Материал: 40_МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ЗНІМКІВ НА ЦИФРОВІЙ ФОТОГРАММЕТРИЧНІЙ СТАНЦІЇ ДЕЛЬТА_2021

ІІІ. Вхідні матеріали та обладнання

Для виконання лабораторної роботи потрібні:

ЦФС Дельта з ключем доступу на базі персонального комп’ютера;

програмні модулі DIPEdit, Models, Digitals;

анагліфічні окуляри;

стереопара аерознімків і параметри аерознімання;

абриси опорних точок і каталог координат опорних точок;

нормативні документи.

ІV. Список рекомендованої літератури

1.Дорожинський О. Л. Фотограмметрія та дистанційне зондування. Книга

1.Підручник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. – 176 с.

2.Дорожинський О.Л. Аналітична та цифрова фотограмметрія: Навч. посібник – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2003. – 214 с.

3.Дорожинський О.Л. Основи фотограмметрії: Підручник. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2002. – 164 с.

4.Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. – К.: ГУГКК України, 2001 р. – 156с.

5.Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. – 258 с.

6.http://www.geoguide.com.ua/basisdoc/basisdoc.php?part=tgo&art=3101

Основні положення створення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.

7.http://geosystema.net/digitals/book/digitals-book.pdf Федоров Д. Digitals -

Использование в геодезии, картографии и землеустройстве, 2015. – 354 с.

8.http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=2943 Навчально методичний комплекс "Фотограмметрія та дистанційне зондування".

V. Завдання до лабораторної роботи

1.Виконання підготовчих робіт.

2.Орієнтування аерознімків.

3.Побудова векторних об’єктів у віртуальному 3D середовищі.

4.Побудова цифрової моделі рельєфу у віртуальному 3D середовищі.

5.Написання і оформлення звіту.

6

VІ. Послідовність виконання лабораторної роботи

Виконання підготовчих робіт

Під час підготовчих робіт отримують і аналізують вхідні дані, вносять у програму інформацію для орієнтування знімків, розраховують очікувану точність отримання координат точок місцевості за даними аерознімання та розрізнення оцифрованих знімків.

В якості вхідних даних отримують стереопару оцифрованих аналогових аерознімків; абриси з зображенням взаємного розташування опорних точок і збільшені зображення кожної опорної точки; електронні таблиці з каталогом координат опорних точок і параметрами знімання.

в

Рис.1. Зразок вхідних даних: а – стереопара аерознімків; б – абриси опорних точок; в – фрагменти електронних таблиць

Для отримання кількісних параметрів аерознімків використовують програмний модуль DIPEdit (керівний файл DIPEdit.exe). У цій програмі відкривають аерознімки командами головного меню Файл→Открыть і викликають інформаційне вікно Свойства изображения командами Изображение→Свойства, де вказані фізичні властивості знімків (формат, розмір). Також властивості виводяться в інформаційному рядку програми. Ці

властивості наводять у звіті до лабораторної роботи.

7

Рис.2. Вікно і інформаційний рядок з властивостями зображення

Обидва знімки візуально аналізують, щодо черговості знімання – який з них лівий, а який правий. Визначивши візуально зону повздовжнього перекриття, складають топографічний опис цієї території (характеристику рослинності, гідрографії, дорожньої мережі, забудови), який подають у звіті.

Використовуючи інструмент Измерения з панелі інструментів програми, на одному з знімків вимірюють наближені відстані між координатними мітками вздовж осей х і у та наближений базис для обидвох знімків. Під час

вимірів числові значення виводяться в інформаційному рядку програми.

Для виконання наступних етапів підготовчих робіт використовують програмний модуль Models (керівний файл Models.exe).

Спочатку вводять параметри аерознімання у діалог Camera list, який викликають з панелі інструментів програми Models кнопкою Camera.

Натиснувши кнопку , вводять назву камери, обирають вид знімання у рядку Projection; з паспортних даних аерокамери (електронні таблиці з вхідними даними) вводять елементи внутрішнього орієнтування: фокусну віддаль аерокамери, координати головної точки знімку в системі знімку; координати координатних міток камери; виміряні відстані між координатними мітками знімку та виміряний базис знімків. Всі значення вводять у міліметрах. Зберігають введені параметри у файл C:\Digitals\MODELS.INI, не змінюючи шляху до файлу.

Для прив’язки аерознімків до системи координат місцевості (процес зовнішнього орієнтування моделі) необхідно підготувати каталог координат опорних точок. В прив’язці беруть участь точки, які входять в повздовжнє перекриття стереопари аерознімків. Їх номери і розташування отримують з абрису з зображенням взаємного розташування опорних точок. Самі ж координати, копіюють з електронної таблиці каталогу координат і формують текстовий файл у програмі Блокнот.

8

відстань між координатними мітками

координати головної точки знімку

координати координатних міток

назва камери

Рис.3. Діалог Camera list

Рис.4. Фрагмент файлу з каталогом координат опорних точок

Кнопкою Ground панелі інструментів програми Models викликають діалог Ground point list, в який завантажують підготований каталог у секцію Block points командами File→Open. Візуально перевіряють взаємне розташування точок у лівій секції діалогу, порівнюючи з абрисом і, в разі відсутності розбіжностей, формують каталог для орієнтування поодинокої моделі знімків у секції Model points in Models.ini. Користуючись кнопкою , спочатку перекидають дві точки, які якнайдалі розташовані одна від одної, а

потім всі решта. Зберігають введені дані командою File→Save.

9

Рис.5. Діалог Ground point list

Для розрахунку очікуваної точності отримання координат точок на місцевості згідно параметрів знімання, використовують формули:

Також точність отримання координат точок місцевості залежить від розрізнення знімків – відповідності розміру комірки на місцевості елементарному пікселю растрового зображення. Розрізнення обчислюють, користуючись даними про масштаб зображення і розміром пікселя зображення.

10