Клубні, цибулини, коріння і кореневища попередньо очищають від грунту. Якщо грунт сухий і легко струшується, слід відмовитися від миття їх у воді. Якщо корені і кореневища зовсім немов на мити (оскільки із них легко вимиваються швидкорозчинні діючі речовини, або легко розбухають і темнішають полісахариди), їх очищають шляхом зшкрябування верхнього слою ножем. В інших випадках коріння і кореневища тільки полочуть в холодній воді. Чим вона холодніша, тим менше розтворяються і вимиваються активні речовини.
Тонке коріння і кореневища перед сушкою злегка підв’ялюють, а
товсті розрізають і розкладають на частини, а потім уже підв’ялюють. Деякі
клубні і особливо цибулини на короткий час погружають в кип’ячу воду, що
перешкоджають їх наступному проростанню.
Особливо негативно на лікарську сировину діють плісняві грибки і гнилі бактерії. Тільки швидке сушіння сировини дозволяє зберегти її від плісняви і загнивання. Деякі біологічно активні речовини (особливо алкалоїди і глікозиди) швидко випаровуються із рослин, тому зберігаючи їх лікарську сировину необхідно швидко висушити.
Існує два способи сушіння лікарської сировини - природній і штучний. Природнє сушіння проходить під дією природніх факторів: тепла і руху повітря. Чим сухіше повітря і швидше відноситься воно від рослин, розкладених на сонячному, гарно провітрюваному місці. Але оскільки біологічно активні речовини руйнуються під дією прямого сонячного проміння, лікарські рослини сушать в тіні.
Для прискорення сушіння сировини її розміщують на спеціальних настилах, підстилках і т.д., щоб застерегти поступлення вологи із грунту. Для забезпечення вільної циркуляції повітря рослини розкладають рихлим слоєм товщиною не більше 1-2 см і періодично перемішуючи їх. Дуже швидко висихають рослини, які зв’язані невеликими пучками і підвішені в місцях з хорошою природною вентиляцією - під спеціальними навісами, на горищах і в добре провітрюваних приміщеннях. Необхідно ретельно слідкувати, щоб в процесі сушіння волога (наприклад дощ) не попадала на рослини. Підмокла сировина темніє і втрачає значну частину діючих речовин. Зміна кольору сировини під впливом вологи і інших причин частіше за все вказує на його непридатність.
Підсушені в день частини рослин для запобігання попадання на них роси, на ніч необхідно забрати в закрите приміщення. Природне сушіння частіше всього застосовують при висушуванні дрібних або тонких частин рослин: трав, листя дерев, кущів, квітів, тонкого коріння, кореневища і тонкої кори. Штучне сушіння застосовують або для дуже швидкого висушування, або для крупних частин рослин, які віддають вологу з великими труднощами. Частіше до нього прибігають і при сушінні сировини, яка зберігає велику кількість алкалоїдів або глікозидів, а також у випадку, якщо ці речовини зберігаються в невеликій кількості, але показують лікарські властивості всієї рослини.
Крупні частини рослин - кора, кореневища і особливо клубні, цибулини і соковиті плоди часто взагалі неможливо висушити в природних умовах. В сиру погоду всі види лікарської сировини приходиться сушити в штучних умовах. Штучне сушіння проводять в спеціальних сушильних шафах, а при їх відсутності - в російських печах і духовках. Необхідно тільки ретельно слідкувати, щоб температура не піднімалася вище вказаної для кожної сировини межі., в іншому випадку вона буде зіпсована. Необхідна також хороша вентиляція для видалення вологого повітря. В лісових господарствах штучне сушіння лікарських рослин можна проводити в шишко сушках. Комбіноване сушіння об’єднує обидва способи. Їх комбінація для деяких лікарських рослин дає найкращий ефект.
Спочатку сировину підсушують на відкритому повітрі, де видаляється велика частина вологи, а потім досушують в спеціальних сушках, духовках, печах та ін. при температурі 40 - 600С. Так роблять з тими частинами рослин, яким потрібна попереднє миття (коріння, кореневища, клубні і ін.) із деякими видами плодів. До комбінованого сушіння звертаються і в тих випадках, коли із звичайної лікарської сировини потрібно видалити велику кількість води. Правильно висушена лікарська сировина повинна зберігати свій природній колір.
Згідно з наказом МОЗ України від 16.03.1993 р. № 44:
.1.1.До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від світла, належать: антибіотики, галенові препарати (настойки, екстракти, концентрати з рослинної серовини), рослинна лікарська сировина, органопрепарати, вітаміни та вітамінні препарати, кортикостероїди, ефірні масла, жирні масла, дражировані препарати, солі йодисто- та бромистоводної кислот, галенозаміщені сполуки, нітро та нітрозосполуки, нітрати, аміно- та амідосполуки, фенольні сполуки, похідні фенотіазина. Найчастіше вживані в аптечній практиці лікарські засоби цієї групи подані в додатку № 1.
.1.2. Лікарські засоби, які потребують захисту від дії світла, слід зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів (скляній тарі оранжового скла, металічній тарі, упаковці з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів, забарвлених в чорний, коричневий або оранжевий колір), у темному приміщенні або в шафах, пофарбованих усередені чорноб фарбою і з щільно підігнаними дверцями або в щільно збитих ящиках з щільно припасовоною кришкою.
.2.1. До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії вологи, належать: гігроскопічні речовини та препарати (наприклад, ацетат калію, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, гідролізуючі речовини, солі азотної, азотистої, галагеноводневої і фосфорної кислот, солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні сполуки, глікозиди, антибіотики, ферменти, сухі органопрепарати, лікарські речовини, які характеризуються за фармакопейною статтею як такі, що дуже легко розчинаються у воді, а також лікарські речовини, вміст вологи яких не повинен перевищувати рівень, установлений Державною фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією (додаток № 2)).
.3.1. До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання, належать:
· власне леткі речовини, які найчастіше застосовуються в аптечній практиці (наведені в додатку № 3);
· лікарські препарати, що мають леткий розчинник (спиртові найстойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);
· розчини та суміші летких речовин (ефірні масла, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13 %, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації та інші);
· лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла;
· лікарські препарати, які містать кристалізаційну воду - кристалогідрати (додаток № 4);
· лікарські речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію);
· лікарські речовини з установленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (сульфат магнію, парааміносалицилат натрію, сульфат натрію та інші);
4.9. Особливості зберігання лікарської рослинної сировини
.9.1. Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, доре вентильованому приміщенні, в чистій сухій, без сторонніх запахів та однородній для кожної партії сировині тарі, в аптеках - скляній, металічній, в ящиках з кришкою, на складах (базах) в паках, мішках паперових багатошарових або тканинних, ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини використовуються пачки картонні, пакети поліетиленові, паперові, обгортки паперові, контурні сотові упаковки.
Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сировини температура (18-20 град.С ), вологість повітря - (30-40 %).
.9.2. В складських приміщеннях сировина повинна зберігатися на стелажах, які встановлюються на віддалі не менше 15 см від підлоги. Оптималні умови для штабелювання - не більше 2.5 м - для ягід, насіння, бруньок, не більше 4 м - для листя, квіток, трав, більше 4 м - для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від стін на віддалі не менше 25 см, проміжки між штабелями не менше 80 см.
.9.3. На кожному штабелі повинна бути етикетка розміром (20*10) см з вказівкою назви сировини, підприємства-відправника, року і місяця заготівлі, номера партії, дати недходження для рослин, що містять серцеві глікозиди, дані про біологічну активність.
.9.4. Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин. Кількісна перевага деяких з них в рослині передбачає особливі умови зберігання лікарської рослинної сировини. Перелік сировини, класифікованої за групами, зберігання та в залежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений в додатку № 9.
.9.5. Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні масла,зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.
.9.6. Деякі гігроскопічні трави, листя та плоди необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній і, при необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).
.9.7. При зберіганні лікарської рослинної сировини, що вміщує поживні речовини, для запобігання псуванню її амбарними шкідниками, рекомендуться розташовувати в місцях зберігання флакон з хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання парів хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.
.9.8. Готові лікарські рослинні збори зберігають в аптеках та на аптечних складах (базах), дотримуючись загальних правил.
.9.9. Особливу увагу при зберіганні слід приділяти лікарській рослинній сировині, яка містить серцеві глікозили для якої Державною фармакопеєю встановлено більш суворі терміни зберігання та повторного переконтролю на вміст біологічної активності.
.9.10. Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.
.9.11. Лікарська рослинна сировина підлягає періодичному контролю згідно вимогами Державної фармакопеї.
Трава, корені, корневища, насіння, плоди, які втратили
нормальне забарвлення, запах та необхідну кількість діючих речовин, а також
уражені пліснявою, попсовані амбарними шкідниками в залежності від рівню
ураження або бракують, або після переробки використовують.
Лікарська сировина є середовищем існування різних живих організмів. Воно ж, у більшості випадків, служить їм їжею. Найбільш небезпечними для нього при зберіганні, є всілякі кліщі, жуки, личинки метеликів, в тому числі і молі, а також гризуни. Кліщі - дрібні павукоподібні, іноді погано або зовсім непомітні неозброєним оком. У сприятливих умовах надзвичайно швидко розмножуються, даючи протягом сезону кілька (часом до десятка) поколінь потомства.
Такими умовами є вологість вище 14-15% і температура навколишнього середовища 18- 25 ° C. При більш низькій температурі і меншій вологості розвиток кліщів призупиняється, або зовсім припиняється. При температурі нижче 7 ° C вони впадають "в сплячку", а при температурі вище 30- 35 ° C більшість з них гине. За рахунок швидкого розвитку популяції, незважаючи на свої малі розміри, кліщі можуть дуже серйозно зашкодити лікарську сировину, частково перетворюючи її в порошок, частково забруднюючи випорожненнями. Крім того, продукти їх життєдіяльності і залишки загиблих кліщів можуть бути причиною алергічних реакцій. Жуки різних видів зустрічаються в місцях зберігання лікарської сировини майже повсюдно.
Найбільш небезпечними з них є амбарний довгоносик, що вражає насіння і зернові, точильник хлібний. Вони прогризають коріння і залишають в них павутину, личинок і екскременти, а також деякі види хрущака, що поїдає все підряд. Личинки метеликів і молі також можуть завдати лікарському сировини серйозні пошкодження. Найбільш небезпечні з них ягідна моль і зернова міль. Особливо часто личинки пошкоджують плоди. Прогризаючи лікарські ягоди, вони обплутують їх павутиною, забруднюють своїми екскрементами, перетворюючи сировину в непридатні для використання грудки. Гризуни (щури і миші) можуть завдати виняткову шкоду. Вони поїдають ягоди, зерна, насіння і багато коріння. Вони прогризають і псують тару, забруднюють сировину своїми екскрементами.
Лікарська рослинна сировина більшою мірою, ніж синтетичні лікарські засоби, піддається мікробній контамінації і псуванню. Це пов'язано з тим, що мікроби величезною кількістю потрапляють на різні частини рослини з ґрунту, повітря і використовують рослинний організм як живильне середовище, багате вуглеводами, білками, жирами. Процес заготівлі рослинної сировини (сушіння, консервування) впливає на кількість мікробів у сировині та їхню активність.
Навіть при дотриманні норм і правил заготівлі лікарських рослин на коренях залишається мінімальна кількість грунту, яка містить мікроби, на листках і квітках присутні мікроорганізми повітря. Мікроорганізми є обов'язковим елементом рослинних біоценозів, основна їх роль - біодеградація рослинних залишків до органічних та неорганічних сполук, які зумовлюють родючість ґрунту.
В аптечних умовах рослинна сировина зберігається, як правило, у здрібненому вигляді. Це значно збільшує поверхню матеріалу і сприяє додатковій мікробній контамінації, а отже, і небезпеці її псування. Частіше псуються плоди, ягоди, кореневища, багаті цукристими речовинами. Більш тривкі до псування сухе листя, кора, корені. При порушенні правил зберігання (сире, непровітрюване приміщення, наявність комах) мікроби не тільки тривалий час зберігаються, але і розвиваються, викликаючи істотні зміни в лікарській сировині.