Материал: Економічна історія України том 2

селеного пункту в основу забудови поклали двоквартирний житловий будинок. Біля нього кожному колгоспникові планувалося залишити 0,15 га землі, решта присадибної ділянки виносилася за межі селища. У цьому місті мали спорудити житлові будинки для 1040 родин, 100 адміністративних і культурно-побутових приміщень, а також електростанцію та підприємства з виробництва будівельних матеріалів.

Однак ідея агроміст, висунута М.Хрущовим, викликала негативну реакцію. У газеті «Правда» було негайно вміщено інформацію, що стаття М.Хрущова «Про будівництво і благоустрій в колгоспах» публікувалася в дискусійному порядку. За вказівки Й.Сталіна почала роботу спеціальна комісія, яку очолив Г.Маленков і яка готувала питання для розгляду в політбюро ЦК ВКП(б). М.Хрущов звернувся до вождя з покаянним листом, в якому писав: «Прошу Вас, товаришу Сталін, допомогти мені виправити допущену мною грубу помилку і тим самим, наскільки це можливо, зменшити шкоду, яку я завдав партії своїм неправильним виступом». На засіданні політбюро ЦК ВКП(б) позицію М.Хрущова визнано хибною, її головним недоліком названо «свого роду споживацький підхід до планів будівництва комунізму». За підсумками засідання до місцевих партійних органів скеровано закритого листа ЦК ВКП(б) «Про завдання колгоспного будівництва в зв’язку з укрупненням колгоспів», у якому гостро критиковано згадану статтю.

У квітні 1958 р. президія ЦК КПРС прийняла рішення відмінити закритий лист ЦК ВКП(б) від 2 квітня 1951 р. Нове керівництво партії підкреслювало, що свого часу М.Хрущов порушував питання будівництва і благоустрою в колгоспах «правильно та об’єктивно…». У рішенні ЦК КПРС наголошувалося, що в закритому листі «головний вогонь був спрямований проти надуманої небезпеки так званого «споживацького підходу» до питань колгоспного будівництва». Тож завдання будівництва виробничих будівель і житла, побутового облаштування на селі «догматично протиставлялось виробничим завданням колгоспів і фактично знімалося з порядку дня». Така позиція призводила до «зневажливого ставлення до питань благоустрою колгоспного села, до будівництва і ремонту житла на селі, що, у свою чергу, було однією з причин масового відпливу населення з села»85.

За перше післявоєнне десятиріччя помітні зрушення сталися в системі охорони здоров’я. На кінець четвертої п’ятирічки в лікарняних установах України налічувалось 194,2 тис. лікарняних ліжок, тобто на 33,2 тис. більше, ніж напередодні війни. У 1950 р. в УРСР працювало 51,7 тис. лікарів різних спеціальностей і 136,4 тис. осіб середнього медичного персоналу, що перевищувало довоєнні показники відповідно на 46 і 34%. За цей період вдалося відновити мережу жіночих і дитячих консультацій, а також дитячих поліклінік. За наступну п’ятирічку система охорони здоров’я в республіці зробила черговий крок вперед: кількість лікарняних ліжок збільшилася до 248,1 тис., тобто на 27,8% проти 1950 р., чисельність лікарів зросла до 64,8 тис. осіб (на 25,3%), середнього медичного персоналу – до 183,6 тис. (на 34,6%). За 1950–1955 рр. кількість будинків відпочинку збільшилась з 128 до 148, а санаторіїв цілодобового перебування – з 484 до 506.

Після війни значні зміни відбулися в галузі освіти. З руїн ставали школи, училища, технікуми, інститути тощо. У 1940/41 навчальному році в УРСР діяло 32,1 тис. загальноосвітніх шкіл (включаючи школи робітничої молоді і школи для

402 Частина шоста. НОВІТНЯ ЕПОХА

дорослих), у 1950/51 р. – майже 36 тис., у 1955/56 р. – 34,2 тис. У вказані роки кількість вищих навчальних закладів становила відповідно 173, 160, 131, середніх спеціальних – 693, 584 і 635. Чисельність студентів (без заочних) у 1940/41 навчальному році становила 130,5 тис. осіб, у 1950/51 р. – 153 тис., у 1955/56 р. – 225,1 тис., а учнів середніх спеціальних навчальних закладів (без заочних) – відповідно 170,1, 198,7 і 319,9 тис. осіб. Крім того, наприкінці п’ятої п’ятирічки в республіці навчалося понад 100 тис. студентів-заочників і майже 55 тис. учнів середніх спеціальних закладів заочної форми навчання.

