Материал: Земельне право Корнєєв

обов'язки входило дотримання земельно-правових норм. Об'єкт правопорушення тут подвiйний: правила внутрiшнього розпорядку i правила використання земель. для притягнення винної особи до дисциплiнарної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства необхiдне спiвпадання дисциплiнарного проступку i земельного правопорушення, тобто невиконання працiвником трудового обов'язку одночасно мaє бути порушенням ним земельного правопорядку.

Правовий аналiз обов'язкiв власникiв землi та землекористувачiв, закрiплених у ЗК України, свiдчить, шо вони, як правило, зверненi до юридичних осiб. Невиконання земельного обов'язку юридичною особою не може бути визнано дисциплiнарним проступком працiвника, що перебуває з ним у трудових вiдносинах. Тому iдеальна сукупнiсть дисциплiнарного проступку i земельного правопорушення можлива вкрай piдко. Очевидно, у зв'язку з цим ЗК не вказує на iснування дисциплiнарної вiдповiдальностi за вчинення земельних правопорушень. Хоча дисциплiнарна вiдповiдальнicть може мати мiсце за порушення земельного законодавства, наприклад, якщо ведення земельно-кадастрової книги було покладено на агронома сiльськогосподарського пiдприємства, а вiн не виконував цього обов'язку, чим порушив свої трудовi обов'язки, i не виконав припис земельного законодавства. Таким чином, дисциплiнарна вiдповiдальнiсть являє собою застосування до учаснuкiв трудових вiдносuн пiдпрuемств i їх посадових осiб, винних у здiйсненн; дuсцuплiнарнuх проступкiв, заходiв особuстого вплuву морального характеру у вuглядi накладення дuсцuплiнарних стягнень.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть як вiдповiдальнiсть особистісного характеру нaстaє при порушеннi умов працi, що не викликало матерiальних наслiдкiв. Порушення норм земельного законодавства, норм статуту чи правил внутрiшнього трудового розпорядку пiдприємства, внаслiдок чого заподiяна матерiальна шкода, тягне матерiальну вiдповiдальнiсть.

Матерiальна вiдповiдальнiсть по cyтi є продовженням дисциплiнарної вiдповiдальностi у випадках, коли порушенням трудових обов'язкiв заподiяна матерiальна шкода земельним ресурсам. Матерiальна вiдповiдальнiсть полягає в покладаннi на працiвникiв і посадових осiб, що вчинили винне протиправне дiяння, внаслiдок якого заподiяна матерiальна шкода чи порушенi його майновi iнmepecu, обов 'язку компенсувати цю шкоду в натурі чи покрити заподiянi збитки. Такими особами можуть бути члени колективних сiльськогосподарських пiдприємств i сiльськогосподарських кооперативiв, працiвники i посадовi особи державних чи iнших пiдприємств — землевласникiв і землекористувачiв.

Необхiдно розрiзняти вiдповiдальнiсть працiвникiв органiзацій землекористувачiв i вiдповiдальнiсть членiв колективних чи кооперативних пiдприємств — власникiв землi. Перша категорiя — це робiтники та службовцi, що не побажали чи з iнших причин не стали членами зазначених органiзацiй. їхні трудовi вiдносини з органiзацiями регулюються нормами трудового права. Але цi особи також повиннi належним чином виконувати свої трудовi обов'язки i дотримуватись правил внутрiшнього трудового розпорядку пiдприємства. У противному випадку ця категорiя

131

працiвникiв може притягатися до дисциплiнарної чи матерiальної вiдповiдальностi на пiдставi норм трудового законодавства.

Вiдповiдно до статуту колективного сiльськогосподарського пiдприємства питання про притягнення до дисциплiнарної i мaтepiальної вiдповiдальностi членiв пiдприємства та осiб, якi не є його членами, а працюють за трудовими договорами, вирiшується правлiнням пiдприємства чи загальними зборами членiв колективу (зборами уповноважених). Отже, у подiбних випадках дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть, що застосовується на пiдставi cтaтyтiв пiдприємств i вiдповiдно до норм трудового законодавства, мaє внутрiшнiй характер.

Об'єктом ycix дисциплiнарних i матерiальних правопорушень в галузi земельного права є земельний устрiй, встановлений земельним законодавством. Порушення посадовими особами своїx трудових обов'язкiв без заподiяння матерiальної шкоди може викликати застосування заходiв дисциплiнарної вiдповiдальностi. Якщо ж зазначеними правопорушеннями заподiюється майнова шкода сiльськогосподарським угiддям, може наставати не дисциплiнарна, а матерiальна та адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

Якщо порушення вчиненi працiвником органiзацiї чи членом колективного сiльськогосподарського пiдприємства або сiльськогосподарського кооперативу при виконаннi ним своїx трудових обов'язкiв, то може наставати дисциплiнарна чи матерiальна вiдповiдальнiсть вiдповiдно до норм трудового i аграрного законодавства. При скоєннi порушень, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язкiв, органи державного контролю за використанням земель вправi вимагати припинення незаконних дiй i дотримання вимог законодавства щодо рацiонального використання земельних pecypciв.

