Материал: Земельне право Корнєєв

щодо здiйснення заходiв, спрямованих на боротьбу з бур'янами протягом певного тepмiну. На осiб, якi не вжили пiсля цього заходiв для знищення бур'янiв, накладається штраф вiдповiдно до Ст. 105 КУпАП: на громадян — у розмiрi вiд чотирьох до десяти, а на посадових осiб — вiд восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян. Згiдно зi Ст. 218 КУпАП розглядають справ и про адмiнiстративнi правопорушення i приймають рiшення про накладення штрафiв вiдповiдно до Ст. 105 цього Кодексу адмiнiстративнi комiciї виконавчих oрганів мiських рад. Органи державної служби з карантину рослин згiдно зi Ст. 238—2 КУпАП також мають право розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення, пов'язанi з порушенням правил боротьби з карантинними шкiдниками i хворобами рослин та бур' янами. Вiдповiдно до Ст. 255 КУпАП провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення пов'язанi з порушенням правил боротьби з бур'янами, за Ст. 105 цього Кодексу порушується складанням протоколiв уповноваженими на те посадовими особами органiв державної служби з карантину рослин, а також уповноваженими посадовими особами виконавчих комiтeтiв сiльських, селищних, мiських рад.

Застосування заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства повинно фунтуватися на вимогах закону. Щодо цього у Ст. 7 КУпАП зазначено, що нixто не може бути пiдданий заходу впливу у зв'язку з адмiнiстративним правопорушенням iнакше, як на пiдставах та у порядку, встановлених законодавством. Порушення провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення повиннi здiйснюватися з додержанням законностi й правопорядку. Уповноваженими органи та посадовi особи застосовують заходи адмiнicтративного впливу у межах їхньої компетенцiї та у повнiй вiдповiдностi з законодавством.

Заходи адмiнiстративної вiдповiдальностi застосовуються до правопорушникiв органами земельних pecypciв згiдно зi Ст. 238—1 за правопорушення, передбаченi статтями 52, 53, 53—1, 53—2, 54, 55, 56, 188—5 КпАП, iнспекцiєю державного архiтектурно-будiвельного контролю вiдповiдно до Ст. 244—6 за проступки, передбаченi статтями 96 i 97 КУпАП, адмiнicтративними комiciями сiльських, селищних рад i виконкомами сiльських, селищних, мiських рад згiдно зi статтями 218 i 219 цього Кодексу за правопорушення, передбаченi Ст. 104 КпАП. Пiдставою для розгляду справи про порушення земельного законодавства є протокол, складений уповноваженою на те особою вiдповiдно до Ст. 255 КУпАП.

У протоколi зазначаються: дата i мiсце його складення, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол; вiдoмостi про особу порушника, мiсце, час вчинення й cутність адмiнiстративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає вiдповiдальнiсть за дане правопорушення; прiзвища, адреси свiдкiв i потерпiлих, якщо вони є; пояснення порушника; iншi вiдoмостi, необхiднi для вирiшення. справи. Протокол пiдписують особа, яка його склала, особа, котра вчинила правопорушення, а також свiдки та потерпiлi. У разi вiдмови особи, яка вчинила правопорушення, вiд пiдписання протоколу, у ньому робиться запис про це. Правопорушник мaє право висловлювати зауваження щодозмicту протоколу, а також викладати мотиви своєї вiдмови вiд його пiдписання.

126

На виконання положень КУпАП наказом Держкомзему України вiд 8 квiтня 1993 р. № 25 було затверджено порядок розгляду справ про адмiнicтративнi правопорушення земельного законодавства його органами. Згiдно з цим документом процедура розгляду зазначених справ має розпочинатись з оформлення вiдповiдних документiв iнспекторами по використанню й oxopонi земель. У Ст. 144 ЗК також закрiплена процедура, що вiдрiзняється вiд тiєї, яка передбачена КУпАП. Вiдповiдно до ч. 1 цiєї статтi у разi виявлення порушення земельного законодавства державний iнспектор по використанню й oxopонi земель складає протокол про порушення та видає особi, яка допустила порушення, вказiвку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказiвки державного iнспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, він згiдно з законом накладає на таку особу адмiнiстративне стягнення та повторно видає вказiвку про припинення правопорушення чи усунення його наслiдкiв у 30-денний строк.

