18. Далі підраховується загальна сума. Результат від 0 до 6 балів свідчить про низьку терплячість, від 12 і більше - про високу.

Тест “сором’язливість”

Кожна людина повинна бути трохи сором'язливою. Нормальний рівень сором'язливості робить людину більш прийнятною в спілкуванні, надає їй чарівності, якої немає у "людей без комплексів".

Сором’язливість - властивість характеру, позначається в тому, що сором'язлива людина всіляко намагається втекти, сховатися від інших, оскільки її легко образити, поранити душевно, і вона дуже цього боїться.

Досліджувані мають прочитати ряд тверджень і відповісти “так”, якщо воно підходить, або “ні” якщо не підходить.

Обробка результатів проводиться за 2-а блоками А і Б. У першому блоці підраховуються всі позитивні відповіді, а у другому - негативні. Після цього всі бали сумуються і визначається загальний показник.

Результат у 14-16 балів говорить про дуже велику сором'язливість.

Результат 10-13 балів означає, що для досліджуваного дуже важливою є думка оточуючих і іноді така залежність може стати причиною неприємностей.

Результат від 7 до 9 балів говорить, що сором'язливість є однією із рис характеру досліджуваного, проте він успішно з нею бореться.

Від 3 до 6 є найоптимальнішим результатом, оскільки у таких людей гармонійно поєднується власна думка із думкою інших людей.

Від 0 до 2 балів мають ті, хто завжди іде строго власним курсом і не прислуховується до думки інших людей.

2.2 Аналіз та інтерпретація результатів

Результати отримані за методикою “дослідження розвитку вольових якостей” показують, що 28% досліджуваних мають високий рівень, 56% - середній, 13% - низький. Серед них у 3-А класі високий показник має 8%, середній - 20%, а низький 8%. Серед учнів 3-Б класу високий показник було виявлено у 20%, середній у 36%, низький - у 5%. Результаті представлені у вигляді графіку 2.2.1.

Графік 2.2.1

На графіку 2.2.1 можна побачити, що обох класах найбільше учнів мають середній результат, а найменше - низький. При цьому у 3-Б класі відсоток дітей із середнім значенням (36%) майже в два рази більший, ніж у 3-А (20%). Подібні результати і у високому рівні - 8% у 3-А класі і 20% у 3-Б. Причиною цього скоріше за все є те, що у 3-Б класі на 11 школярів більше.

Переважання показників високого і середнього рівня у школярів обох класів свідчить про високу розвиненість вольових якостей у дітей, їх високу здатність володіти собою і свідомо регулювати свою поведінку в залежності від обставин. Також можна говорити про їх здатність протистояти негативним зовнішнім обставинам, вмінню долати перешкоди і не здаватися при появі перших труднощів. Ці показники свідчать про високу розвиненість таких якостей як: цілеспрямованість, рішучість, самостійність, наполегливість, ініціативність, витримка.

Проте не варто забувати, що це ще учні молодшого класу і в них доволі часто проявляється імпульсивність, ситуативність і спонтанність рішень та поведінки. Наявність дітей із низьким рівнем розвитку вольових якостей ще раз це підкреслює. Частина класу ще не здатна адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища через несформованість вольових якостей.

За методикою «Соціальна сміливість» результати показали, що школярі мають середній рівень вираженості даної характеристики, оскільки їх результати близькі до середнього показника. Більшість (20 учнів) набрала 11, 14 і 13 балів. Трохи менше (16 учнів) набрало 17, 15, 10, 9, 16 балів. Найменша кількість (3 дітей) набрали по 19, 18 і 12 балів.

Переважання середніх показників відображає легкість у спілкуванні учнів. Оскільки діти у початкових класах найчастіше зоорієнтовані на навчальну діяльність, на відміну від підлітків, для яких важливі міжособистісні контакти, то вони є більш сміливими у взаємостосунках із іншими людьми.

