Кінцевий етап у роботі ярмарку
зводиться до складання звітності, підбиття підсумків з зазначенням позитивних
та негативних моментів у роботі ярмарку.
.4 Порядок підготовки та проведення
закупівельної роботи на виставках та ярмарках
Виставки і ярмарки мають дуже велике значення як місце зустрічей представників ділових кіл різних країн для підтримки ними безпосередніх зв'язків і встановлення нових особистих контактів. Оскільки на виставках і ярмарках експонуються насамперед кращі зразки товарів, що відповідають вимогам сучасних світових стандартів, їхнє відвідування інженерно-технічними й науковцями, конструкторами, вивчення новинок сприяє подальшому розвитку технічного прогресу й появі нових товарів у світовій торгівлі. У цьому змісті виставки і ярмарки, будучи центром обміну економічної й науково - технічної інформації, мають величезне інформаційне значення [7, c.322].
У ярмарковому господарстві визначаються два напрямки залежно від характеру торговельних операцій:
) ярмарку по реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;
) ярмарку по реалізації невикористовуваної й зайвої продукції;
Перед ярмарками першого виду ставиться широке коло завдань:
а) посилення активних впливів ринкової торгівлі на формування планів виробництва продукції на основі маркетингових досліджень;
б) впровадження у виробництво нових виробів, що відповідають вимогам світових стандартів; одночасне визначення продукції з моральним зношуванням, економічно недоцільної в експлуатації, а отже, що рекомендується до зняття з виробництва;
в) робота пов'язана з демонополізацією в сфері виробництва й обігу продукції;
г) обов'язку по забезпеченню пріоритету споживачів, посиленню економічного впливу на постачальника у випадку порушення їм договірних зобов'язань; перешкода вольовим прийомам і рішенням центральних органів відносно виробництва й реалізації продукції, що суперечать господарським інтересам підприємств, регіонів, галузей [21].
Ярмарку другого виду вирішують завдання по раціональному використанню фінансових, матеріальних, трудових та виробничих ресурсів.
Одержують поширення ярмарку, що сполучають реалізацію як нової продукції, так і невикористовуваної, зайвої. Такі ярмарки привабливі для покупців, але вимагають більше високих витрат. У заальній практиці ярмарку організуються у двох напрямках:
по закупівліта продажу товарів народного споживання;
по закупівлі та продажу товарів виробничо-технічного призначення.
Рішення підприємства про просування своїх комерційних інтересів за допомогою участі в торговельних ярмарках або виставках, залежить, насамперед, від двох наступних факторів:
.Від тенденції до участі в ярмарках, що спостерігається в галузі, до якої це підприємство належить.
.Від масштабів, у яких основні конкуренти підприємства використовують ярмарки й виставки як засіб просування своєї продукції на ринку [16, c.210].
Існуюча тенденція така: великі підприємства воліють строго галузеві ярмарки, використовують більші стенди й беруть участь у цих заходах систематично, на противагу їм малі й середні підприємства беруть участь у ярмарках нерегулярно й обмежуються звичайно заходами місцевого масштабу. У той же час сучасний рівень розвитку ярмарків надає малим і середнім підприємствам широкі перспективи [20, c.530].
У такий спосіб участь у ярмарках для дрібних фірм це:
) засіб завоювання загальної популярності й місце зустрічі з покупцями й фахівцями, які зацікавлені в одержанні інформації, шукають нові товари й послуги, а можливо й готові негайно розмістити замовлення,
) можливість зустрітися з керівниками верхнього ешелону й поговорити в спокійній обстановці без відволікання на підлеглих і телефонні дзвінки,
) унікальний шанс прямо поспілкуватися з більшою кількістю кінцевих споживачів [11, c.243].
Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках, виставках і інших подібних заходах всередині країни й за рубежем як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку або виставці залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тім або іншому ярмарку або виставці всередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати [11, c.245].
Дата ухвалення рішення про участь у ярмарку або виставці збігається з датою початку процедури організації участі, пунктом відправлення якої є одержання регламенту, що містить умови участі, за чим треба складання графіка контактів з улаштовувачами. Відразу ж після складання графіка контактів з улаштовувачами ярмарку підприємство зобов'язане строго в рамках установлених строків заповнити й відіслати всі відповідні формуляри. Головним із числа різних документів є заявка про участь. Прийняття влаштовувачем ярмарку заяви про участь автоматично позначає й прийняття експонентом умов участі в ній, які він зобов'язаний строго виконувати. Паралельно контактам з улаштовувачем ярмарку експонент повинен зайнятися підготовкою експонатів, від виду й кількості яких залежать як вибір стенда, так і елементи їхньої підтримки [21].
Етап підготовки. Після встановлення цілей участі в ярмарку підприємство становить кошторис вартості участі, що являє собою спосіб визначення витрат, необхідних для його здійснення. Кошторис установлює межі, у яких повинні проводитися витрати, щоб забезпечити досягнення цілей, що продиктували необхідність участі в ярмарку. Як показали відповідні дослідження, приблизно половину сумарних виставочних витрат становить орендна плата ( 12-15%) і витрати на виготовлення стенда ( 35-40%). Що ж містить у собі ціна 1 м2 виставочної площі? Це:
) вартість загального електроосвітлення закритих виставочних площ і відкритої території,
) вартість загальної охорони території,
) вартість пропусків на право входу персоналу фірми-експонента в межах квоти, що встановлюється залежно від розміру орендованої площі,
) вартість одного екземпляра каталогу виставки (за умови участі в цьому каталозі),
) вартість вивозу сміття й будівельних відходів зі спеціально відведених місць у період монтажу, роботи й демонтажу виставки,
) і ін. додаткові послуги [8, c.110].
Стадія роботи ярмарку. В цей період зв'язку із громадськістю є одним з найбільш діючих механізмів підтримки участі, що дає підприємству можливість, скориставшись із нагоди, паралельно вдосконалити свій імідж і розвити ділові відносини в широкому плані. У рамках здійснення цієї діяльності звичайно проводяться такі заходи, як:
) виготовлення різних рекламних матеріалів, які надають стенду індивідуальність,
) безкоштовна роздача дрібних сувенірів,
) роздача зразків товарів, ,
) організація різних спеціальних заходів (шоу, конкурси, дегустації),
) передача музичних програм,
) демонстрація відеофільмів, слайдів,
) проведення прес-конференцій, коктейлів для журналістів, клієнтів.
Роль персоналу в цьому випадку неможливо переоцінити, до принципів його підбора варто поставитися з належною увагою. Існує три категорії працівників, які повинні бути присутнім на експозиції: технічні працівники роздають рекламні матеріали біля входу, розносять їх по стендах, обслуговують переговори й стежать за стендом; фахівці, які повинні легко входити в контакт, зупиняти, «затягати» відвідувачів на стенд. Фахівці, що глибоко знають технічні й маркетингові особливості пропонованої продукції. На стенді взагалі не можна працювати самому. Обов'язково необхідні два стендисти на 2метри, ще один на кожні наступні 3метри й один на кожні 12кв. метрів загальної площі [11, c.247].
Післяярмарочная стадія. На цій стадії, що починається з моменту закриття виставки й триваючої потім не один місяць, виконується наступна робота:
) Аналіз контактів, здійснених за період роботи стенда.
) Перевірка результатів участі.
) Складання звіту про участь в ярмарці [21].
Оскільки під час роботи експозиції неможлива загальна глобальна оцінка здійснених контактів, ця робота починається відразу ж після закриття ярмарку й містить у собі:
класифікацію й оцінку угод, які, можливо, були укладені, - безпосередню перевірку «особистості» відвідувачів,
активізацію підприємства для виконання отриманих замовлень у встановлений термін,
своєчасну підготовку й розсилання зразків, відповідно до прийнятих зобов'язань, - негайне надання запитаних додаткових даних,
напрямок подячних лист всім відвідувачам, що містять додаткові відомості про підприємство, його продукції й планованих заходах і відповідні запрошення до участі в них [8, c. 114].
Участь у ярмарку й виставці є для підприємця свого роду інвестицією, тому й виникає необхідність порівняння його вартості (витрат) з отриманими результатами. Оцінка участі позначає методичне проведення порівняння між цілями й отриманими результатами й, зокрема, перевірки того, що зроблено, що необхідно було зробити й, безумовно, що ще потрібно зробити, і являє собою тривалу й багатобічну процедуру, що охоплює всі економічні й зовнішньоекономічні цілі.
Ринку необхідні самостійні, хазяйновито незалежні організації - гнучкими, оперативними, оснащеними новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виготовлювачів, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках є реальні можливості пропаганди надійності виготовлювача, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виготовлювачам ухвалювати рішення щодо випуску продукції, відновленні асортиментів і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.
Ярмарки являють собою періодичні заходи, проведені за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу.
Ярмаркова торгівля як організаційна
форма встановлення комерційних зв'язків одержала досить широке поширення.
Традиційно ярмаркові торги одержали своє вираження також через організацію
торгівлі у вигляді виставок-продажів або виставок-салонів
[20, c.531].
2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ
РОБОТИ НА ВИСТАВКАХ - ЯРМАРКАХ (НА ПРИКЛАДІ АТ „ФІРМА „БАКАЛІЯ”)
.1 Економічна характеристика
оптового підприємства
Загальна сукупність товарів, що виробляються підприємствами промисловості і сільського господарства, а також надходять шляхом імпортування, реалізуються на споживчому ринку через роздрібну торговельну мережу. Для збуту виробничими і аграрними підприємцями гуртових партій виготовленої продукції безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам за прямими зв'язками в ринкових умовах відкрито найширші можливості. Розвиток прямих зв'язків без участі посередників органічно випливає із суті економічної доцільності та комерційного розрахунку, які набувають в умовах ринку вирішального значення [15, c.247].
За прямими зв'язками у мережу крамниць і їх структурних підрозділів безпосередньо від товаровиробників надходить чимало груп, видів і найменувань продовольчих і непродовольчих товарів, які мають як обмежений термін реалізації (хліб, молоко, овочі тощо), так і тривалого користування (цукор, сіль, меблі, телевізори та інші) [14, c.55].
Разом з тим, низка факторів, що впливають на умови виробництва і реалізації товарів (сезонність, територіальна розосередженість виробництва, відмінності у підходах до виробничого і торговельного асортименту, певні фізичні і хімічні особливості окремих товарів) нівелюють дію принципів економічної доцільності і комерційного розрахунку і обумовлюють об'єктивну необхідність включення у структуру комерційних зв'язків оптових посередників.
У системі комерційних зв'язків між сферами виробництва і споживання оптова торгівля відіграє роль торговельного посередника між виробниками готової продукції і її роздрібними продавцями. Загалом її можна характеризувати як сукупність торговельно-гуртових організацій і підприємств, відмінних за масштабами обороту, організаційно-правовою формою та формою власності.
Провідною ланкою оптової торгівлі є оптове підприємство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організаційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.
Оптове торговельне підприємство - це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних операцій. Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності - забезпечення повернення витрат; самофінансування - самостійного пошуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів; конкурентоспроможності - ефективного функціонування в ринковому середовищі [17, c.230].
Оптові торговельні підприємства зазвичай є структурними елементами оптової торгівлі. Проте, все частіше зустрічаються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єднаннях роздрібних торговельних підприємств - крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.
Оптові торговельні підприємства класифікують за такими ознаками: функціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності і належністю; місцем і роллю в товаропросуванні; їх товарною спеціалізацією (додаток 2).
Історія починається ТзОВ «БАКАМІЯ»з 2009 року 15 вересня 2009 року з метою розв`язання проблеми зайвої ваги населення та забезпечення покращення засвоєння корисних речовин організмом, було засноване ТзОВ «БАКАМІЯ» .
Юридичний статус компанії - приватна власність. Дата реєстрації здійснена - 20.09.2009 р.
Керівник компанії -Заїка Андрій Іванович.
Адреса компанії: м. Львів, Львівська обл., вул.Зелена 44, 420343; факс +38(0542)62-47-07, 65-79-21, тел.:+38(0542)62-47-06,62-48-23.
Основними видами діяльності ТзОВ "БАКАМІЯ" є виробництво і реалізація засобів для схуднення та покращення травлення та очищення організму.
Головні напрямки діяльності ТзОВ "БАКАМІЯ" :
• Вирощування та реалізація насіння багаторічних і однорічних трав та інших сільськогосподарських культур;
• Виробництво лікарських засобів на природній основі;
• Виробництво сумішей для чаїв;
• Проведення селекційної роботи з насінництва трав, виведення власних сортів деяких трав.
Мета ТзОВ "БАКАМІЯ" :
Створити клієнтам комфортні умови для взаємовигідної співпраці, пропонуючи їм якісні послуги за справедливою ціною. Заробити абсолютну довіру парнерів до підприємства. Ефективно керувати ризиками з метою забезпечення надійного зберігання, взаємовигідної закупівлі, гарантованої поставки та реалізації продукції для отримання незалежного прибутку всіма учасниками ринку.
Стратегічні цілі :
• довгостроковий стабільний розвиток підприємства;
• утримання позиції лідера;