Материал: 40_МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ЗНІМКІВ НА ЦИФРОВІЙ ФОТОГРАММЕТРИЧНІЙ СТАНЦІЇ ДЕЛЬТА_2021

Методика опрацювання знімків на цифровій фотограмметричній станції Дельта: Методичні вказівки до лабораторної роботи для студентів першого (бакалаврського) РВО спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» / уклад.: Н.З. Грицьків, Л.В. Бабій, – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021. – 24 с.

Відповідальний за випуск: Глотов В.М., д-р техн. наук, проф.

2

МЕТА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Метою виконання роботи є опанування методики опрацювання аерознімків на цифровій фотограмметричній станції Дельта та набуття навиків роботи у віртуальному 3D просторі.

Врезультаті виконання робіт студенти повинні:

знати:

-технологію опрацювання аерознімків за ЦФС Дельта;

-можливості програмних модулів ЦФС – Models, DIPEdit, Digitals;

вміти:

-виконувати комплекс підготовчих робіт за ЦФС Дельта;

-орієнтувати поодинокі моделі аерознімків;

-користуватись функціями створення та редагування векторної графіки у програмі Digitals;

-керувати віртуальним 3D простором в середовищі програми Digitals.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Звіт про виконання лабораторної роботи оформляють в електронному вигляді у форматах DOC, DOCX або PDF і завантажують у віртуальне навчальне середовище (ВНС). До звіту додають необхідні файли з результатами робіт. Назви файлів подають у такому форматі: Група-Номер групи_Прізвище_Номер роботи, наприклад:

ГД-32_Петренко_ЛР1.docx, ГД-32_Петренко_ЛР1.dmf

Після захисту роботи звіти завантажують для зберігання в архіві кафедри. Звіт повинен містити такі складові:

вид та номер роботи, назву дисципліни та роботи;

мету виконання роботи;

відповіді на контрольні запитання;

характеристику вхідних даних;

технологію виконання завдання;

результати виконання завдання;

висновки

список літературних джерел з відповідними посиланнями у тексті звіту.

Звіт набирають українською мовою, акуратно та грамотно, з дотриманням правил оформлення ділової документації. Назви складових звіту візуально виділяють розміром, жирністю, курсивом шрифта або підкресленням. Звіти, які містять електронні копії чужих робіт не будуть прийматись до розгляду.

3

Загальні положення

Метод опрацювання матеріалів аерознімання для виготовлення цифрових топографічних карт та планів вже давно застосовують у картографічному виробництві. Цьому сприяє стрімкий розвиток комп’ютерних технологій, які дозволяють за даними дистанційного зондування якісно і оперативно отримати всю необхідну топографічну інформацію про земну поверхню у цифровому вигляді.

Цифрова форма представлення інформації про місцевість має ряд переваг. Це висока точність, повнота інформації, можливість швидкого редагування та оновлення даних з метою вивчення динаміки процесів та явищ.

Основою для створення цифрових топографічних планів є цифрова модель рельєфу (ЦМР) – цифрове і математичне зображення рельєфу місцевості на основі дискретної сукупності вихідних точок, які дають змогу із заданою точністю відтворити реальну поверхню та її структуру. Дані для створення ЦМР отримують за результатами наземних (геодезичних) вимірювань, лазерного сканування місцевості, оцифровування картографічних матеріалів, фотограмметричних вимірювань на цифрових фотограмметричних станціях (ЦФС). Використання ЦФС дозволяє не тільки побудувати ЦМР місцевості за матеріалами аерознімання, але й доповнити модель ситуаційною складової – електронним планом місцевості (ЕПМ) – сукупності відповідним чином організованих та взаємопов’язаних метричних і семантичних геопросторових даних в пам’яті обчислювальної системи та на машинних носіях інформації, що призначені для візуального сприйняття людиною і проведення різноманітних видів аналізу за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів.

В результаті отримують цифровий документ про місцевість, який значно спрощує і підвищує достовірність сприйняття та ідентифікації об’єктів місцевості, дає можливість наочно проаналізувати взаємозв’язок між різними об’єктами місцевості. Подання інформації в цифровому вигляді уможливлює проведення оперативних змін в графічній і описовій складових плану, що є актуальним під час оновлення топографічної ситуації і при зміні семантичних характеристик того чи іншого об’єкту.

Для практичної реалізації процесів створення ЕПМ застосовують сучасне програмне забезпечення, до якого належить один з потужних програмних комплексів – ЦФС Дельта та її програмний модуль Digitals.

4

І. Зміст та обсяг роботи

ІІ. Контрольні запитання

1.За якими формулами розраховують очікувану точність координат точок місцевості з використанням матеріалів аерознімання? Дайте пояснення складових формул.

2.Розрахуйте очікувану точність отримання координат точок місцевості згідно з заданими параметрами знімання.

3.Дайте коротку характеристику командам головного меню програми

Models.

4.Які параметри вводять у діалог «Параметри камери»? Дайте визначення цих параметрів.

5.Дайте опис складових діалогу «Робота з опорними точками». Як створити каталог координат опорних точок для зовнішнього орієнтування моделі за ЦФС Дельта?

6.Для чого і як виконують внутрішнє орієнтування знімків за ЦФС

Дельта?

7.Дайте визначення елементам взаємного орієнтування стереопари аерознімків.

8.Для чого і як виконують взаємне орієнтування знімків за ЦФС Дельта?

9.Дайте визначення елементам зовнішнього орієнтування моделі місцевості.

10.Для чого і як виконують зовнішнє орієнтування моделі за ЦФС Дельта?

11.Яке призначення програми Digitals?

12.Дайте коротку характеристику основних параметрів налаштування властивостей програми.

13.Дайте поняття цифрової моделі місцевості і цифрової моделі рельєфу.

14.Як виконують контроль побудови ЦМР?

5