Процес відбудови позначився на розвитку вітчизняної науки. До війни в Україні працювало 323 наукових установи, у 1950 р. їх налічувалося 462, в 1955 р. – 434. За період п’ятої п’ятирічки чисельність наукових працівників в УРСР зросла з 22,4 до 30,2 тис. осіб, у тому числі докторів наук – з 0,9 до 1,1 тис., кандидатів наук – з 6,1 до 10,6 тис.

Певні зрушення сталися в розвитку культурного життя, насамперед у відновленні й зміцненні матеріально-технічної бази галузі. За 1940–1955 рр. кількість масових бібліотек в УРСР зросла з 22,2 до 35 тис., клубних установ – з 25 до 28,5 тис., кіноустановок – з 5,8 до 9,6 тис. Щоправда, за це десятиліття не вдалося відновити довоєнну кількість театрів і музеїв: у 1940 р. їх діяло відповідно 140 і 174, а в 1955 р. – лише 79 і 120. Та все ж, попри всі позитивні зміни, соціальна сфера в республіці фінансувалася за так званим залишковим принципом, а тому розвивалася недостатньо динамічно і не відповідала запитам людей, назрілим вимогам часу86.

За період четвертої і п’ятої п’ятирічок поліпшилася демографічна ситуація в СРСР. У 1946–1960 рр., в умовах здобутого миру і відбудови економіки, природний приріст населення незмінно йшов у гору. У червні 1951 р. чисельність жіночого населення країни збільшилася до 102,4 млн осіб, тобто досягнула довоєнного рівня (показника початку 1941 р.). У серпні 1955 р. загальна кількість населення СРСР становила 196,7 млн осіб, також досягнувши довоєнного рівня. При цьому відновлення чисельності чоловічого населення СРСР тривало довше, ніж жіночого, – до лютого 1959 р. (майже 94,3 млн осіб). Тим часом в Україні демографічна ситуація була значно складнішою: на кінець четвертої п’ятирічки в республіці проживало 37,2 млн осіб, наприкінці першого повоєнного десятиліття – 39,7 млн. Лише на початку 1959 р. населення республіки сягнуло 41,9 млн осіб, перевищивши довоєнний рівень87.

Посилання до розділу 29

1.Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. – К., 1985. – Т.3, Кн.1. – С.165– 168.

2.Див.: Правда. – 1945. – 13 сент.; Сборник сообщений Чрезвычайной государственной комиссии о злодеяниях немецко-фашистских захватчиков. – М., 1946. – С.430.

3.Рыбаковский Л.Л. Людские потери СССР в Великой Отечественной войне. – М., 1999. – С.16, 53.

4.Російський державний архів соціально-політичної історії (далі – РГАСПИ). – Ф.69. – Оп.1. –

Спр.64. – Арк.1, 2.

5.Державний архів Російської Федерації (далі – ГАРФ). – Ф.7523. – Оп.7523. – Оп.65. –

Арк.579.

6.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.220. – Арк.211.

7.Экономика Советской Украины 1945–1975 гг. – К., 1975. – С.35.

8.Див. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941–1945 гг. – Т.3. –

К., 1975. – С.196-217.

9.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.93. – Арк.59, 60, 68, 69, 73.

10.Сталін Й.В. Промова на передвиборних зборах виборців Сталінської виборчої округи м. Москви. 9 лютого 1946 р. – К., 1946. – С.22.

11.Див.: Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сборник документов за

50 лет: В 5 т. – М., 1968. – Т.3. – С.250, 252–319.

12.Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. – Т.3, Кн.1. – С.190.

13.История социалистической экономики СССР: В 7 т. – М., 1980. – Т.6. – С.181, 184.

14.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.125. – Спр.507. – Арк.224, 231.

15.Там само. – Спр.596. – Арк.42, 45, 56.

16.Народне господарство Української РСР: Статист. зб. – К., 1957. – С.26-29; Народне господарство Української РСР в 1959 році: Статист. щорічник. – К., 1960. – С.66, 68.

17.История социалистической экономики СССР: В 7 т. – М., 1980. – Т.6. – С.187, 188; Экономика Советской Украины 1945–1975 гг. – К., 1975. – С.72, 73.

18.Карнер С. Архипелаг ГУПВИ: Плен и интернирование в Советском Союзе: 1941–1956. – М., 2002. – С.164.

19.Російський державний архів новітньої історії (далі – РГАНИ). – Ф.89. – Оп.75. – Спр.1. –

Арк.1-3; Спр.3. – Арк.1-4.

20.Правда. – 1950. – 5 трав.

21.Солженицын А.И. Архипелаг ГУЛАГ. – Т.1-2. – М., 1990. – С.95.

22.Иванова Г.М. История ГУЛАГа. 1918–1958: социально-экономические и политико-правовые аспекты. – М., 2006. – С.336-392; Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал. – М., 1997. – Т.2. – С.209-272. Див. також: Потильчак О.В. Радянський військовий полон та інтернування в Україні (1939–1954). – К., 2004. – С.57-116; Його ж. Радянські табори військовополонених в Україні (1939–1954): організаційно-структурний аспект. – К., 2004. – С.34-51.

23.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сб. док. за 50 лет: В 5 т. – М., 1968. – Т.3. – С.715-738.

24.Радянська Україна. – 1953. – 9 серп.

25.Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України). – Ф.2. – Оп.9. – Спр.1773. – Арк.9; Народне господарство Української РСР: Ювілей. статист. щорічник. – К., 1987. – С.62.

26.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.162. – Спр.38. – Арк.63, 79, 96, 116.

27.Правда. – 1950. – 16, 20 трав.

28.СимоновН.С. Военно-промышленныйкомплексСССРв1920–1950-егоды: темпыэкономического роста, структура, организация производства и управления. – М., 1996. – С.193.; Карнер С. Архипелаг ГУПВИ: Плен и интернирование в Советском Союзе: 1941–1956. – С.158, 159.

29.ЦДАВО України. – Ф.4820. – Оп.1. – Спр.1896. – Арк.14; Нариси історії Комуністичної партії України. – К., 1971. – С.571.

30.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сборник документов за 50 лет:

В 5 т. – М., 1968. – Т.4. – С.144-150; Радянська Україна. – 1955. – 9 лип.

31.ЦДАВО України. – Ф.2. – Оп.9. – Спр.1744. – Арк.66.

32.Див.: Экономика Советской Украины 1945–1975 гг. – С.41, 42.

33.Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. – К., 1985. – Т.3, Кн.1. – С.168, 228; Экономика Советской Украины 1945–1975 гг. – С.41, 42.

34.Важнейшие решения по сельскому хозяйству за 1938–1940 годы. – М., 1940. – С.14; Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. – М., 1999. – С.61.

35.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.123. – Спр.369. – Арк.6.

36.Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938–1975. – Т.1. – М., 1975. – С.4.

37.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.122. – Арк.27-30.

38.Там само. – Оп.123. – Спр.333. – Арк.4–7.

404 Частина шоста. НОВІТНЯ ЕПОХА

39.Там само. – Ф.17. – Оп.123. – Спр.333. – Арк.12-69.

40.Воронов І.О., Пилявець Ю.Г. Голод 1946–1947 рр. – К., 1991. – С.30-34.

41.Важнейшие решения по сельскому хозяйству за 1938–1940 гг. – М., 1940. – С.44, 45.

42.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сб. док. за 50 лет: В 5 т. – М., 1968. – Т.3. – С.336-341.

43.Див.: Воронов І.О., Пилявець Ю.Г. Голод 1946–1947 рр. – К., 1991. – С.13.

44.Див.: Веселова О. Побратимство: допомога населення західних областей голодуючим східних регіонів України в 1946–1947 рр. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвід.

зб. наук. пр. – Вип.8. – К., 2003. – С.373.

45.Кодры. – 1983. – №13. – С.131.

46.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.224. – Арк.38, 39, 76, 100, 101, 115, 116.

47.Правда. – 1947. – 12 жовт. Див. також: Веселова О. Геноцид голодомором 1946–1947 років в Україні // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. – Вип.7. –

К., 2003. – С.384–405;. Воронов І. О., Пилявець Ю.Г. Голод 1946–1947 рр. – К., 1991.

48.РГАСПИ – Ф.17. – Оп.122. – Спр.69. – Арк.3, 4; Спр.93. – Арк.8; Оп.123. – Спр.476. – Арк.1, 2, 10.

49.Там само. – Спр.93. – Арк.10, 11.

50.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.93. – Арк.58, 59, 69-71.

51.Там само. – Оп.125. – Спр.507. – Арк.263-269.

52.Див.: Баран В.К. Україна: новітня історія (1945–1991 рр.). – Л., 2003. – С.61.

53.Народне господарство Української РСР: Статист. зб. – К., 1957. – С.99.

54.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.314. – Арк.10-20, 22-31, 161-166; Спр.315. – Арк.1-6, 14-16, 26, 27, 36, 38, 59, 62, 112-117.

55.Правда. – 1948. – 14 лип.

56.Народне господарство Української РСР в 1970 році: Статист. щорічник. – К., 1971. – С.185-192, 210-211, 218-219, 236-237, 245-247.

57.Радянська Україна. – 1952. – 25 вер.

58.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сб. док за 50 лет: В 5 т. – М., 1968. – Т.4. – С.25.

59.Радянська Україна. – 1954. – 22 лют., 4, 5, 9–11 берез.; Тараненко В.М. Участь трудящих України в освоєнні цілинних і перелогових земель (1954–1956 рр.) // Укр. іст. журн. – 1959. –

№6. – С.50, 51.

60.Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. –

Т.2. – К., 1977. – С.526; Радянська Україна. – 1955. – 22 лют.

61.Народне господарство Української РСР в 1970 році. Статист. щорічник. – К., 1971. – С.185–192, 236.

62.Правда. – 1945. – 24 лип.; 7, 26 верес.; 1948. – 16 берез.; История СССР с древнейших времен до наших дней. – Т.ХІ. – М., 1980. – С.54, 56.

63.РГАНИ. – Ф.89. – Оп.40. – Спр.5. – Арк.2–9.

64.Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ДА СБ України). – Ф.16. – Оп.36. –

Спр.5. – Арк.59, 60.

65.ДА СБ України. – Ф.13. – Спр.451. – Арк.29.

66.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.125. – Спр.310. – Арк.58-60.

67.Там само. – Оп.122. – Спр.289. – Арк.1, 2.

68.Сталін Й.В. Промова на передвиборних зборах виборців Сталінської виборчої округи м. Москви. 9 лютого 1946 р. – К., 1946. – С.21.

69.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.3. – Спр.1061. – Арк.16.

70.Там само. – Оп.122. – Спр.289. – Арк.17.

71.Правда. – 1946. – 16 вересня.

72.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.121. – Спр.524. – Арк.10.

73.Там само. – Оп.3. – Спр.1062. – Арк.11, 21-23, 41.

74.Там само. – Оп.122. – Спр.324. – Арк.54, 55, 66, 67.

75.Там само. – Спр.289. – Арк.9-11.

76.Там само. – Арк.58-60.

77.Зверев А.Г. Записки министра. – М., 1973. – С.235.

78.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сборник документов за 50 лет:

В5 т. – М., 1968. – Т.3. – С.460-467.

79.Плотников К.Н., Ровинский Н.Н. Система и организация финансов и кредита в СССР. – М., 1950. – С.170, 171.

80.РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.122. – Спр.324. – Арк.6-10.

81.История СССР с древнейших времен до наших дней. – Серия вторая. – Т.ХІ. – М., 1980. –

С.212.

82.Див.: РГАСПИ. – Ф.17. – Оп.125. – Спр.596. – Арк.70-124.

83.Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сборник документов за 50 лет:

В5 т. – М., 1968. – Т.3. – С.602, 603.

84.Правда. – 1948. – 22, 30 серп.; 1951. – 28 січ.

85.РГАНИ. – Ф.89. – Оп.57. – Спр.10. – Арк.1; Спр.11. – Арк.1-6; Спр.14. – Арк.1-3.

86.Народне господарство Української РСР: Статист. щорічник. 1957 рік. – К., 1958. – С.175, 176, 180-184, 187-192, 195.

87.Народне господарство Української РСР в 1971 році. Ювілейний статистичний щорічник. – К., 1972. – С.9; Гельфанд В.С. Население СССР за 50 лет (1941–1990): Статистический справоч-

ник. – Пермь, 1992. – С.276, 277.