У Ст. 144 ЗК прямо не вказано на те, при притягненнi за якi правопорушення у сферi земельного права мaє застосовуватись зазначена процедура. Враховуючи розмiщення i найменування Ст. 144 ЗК, можна дiйти висновку, що ця процедура насамперед може застосовуватись при здiйсненнi провадження у справах про земельнi правопорушення, вiднeceнi до вiдання органів земельних pecypciв. Оскiльки у Ст. 144 ЗК не визначено, що треба вiдносити до таких правопорушень, можна зробити припущення, що йдеться про правопорушення, перелiченi у п. 5 Ст. 143 ЗК. Причому в ч. 1 Ст. 144 ЗК не зазначено, що така процедура може бути застосована виключно до землекористувачiв, оскiльки для позначення правопорушника вжито тepмiн "особа". Це дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у ч. 1 Ст.. 144 ЗК, можна застосовувати й до власникiв земельних дiлянок у разi порушення ними вимог земельного законодавства, передбачених пунктами "а" i "б" Ст. 143 ЗК. Що ж до справ про правопорушення, якi не пiдпадають пiд визначення п. "б" Ст. 143 ЗК, то вiдповiдно до ч. 1 Ст. 144 цього Кодексу вказiвка про усунення порушення державного iнспектора по використанню й oxopонi земель не є обов'язковою умовою притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Форми вказiвки про припинення порушення земельного законодавства, протоколу про це порушення, постанови про накладення штрафу за нього та iнших документiв наведенi у зазначеному вище Порядку розгляду органами Держкомзему справ про aдмiнiстративнi правопорушення земельного законодавства.

Згiдно зi Ст. 40 КУпАП якщо в результатi вчинення aдмiнicтpaтивного правопорушення особi заподiяно майнову шкоду, aдмiнiстративна комiсiя, виконком сiльської, селищної, мicької ради при вирiшеннi питання про накладення стягнення, вправi одночасно вирiшувати питання про вiдшкодування винним цiє шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мiнiмyмiв доходiв громадян, а суддя — незалежно вiд розмiру заподiяної шкоди. Вiдповiдно до Ст. 329 КУпАП постанова у справi про адмiнiстративне правопорушення в частинi вiдшкодування

127

майнової шкоди виконується згiдно з положеннями цивiльного процесуального законодавства i є виконавчим документом. Ця постанова повинна бути виконана не пiзнiше 15 днiв з дня вручення її копiї виннiй особi.

Найбiльш поширеним видом адмiнiстративних стягнень є штраф. Розмiр останнього визначається в межах санкцій конкретної статтi КУпАП з урахуванням тяжкостi вчиненого проступку, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, а також обставин, що пом'якшують або обтяжують адмiнiстративну вiдповiдальність.

Адмiнiстративне стягнення може бути накладене не пiзнiше двох мiсяцiв з дня вчинення правопорушення, а при право порушеннi, що триває, — двох мiсяцiв з дня його виявлення. Штраф, накладений на громадянина або посадову особу, мaє бути сплачений не пiзнiше 15 днiв з дня вручення постанови про його накладення, а у разi оскарження чи опротестування такoiї постанови не пiзнiше 15 днiв з дня повiдомлення про залишення скарги чи протесту без задоволення. Якщо штраф узазначений тepмiн не сплачено, вiн стягується у примусовому порядку.

Якщо у диспозицiї статей про адмiнiстративнi правопорушення у сферi земельного права зазначенi спецiальнi суб'єкти цих правопорушень — посадовi особи, зазначенi норми не застосовуються до працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, якi не є посадовими особами, що припустилися порушень в сферi земельного права. Ці норми не можуть також застосовуватись при порушеннi громадянами-землекористувачами правил присадибного землекористування.

6. Кримінальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність є найсуворішим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення і має репресивний, каральний характер. Вона настає за вчинення злочину, яким визнається винне суспільно небезпечне діяння, заборонене КК України, під загрозою кримінального покарання. Кримінальній відповідальності за порушення земельного законодавства притаманні такі ознаки: виключно персоніфікований (особистий) характер, особливий порядок притягнення особи до цього виду відповідальності, обмеженість підстав її виникнення.

Чинний КК України передбачає покарання за такі злочини у сфері земельно-правових відносин: приховування або перекручування відомостей про екологічний стан чи захворювання населення (ст. 238); забруднення або псування земель (ст. 239); порушення правил охорони надр (ст. 240); порушення законодавства про захист рослин (ст. 247); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253); безгосподарне використання земель (ст. 254) тощо.

Цю відповідальність застосовують лише суди за вчинення суспільно небезпечних земельних правопорушень, тобто злочинів. Міру покарання за їх вчинення визначає КК України.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть є найбiльш суворим видом юридичноi вiдповiдальностi за земельнi правопорушення i має каральний характер.

128

Вона настає за вчинення злочину, яким визнаеться винне суспiльно небезпечне дiяння, заборонене КК, пiд за грозою покарання. Кримiнальної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства притаманнi тaкi ознаки: виключно особистий характер, особливий порядок притягнення особи до цього виду вiдповiдальностi, обмеженiсть пiдстав її виникнення.

КК 1960 р. до суспiльно небезпечних правопорушень у галузi земельного правопорядку вiдносив тaкi злочини: порушення правил боротьби з хворобами i шкiдниками рослин (Ст. 158); самовiльне захоплення землi та самовiльне будiвництво (Ст. 199). Незважаючи на численнi доповнення, внeceнi до КК протягом останнього десятилiття, кiлькiсний склад злочинiв у галузi земельних вiдносин залишився практично незмiнним. Тенденцiя до декримiналiзацiї окремих складiв злочинiв i вiднесення їx до адмiнiстративних проступкiв є домiнуючою у роз витку Укpaїнсьoro законодавства.

