1. основна діяльність суб’єкта господарювання, яка приносить дохід;

2. діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства;

3. придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;

4. основний вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами.

8. Основна діяльність суб’єкта господарювання, яка приносить дохід – це:

1. операційна діяльність;

2. економічна діяльність;

3. інноваційна діяльність;

4. інвестиційна діяльність.

9. Рентабельність власного капіталу – це…:

1. різниця між сумою теперішніх вартостей грошових потоків від інвестицій в кожен період часу і теперішньою вартістю самих інвестицій;

2. чиста поточна вартість, яка залежить не тільки від величини витрат та доходів, але й від часу в який ці платежі відбуваються та процентної ставки за допомогою якої платежі дисконтуються;

3. частина виробленої у промисловості продукції, що відповідає заново створеній вартості;

4. фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання капіталу і показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений капітал.

10. Метою фінансової звітності є:

1. надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;

2. надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату;

3. визначення рівня життєспроможності та стійкості підприємства та виявлення сильних і слабких сторін фірми;

4. Всі відповіді вірні. Семінарське заняття 11

Тема 9. Ризики у бізнес-плануванні

1. Дайте визначення поняття «ризик»:

1. поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій;

2. безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення підприємницької діяльності;

3. суми втрачених активів;

4. таємне привласнення чужого майна.

2. За джерелами виникнення ризики бувають:

1. систематичний та несистематичний;

2. внутрішній та зовнішній;

3. постійний та тимчасовий;

4. господарський; пов’язаний з особистістю людини; обумовлений природними факторами.

3. Існують такі ризики за сферою виникнення:

1. систематичний та несистематичний;

2. внутрішній та зовнішній;

3. постійний та тимчасовий;

4. господарський; пов’язаний з особистістю людини; обумовлений природними факторами.

4. За тривалістю впливу виділяють такі ризики:

1. систематичний та несистематичний;

2. внутрішній та зовнішній;

3. постійний та тимчасовий;

4. господарський; пов’язаний з особистістю людини; обумовлений природними факторами.

5. За тривалістю впливу виділяють такі ризики:

1. систематичний та несистематичний;

2. внутрішній та зовнішній;

3. постійний та тимчасовий;

4. господарський; пов’язаний з особистістю людини; обумовлений природними факторами.

6. Концепція управління ризиками має включати такі компоненти:

1. оцінку ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

2. опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

3. розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи тієї діяльності;

4. Всі відповіді вірні.

7. Метод аналізу доцільності витрат базується на:

1. ідентифікації зон ризику, з урахуванням різного ступеня ризикованості різних елементів витрат;

2. цілеспрямованому вивченні предметів, що спирається в основному на показники фінансової звітності;

3. майбутніх грошових потоках від проекту інвестиційної діяльності;

4. Вірна відповідь відсутня.

8. Дайте визначення поняття «хеджування»:

1. продаж стандартних страхових полісів та визначення усіх можливих видів ризиків та порядок компенсації збитків;

2. спосіб зменшення ризику господарської діяльності укладенням довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем;

3. метод підвищення якості та ефективності управління фірмою;

4. розподіл інвестицій між різними об’єктами, видами діяльності, послугами тощо.

9. Страхування являє собою:

1. метод підвищення якості та ефективності управління фірмою;

2. спосіб зменшення ризику господарської діяльності укладенням довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем;

3. продаж стандартних страхових полісів та визначення усіх можливих видів ризиків та порядок компенсації збитків;

4. розподіл інвестицій між різними об’єктами, видами діяльності, послугами тощо.

10. Фірма може зменшити свої втрати, використовуючи метод:

1. інвестиційний;

2. самострахування;

3. самоізоляції;

4. злиття з іншим підприємством.

Семінарське заняття 12

Тема 10. Презентація бізнес-плану.

1. Презентація бізнес-плану здійснюється:

1. для ознайомлення заінтересованих юридичних і фізичних осіб з новим бізнесом;

2. для демонстрації в найдоступнійшій формі сутності підприємницької ідеї, кращих ділових якостей підприємця та команди провідних менеджерів фірми;

3. для започаткування активних партнерських відносин з потенційними кредиторами та інвесторами.

4. Всі відповіді вірні.

2. Презентація бізнес-плану означає:

1. спеціальну форму (процес) публічного його представлення заінтересованим фізичним чи юридичним особам з певною метою;

2. публічний захід, метою якого є приваблення інвесторів;

3. початок роботи підприємства;

4. Вірна відповідь відсутня.

