формі запису, що входить до аудіовізуального твору; фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
Отже, фонограма - це фіксація виконання творів та фіксація звуків, хоча останні можуть не бути результатом творчості. Наприклад, можна уявити собі фонограму, де зафіксовано шум лісу, спів птахів тощо. Її виробник також отримує охорону, хоча там нема ні виконання, ні виконавця.
Під фонограмою розуміють лише фіксацію виключно звуків, не включаючи аудіовізуальні зображення, кадри тощо.
Окремо взятий звук не може бути фонограмою. Фіксація - це запис певного набору звуків на будь-якому матеріальному носієві незалежно від його природи. Це може бути вініловий диск, компактдиск, дискета, будь-який інший носій, навіть такий, який нині ще не створено.
Сьогодні поняття «фонограма» охоплює і фонограми, які не є записом звуків. Фонограмами можуть бути, наприклад, фонограми, виготовлені з використанням цифрової технології, відповідно до якої записані дані можуть використовуватися для генерації звуків, навіть незважаючи на те, що «реальні» звуки не вироблялись. Природно, такі відображення звуків можуть відтворюватись для слухового сприйняття за допомогою відповідного електронного обладнання.
Перші звукозаписи з’явилися на рубежі ХХ століття у вигляді так званих механічни х нот (металічних дисків з отворами, що дозволяють відтворювати музику). Саме цей історичний факт пояснює термін, який використовують в галузі авторського права і суміжних прав, коли йдеться про запис фонограми – «механічний запис».
Техніка відтворення виконань пройшла складний шлях розвитку від механічного запису у вигляді грамплатівок до аналогового запису на магнітних носіях (магнітні стрічки), а пізніше - до цифрового запису (компакт-диски, DVD і т. д.). Вона дозволяє на порядок збільшити обсяг та якість запису. Від простої механічної фіксації «живих» виконань процес створення фонограми вийшов на інший якісний рівень. Його здійснюють в спеціально оснащених
156
студіях за участі великого творчого колективу, до якого входять |
||||||||
звукорежисер, звукооператор та інші працівники. Організовує цей |
||||||||
процес виробник фонограми. |
|
|
|
|
|
|||
Від |
терміну «фонограма» |
необхідно |
відрізняти |
термін |
||||
«примірник |
фонограми ». |
Примірн ик |
фонограми – це |
копія |
||||
фонограми на будь-якому матеріальному носієві, яка виконана |
||||||||
безпосередньо чи опосередковано з фонограми і включає всі звуки |
||||||||
чи частину звуків з цієї фонограми. Тому, аудіокасети, компакт-диски |
||||||||
тощо вважають примірниками фонограми, навіть якщо в них |
||||||||
увійшов не повністю запис, який зафіксовано на так званій мастер- |
||||||||
касеті, мастер-диску. |
|
|
|
|
|
|
||
Фонограма є комплексним об’єктом охорони, оскільки права |
||||||||
виробника фонограми стосуються на |
звукозапис у |
в цілому. |
||||||
Стосовно окремих елементів звукозапису виникають також інші |
||||||||
права: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- авторські права - права композитора на музику, права автора |
||||||||
|
тексту |
музичного |
твору, |
права |
автора |
художнього |
||
|
оформлення; |
|
|
|
|
|
|
|
- |
суміжні права артистів-виконавців - |
співаків, |
музикантів |
|||||
|
тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
Право власності на будь-який примірник фонограми як на матеріальну річ (компакт-диск, аудіокасета, мастер-касета) існує окремо і не пов’язано із суміжними правами виробника фонограми. Купівля як така будь-якого примірника фонограми, включаючи мастер-касету, не означає придбання суміжних прав на фонограму.
Відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії |
|
(магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання |
|
або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без |
|
нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до |
|
аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для |
|
виготовлення її копій. Копія відеограми на відповідному |
|
матеріально му носії, яка виконана безпосереднь о чи |
|
опосередковано з цієї відеограми і містить усі зафіксовані на ній |
|
рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і |
|
без нього), називається примірником відеограми. |
|
|
157 |
Відповідно до Римської конвенції як об’єкти суміжних прав охороняються передачі організацій мовлення. Поняття «передача організації мовлення» у конвенції не міститься, є лише визначення, що «передачею в ефір є передача звуків і або звуків і зображень бездротовими засобами для приймання публікою». Але навряд чи можна його вважати визначенням терміну передача організації мовлення.
Законодавство України надає правову охорону програмі (передачі) організацій мовлення, однак їх визначення Цивільному кодексі України і Законі України «Про авторське право і суміжні права» відсутнє. Це ускладнює на сьогоднішній день регулювання відносин, пов’язаних із використанням як власне програм (передач) організацій мовлення, так і творів та виконань, які використовують при їх створенні.
Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіопрограма - сукупність телерадіопередач, що транслюються безпосередньо або в запису.
7.3 Виникнення та презумпція суміжних прав
Суміжні права є похідними правами від авторських. Тому основним принципом виникнення та здійснення суміжних прав є безумовне дотримання авторських прав.
Законодавство м України затверджено наступні принципові положення щодо суміжних прав:
- виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконувани х творів та інших суб'єктів авторського права;
- виробники фонограм, виробники відеограм, здійснюючи свої права, повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців;
- організації мовлення , здійснюючи свої права, повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).
158
У тому разі, коли не дотримуються зазначених принципів виконавці, виробники фонограм і відеограм та організації мовлення, вони є порушниками авторських і суміжних прав, а, отже, і не можуть бути власниками своїх суміжних прав.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права» для виникнення та здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей .
Відповідно до статті 451 Цивільного кодексу України:
- право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення;
- право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення;
- право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.
Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати спеціальний знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:
- латинська літера «Р», обведена колом; - імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм)
суміжні права; - рік першої публікації фонограми (відеограми).
Відсутність знака охорони суміжни х прав не позбавляє володільця суміжного права його захисту, проте, в ряді випадків утруднює процес доказування при його порушенні.
Можливіст ь використання такого знака відповідно до національного законодавства передбачена статтею 11 Римської
конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм, |
|
організацій мовлення. |
159 |
|
|
Статтею 450 Цивільного кодексу України встановлено, що за відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім’я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі та їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі мовлення – це презумпція суміжних прав.
7.4 Сфера дії суміжних прав
Відповідно до норм статті 3 Закону України «Про авторське право і суміжні права», на території України охороняються наступні виконання:
- виконання, виконавцем якого є громадянин України; - виконання, яке вперше мало місце на території України;
- виконання, записане на фонограму, що охороняється в Україні;
- виконання, не записане на фонограму, включене в передачу мовлення, що охороняється в Україні;
- виконання іноземних виконавців, вперше виконані за кордоном, відповідно до міжнародних угод України.
Охороняються такі фонограми:
- фонограми, виробником яких є фізична або юридична особа України, тобто громадянин України або юридична особа, зареєстрована на території України;
- фонограми, вперше опубліко вані на території України (незалежно від національності виробника фонограми). Фонограма вважається опублікованою, якщо її примірники випущені в обіг за згодою виробника фонограми у кількості, достатній для задоволення потреб публіки;
- фонограми іноземних виробникі в фонограм, вперше опубліковані за кордоном, відповідно до міжнародних угод України.
Охороняються наступні передачі організацій мовлення:
160