Материал: Земельне право Корнєєв

та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики розподіл серед власників землі і землекористувачів.

59. Контроль за використанням та охороною земель — це:

а) сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктні господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;

б) забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України;

в) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін. їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів;

г) єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.

60. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:

а) місцеві державні адміністрації; б) Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого

самоврядування у межах їхніх повноважень; в) Кабінет Міністрів України;

г) уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноважені органи з питань екології та природних ресурсів.

71. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

72. Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюють:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради г) громадські інспектори, яких призначають відповідні органи місце-

вого самоврядування і діють на основі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.

196

73. Моніторинг земель — це:

а) сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;

б) забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України;

в) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

74. Ведення моніторингу земель здійснюють:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради; г) уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресур-

сів, екології і природних ресурсів.

75. Державний земельний кадастр — це:

а) сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території

адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил;

б) забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України;

в) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів;

г) єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.

76. Державний земельний кадастр ведуть:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради; г) уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних

ресурсів.

197

77. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам:

а) без відшкодування затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними;

б) з частковим відшкодуванням затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними;

в) з повним відшкодуванням затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними.

78. Земельні ділянки приводять у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради г) громадяни або юридичні особи, які самовільно зайняли земель-

ні ділянки.

79. Самовільно зайняті земельні ділянки повертають:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради; г) за рішенням суду.

80. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпоряджання землями у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють:

а) місцеві державні адміністрації; б) Кабінет Міністрів України;

в) відповідні сільські , селищні, міські ради.

198

Питання що виносяться на залік з предмету „Земельне право”

1.Поняття і предмет земельного права.

2.Методи регулювання в земельному праві.

3.Принципи земельного права.

4.Система земельного права.

5.Співвідношення земельного права з суміжними галузями права.

6.Поняття та основні ознаки права власності на землю.

7.Земля як об’єкт права власності.

8.Суб’єкти права власності на землю.

9.Форми власності на землю в Україні.

10. Підстави та порядок виникнення і припинення права власності на землю. 11. Право приватної власності на землю.

12. Право комунальної власності на землю.

13. Право державної власності на землю.

14. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.

15. Право спільної власності на землю.

16. Зміст права власності на землю, права й обов’язки власників земельних ділянок.

21. Поняття і принципи права землекористування.

22. Право постійного землекористування.

23. Право орендного землекористування.

24. Право концесійного землекористування.

25. Права і обов’язки землекористувачів.

26. Поняття та види земельних сервітутів.

27. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.

28 .Поняття та суб’єкти добросусідства.

29. Загальні обов’язки суб’єктів добросусідства.

30. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку. 31. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев. 32. Обов’язки сусідів щодо визначення спільних меж.

33. Межові знаки та відновлення меж.

34. Поняття і види обмежень прав на землю.

35.Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.

36. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.

37. Особливості набуття прав на землю територіальними громадянами і державою.

38. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.

39. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.

40. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.

41. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.

199

42. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. 43. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок

44. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок 45. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення 46. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.

47. Поняття, зміст і функції управління у галузі використання та охорони земель

48. Правове регулювання застави земельних ділянок.

49. Земельний фонд України як об’єкт правового регулювання

50. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

51.Особливості спадкування земельних ділянок.

52. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.

53. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.

54. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою.

55. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю.

56. Умови припинення права постійного землекористування.

57. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.

58. Загальна характеристика гарантій прав на землю.

59. Способи захисту прав на земельні ділянки.

60. Поняття гарантій прав на землю 61. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та зем-

лекористувачам.

62. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

63. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів.

64. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення.

65. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам

66. Вирішення земельних спорів 67. Система органі в управління у галузі використання та охорони земель і

їхні повноваження 68. Поділ земельного фонду на категорії земель 69. Землеустрій

70. Державний земельний кадастр 71. Контроль за використанням та охороною земель. Моніторинг земельних

ресурсів та його значення 72. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

73.Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності

74. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.

75. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення.

76. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення.

77. Цивільно-правова відповідальність за земельні правопорушення.

200