ЗМІСТ
1. Загальна характеристика КП «Житлосервіс «Злагода»
. Зміст облікової політики установи
. Економічна характеристика та зміст кошторису бюджетної установи
. Порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету та облік доходів загального фонду
. Класифікація та облік видатків бюджетної установи
. Форми грошових розрахунків та облік розрахункових операцій
. Облік розрахунків з оплати праці та страхування
. Облік основних засобів та інших необоротних активів
. Облік наявності на руху запасів
. Контроль в бюджетних установах
. Узагальнення облікової інформації, ознайомлення з порядком та методикою складання звітності
.
Аналіз господарської діяльності бюджетних установ
1.
Загальна характеристика КП «Житлосервіс «Злагода»
Основними задачами КП «Житлосервіс «Злагода» є :
Забезпечення в рамках своїх повноважень, реалізації державної політики в області соціального забезпечення і соціального захисту соціально-незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, самотніх непрацездатних і інших громадян, що унаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги і соціальній підтримці з боку держави.
Організація виконання Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» і ін.
Організація роботи комісії з установлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при СГГА.
Організація роботи комісій із установлення статусу учасника війни при міському і районному управліннях праці і соціального захисту населення.
Розробка міських програм по соціальному захисті ветеранів і інвалідів.
Організація роботи Ради у справах інвалідів при СГГА.
Визначення самотніх непрацездатних громадян і інвалідів у Севастопольський будинок-інтернат гериатрического профілю й інші будинки-інтернати Міністерства праці і соціальної політики України.
Надання допомоги адміністрації Севастопольського будинку-інтернату в розвитку матеріально-технічної бази, здійснення контролю і вживання заходів по поліпшенню матеріально-побутового, медичного і культурного обслуговування підопічних будинку-інтернату.
Разом з районними управліннями праці і соціального захисту населення, міською психіатричною лікарнею направлення документів на поселення громадян в інтернати психоневрологічного профілю і дитячі будинки-інтернати.
Вивчення й аналіз стану матеріально-побутового забезпечення і споживи соціально-незахищених громадян. Разом з міським територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян вживання заходів по створенню і розширенню спеціалізованих служб для надання соціальних і побутових послуг цим громадянам.
Надання допомоги міському територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян по видачі гуманітарної й іншої натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам і батькам з дітьми.
Взаємодія із Севастопольським відділенням фонду України соціального захисту інвалідів, координує роботу УТОС, УТОГ і інших громадських організацій з питань соціальної допомоги інвалідам.
Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду фахівців районних управлінь праці і соціального захисту населення, працівників підвідомчих установ соціального захисту, упровадження прогресивних методів роботи із соціально-побутового обслуговування населення.
Забезпечення своєчасного розгляду звертань громадян і их об'єднань, вживання заходів по усуненню причин виникнення скарг; проведення прийому громадян.
Підготовка матеріалів для роз'яснення через засоби масової інформації законодавчих і нормативних актів по соціальному забезпеченню, пільгам і компенсаціям.
Організація роботи з забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, спеціальними пристосуваннями пересування і самообслуговування, пристосуваннями реабілітації, а також матеріального і соціально-побутового обслуговування, санаторно-курортного лікування інвалідів, ветеранів війни.
Сприяння працевлаштуванню інвалідів, здійснення заходів для їхнього професійного навчання, забезпечення матеріально-побутового обслуговування інвалідів і пенсіонерів.
Роз'яснення діючого законодавства по наданню пільг ветеранах війни, праці й інвалідам.
Розширення і зміцнення матеріально-технічної бази заснувань соціального захисту населення, підвищення рівня обслуговування громадян, що знаходяться в заснуваннях соціального захисту населення;
Сприяння громадським, релігійним організаціям, благодійним фондам і окремим громадянам у наданні допомоги соціально незахищеним громадянам.
Ведення Централізованого Банку даних із проблем інвалідності.
Організація роботи з направлення інвалідів і дітей-інвалідів у реабілітаційні установи відповідно до Порядку надання інвалідам і дитятам-інвалідам реабілітаційних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 80.
В поточному році передбачається надати дозвіл органам місцевої влади та органам місцевого самоврядування на підставі рішення комісії звільняти від плати за обслуговування у відділеннях територіальних центрів непрацездатних осіб, які хоча і мають родичів, які зобов’язані за законом забезпечувати догляд за ними, однак з поважних причин не мають змоги це робити.
Пропонується також збільшити розмір прожиткового мінімуму, який дає право на отримання соціальних послуг у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіальних центрів соціального обслуговування, з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до півтора прожиткових мінімумів для сім’ї.
Крім того пропонується перенести термін приведення статутних документів територіальних центрів у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.09 №1417 до 1 липня 2010 року.
Пунктом 3 Постанови визначено двомісячний термін, протягом якого місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні привести статутні документи територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - терцентри) у відповідність до вищевказаної Постанови. Така робота потребує видатків, зокрема, для виготовлення нових штампів, печаток, бланків, перереєстрації рахунків терцентрів в органах державного тощо.
Разом з тим видатки на діяльність терцентрів обмежені (їх фінансування здійснюється відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 46 Бюджетного кодексу України та тимчасових кошторисів, місячний обсяг яких визначається як 1/12 від розміру попереднього року), що ускладнює функціонування цих установ.