Питання для самоконтролю і семінару до розділу 8.

1.Назвіть функції юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

2.Які види юридичної відповідальності передбачено за вчинення правопорушень у сфері земельних відносин?

3.Які види правопорушень передбачає ЗК України?

4.Дайте визначення земельного правопорушення.

5.Що розуміють під бездіяльністю суб’єкта земельного правопорушення, за яке настає юридична відповідальність?

6.Назвіть складові земельного правопорушення.

7.За якими ознаками класифікують земельні правопорушення?

8.Які види юридичної відповідальності передбачені за порушення земельного законодавства?

9.Що розуміють під майновою відповідальністю за порушення земельного законодавства?

132

10.За які злочини у сфері земельних відносин настає кримінальна відповідальність?

11.Хто є суб’єктами земельних правопорушень?

12.Яка різниця у суб’єктному складі адміністративного проступку та злочину у сфері земельних відносин?

13.У чому полягає правова колізія стосовно юридичної відповідальності юридичних осіб за порушення норм земельного права?

14.Зробіть аналіз об'єктно-суб'єктного складу земельного правопорушення.

15.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

16.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.

17.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 531 КУпАП.

18.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 532 КУпАП.

19.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП.

20.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП.

21.Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП.

133

РОЗДІЛ 9

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

1. Поняття про плату за землю.

Кожна країна незалежно від устрою справляє податки, які використовуються для регулювання суспільних відносин, утримання апарату управління, війська тощо. Якщо дотримуватись принципів стабільності, рівнонапруженості, обов'язковості та соціальної справедливості при визначенні та справлянні податків, система оподаткування органічно вписується в життя країни і виконує поставлені перед податками завдання. Якщо ці принципи не витримуються, надходження в бюджет будуть не систематичні, або викликатимуть постійні нарікання в суспільстві.

Велике значення має розмір самого податку. Він повинен бути таким, щоб задовольнити потреби країни і, в той же час, не бути занадто важким для платника. Великі розміри податку, з однієї сторони, ведуть до неминучих злиднів, занепаду — це шлях до катастрофи. З другої сторони, малі податки не можуть задовольнити витрати суспільства. Податки можна порівняти з температурою тіла людини. Погано, коли вона висока і також погано, якщо вона низька. Здорова людина тоді, коли температура оптимальна. Аналогічно, економіка буде нормально функціонувати при оптимальних розмірах податку.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розмір податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається до її встановлення в спеціальному порядку визначеному Законом України "Про плату за землю". Завдання плати за землю:

–забезпечити рівноправний розвиток всіх форм власності господарств па землі;

–вирівнювання економічних умов виробництва на землях різної якості;

–стимулювання власників землі і землекористувачів;

–забезпечення надходження грошей у бюджети рад для реалізації програм охорони і покращення земель, джерелами плати за землю повинен бути прибуток власників і землекористувачів.

Вартісною основою плати за землю служить капіталізований рентний доход із земельної ділянки.

Юридичною основою справляння плати за землю є статті 91 і 96 Земельного кодексу України та Закон України "Про плату за землю", який був прийнятий в 1992 році, до якого були внесені зміни в 1996 і 2003 роках. Відповідно до цих Законів об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, юридичні і фізичні особи, яким земля передана у власність або надана у користування.

134

Згідно Земельного кодексу України, господарську діяльність пов'язану з використанням земельної ділянки, можна починати лише після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації. Основним документом, який підтверджує площу земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню, є державний акт па право власності на землю або па право постійного користування землею.

Необхідно зазначити той факт, що відсутність державного акта, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку, оскільки використання землі в Україні є платним.

Площа земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню, за відсутності державного акта, який засвідчує право власності або право користування, може бути підтверджена випискою із земельно-кадастрової книги.

Важливим є питання, хто має сплачувати земельний податок за земельні ділянки, якщо протягом року право на власність або користування переходить від одного платника податку до іншого. У випадку переходу протягом року права власності або права користування земельними ділянками від одного платника податку до іншого земельний податок обчислюється та надається до сплати (якщо це фізична особа) першому власнику землі або землекористувачу, починаючи з початку року і до дня, в який він втратив право власності або право користування земельною ділянкою (включаючи і цей день), а новому — починаючи з дня, який настає за днем виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За земельні ділянки, які перейшли у спадщину, земельний податок стягується зі спадкоємців, з моменту вступу в права наслідування (згідно чинного законодавства).

Спадкоємцям, які прийняли спадщину до настання строку податкового обліку, податок обчислюється з урахуванням податкових зобов'язань заповідача.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо:

–раціонального використання та охорони земель;

–підвищення родючості ґрунтів;

–відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'я- заних з господарюванням на землях гіршої якості;

–ведення земельного кадастру;

–здійснення землеустрою та моніторингу земель;

–проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Розмір земельного податку для конкретного року визначається з врахуванням індексів інфляції, які офіційно встановлюються Законом України який визначає бюджет країни на наступний рік.

135