3. У процесі презентації бізнес-план має викликати:

1. жалість, щоб розчулити інвесторів;

2. почуття оптимізму та ентузіазму;

3. співчуття;

4. Всі відповіді вірні.

4. Найбільшу увагу, на вашу думку, до презентації бізнес-плану привертають такі чинники:

1. особисті ділові якості підприємця, його здібності як керівника і явно виражена його зацікавленість своїм бізнесом, бажання будь-що досягти поставленої мети;

2. професійна компетентність та обізнаність підприємця в практичних організаційно-економічних питаннях бізнесу;

3. склад провідних менеджерів фірми, їх кваліфікація, досвід, попередні досягнення та успіхи, збалансованість знань і кваліфікації команди менеджерів у цілому;

4. Всі відповіді вірні.

5. Презентація бізнес-плану має засвідчити, що:

1. підприємство на стадії занепаду та існує потреба в допомозі;

2. команда зацікавлена в позитивних результатах бізнес-ідеї, персонал працює з керівником-лідером в одному руслі, а індивідуальні та групові інтереси, досвід і традиції, кваліфікаційні й соціально-психологічні характеристики керівника та провідних менеджерів враховано в процесі розробки бізнес-плану;

3. підприємець доклав мінімум зусиль, щоб проілюструвати як власну професійну компетентність, так і кваліфікацію менеджерів для успішної реалізації підприємницького проекту;

4. вірна відповідь Б та В.

6. Основним способом підвищення ефективності презентації бізнес-плану може бути:

1. матеріальне зацікавлення учасників презентації власником підприємства;

2. розбавлення презентації смішним матеріалом;

3. попереднє ознайомлення з бізнес-планом учасників презентації;

4. розміщення презентації бізнес-плану у соціальних мережах.

7. Налагодженню добрих взаємостосунків з учасниками презентації сприяє чинник:

1. проведення презентації у формі діалогу;

2. проведення презентації у формі монологу;

3. невміння сприймати проблеми свого бізнесу очима партнерів;

4. застосування двозначних і негативних висловів.

8. Презентацію бізнес-плану проводять для:

1. ознайомлення фізичних та юридичних осіб із започатковуваним бізнесом;

2. демонстрації сутності підприємницької (бізнесової) ідеї, ділових якостей підприємця й менеджерів фірми (підприємства, організації);

3. установлення взаємовигідних партнерських зв’язків із кредиторами та інвесторами;

4. Всі відповіді вірні.

9. У процесі презентації бізнес-плану треба:

1. твердо стояти на своїй позиції;

2. досягти розумного компромісу між інтересами кредитора та інвестора;

3. прийняти рішення незацікавленої особи;

4. робити перерви на п’ять хвилин кожні півгодини презентації.

10. Процес презентації бізнес-плану охоплює такі ключові моменти:

1. фірма (підприємство, організація) та її продукція або послуги; ринок, клієнти та конкуренти;

2. маркетингова стратегія; необхідні обсяги початкових інвестицій;

3. команда, яка втілюватиме бізнес-план у життя; умови повернення кредиторам та інвесторам вкладених коштів;

4. Всі відповіді вірні. Семінарське заняття 13

Тема 11. Експертиза бізнес-плану

1. Основним напрямком експертизи бізнес-планів є:

1. експертиза планового документа та бізнес-проекту;

2. експертиза проектної документації;

3. експертиза кошторисної документації;

4. експертиза землевпорядної документації.

2. У загальному розумінні експертиза – це…:

1. система постійного спостереження за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки;

2. дослідження фахівцем будь-яких питань, розв’язання яких потребує спеціальних знань;

3. Загальний, недеталізований план, охоплюючий довготривалий проміжок часу, спосіб досягнення складної мети;

4. процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

3. Під час експертизи бізнес-плану як документа виконують:

1. оцінка міри відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-пла­нування);

2. оцінка повноти та релевантності наданої інформації;

3. розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок;

4. Всі відповіді вірні.

4. Недоліком, що може бути виявленим експертизою бізнес-плану, є:

1. аналіз планової документації та проведення інтерв’ю з працівниками;

2. формулювання низки гіпотез щодо реалістичності наведеної інформації;

3. брак, неструктурованість або неналежна структурованість інформації;

4. Всі відповіді вірні.

5. Для виявлення експертизою бізнес-проекту його помилок і «слабких місць» необхідно провести дослідження за такими етапами, ОКРІМ: