можуть опуститися. Державні органи також можуть погоджувати розміри винагороди, про які домовилися організація колективного управління та користувачі.
Контроль за виконанням ліцензійних договорів про виплату |
|||||
авторсько ї |
винагороди |
організація |
колективно го |
управління |
|
здійснює через систему своїх представників (представництв), які |
|||||
охоплюють всю країну, що дозволяє враховувати місцеві та |
|||||
регіональні особливості. Основна увага приділяється вчасній і у |
|||||
повному обсязі виплаті винагороди, відповідному наданню |
|||||
фінансової звітності, а також звітності щодо об’єктів авторського |
|||||
права та суміжних прав, які використовуються. |
|
||||
Надзвичайно важливою і |
мабуть |
найскладн ішою функцією |
|||
організації колективного управління є функція розподілу зібраної |
|||||
винагороди, коли її потрібно нарахувати конкретному автору або |
|||||
іншому суб’єкту авторського права. |
|
|
|||
Колективне управління правами означає, що організація |
|||||
управляє |
правами від |
імені |
всіх авторів та інших суб’єкт ів |
||
авторського права чи суб’єктів суміжних прав. Зібрані ж у результаті |
|||||
такої діяльності суми винагороди не відсторонюються від дійсних |
|||||
одержувачів винагороди, тобто конкретних авторів та інших суб’єктів |
|||||
авторського права чи суб’єктів суміжних прав, кожному з яких |
|||||
належить відповідна сума. Винагороду не використовують для |
|||||
колективних цілей, оскільки вона не є податком, а винагородою яка |
|||||
належить насамперед автору за його творчу працю. Хоча йдеться |
|||||
про колективн е управління |
правами, а розподіл |
здійснюють |
|||
індивідуальний. |
|
|
|
|
|
Для цього організація має володіти як мінімум двома масивами систематизованої інформації: по-перше, щодо прав національних і зарубіжних авторів та інших суб’єктів авторського прав чи суміжних прав; по-друге, щодо творів, викона нь фонограм, які використовували різні види користувачів.
Для цього організації колективного |
управління створюють і |
регулярно поповнюють бази даних щодо національних авторів, |
|
суб’єкт ів авторського права та їх творів, здійснюють обмін |
|
інформацією на основі двосторонніх |
договорів про взаємне |
186 |
|
представництво інтересів, а також беруть участь у створенні відповідних міжнародних баз даних. У рамках СISАС для уніфікації та спрощення обміну інформацією між організаціями колективного управління, членами організації створено декілька міжнародних баз даних, які постійно оновлюють і вдосконалюють: IPI SISTEM (Interested Party Information Sistem) містить інформацію щодо авторів, композиторів (прізвище, ім’я, по батькові, псевдонім) та видавців; WWL (World Work List) містить інформацію про музичні твори, їх авторів, композиторів та видавців; WID (Works Information Database) містить інформацію про твори різних жанрів та авторів і суб’єктів авторського права, яким належать відповідні права. У цих базах даних міститься відповідним чином зашифрована інформація про мільйони авторів та інших суб’єктів авторського права, їх твори, що полегшує можливість її ідентифікації при розподілі зібраної винагороди. Починаючи з вересня 2005 року в рамках СISАС застосовується програма цифрового управління правами CIS Net (Спільна Інформаційна Система). Метою розвитку CIS Net є підтримка кожної операції з управління правами організації-члена CISAC, створення глобальної цифрової мережі, на основі стандартизованої ідентифікації творів, авторів.