Чинний КК передбачає покарання за тaкi злочини у сферi земельноправових вiдносин: приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан чи захворюванiсть населення (Ст. 238); забруднення або псування земель (Ст. 239); порушення правил охорони надр (Ст. 240); порушення законодавства про захист рослин (Ст. 247); проектування чи експлуатацiя споруд без систем захисту довкiлля (Ст. 253); безгосподарське використання земель (Ст. 254) тощо.

На думку Б. В. Єрофеєва, yci склади злочинiв, пов'язаних iз земельними вiдносинами, можуть бути подiленi на два види: 1) спецiальнi злочини, об'єктом яких є безпосередньо земельнi вiдносини; 2) загальнi, об'єктом яких поряд з iншими суспiльними вiдносинами можуть бути й земельнi вiдносини.

За iншою пiдставою класифiкацii зазначенi злочини можна подiлити на чотири групи: 1) злочини, що мають екологiчний характер; 2) злочини економiчного характеру; 3) злочини, якi посягають на землю як на об'єкт державного управлiння; 4) злочини, якi мають безпосереднє вiдношення до того, що вирощуеться на землі.

Об'єктом злочину, що має екологiчний характер є земля як об'єкт екосистеми (спецiальнi склади — забруднення або псування земель (Ст. 239 КК); порушення правил охорони надр (Ст. 240); безгосподарськевикористання земель (Ст. 254); загальнi склади — порушення правил екологiчноi безпеки (Ст. 236); невжиття заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчного забруднення (Ст. 237); приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення (Ст. 238); проектування чи експлуатацiя споруд без систем захисту довкiлля (Ст. 253) тощо.

Об'єктом злочину економiчного характеру є земля як майновий об'єкт (загальнi склади — умисне знищення або пошкодження майна (Ст. 194); необережне знищення або пошкодження майна (Ст. 196) тощо.

Спецiальнi склади злочинiв, що посягають на землю як на об'єкт державного управлiння, були передбаченi лише у попередньому кримiнальному законодавствi (Ст. 199 КК 1960 р. — самовiльне захоплення

129

землi та самовiльне будiвництво). Зазначений склад правопорушення був декримiналiзований. Нинi за самовiльне зайняття земельноi дiлянки передбачена лише адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за Ст. 53—1 КУпАП загальнi склади — самоправство (Ст. 356), посадовi злочини, об'єктами яких є встанoвлений порядок використання й охорони земель, право власностi та iншi права осiб на землю.

До злочинiв, що мають безпосереднє вiдношення до того, що вирощується на землi, належать знищення або пошкодження лiсових масивiв (Ст. 245), незаконна порубка лiсу (Ст. 246), порушення законодавства про захист рослин (Ст. 247).

7. Дисциплінарна та майнова відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність являє собою застосування до осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, винних у вчиненні дисциплінарних проступків земельноправового характеру, заходів особистого впливу у вигляді накладення дисциплінарних стягнень.

Зазначена відповідальність застосовується на підставі норм трудового законодавства за вчинені дисциплінарні проступки земельно-правового характеру. Вона настає за порушення особами трудових обов’язків, які стосуються земельних інтересів. Об’єктом дисциплінарних проступків у галузі земельного права є земельний правопорядок. Суб’єктами такої відповідальності виступають лише ті працівники та посадові особи підприємств, установ та організацій, до чиїх трудових обов’язків входить додержання вимог земельно-правових норм.

Якщо внаслідок порушення норм земельного законодавства особами, винними в невиконанні трудових обов’язків, буде заподіяно матеріальну шкоду земельним ресурсам, настає їх матеріальна відповідальність. Вона полягає в покладенні на працівників і посадових осіб підприємств, які перебувають у трудових відносинах з цими підприємствами і вчинили порушення земельного законодавства, внаслідок якого підприємству заподіяно матеріальну шкоду або порушені його матеріальні інтереси, обов’язку відшкодувати цю шкоду чи компенсувати заподіяні збитки у встановленому порядку.

Вiдповiдно до чинного законодавства при скоєнні правопорушень працiвниками сiльськогосподарських пiдприємств ycix форм власностi i форм господарювання застосовуються вiдповiднi норми Кодексу законiв про працю України — далi КЗпП. За певних умов застосовуються заходи вiдповiдальностi, передбаченi в статутах i правилах внутрiшнього розпорядку цих пiдприємств. У трудовому правi розрiзняють два види вiдповiдальностi: дисциплiнарну i матерiальну. Пiдставами їх застосування є здiйснення проступкiв, що являють собою винне невиконання трудових обов'язкiв пiд час роботи.

Дисциплінарна вiдповiдальнiсть може застосовуватися за порушення земельного законодавства лише до тих працiвникiв, чиї трудовi

130