І хоча більшість дітей має середній показник за даною методикою, майже стільки ж мають найвищі показники та найнижчі значення у групі. З цих даних можна зробити висновок, що все ж половина діагностованих учнів є доволі комунікабельною. Інша - навпаки має або низьку соціальну сміливість, такі діти важко соціалізуються у групі, також вони можуть проявляти боязнь при публічних виступах або спілкуванні зі старшими людьми.

Дослідження за тестом “Визначення сили волі” показало такі результати. У 3-А класі високий рівень було виявлено у 8% дітей, середній рівень - у 26% дітей, і низький рівень у 3% учнів від усієї вибірки.

У 3-Б класі високий показник отримало 40% дітей, середній - 13% і низький - 10% дітей від усієї вибірки.

Загалом у всій групі досліджуваних школярів було виявлено 48% дітей з високим показником, 39% із середнім та 13% із низьким рівнем розвитку сили волі.

Ці дані представлені у графіку 2.2.2.

Графік 2.2.2

Як видно із даного графіка у дітей А класу найбільші показники представлені середнім рівнем розвитку сили волі, на відміну від дітей Б класу, де 40% учнів мають високий рівень її розвитку. Водночас у Б класі має місце і вищий показник низького рівня сили волі. Така відмінність у показниках може бути викликана розбіжностями у класах, оскільки у першому всього 14 дітей, а у другому 25. Іншою причиною цих відмінностей є більша зосередженість учнів Б класу на завданні та його виконанні, аніж у А класі. Даний висновок випливає з того, що під час дослідження учні 3-Б класу були більш зосереджені на виконанні завдання, хоча були і такі, що приділяли завданню менше уваги відволікаючись.

Оскільки провідним видом діяльності молодших школярів є навчання, а головним пріоритетом часто є бажання сподобатися вчительці і виділитися серед інших, то розвиваючи власну силу волі вони намагаються показати себе. При чому розвиток може проходити у вигляді бажання самому розв'язати задачу чи виконати вправу без сторонньої допомоги не зважаючи на помилки та невдачі.

Методика “Самооцінка треплячості”. Дані, які були отримані за даною методикою відображають доволі високий рівень терплячості досліджуваних школярів, оскільки жодна дитина не отримала низькі бали.

Серед учнів 3-А класу 10% мають високий рівень, а 26% - середній рівень розвитку терплячості.

У 3-Б класі ці показники становлять 26% для високого рівня та 38% для середнього рівня розвитку терплячості. Загальні показники двох класів становлять: 36% для високого рівня і 64% для середнього. Дані показники відображені у графіку 2.2.3.

Графік 2.2.3

Такий високий показник даних школярів пов'язаний із тим, що за попередні два роки навчання вони вже навчилися менше зважати на сторонні подразники при виконанні завдань. У першому класі діти дуже часто відволікаються, через кожні 15 хвилин звичного уроку їм потрібна зміна діяльності. Учні у третьому класі вже здатні весь урок присвятити одній діяльності, проте на перерві їм необхідна рухова активність. Таке тривале заняття однією справою допомагає їм виробити терплячість.

За тестом "Сором’язливість" у школярів було виявлено, що 8% досліджуваних отримали бал у межах від 0 до 2; 31% - у межах від 3 до 6; 56% - у межах від 7 до 9 балів; 5% - у межах від 10 до 13 балів; та 0% - у межах від 14 до 16 балів.

Серед них на 3-А клас припадає 3% на проміжок 0-2 бала; 18% - 3-6; 15% - 7-9; 0% - 10-13; 0% - 14-16.

На 3-Б припадає 5% на проміжок 0-2 бала; 13% - 3-6; 41% - 7-9; 5% - 10-13; 0% - 14-16. Результати представлені на графіку 2.2.4.

Графік 2.2.4

Наявність результату від 0 до 2 відображає наявність у класах дітей, що не бажають прислуховуватися до думки інших. Вони мають свій шлях і не бажають ним поступатися, навіть якщо він не правильний. Їм потрібно навчитися слухати інших і тоді вони зрозуміють, що інші люди також бувають правими.

Результат від 3 до 6 балів є досить добре представленим у групі. Цей показник свідчить про про вміння школярів вислухати інших, проте вони мають і свою думку. Така поведінка є найкращою і в майбутньому житті вона принесе удачу тим, в кого він є.

Від 7 до 9 отримала більша частина групи (56%). Даний показник відображає наявність сором'язливості у школярів, проте з цією своєю рисою вони успішно борються. Найчастіше така боротьба направлена на певну сферу: інтелект, зовнішність, соціальне положення чи спортивна форма. Дитина відчуває себе неповноцінною і борючись із сором'язливістю намагається побороти цю неповноцінність.

Шкала у 10-13 балів виражена у доволі невеликої кількості учнів. Вона полягає у тому, що дитина доволі сильно є залежною від думки оточуючих, наприклад батьків чи ровесників. Таке підпорядкування іншим людям може стати причиною неприємностей. Необхідно навчити таку дитину, щоб вона стала трохи відкритішою і розкованішою.

От 14 до 16. Дана шкала не представлена у вибірці, оскільки жодна дитина не набрала таку кількість балів. Вона є протилежністю першої шкали. Люди, які до неї входять дуже сором'язливі. Вони занадто сильно піклуються про те, що інші подумають про неї. Такій людині необхідно навчитися бути більш незалежною і навчитися правильно контактувати з оточуючими не сліпо їм підкоряючись.

вольовий психологічний дитячий самооцінка

Висновки

Воля - це свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, виражене в умінні долати внутрішні та зовнішні труднощі при здійсненні цілеспрямованих дій і вчинків.

Вольові порушення у дітей найчастіше пов'язані з їх імпульсивністю, ситуативністю. Дітям досить важко концентруватися на одному завданні, відбувається постійне відволікання. Найчастіше школа допомагає дітям розвинути вольові якості такі як: витримка, стриманість, терпіння, розвиває силу волі, дитина навчається довільному запам'ятовуванні, зникає розсіяність і з'являється конкретна мета та план її досягнення з покроковим його виконанням.

Під час емпіричного дослідження був проведений ряд методик, серед яких: “дослідження розвитку вольових якостей”, “соціальна сміливість”, тест “визначення сили волі”, методика Е. Ільїна та Є. Фещенко “самооцінка терплячості”, тест “сором’язливість”.

За допомогою методики “дослідження розвитку вольових якостей” було вивчено, що високий рівень розвитку вольових якостей відображений у 28% досліджуваних, середній у - 56%, низький - у 13%. Серед них у 3-А класі високий показник має 8%, середній - 20%, а низький 8%. Серед учнів 3-Б класу високий показник було виявлено у 20%, середній у 36%, низький - у 5%.

Отже, звідси видно, що основна частина учнів мають середній та високий показник розвитку вольових якостей. При цьому існує відмінність між двома класами. Так у 3-Б класі показники вищі і, відповідно, вони відображають кращий розвиток вольових якостей у представників даного класу.

Методика «Соціальна сміливість» показала такі результати. Отримані бали у школярів найчастіше мають середній рівень вираженості оскільки їх результати близькі до середнього показника. Більшість (20 учнів) набрала 11, 14 і 13 балів. Трохи менше (16 учнів) набрало 17, 15, 10, 9, 16 балів. Найменша кількість (3 дітей) набрали по 19, 18 і 12 балів.

Дані результати свідчать про наявність ситуацій у яких учні не здатні проявити сміливість, проте вони говорять і те, що є інші ситуації де процес комунікації приносить їм радість і вони активно спілкуються з іншими людьми.

З допомогою тесту “Визначення сили волі” було виявлено, що у 3-А класі високий рівень наявний у 8% дітей, середній рівень - у 26% дітей, і низький рівень у 3% учнів від усієї вибірки.