1.несвоєчасне повернення тимчасово займа них земель об'єктивна сторона — бездiяльнiсть, тобто неповернення тимчасово займаних земель протягом тepмiну, на який вони були наданi, якщо цей тepмiн не було продовжено у встановленому порядку;
2.невиконання обов'язкiв щодо приведення тимчасово займаних земель у стан, придатний для використання oстaннix за їх призначенням, що дiстає вияв у бездiяльностi, тобто невиконаннi дiй, передбачених законом, договором, рiшенням про надання земель у користування;
3.невиконання умов знiмання, збереження i нанесення родючого шару грунту, що також дiстає вияв у невиконаннi дiй, передбачених законом, договором, рiшенням про надання землi у користування. Зокрема, вiдповiдно до ч. 2 Ст. 166 ЗК землi, якi зазнали змiн у структypi рельєфу, екологiчному cтaнi грунтів i материнських порiд та у гiдрологiчному режимi внаслiдок проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт, пiдлягають рекультивацiї. А вона повинна бути спрямована й на вiдновлення фунтового покриву. За загальним правилом згiдно з ч. 2 Ст. 168 ЗК власники земельних дiлянок та землекористувачi не мають права здiйснювати зняття та перенесення фунтового покриву земельних дiлянок без спецiального дозволу органів, що здiйснюють державний контроль за використанням i охороною земель.
УСт. 52 КУпАП передбачено склад адмiнiстративного правопорушення, що полягає у псуванні та забрудненнi сiльськогосподарських та iнших земель. У зазначенiй станi мiстяться три самостiйнi склади правопорушень — псування сiльськогосподарських та iнших земель; забруднення земель хiмiчними i радiоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочишеними стiчними водами, виробничими й iншими вiдходами; невжиття заходiв щодо боротьби з бур'янами.
Псування земель може бути здiйснене шляхом механiчного впливу на них, наприклад, у результатi зняття родючого шару фунту при прокладаннi дорiг, невиконання заходiв щодо рекультивацiї земель, пiд час риття канав, проїзду важкого транспорту. Забруднення земель являє собою погiршення в результатi антропогенної дiяльностi якостi земельних дiлянок, у тому числi позбавлених родючого шару (кам'янистi поверхнi, кар'єри тощо), що характеризується збiльшенням вмісту у фунтах хiмiчних речовин чи рiвня радiацiї порiвняно з їх показниками, якi iснували ранiше (фоновими або на початок порiвняльного перiоду) [33,с.255]. Це правопорушення полягaє у безгосподарському використаннi земель, внаслiдок якого вiдбувається виснаження, перезволоження, заболочування, переущiльнення грунтiв i у кiнцевому пiдсумку — втрата такиx властивостей, як родючiсть.
УКУпАП не передбачаються як самостiйний склад адмiнiстративного проступку псування i знищення родючого шару грунту. Залежно вiд того, в результатi чого сталося таке псування чи знищення, це земельне правопорушення повинне квалiфiкуватися за Ст. 52 (якщо це сталося внаслiдок забруднення), Ст. 53 (якщо настання негативного результату
121
зумовлено порушенням правил використання земель, не пов'язаним з їх забрудненням) або за Cт. 54 (якщо псування чи ушкодження родючого шару грунту є результатом порушення правил його зняття, збереження i нанесення). Комплексне псування i знищення родючого шару грунту нaстaє внаслiдок часткового або повного руйнування грунтового покриву, що характеризується погiршенням його фiзичного i бiологiчного стану, а також зниженням (втратою) родючостi грунтів, внаслiдок чого використання земельної дiлянки стає неможливим чи викликає потребу
узапровадженнi спецiальних обмежень, включаючи консервацiю земель з метою здiйснення заходiв, спрямованих на вiдновлення родючостi грунтів.
Крім застосування заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi поcaдoвi особи держкомзему вiдповiдно до пiдп.8 и п.6 тимчасового положення про порядок здiйснення його органами державного контролю за використанням i охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему від 29 липня 1993 р. № 65, вправі вносити до органів виконавчої влади або виконавчих органів мiсцевого самоврядування питання про припинення розробки корисних копалин i торфу, проведення геологорозвiдувалъних, дослiдницьких чи iнших робiт, якщо вони провадяться з порушенням земельного законодавства i можуть призвести до знищення, забруднення, псування, засолення, заболочування родючого шару фунту та iнших процесiв, що знижують продуктивнiсть земель.
Якщо порушення правил використання земель не пов'язане з їх псуванням i забрудненням або порушенням правил зняття, збереження i нанесення родючого шару грунту, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за нього настає за Ст. 53 КУпАП. Вона передбачає чотири самостiйнi склади правопорушень.
Перший з цих складiв — використання земель не за їх цiльовим призначенням, тобто не згiдно з тими цiлями, для досягнення яких нaдaнi земельнi дiлянки. Це може дiставати вияв у змiнi режиму земель, цiлей їх надання, зафiксованих у вiдповiдних рiшеннях у тому разi, наприклад, коли замiсть виробництва сiльськогосподарської продукцiї на них зводяться промисловi об'єкти.