Не всі користувачі мають можливість надати повну і достовірну інформаці ю стосовно творів, виконань, фонограм, які вони використовую ть, що пояснюється різними причинами. Тому організації колективного управління правами застосовують різні методики розподілу зібраної винагороди, а саме:
- система, заснована на повній інформації (прямий розподіл). ЇЇ застосовують для розподілу винагороди від користувачів, для яких використання творів складає сутність їх діяльності та відіграє незамінну роль;
- система, заснована на використанні вибіркової або непрямої інформації. Її застосовують для розподілу винагороди від користув ачів, для яких використання творів, виконань, фонограм є важливим, але необов’язковим елементом, і слугує для створення приємної атмосфери чи відповідного фону. Кожен окремий користувач цієї категорії використовує велику кількість творів, виконань, фонограм ведення обліку
187
яких просто неможливе, а суми виплаченої авторської винагороди порівняно з першою категорією, незначні.
Такі підходи до вирішення проблеми розподілу викликані двома основними факторами, які впливають на його здійснення, - це максимально можлива точність і справедливість розподілу та його економічність.
Розподіл авторської винагороди здійснюють згідно з правилами розподілу, які затверджує організація колективного управління; правила розподілу передбачають нарахування авторської винагороди на кожен твір, виконання, фонограму в залежності від кількості і часу використання та від жанру твору.
Для здійснення розподіл у авторської винагороди застосовуються сучасні інформа ційні технології (спеціальні комп’ютерні програми та комп’юте рне обладнання), без яких здійснення колективного управління правами у сучасному світі просто неможливе, адже організації колективного управління обробляють інформацію про сотні тисяч національних і зарубіжних авторів, виконавців, виробників фонограм та їх твори, виконання, фонограми, які використовуються.
8.6 Становлення системи колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні
З прийнятт ям 23 грудня 1993 року Закону України «Про авторське право і суміжні права» вперше на законодавчому рівні в Україні було закріплено можливість здійснен ня колективно го управління майновими правами суб’єктів авторського права, а також суміжних прав і створення відповідних організацій. Розділ IV «Колективне управління майновими правами» вказаного Закону містив дві статті 39 та 40, які визначали порядок створення та діяльності організацій колективного управління. Зокрема, стаття 39 передбачала, що з метою забезпечення майнових прав авторів та інших осіб, які мають авторське право і суміжні права, ці особи можуть доручати управлінн я своїми майновими правами на колективній основі організаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю.
188
В новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права», від 11 липня 2001 року вже більш детально регламентується порядок здійснення колективного управління правами суб’єктів авторського права та суміжних прав. Законодавець спробував врахувати все найкраще, що було напрацьовано у світі у цій галузі та беручи до уваги досвід який був набутий в Україні.
У статті 1 Закону наведено визначення терміну організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - це організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Питанню управління майновими правами присвячено окремий розділ IV «Управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав», статті 45-49.
Закон визначив способи управління майновими правами суб'єкт ів авторського права та суміжних прав. Вони можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Щодо першого способу у Закон не дає пояснення він є нічім іншим як фактичним дублюванням виключних майнових прав, закріплених за суб’єктами авторського права та суміжних на використання власних об’єктів.
Суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновим и правами, повірений діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав. Оскільки Закон не встановлює додаткових вимог до такого договору, можна припустити, що його форма і зміст мають відповідати вимогам цивільног о законодавства України щодо договору доручення.
Статтею 47 Закону передбачено можливіст ь здійснення управління майновими правами організаціями, які створюють
189
суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав, що мають статус юридичної особи згідно із законом.
Крім того, суб’єкти авторського права та суміжних прав можуть доручати управління правами на колективні основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.
Закон встановлює, що організації колективного управління діють на основі статутів, які затверджують в установленому порядку, і в межах повноважень, одержаних від суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі відповідних цивільно-правових договорів. Закон не встановлює ніяких вимог вказаних договорів.
Відповідно до Закону допуск ається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їм для управління. Ця норма ще раз підтверджує те, що організації колективного управління створюють з метою реалізації особистих немайнових і майнових прав відповідних суб’єктів, не мають на меті отримання прибутку і не використовують їх об’єкти.
На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
Організаці ї колективного управління можуть управляти на території України майновим и правами іноземних суб’єкт ів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів, а також доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.
190