З метою створення у регіонах належних умов для впровадження затверджених Постановою документів Мінпраці розроблено зміни, якими передбачено перенести термін приведення статутних документів терцентрів у відповідність до Постанови, до 1 липня 2010 року.
Щодо соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги відповідно до умов, визначених Постановою.
Законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” визначено право ветеранів війни, громадян похилого віку та ветеранів праці на соціальне обслуговування, проте право на безоплатне обслуговування вказаних категорій громадян без урахування їх сімейного стану вказаними законами не встановлено.
Водночас, Законом України „Про соціальні послуги” (далі - Закон), який набув чинності з 1 січня 2004 року, визначено, що право на безоплатне соціальне обслуговування (отримання соціальних послуг) в державних та комунальних установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу. Громадяни, які мають рідних, зобов’язаних за законом їх утримувати, мають право, згідно із Законом, отримувати соціальні послуги, але на платній основі, відповідно до затверджених тарифів.
Аналогічні умови соціального обслуговування непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів було встановлено й раніше. Так, до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1417 діяльність терцентрів регулювалася наказом Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.1997 №44 „Про затвердження Типового положення (взірцевого) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома” далі - Наказ №44). Наказом було встановлено, що на безоплатне обслуговування до терцентру приймалися одинокі непрацездатні громадяни.
В окремих випадках відділення соціальної допомоги вдома терцентру приймало на обслуговування непрацездатних громадян, які мали працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати, але з поважних причин не мали можливості здійснювати за ними догляд (проживали в іншому населеному пункті або за станом здоров’я чи через територіальну віддаленість не могли надавати допомогу батькам, знаходились у відрядженні, на лікуванні тощо).
У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримували пенсію в мінімальних розмірах, обслуговувалися терцентром безкоштовно, а ті з них, які отримували пенсію у розмірі більшому від мінімального, вносили за обслуговування плату в розмірі 5 відсотків від розміру їх пенсії.
З прийняттям Закону України „Про соціальні послуги” частина положень Наказу №44 стала суперечити Закону, тому у червні 2009 року Міністерством юстиції України в односторонньому порядку скасовано державну реєстрацію вказаного Наказу як такого, що не відповідає Закону.
З метою приведення законодавства, що регулює діяльність терцентрів, у відповідність до Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1417 „Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”, якою затверджено нову редакцію Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Типове положення) та Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання в структурних підрозділах територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - Перелік). Правові норми, визначені у вказаних документах, узгоджено із Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими в Україні з метою регулювання діяльності у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
На даний час відповідно до законодавства громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто одиноким), соціальні послуги надаються терцентрами безплатно.
Водночас законодавством (стаття 1 Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”) встановлено, що до одиноких належать особи, які не мають працездатних родичів , зобов’язаних за законом їх утримувати. До непрацездатних законодавство (стаття 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) відносить осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі дітьми-інвалідами, а також осіб, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до цього закону.
Громадянам, які мають рідних , які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, іншим категоріям осіб, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №12 „Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку” послуги мають надаватися терцентрами на платній основі відповідно до тарифів.
Механізм регулювання тарифів на платні соціальні послуги застосовується державними та комунальними підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, до яких належать також і терцентри) згідно з Порядком регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 №268.
Доцільно зазначити, що Постановою (пункти 20 та 42 Переліку) місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надано право звільняти (у деяких випадках) від плати за надання соціальних послуг у відділеннях соціальної допомоги вдома та стаціонарних відділеннях самотньопроживаючих малозабезпечених непрацездатних осіб, які мають родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати і надавати їм соціальну допомогу, однак з якихось причин не надають такої допомоги (перебувають за кордоном чи у місцях позбавлення волі, стали наркоманами чи алкоголіками, місце перебування родичів не встановлено тощо).
Що стосується обслуговування громадян похилого віку, інвалідів в інших відділеннях терцентрів, то відповідно до статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” місцеві органи влади мають право встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.
На сьогодні, крім терцентрів, соціальні послуги непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування, мають право надавати фізичні особи, діяльність яких регулюється Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558. За умови призначення компенсації затрати за надання соціальних послуг відшкодовуються фізичним особам у вигляді щомісячних грошових виплат в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. При цьому сімейний стан осіб похилого віку, інвалідів, хворих, які потребують соціальних послуг, не враховується. Для оформлення компенсації громадяни, які не здатні до самообслуговування і у зв’язку з цим потребують соціальних послуг, та фізичні особи, які згодні надавати їм послуги, мають звернутися з відповідними документами до місцевого управління праці та соціального захисту населення.
Територіальний центр соціального обслуговування не є органом влади, це - бюджетна установа, що надає соціальні послуги (надавач послуг). Звернення осіб, які потребують соціального обслуговування (надання соціальних послуг) безпосередньо до терцентру, як надавача послуг, суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, які встановлено для головних розпорядників коштів.
Відповідно до Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” до сфери управління Мінпраці належать реабілітаційні установи з професійної реабілітації інвалідів, соціальної реабілітації дітей-інвалідів, реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю, установи постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю та реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів.