Курсовая работа (т): Аналіз і прогнозування безробіття в регіонах України

Аналіз і прогнозування безробіття в регіонах України

Аналіз і прогнозування безробіття в регіонах Україні

ВСТУП

Ринок робочої сили - це взаємодія попиту на робочу силу та пропозиції праці. Попит на робочу силу визначається: рівнем заробітної плати, попитом на товари і послуги, технічною оснащеністю праці, технологією виробництва. Пропозиція робочої сили визначається такими факторами: рівнем заробітної плати, рівнем добробуту суспільства, віковою структурою населення, його освітнім і культурним рівнем та традиціями, впливовістю профспілок.

Ринок праці - це невід’ємна складова частина системи ринкової економіки, система купівлі-продажу робочої сили, що забезпечує життєдіяльність економіки та залежить від багатьох факторів. Споживачами робочої сили як одного з основних ресурсів для виробництва товарів та послуг, виступають підприємства, установи та організації, а постачальниками - працездатні особи, які з метою забезпечення особистих потреб пропонують свою працю на ринку за ціною, що визначається відповідно до ринкової кон’юктури та відображається в заробітній платі [1, c. 156] .

Зайнятість характеризує чисельність працюючих осіб. Оскільки поняття зайнятості досить широке, облік чисельності зайнятих доповнюється даними про робочий час. Це доцільно робити для того, щоб виділить серед працюючого населення підгрупи залежно від участі в складі робочої сили.

Зайнятість включає не тільки роботу за заробітну плату, але також заради одержання прибутку чи сімейного доходу на власному підприємстві. До складу зайнятого населення не включаються особи , які виконували неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та особи, які виконують тільки домашні обов’язки.

Відповідно до закону України «Про зайнятість населення» (стаття 2) безробітними «визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові приступити до підходящої роботи».

Безробіття - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї [1, c. 156] .

Безробіття - не просто відсутність роботи, це також і соціальна катастрофа, що надає потужне і руйнівний вплив на людей. Це явище позначається на економічному, соціальному і психологічному стані людей. І хоча безробіття може виявитися творчим, мобілізуючим волю випробуванням, більшість пройшли через це говорять, що пережили відчай, безсилля і розгубленість, особливо якщо були без роботи довше, ніж кілька тижнів. Психологами доведено, що зіткнення з безробіттям негативно позначається на середній тривалості життя, стан здоров'я, довголіття і рівні смертності, пристрасть до алкоголю. Більше того, хочеться особливо відзначити, що скорочуються не тільки доходи сім'ї, а й втрачається самоповагу людей, виникають різного ступеня складності захворювання на нервовому грунті і спостерігається відчуття безнадії в завтрашньому дні. Людина просто-напросто втрачає орієнтир і сенс подальшої боротьби за життя. Він просто починає існувати, а не жити. А це, на мій погляд, найгірше, тому що втрачається особистість індивіда.

Для багатьох людей почуття власної гідності безпосередньо пов'язано з тією справою, якою вони зайняті. Тому, виявивши, що вони є незатребуваними на ринку праці, люди переживають важкий психологічний потрясіння, депресію. Депресія, у свою чергу, призводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних підвалин, а також до громадських і політичних заворушень.

Об'єктом дослідження є безробіття.

Предмет дослідження - показники і методи, використовувані для вимірювання стану безробіття.

Мета даної роботи - вивчення показників безробіття, використовуваних для вимірювання її стану; статистичний аналіз і прогнозування безробіття.

Виходячи з мети сформульовані наступні завдання:

) розглянути основні поняття ринку праці, зайнятості та безробіття;

) описати основні види безробіття;

) вивчити показники безробіття;

) розглянути методи, використовувані для вимірювання стану безробіття.

) зробити статистичний аналіз і прогнозування безробіття.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ

Світова економічна практика свідчить, що забезпечення повної зайнятості та одночасне підвищення економічної ефективності суспільного виробництва в сучасних умовах важко досягти, швидше за все, неможливо. Це пояснюється тим, що головний чинник економічного зростання і об'єктивності виробництва - науково-технічна революція виступає одночасно з головним фактором виникнення безробіття [5, c. 204] .

Економічна ефективна реалізація досягнень НТР неможлива без абсолютного вивільнення робочої сили. При цьому скорочення зайнятості відбувається не тільки при техніко-технологічному оновленні діючих робочих місць, але і при новому капітальному будівництві. Останнє здійснюється в умовах НТР на новій технічній основі, що забезпечує скорочення зайнятості і питоме здешевлення виробництва. Істотний вплив на безробіття справляють структурні зміни в економіці, що також є наслідком впливу НТР, зокрема, на прискорення темпу науково-технічного прогресу, який надає різке вплив на кон'юнктуру товарних ринків і викликає розбіжність попиту та пропозиції на робочу силу.

Найчастіше ринкову економіку пов'язують з безробіттям. Дійсно, історичний досвід вчить, що в країнах з ринковою системою господарювання практично завжди існує певна кількість безробітних. Прийнято вважати, що рівень безробіття від 1 до 3% цілком припустимо, з безробіттям в 5% економіка здатна існувати, але вже 7% - соціально небезпечний рівень, якого треба уникати.

Слід, щоправда, відзначити, що і в ринковій і в неринковій економіці зазвичай існують два явища: безробіття людей і «безробіття» робочих місць, тобто поряд з людьми, що не мають роботи, є незайняті робочі місця. Але зазвичай в ринковій економіці кількість безробітних людей набагато перевищує кількість не відповідають їхнім запитам робочих місць, тоді як в неринковій економіці і навіть в економіці перехідного типу частіше спостерігається зворотна картина.

Безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу силу країни. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї [5, c. 206]..

До безробітному за визначенням МОП (Міжнародна Організація Праці) відноситься індивід, який [7, c. 210]:

) не має роботи на даний момент, тобто не працювали за плату за наймом або на власному підприємстві, як це передбачено міжнародним визначенням зайнятості;

) робить конкретні та активні спроби знайти роботу;

) у даний момент готовий приступити до роботи, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві протягом звітного періоду.

До безробітних, згідно зі статистикою багатьох розвинених країн, відносяться особи, які не зайняті на момент проведення опитування щодо статусу їхніх зайнятості, що робить спроби знайти роботу протягом попередніх чотирьох тижнів та зареєстровані на біржі праці.

Безробіття - це явище, органічно пов'язане з ринком праці. За російським законодавством, безробітними визнаються працездатні громадяни, які не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості з метою пошуку підходящої роботи, шукають роботу і готові приступити до неї.

1.2 Види безробіття

Сучасні економісти розглядають безробіття як природну і невід'ємну частину ринкового господарства. У зв'язку з цим велика увага приділяється аналізу типів безробіття. Кожен з існуючих видів безробіття породжується своїми причинами [4, c. 156].

Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками чи очікуваннями роботи. Одні люди добровільно змінюють місце роботи у зв'язку зі зміною професійної орієнтації, зміною місця проживання або щоб зайняти кращі посади в інших фірмах. Інші люди шукають нову роботу внаслідок звільнення по невідповідності або з-за банкрутства фірми. Треті тимчасово втрачають сезонну роботу. Четверті (молодь) вперше шукають роботу. Коли всі ці люди приступлять до роботи, їм на зміну прийдуть нові, зберігаючи з місяця в місяць цей тип безробіття. Фрикційне безробіття є навіть бажаною, тому що дозволяє працівникам поліпшувати умови праці та знаходити більш високу заробітну плату.

Сьогодні фрикційне безробіття вважають тією ціною, яку суспільство має платити за підтримання ефективності економіки, за постійне оновлення виробництва на догоду мінливим запитам громадян. Головною ознакою такого безробіття є її невелика тривалість. І тому фрикційне безробіття - явище, яке усунути, не тільки неможливо, але і недоцільно. Більш складною є оцінка структурної безробіття.

Структурна - безробіття, викликане великими структурними змінами в економіці, коли суспільство позбавляється від застарілих підприємств, підгалузей, іноді навіть цілих галузей, що спричиняє зникнення великого числа робочих місць для тих, хто там працював раніше.

У ході технологічних перетворень попит на одні професії зменшується або припиняється, на інші збільшується, змінюється географічний розподіл робочих місць. Наприклад, впровадження персональних комп'ютерів скоротило попит на друкарські машинки, що знизило попит на працю на підприємствах з виробництва друкарських машинок. Одночасно збільшився попит на працю в електронній промисловості. Різні регіони виробляють різні товари, попит на працю може одночасно скорочуватися в одних регіонах і зростати в інших. Якщо фрикційні безробітні мають навички, які можуть застосовувати, то структурні безробітні без перепідготовки, додаткового навчання, зміни місця проживання знайти роботу не зможуть. Оскільки структурні зрушення відбуваються постійно, і робочим потрібен певний час для зміни роботи, то структурне безробіття носить стійкий характер.

Структурні безробітні відчувають труднощі в отриманні роботи через недостатньо високою або стала недостатньої кваліфікації, дискримінації за ознаками статі, етнічної приналежності, сексуальної орієнтації, віку чи інвалідності. Навіть у періоди високого рівня зайнятості серед структурних безробітних зберігається непропорційно високе безробіття. Уникнути структурного безробіття неможливо.

Структурне безробіття, при всій своїй хворобливості, також може не хвилювати країну, але лише в тому випадку, якщо загальна кількість вільних місць не поступається кількості людей, що шукають роботу, хоча і мають інші спеціальності.

Циклічне безробіття викликається спадом, тобто тією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатністю загальних витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття росте. Спад - це циклічне зниження ділової активності, в результаті якого люди втрачають робочі місця, на той період поки знову не зросте попит і не відбудеться пожвавлення ділової активності.

Для згладжування негативних наслідків такого виду безробіття необхідні розробка і прийняття спеціальних програм забезпечення зайнятості населення, субсидованих державою. За оцінками західних фахівців, в періоди економічних підйомів і спадів величина циклічного безробіття може коливатися від 0 до 8-10% і більше, значно збільшуючи, тим самим загальний рівень безробіття.

Ще один з видів безробіття - сезонне безробіття, яка породжується тимчасовим характером виконання тих чи інших видів діяльності і функціонування галузей господарства. До них відносяться сільськогосподарські роботи, рибальство, збирання ягід, сплав лісу, полювання, частково будівництво та деякі інші види діяльності. У цьому випадку окремі громадяни і навіть цілі підприємства можуть інтенсивно працювати кілька тижнів або місяців у році, різко скорочуючи свою діяльність в інший час. У період напруженої роботи відбувається масовий набір кадрів, а в період згортання робіт - масові звільнення. Цей вид безробіття за окремими характеристиками відповідає циклічному безробітті, за іншими - фрикційної, оскільки вона носить добровільний характер. Прогноз показників сезонної безробіття можна визначити з великим ступенем точності, оскільки вона повторюється з року в рік, і, відповідно, є можливість підготуватися до вирішення проблем, викликаних нею.

Однією з різновидів безробіття є часткове безробіття, що виникає в результаті зниження попиту на продукцію підприємства. У цьому випадку можливі два варіанти поведінки підприємця: або він зберігає можливість трудитися для частини персоналу повний робочий час, а іншу частину звільняє, або без звільнення дає можливість працювати всім неповний робочий час, що і веде до виникнення часткового безробіття.

Аналіз економічних показників дає можливість оцінити витрати безробіття. Так, вважається, що при кожному збільшенні реального обсягу виробництва на 2% норма безробіття має тенденцію до зниження на 1%, і навпаки.

Виходячи з необхідності обліку безробітних та прийняття відповідних державних заходів щодо забезпечення роботою всіх бажаючих, розрізняють:

·        зареєстровану безробіття, яка відображає кількість незайнятих громадян, які шукають роботу, готові приступити до неї та взятих на облік у державній службі зайнятості;

·        приховане безробіття, до якої належать працівники, зайняті на виробництві, але насправді є «зайвими». Суть її в тому, що в умовах неповного використання ресурсів підприємства, викликаного економічною кризою, компанія не звільняє працівників, а переводить їх або на скорочений режим робочого часу (неповний робочий тиждень чи робочий день), або відправляють у змушені неоплачені відпустки. Формально таких працівників не можна визнати безробітними, однак фактично вони є такими. Це свідчить, що одне робоче місце зайве, а рівень прихованого безробіття сягає 50%.

Існує ще так звана безробіття з обстеження - оціночна величина, що характеризує реальний стан на ринку праці на основі періодичних спеціальних опитувань працездатного населення [4, c.306].

Добровільне безробіття - це безробіття пов'язане з небажанням працювати, існує за наявності вільних робочих місць, коли потенційного працівника не влаштовує рівень заробітної плати, або сам характер праці (важкий, малоцікавий, непрестижний працю).

Вимушене безробіття виникає внаслідок відсутності сировини, енергії, комплектуючих, що призвів до зупинки підприємства, породжується новими умовами функціонування підприємств і формами найму, а так само вимушеним переселенням.

Застійне безробіття - ця форма безробіття, найбільш характерна для економіки перехідного суспільства. Застійне безробіття як найбільш типова форма безробіття перехідної економіки посилюється тим, що традиції минулого багато в чому призводять до надій значної частини працівників на можливість вирішення своїх проблем у майбутньому за рахунок підтримки держави, але не за рахунок власної активності.

зайнятість аналіз безробіття розподіл

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ БЕЗРОБІТТЯ

2.1 Система показників, що характеризують зайнятість та безробіття

Зайнятість - це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, повґязаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приноситьдоход. Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельностінаселенняувіці від 16 років і старше.

Рівеньзайнятості =                                                            (1)

Характеристиками зайнятості населення є:

·        Фактична тривалість робочого періоду, повний робочий час, неповний робочий час;

·        Характер роботи (постійна, тимчсова);

·        Наявність роботи, але тимчасова відсутність на роботі;

·        Професія, галузь, статус зайнятості;