працюють колективи спеціалізованих картографо-географічних підприємств.
До картографічних творів віднесено всі види атласів, карт, планів, картосхем незалежно від їх форми та виду носія інформації; аерокосмофотокарти, аерокосмофотоплани аерокосмофотосхеми, їх похідна продукція; цифрові карти та плани (цифрові моделі місцевості), картографіч не програмне забезпечення; картографічний зміст глобусів, рельєфні плани та карти, похідні пластичні твори; рекламна картографічна продукція; схеми, ескізи, ілюстрації , що стосуються географії, топографії, картограф ії, архітектури тощо.
Особливими об'єктами авторського права визнаються похідні твори. Специфіка похідних творів полягає в тому, що вони створені на основі вже існуючих творів або складаються з існуючих творів Проте, наявність творчого внеску особи, яка здійснила переробку вже існуючого твору (творів), дає підстави для визнання таких переробок об’єктами авторського права. До таких творів належать переклади, адаптації, антології, анотації та коментарі, аранжування та оркестровки, пародії, бази даних, збірники та інші складені твори. Авторське право на похідні твори є правом залежним. Воно визнається та охороняється тільки в тому разі, коли використання похідного твору не веде до порушення прав авторів оригінальних творів, покладених в його основу, у протилежному випадку - визнання і захист прав творця похідного твору не здійснюється.
Статтею 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки. При цьому авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснюва ти свої переклади та переробки тих самих творів.
Перекладом називають творчу переробку твору для викладення іншою мовою. Переклад як такий є твором, хоча без перекладеного твору він існувати не може. Однак, він відрізняється не тільки
66
мовою, а й лексичними виразами, фразеологією, граматичною конструкцією, стилем і багато чим іншим.
Адаптація – це використання чужого твору для створення нового, творчо самостійного твору. Адаптації також займають значне місце серед творів, а різноманітні засоби сповіщення ще більше розширюють сферу їх застосування. Багато романів, іноді невідомих або забутих, знаходили свій шлях на сцену, екран, на радіо чи телебачення у формі п’єс, сценаріїв, радіоабо телепостановок. Адаптація є твором як така, в певному розумінні залежним від іншого, який, разом з тим, має своє власне значення. Адаптацією визнається також переклад, якщо оригінальний твір існував іншою мовою.
Анотація та коментар – це коротка характеристика змісту, що має цільове читацьке призначення, щодо форми та інших особливостей твору.
Аранжування – перекладення музичного твору для виконання його іншим, порівняно з оригіналом складом інструментів або голосів. Оркестровк а дозволяє перекласти твір для різних інструментів, які складають оркестр.
Збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатомтворчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини, визнаються об’єктами авторського права.
Збірники являють собою твори, що складаються з декількох творів або з їх окремих частин. Укладач користується авторським правом на збірник у цілому і так само, як при перекладі або обробці, повинен дотримуватися авторських прав при використанні творі або його частини, що увійшли до збірника. До числа збірників належать енциклопедії, словники, антології.
Енциклопедія – це наукове чи науково-популярне довідкове видання, яке містить зведення знань з усіх (універсальна енциклопедія) чи окремих (галузева енциклопедія) галузей знань.
67
Антологіями є збірники вибраних авторів або уривки із творів різних авторів, зібрані з певною метою.
Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування ). Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору. Автори творів, включених до складеного твору, мають право викори стовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника. Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.
Видавцям енциклопедій, енциклопе дичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право при будьякому використанні таких видань зазначати в них своє ім’я або вимагати такого зазначення.
Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.
Бази даних визнано складеним твором. Однак авторськоправова охорона поширюється не на власне дані як такі, а на підбір інформації й інших матеріалів та їх розташування (систему подання інформації), які здійснив в результаті творчої праці творець бази даних. Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.
68
Критерії охорони бази даних такі: охороняються лише креативні бази даних, які за підбором і розміщенням матеріалу є результатом творчої праці; охорона бази даних не поширюється на власне дані або матеріали, які складають її зміст; правова охорона баз даних, які включають об’єкти авторського права або суміжних прав, виникає лише у тому випадку, коли розробник або упорядник бази даних отримав дозвіл від суб’єктів авторського права на включення до бази даних їх об’єктів або частин із них; поняття «база даних» не поширюється на комп’ютерну програму, за допомогою якої може здійснюватися електронний доступ до матеріалів бази даних; назви електронних баз даних, як правило, охороняються як торговельна марка або знак для товарів і послуг.
Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори (пункт 5 статті 433 Цивільного кодексу України та стаття 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).
Специфіка охорони комп’юте рних програм полягає в наступному: охорона поширюється на всі їх види (прикладні програми чи операційні системи), виражені будь-якою мовою програмування (COBOL, FORTRAN, BASIC); незалежність охорони від форми вираження (у вигляді вихідного тексту чи примірника комп’ютерної програми, який створюється, як правило, шляхом компіляції вихідного тексту у цифрову форму); тексти комп’ютерних програм охороняються також як конфіденційна інформація; назви комп’ютерних програм охороняються як торговельні марки.
Назва твору охороняється як твір за умови її оригінальності. Навіть якщо твір більше не охороняється, ніхто не може використати його назву для позначення іншого твору того ж виду, оскільки подібне використання може ввести в оману споживача.
69
3.3.2 Службові твори
Значна кількість творів створюється авторами у порядку виконання ними своїх службових обов’язків. У зв’язку з цим питанню щодо надання службовим творам особливого правового режиму приділя ють особливу увагу як на національному, так і на міжнародному рівні.
Відповідно до законодавства України службовий твір – це твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідн о до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
Основні проблеми, пов’язані з авторським правом на службові твори, виникають при вирішенні питання щодо належності авторських прав, а також про винагороду автору твору.
Національним законодавством різних держав питання про авторське право на службовий твір вирішується по-різному з урахуванням традицій, які склалися при формуванні системи охорони авторського права.
Законодавством про авторське право США встановлено, що особа, яка є наймачем (роботодавцем) або іншим замовником твору, визнається автором твору і володіє всіма правами на твір, якщо інше не обумовлено в письмовому вигляді з автором твору.
В Німеччині та Франції законодавством про авторське право визначають, що майнові права на комп’ютерні програми, створені у порядку виконання трудових або службових обов’язків, належать наймачу за відсутності між ним і автором іншої домовленості. Щодо інших службових творів застосовуються загальні норми авторського права. Ця норма щодо визнання за роботодавцем майнових прав на комп’ютерні програми є повторенням норми Директиви ЄЕС 91/250 від 14 травня 1991 року про охорону комп’ютерних програм і міститься в авторському законодав стві про авторське право більшості держав Євросоюзу.
Швейцарський закон про авторське право і суміжні права не містить будь-яких спеціальних положень відносно службових творів.
70