Материал: Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права_2008
за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
7.6.2 Вільне використання об’єктів суміжних прав
Об’єкти суміжних прав, як і твори науки, літератури і мистецтва, в передбачених законом випадках можуть використовувати без згоди виконавця, виробника фонограми, виробника відеограми, організації мовлення, так зване вільне використання.
Обмеження зазначених майнових прав встановлені в інтересах суспільства, яке зацікавлено у вільному використанні інформації, розвитку науки та освіти.
Передбачені законом обмеження суміжних прав не підлягають будь-якому розширеному тлумаченню.
Разом з тим, вільне використання об’єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній їх експлуатації та обмежувати законні інтереси виконавця, виробника фонограми, виробника відеограм и, організац ії мовлення, а також авторів чиї твори виконують або передають. Таке використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав.
Розрізняються два види вільного використання: з виплатою винагороди та без виплати винагороди.
Статтею 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що без згоди і виплати винагороди допускаються викорис тання виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, їх фіксація, відтворення та доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організа цій мовлення у випадках,
166
передбачених статтями 21 – 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:
а) відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеогр ам, програм мовлення за межі митної території України;
в) за суб’єкта ми суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників у встановлених законом випадках.
Без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм, але з виплатою винагороди допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань зафіксованих у фонограмах і відеограмах та їх примірниках, наприклад, запис музики в домашніх умовах без одержання комерційної вигоди, для задоволення особистих потреб. (Про порядок збору та винагороди див. п. 4.5.3)
Відповідно до статті 432 Закону України «Про авторське право і суміжні права» допускається без згоди виробників фонограм та відеограм) , фонограми і відеограми яких опубліков ані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах і відеограмах, але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) і контроль за їх правомірним використанням здійснюють визначені
167
Державним департаментом інтелектуальної власності уповноважені організації колективного управління.
Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління , які є на обліку в Державному департаменті інтелектуальної власності, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективн ого управління.
Одержану винагорода організації колективно го управління розподіляють у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробник ам фонограмм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), порядок та умови її виплати визначаються постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати» від 18 січня 2003 року № 71.
Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати уповноваженим організаціям колективного управління точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
168
8 КОЛЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ
8.1 Передумови виникнення та поняття колективного управління авторськими та суміжними правами
У Глосарії термінів у сфері інтелектуальної власності зазначається, що «колективне управління майновими права – це сприяння у здійснені майнових прав володільцям авторських та суміжних прав». Тобто, колективне управління майновими правами покликано сприяти здійсненню прав, які закріплює за суб’єктами авторського права та суміжних прав законодавство.
Зі змісту авторського права очевидно, що за своєю суттю воно є індивідуальним (особистим) правом, і тільки особа, яка є автором твору, має право вирішувати питання щодо його використання, дозволяти чи не дозволяти таке використання іншим особам, на яких умовах і за яку винагороду.
Один із провідних фахівців з дослідження колекти вного управління авторськими та суміжними правами Міхай Фішцор зазначає «свого роду юридичною банальністю є заяви про те, що виключне право авторів використовувати свої твори або дозволяти це робити іншим є основоположним елементом авторського права. Зазвичай виключним правом можна користуватися настільки широко, настільки це можливо, якщо його можна здійснити в індивідуальному порядку силами право власника»6. Проте в своїй більшості виключні права, які закріплюють за автором міжнародні договори та національні закони, залишилися б мертвою буквою, якби він самостійно забезпечував управління ними та їх захист.
Дослідники авторського права зазначають, що становлення та розвиток системи охорони авторського права у сучасному його розумінні показує, що в окремих випадках реалізація суб’єктивних авторськи х прав в індивідуальн ому порядку ускладнена або практично неможлива, наприклад, права на публічне виконання недраматичних музичних творів.
6 Фишцор М. Коллективное управление авторським и смежными правами // Авторское право. |
|
Бюлетень UNESCO. Т. XXXVII, №4, 2003. - С. 3. |
169 |
|
|
У сучасному світі використан ня авторських творів перетворилося у потужну індустрію, яка живе за своїми законами та правилами, вимагає спеціальних знань і навичок у різних галузях законодавства, виробництва та надання послуг, для освоєння яких необхідна спеціальна підготовка. Тому авторові не обійтися при реалізації свої прав без посередників, які допомагатимуть йому розкрити свій творчий потенціал, завоювати прихильність публіки, захистити у разі необхідності порушені права.
Автори та інші суб’єкти авторського права дуже швидко з’ясували, що в деяких галузях суспільних відносин вони або не володіють необхідною підготовкою і знаннями, або не мають у своєму розпоряджанні ні матеріальних, ні адміністративних засобів для забезпечення контролю за використанням своїх творів, виступів , програм тощо. При застосуван ні сучасних засобів поширення інформації ці питання невблаганно виходять за рамки їхньої власної діяльності.
На практи ці автори рідко самостійно управляють своїми правами. Як правило, вони роблять це у тих випадках, коли готують твір до розкриття публіці, здійснюючи таким чином своє право на оприлюднення твору, і особисто турбуються про те, щоб перша зустріч з публікою, важлива для їх репутації, відбулася в максимально сприятливих умовах. Після оприлюднення автор, певною мірою, втрачає інтерес до свого твору, в нього починає визрівати новий задум щодо створення інших творів.
У подальшому управління своїми правами автор здійснює, як правило, через свого повіреного або через організацію колективного управління, як передбачено законом.
Одним з основних завдань результативного правозастосування норм авторського права є забезпечення умов, коли використання творів буде здійснюватися лише з дозволу автора або іншого суб’єкта авторського права. У цьому випадку можливо реалізувати право на отримання авторами винагороди за їх працю. При цьому розмір винагороди автора залежить не від часу, що витрачено на створення цього твору, і навіть не його якості і цінності, а від попиту в процесі використання твору.
170