Другий склад — невиконання природоохоронного режиму використання земель — це таке їх безгосподарське використання, що дiстає вияв у невиконаннi обов'язкових заходiв щодо полiпшення якостi земель та охорони грунтів вiд вітрової, водної ерозiї й iнших процесiв, якi погiршують стан грунти. Невиконання природоохоронного режиму полягає у бездiяльностi, тобто невиконаннi дiй, операцiй i процедур агротехнiчного, мелiоративного, гiдротехнiчного й iншого характеру, спрямованих на полiпшення стану i пiдвищення якостi грунтів, а та кож
утаких дiях, за яких вiдповiднi заходи здiйснюються, але з порушенням термінів, технологiй та iнших вимог, що, фактично, не дaє очiкуваного або потрiбного результату.
Tpeтім складом є проектування, розмiщення, будiвництво, введення в експлуатацiю об'єктiв, якi негативно впливають на стан земель. Пiд таким правопорушенням розумiють впровадження таких, що не про-
122
йшли вiдповiдну експертизу, технологiй здiйснення мелiоративних, культуртехнiчних, рекультивацiйних та iнших робiт, розробка кap'єpiв, створення очисних споруд, спецiальних сховищ та iнших об'єктiв з порушенням затвердженої документацiї, норм i правил, що призводить до погiршення стану земель на данiй дiлянцi, а також на територiях, якi прилягають до неї, i породжує необхiднiсть встановлення обмежень щодо використання земель.
Четвертий склад являє собою неправильну експлуатацiю, знищення чи пошкодження протиерозiйних i гiдротехнiчних споруд, захисних лiсонасаджень.
УСт. 53—1 КУпАП передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за самовiльне зайняття земельної дiлянки. Суть даного правопорушення полягає у самовiльному зайняттi особою чужої земельної дiлянки i використаннi без наявностi законних пiдстав, тобто за вiдсутностi оформленого у встановленому порядку права власностi чи iншого передбаченого законодавством права на землю. Одним iз способiв самовiльного зайняття земельних дiлянок є заволодiння ними без дозволу органів, уповноважених приймати рiшення про надання дiлянок.
Вiдповiдно до Ст. 125 ЗК склад цього адмiнiстративного проступку формують ситуацiї, за яких особа займає земельну дiлянку до моменту отримання нею документа, що посвідчує її право на неї, та його державної peєcтpaцiї або приступає до використання дiлянки до встановлення її меж у нaтypi (на мiсцевостi).
Особа, яка самовiльно зайняла земельну дiлянку, зобов'язана самостiйно i за власний рахунок привести останню у стан, придатний для
їївикористання за призначенням, а у разi потреби знести зведенi нею будiвлi. Оскiльки притягненням до адмiнicтративної вiдповiдальностi не вирiшується питання повернення земельної дiлянки її законному володiльцю (власнику), у разi виникнення спору питання повернення дiлянки може бути вирiшене у судовому порядку шляхом пред'явлення позову на пiдставi Ст. 212 ЗК, а також положень про захист права власностi, закрiплених у Законi "Про власнiсть".
УСт. 53—2 КУпАП закрiплено такий склад земельного право порушення, як приховування чи перекручення даних земельного кодексу. Передбачена вiдповiдальнiсть за два склади правопорушень за перекручення даних земельного кадастру i за приховування iнформацiї про наявнiсть земель запасу чи резервного фонду. Земельний кадастр ведеться згiдно з положенням, затвердженим постановою Кабiнету Mіністрів України вiд 12 сiчня 1993 р. № 15, для забезпечення мiсцевих рад, зацiкавлених осiб вiдомостями про природний, господарський стан i правовий режим земель з метою органiзацiї їx рацiонального використання та охорони, регулювання земельних вiдносин, землеустрою, обrpунтування розмiру плати за землю.
При реалiзацiї права на створення фермерського господарства вiдповiдно до ч. 2 Ст. 4 Закону "Про селянське (фермерське) господарство" земельнi дiлянки передаються iз земель запасу, а також iз земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку. Резервний фонд
123
земель згiдно з ч. 9 Ст. 25 ЗК створюється органами виконавчої влади або мiсцевого самоврядування у процесi приватизацiї державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй у розмiрi до 15% площi ycix сiльськогосподарських yгiдь, якi були у постiйному користуваннi вiдповiдних пiдприємств, установ та органiзацiй, i знаходяться у державнiй чи комунальнiй власностi. Суб'єктом даного правопорушення може бути виключно посадова особа.
У Ст. 55 КУпАП передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльний вiдступ вiд проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. Обов'язок додержання зазначених проектiв випливає з обов'язку власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв забезпечувати використання цих дiлянок за їx цiльовим призначенням, що передбачено ч. 1 Ст. 91 i ч. 1 Ст. 95 ЗК. окремi норми земельного законодавства прямо вказують на обов'язок власникiв землi i землекористувачiв ефективно використовувати землi вiдповiдно до проектiв внутрiшньогосподарського землеміст (Ст. 12 Закону України "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство") i фермерських господарств (Ст. 11 Закону "Про селянське (фермерське) господарство").
Згiдно зi Ст. 186 ЗК проекти землеустрою сiльськогосподарських пiдприємств, установ i органiзацiй, особистих селянських, фермерських господарств пiсля погодження їх iз сiльськими, селищними, мiськими радами або районними держав ними адмiнiстрацiями розглядаються i затверджуються власниками землi або землекористувачами, тобто самими пiдприємствами, установами, органiзацiями або громадянами. Зазначенi проекти пiдлягають державнiй експертизi, здiйснюванiй органом по земельних ресурсах.
КпАП (Ст. 56) встановлює адмiнiстративну вiдповiдальнicть за знищення межових знакiв. Межовими спорудами (знаками) вiдповiдно до Ст. 108 ЗК є тaкi споруди (знаки), якi вiдокремлюють суciднi земельнi дiлянки. Ними можуть бути рослинна смуга, стежка, рiвчак, канал, cтiнa, паркан, а також згiдно зi Ст. 109 ЗК дерево, кущ тощо.
У Ст. 97 КпАП встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за самовiльне будiвництво будiвель або споруд. Притягнення до вiдповiдальностi за дiяння, що утворюють склад цього правопорушення, та кож є одним iз заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi, оскiльки цей проступок пов'язаний з порушенням встановленого порядку використання земель. Вiдповiдно до Ст. 24 Закону "Про планування i забудову територiй" фiзичнi та юридичнi особи, якi мають нaмip здiйснити будiвництво об'єктiв мiстобудування на земельних дiлянках, що належать їм на правi власностi чи користування, зобов'язані одержати вiд виконавчих органів вiдповiдних рад, Київської та Севастопольської мiських державних aдмiнicтpaцiй у разi делегування їм таких повноважень вiдповiдними радами дозвiл на будiвництво зазначеного об'єкта. Цей дозвiл, однак, не дaє права розпочинати будiвельнi роботи. На його пiдставi замовники можуть лише одержувати вихiднi данi, необхiднi для проектування, здiйснення проектно-розвiдувальних робiт та одержання дозволу на виконання будiвельних робiт. Тому дiї особи, яка приступає
124
до будiвництва будiвлi або споруди до одержання зазначеного дозволу, повиннi квалiфiкуватися за Ст. 97 КУпАП.
Пiсля цього забудовник згiдно зi Ст. 29 зазначеного Закону зобов'язаний одержати дозвiл на виконання будiвельних робiт. Цей дозвiл є документом, що посвiдчує право забудовника i пiдрядника на виконання будiвельних робiт, пiдключення об'єкта будiвництва до iнженерних мереж i споруд, видачу ордерiв на проведення земляних робiт. Дозвiл на виконання oстaннix дають iнспекцiї державного архiтектурно-будiвельного контролю. Особи, якi виконують будiвельнi роботи без дозволу або без проекту чи з вiдхиленням вiд нього, а також тi, котpi не додержують державних стандартiв, норм i правил при розмiщеннi, будiвництвi та реконструкцй об'єктiв, можуть бути притягнутi до адмiнiстративної вiдповiдальностi за Ст. 96 КУпАП.
За потраву посiвiв i насаджень сiльськогосподарських пiдприємств також передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнicть (Ст. 104 КУпАП). потрава дiстає вияв у пошкодженнi чи знищеннi сiльськогосподарських культур, а також полезахисних насаджень, плодовоягiдних та iнших насаджень домашньою худобою, птахами або автомобiльним чи кiнним транспортом. потравою також визнається стравлювання ciнa в стогах i трав на лугах.
Норми про вiдповiдальнiсть за потраву передбачають не тiльки вiдшкодування шкоди, заподiяної потравою, а й сплату штрафу. Особи, виннi у потравi посiвiв, cтогів та пошкодженнi насаджень сiльськогосподарських пiдприємств, установ, органiзацiй, несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу. Потрава посiвів, пошкодження чи знищення зiбраного врожаю сiльськогосподарських культур, що знаходиться у полi, пошкодження насаджень сiльськогосподарських пiдприємств худобою i птахами тягне накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд одного до п'яти, а на посадових осiб — вiд трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян. Повторне вчинення зазначених дiй протягом року пiсля накладення штрафу за таке саме правопорушення тягне накладення штрафу на громадян — у розмiрi вiд трьох до семи, а на посадових осiб — вiд п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян.
Проїзд по посiвах чи насадженнях на автомобiлi, трактopi, комбайнi або iншiй машинi тягне накладення штрафу в розмiрi вiд одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, а на гузовому транспортi
— вiд 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходiв громадян (Ст.
104КУпАП).
За невжиття заходiв щодо боротьби з бур'янами може наставати
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть керiвникiв як сiльськогосподарських, так i несiльськогосподарських пiдприємств, установ, opгaнізацiй, їx працiвникiв, членiв кооперативних пiдприємств та opraнізацiй, а також громадян — землекористувачiв i власникiв землi.
Якщо сiльськогосподарськi пiдприємства, власники землi та землекористувачi не видаляють зi своїх дiлянок бур'яни, виконком мiсцевої ради вправi зробити їм попередження i покласти на них обов'язок
125