7. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, підлягають відчуженню:
а) протягом року; б) протягом 6 місяців;
в) протягом 3 місяців.
8. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є:
а) комунальною власністю; б) державною власністю; в) приватною власністю.
9.Право державної власності на землю набуває і реалізує держава
вособі:
а) Кабінету Міністрів України; б) Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
в) обласних. Київської і Севастопольської міських, районних державних адміністрацій;
г) Президента України.
10. Власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших
культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і зем-
лекористувачів, д) підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні власти-
вості землі,
11. Власники земельних ділянок зобов’язані:
а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок;
г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
12. Право постійного користування земельною ділянкою — це право:
а) володіти та розпоряджатися землею; б) володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;
в) володіти і користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності. без встановлення строку.
186
13. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше як:
а) 5 років; б) 10 років; в) 25 років; г) 50 років.
14. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших
культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб
наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
15. Землекористувачі зобов’язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
16. Право земельного сервітуту — це право:
а) володіти та розпоряджатися землею; б) володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянка-
ми; в) власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене
платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
17. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право:
а) в будь-якому разі відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки;
б) зруйнувати сусідню земельну ділянку; в) відрізати корені дерев і кущів, які проникають і сусідньої земель-
ної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
187
18. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначають:
а) Верховна Рада України; б) міські ради; в) обласні ради;
г) Кабінет Міністрів України; ґ) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
19. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок:
а) у рівних частинах; б) залежно від розмірів земельних ділянок.
20. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, що стоять на спільній межі, повинен:
а) у будь-якому разі один нести витрати за ліквідацію дерев; б) один нести витрати за ліквідацію дерев, якщо інший сусід від-
мовляється від своїх прав на дерева.
21. Громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням:
а) органів Держкомзему України; б) органів виконавчої влади;
в) органів місцевого самоврядування.
22. Набуття права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом:
а) передачі земельних ділянок у користування; б) передачі земельних ділянок у власність; в) надання земельних ділянок у користування.
23. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться:
а) один раз по кожному виду використання; б) не більше як два рази по кожному виду використання; в) три рази по кожному виду використання.
24. Громадянин, заінтересовані у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до:
а) органів Держкомзему України; б) Верховної Ради України;
в) відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
188
25. Рішення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у:
а) місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки;
б) 3-місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки;
в) річний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки;
г) залежно від певних обставин.
26. Громадяни — працівники державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, заінтересовані в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до:
а) органів Держкомзему України; б) Верховної Ради України;
в) сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
27. Проект відведення земельної ділянки розробляють:
а)Верховна Рада України; б)міські ради; в)обласні ради;
г) Кабінет Міністрів України; ґ) на замовлення громадян організації, які мають відповідні дозво-
ли (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
28. Проект відведення земельної ділянки, погоджується з:
а) Верховною Радою України; б) міськими радами; в) обласними радами;
г) Кабінетом Міністрів України; ґ) органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-
епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
29. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку у власність або заяву залишено без розгляду питання розв’язує:
а) Верховна Рада України; б) міські ради; в) обласні ради;
г) Кабінет Міністрів України; ґ) в судовому порядку.
189
30. Громадяни України мають право на безоплатну передачу м земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі:
а) не більше як 2,0 га; б) не більше як 0,12 га; в) не більше як 0,10 га;
г) земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство.
31. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель держав мої або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства:
а) не більше як 2.0 га; б) не більше як 0,12 га; в) не більше як 0,10 га;
г) земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство.
32. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва:
а) не більше як 2,0 га; б) не більше як 0,12 га; в) не більше як 0,10 га;
г) земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство.
33. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва:
а) не більше як 2,0 га; б) не більше як 0,12 га; в) не більше як 0,10 га.
34. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів:
а) не більше як 2,0 га; б) не більше як 0,12 га; в) не більше як 0,10 га; г) не більше як 0,01 га.
190